Навчальне видання Корпоративні інформаційні системи, Розділ 9 Телекомунікаційні процеси в КІС, ХДЕУ, Харківський державний економічний університет
« Назад
РОЗДІЛ 9. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КІС
9.1. МЕНЕДЖЕРСЬКІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ В КІС
Засоби менеджерських телекомунікацій припускають широкий спектр можливостей для всебічних контактів між виконавцями і замовниками товарів, послуг та ін. До Мобільний зв'язок включає:
Сотовий зв'язок - це мобільний радіотелефонний зв'язок, що надає всі види послуг сучасного телефонного зв'язку без обмеження рухливості абонентів. Пейджинговий зв'язок (paging – виклик) – зв’язок по пейджинговому каналу, що являє собою широкомовний канал призначений для передачі коротких повідомлень у мережах загального користування. Пейджер - приймає повідомлень з фіксованим настроюванням частоти. Транковий зв'язок (trunk - стовбур)-~ велика цифрова система, що обслуговує тисячі споживачів, іноді з виходами в телемережу загального користування. Мобільний супутниковий зв'язок здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів наземного і космічного базування, він здатний охоплювати всю поверхню Землі. Користувачі одержують доступ до зв'язку за допомогою мобільних користувальницьких терміналів з персональним номером. Безпровідний телефон — засіб мобільного зв'язку абонентів з обмеженими дальністю (десятки-сотні метрів) і швидкістю переміщення. Окремо розглядають можливості Internet для забезпечення зв’язку корпоративних абонентів. IP-телефонія - технологія, що дозволяє використовувати internet або іншу IP-мережу як засіб організації і ведення телефонних розмов і передачі факсів у режимі реального часу. При цьому телефонний сервер зв'язаний, з одного боку, з телефонними лініями і може з'єднуватися з будь-яким телефоном, з іншого боку, зв'язаний з Internet і може зв'язуватися з будь-яким комп'ютером. Сервер приймає стандартний телефонний сигнал, оцифровує його (якщо він нецифровий), стискає, розбиває на пакети і відправляє через Internet одержувачеві з використанням протоколу TCP/IP. Найбільшого поширення в корпораціях набули технології Internet, оскільки вони забезпечують не тільки зручний мобільний зв'язок абонентів, але і підключення до всіх служб і сервісів мережі, до віддалених баз даних, всіх корпоративних інформаційних ресурсів. 9.2. МЕРЕЖІ INTERNET ТА INTRANET
Іnternet є широко відомим прикладом глобальної відкритої гетерогенної системи, яку можна розглядати не тільки як телекомунікаційну магістраль для підключення до різноманітних за функціями, складністю і мережними середовищами систем. Набір послуг і технологій дозволяє вважати її глобальною системою, відкритою для нових підключень з метою обміну відкритою (дозволеною до обміну) інформацією. Важливо, що в цьому випадку не висувається надзадача оптимізації збереження загальнодоступних даних. Стійкість цієї системи забезпечується в основному стандартами на інтерфейси. Відключення з тих або інших причин сайта, що містить дані, які становлять постійний інтерес для широкого кола користувачів, може не повернути систему в колишній стан тільки з погляду цих користувачів. Іншим прикладом системи на основі гетерогенного мережного середовища є корпоративна 1С. Корпоративна 1С є автономною, за закритою для сторонніх системою, що підкреслюється найменування», її мережного середовища Intranet(внутрішня мережа). її компоненти є відкритими відносно одна до одної підсистемами. Іншими словами, корпоративна 1С є закритою для інших систем і відкритою зсередини. У Intranet є багато спільного з Internet, а саме:
Усе це дозволяє називати Intranet «внутрішній Internet». При цьому не повинне скластися враження, що при «погляді зсередини» корпоративна 1С є повним аналогом системи Internet. Розрізняє їх те, що:
Незалежно від цілей, функцій, масштабів, поколінь технічного: програмного видів забезпечення 1С повинна бути стійкою стосовне внутрішніх і зовнішніх збурювань. Стійкість 1С базується і на оптимальній організації збереження, доступу, передачі й обробки даних. Основою оптимального збереження і доступу до даних є оптимальна організація БД, головним критерієм якої є стійкість стосовно власних внутрішніх і зовнішніх структурних змін, зокрема стосовно змін границь предметної сфери. З поняттям «стійкі БД пов'язана класична властивість відкритості або розширюваності БД при зміні границь предметної сфери. Новий відтінок поняття має в контексті ГС на основі гетерогенного мережного середовища. Основою оптимальної передачі даних є оптимальна організація мережного середовища обчислень і використання міжнародних стандартів на інтерфейси. Захист інформаційних фондів корпорації є одним із головних напрямків діяльності фахівців з інформаційних технологій. Навіть усередині корпорації інформація має безліч ступенів захисту. А здійснення підключення компонент корпоративної 1С через Internet змушує передбачати спеціальні, посилені міри захисту її інформаційного простору. Мережа Extranet виділена як самостійний варіант мережі, що підтримує зв'язок між різними підприємствами або корпораціями. В цьому разі передбачається множина спеціальних апаратних та програмних засобів захисту інформації від втручання в інформаційний простір окремої корпорації.
