Напрями розвитку освіти у транзитивному суспільстві

Однією з найбільш характерних рис суспільного розвитку на історичній межі тисячоліть став феномен транзитивності. Його сутність полягає у переході колишніх соціалістичних країн, у тому числі й колишніх радянських республік, від тоталітаризму до демократії, від планової економіки до ринку, та у побудові громадянського суспільства. Транзитивність відбувається на тлі інтенсифікації глобалізаційних процесів, широкої інформатизації всіх сфер життя і діяльності людини, прискореної розробки та впровадження високих технологій і чіткого усвідомлення вирішального значення людського чинника у забезпеченні належної ефективності суспільного виробництва.

Ці обставини відіграють істотну роль у формуванні нових вимог до вищої школи, адже саме вона як один з найважливіших і найвідповідальніших соціальних інститутів може значною мірою прискорити чи уповільнити процеси трансформації, що відбуваються у транзитивних суспільствах. Система вищої освіти забезпечує збереження, примноження і передавання від попередніх поколінь до прийдешніх досягнень матеріальної і духовної культури, саме вона готує підростаючі покоління до успішного життя і плідної діяльності в умовах конкретного соціуму. Разом з тим вища школа готує і кадрове забезпечення трансформаційних процесів. Тому у складних умовах транзитивності її роль істотно підвищується, відповідно зростають і суспільні вимоги до її діяльності.

У зв’язку з цим загальною проблемою розвитку вітчизняної вищої школи постає сьогодні надзвичайно відповідальне завдання формування нової філософії освіти. Призначенням цієї філософії постає трансформація вимог транзитивного суспільства до нового розуміння професійної компетенції та особистісних якостей фахівців у конкретну систему завдань закладів освіти з принципово нової якості їхньої підготовки. Успішне вирішення системи цих завдань можливе лише за умови нового, всебічно обґрунтованого вибору змісту професійної та загальнокультурної підготовки фахівця, розробки нових педагогічних технологій та їх впровадження у практику навчально-виховного процесу. В цілому зрозуміло, що ці завдання сьогодні повинні розв’язуватися з урахуванням приєднання України до Болонського процесу, її інтеграції у загальноєвропейський освітній простір з максимальним використанням принципів цього освітнього простору.

Складна сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесів, що відбуваються сьогодні в системі освіти, відображає те, що переживає наше суспільство у надзвичайно складний період глибоких реформ і кардинальних трансформацій. Тому аналіз стану освіти і напрямів її розвитку уявляється неможливим без відповідного аналізу процесів, які характеризують зміст і напрями суспільних перетворень. Адже саме ці процеси значною мірою визначають сьогоднішні потреби суспільства у продукції вищої школи, тобто у фахівцях певного профілю і якості професійної підготовки. Цими ж процесами і потребами визначаються й суспільні вимоги до освітньої системи з позицій найбільш адекватного забезпечення вказаних потреб.

Для того щоб краще зрозуміти вимоги транзитивного суспільства України до національної системи вищої освіти, необхідно проаналізувати характерні риси самого явища транзитивності.

Серед них слід назвати, по-перше, відзначену вище політичну, правову і соціально-економічну нестабільність у країні, зумовлену процесом демократизації суспільного життя і ринковими перетвореннями в економічній системі, які до того ж здійснюються вкрай безсистемно і непослідовно. По-друге, Україні притаманні істотне технологічне відставання від провідних країн світу, архаїчна структура національної економіки і, як наслідок, низький рівень її конкурентоспроможності на міжнародному ринку. І за цих умов наша система вищої освіти по інерції продовжує здійснювати підготовку фахівців традиційними методами, які були прийнятними для іншої соціально-економічної системи і в іншу епоху.

Таким чином, сьогодні необхідно шукати можливості того, щоб успішно подолати ситуацію, що склалася в Україні та в її системі освіти, і забезпечити сталий інноваційний розвиток нашої країни.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!