9.3. WEB-ДОКУМЕНТИ ТА CGI-ІНТЕРФЕЙСИ
Користувач корпоративної мережі має доступ до необхідної інформації за допомогою браузера свого клієнтського місця, де б він не знаходився. Відповідь він одержує з Web- сервера у вигляді Web-сторінок, які відповідають формату HTML. Залежно від типу запиту Web- сервер може витягати графічну, текстову й іншу інформацію з файлів-серверів компанії, звертатися за інформацією до розподілених корпоративних баз даних через CGI-інтерфейси. HTML- документи бувають двох типів - статичні і динамічні. До першого типу відносяться Web-сторінки, що існують у формі HTML На момент звернення до них. Динамічні Web- сторінки формуються спеціальними програмами при надходженні запиту. При створенні камінних сторінок використовуються відомості, що задаються самим користувачем. Ці дані передаються Web- браузером Web-cepверові як параметри. Web- сервер одержує запит на створення динамічної сторінки і запускає програму, названу «скрипт», або «сценарій» передаючи їй отримані від користувача дані. Подібний механізм передачі параметрів від користувача зветься Common Gateway Interface (CGI). CGI був розроблений у 90-х Ч. сторіччя у CERN як стандартний інтерфейс між програмами перегляду Web і серверами Web. Самі програми називаються CGI - сценаріями або CG1-скриптами [5,11]. Назва «скрипт» походить від невеликих командних файлів (scripts) операційної системи UNIX, в яких порядково записуються директиви командного інтерпретатора Shell. Першими CGI-скрип-тами були сценарії на цій мові, оскільки спочатку Web- сервери створювалися на UNIX-системах. У даний час для створення скриптів стали використовувати такі мови, як C++, Perl, PHP, Java і ін. При роботі з базами даних CGI-скрипт виконує роль посередника між Web-сервером і сервером БД. Адреса URL указує не на Web-сторінку, а на програму або сценарій, що запускає запит д0 бази даних. CGI- програма взаємодіє із сервером БД безпосередньо (якщо вона жорстко прив'язана до конкретного SQL- сервера) або з використанням драйвера ODBC (якщо жорстка прив'язка відсутня). Потім програма перетворює результати у формат HTML, і Web-сервер пересилає отриману сторінку клієнтові. Рис. 9.1 ілюструє доступ до даних із браузера клієнта. Оскільки інтерфейс CGI є стандартом CERN і заснований на Web-технології, клієнтською платформою може бути будь-яки комп'ютер, на якому виконується Web-браузер, а серверною _ будь-яка ЕОМ під керуванням Web-сервера. CGI-скрипти мають ряд недоліків: • статичне представлення інформації - перетворення результату запиту в HTML-файл; • при запуску кожної програми CGI породжується черг серверний процес; • відсутній динамічний перегляд і редагування даних У • потрібні значні обчислювальні ресурси; • перевантажуються канали зв'язку. Для усунення зазначених недоліків CGI була розроблена специфікація API (Application Program Interface) прикладних модулів. Модуль АРІ є розширенням сервера і запускається як динамічна бібліотека, виконуючи обробку кожного виклику Web-сервера окремій структурі пам'яті. Вони завантажуються в пам'ять під час першого звертання до них і не вимагають породження нового процесу при повторному до них звертанні. Додатки, що працюють з Арі з'єднуються з Web- сервером значно швидше, ніж CGI- прoгpaми. АРІ-модулі розробляються на мовах С, C++, Perl, Shell. Недолік інтерфейсів АРІ полягають у тому, що вони є власністю розроблювана і не завжди переносяться на інші серверні платформи Web.
9.4. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОБУДОВИ INTRANET- МЕРЕЖІ ОРГАНІЗАЦІЇ
В першу чергу потрібно перевести внутрішні мережі підприємства на протокол TCP/IP або хоча б забезпечити його підтримку в локальних мережах організації. Головними складовими частинами необхідного для цього устаткування є маршрутизатори, що підтримують як IP, так і інші протоколи, що вже Функціонують у мережі. Крім того, варто встановити TCP-стек на всі робочі станції фірми [28]. Необхідно придбати й установити Web-браузери, Web-сервери, авторський інструментарій HTML. Варто придбати або розробити додатки для зв'язку з корпоративними базами даних, документними базами, а також засобами елективної роботи. На сьогоднішній день усі Web-сервери підтримують загальний шлюзовий інтерфейс (CGI), за допомогою якого досить просто забезпечується спільна робота програмних проектів сторонніх фірм і Web-серверів. Фірмі буде необхідний додатковий персонал, відповідальний за роботу Web-сервера, його інформаційне наповнення, функціональність і привабливість для користувачів. Нижче наведені основні критерії, за якими визначається конфігурація комп'ютера, призначеного для Web-сервера, що забезпечує високу продуктивність, надійність, безпеку, зручність в обслуговуванні і модернізації:
Аналіз типу Web-документів, які обробляє сервер, полягає наступному. Якщо основна частина інформації буде представлена у вигляді статичних HTML-сторінок, за основу можна взяти одно-процесорну конфігурацію сервера. За відсутності великих CGI-скриптів, що інтенсивно використовують процесор і пам'ять сервера, система уникне перевантажень. При сучасному рівні швидкодії мікропроцесорів (Pentium, MIPS, Alpha, PA-RISC, Super-SPARC) для обслуговування мережного Web-трафіка в межах 1,5-2,0 Мбіт/с досить потужності одного процесора. HTML- сторінки можуть створюватися на сервері динамічно в реальному часі за допомогою додатків, що використовують, наприклад, Netscape Server АРІ, або за допомогою CGI-скриптів. У такій ситуації один процесор зможе ефективно обробляти тільки невелику кількість запитів, що надходять одночасно. Для серверів із і навантаженням підходить скоріше SMP- конфігурація (система із масовим паралелізмом). Однопроцесорна платформа використовується також у тому випадку, коли основне навантаження по обробці CGI-скриптів лягає на інші сервери (наприклад, сервер бази даних), тобто Web-cepвер обробляє тільки результат запиту (у HTML- форматі). Необхідно також прийняти до уваги можливість установки додаткових мережних серверів з метою поділу зовнішньої і внутрішньої мережі для підвищення ступеня безпеки. При аналізі середнього навантаження на сервер мається Не увазі такий параметр, як «кількість звертань до сервера за день» Це оціночний параметр, його можна прийняти приблизно рівний такому ж параметру, як у діючого Web-сервера, що виконує, подібні по призначенню й обсягу функції. У будь-якому випадку необхідно пам'ятати, що ця характеристика дуже рідко буває лінійною, для кожного сервера практично немає або їх кількість дуже мала порівняно із піковими значеннями. Так, наприклад, Web-сервер AltaVista реалізований на базі сервера Alpha Server 4100 у 4-процесорній конфігурації. У ньому виготовуються мікропроцесори DEC Alpha 21164 з тактовою частотою 300 Мгц, 1 Гб оперативної пам'яті і зовнішні RAID- системи збереження інформації Storage Works ємністю більш 20 Гб. Описана система коштує більш 1,5 млн. дол. і являє собою потужний Web-вузол. Web-сервер IBM установлен на одній із самих продуктивних масово-паралельних систем SPP2. Вартість мінімальної конфігурації такої системи складає кілька сотень тисяч доларів. До серверів, розрахованих на середнє щоденне навантаження, відносяться Web-системи, засновані на таких популярних платформах, як Sun Netra, Alpha Server 1000-2100 і їм подібні. Ці системи вартістю до 100 тис. дол. ідеально підходять при організації Web- серверів великих компаній і організацій для мереж Intranet або Internet. Вони поставляються з установленим заздалегідь програмним забезпеченням, що дозволяє в короткий термін цілком розгорнути і запустити систему. Такий сервер вигідно відрізняється загальною рівномірністю характеристик. Якщо очікується мале щоденне навантаження, досить встановлювати молодші моделі Web-серверів. Наприклад, для організації, яка має кілька магазинів по місту, склад товарів і центральний офіс, цілком вистачить одного сервера, що обслуговує як запити співробітників компанії, так і замовлення на товари ззовні. Такі сервери зазвичай будуються на платформі Intel x 86 із процесорами Pentium (?) 4 і вище. Компанія «Intel» зі збільшенням продуктивності своїх процесорів усе більше наближає ці системи до класу середніх, тому при необхідності можна, зробивши лише невеликі зміни конфігурації, перевести Web- сервер з малого класу в середній. Слід зазначити, що в підрозділах значної за розмірами фірми можна Web- сервери не розміщати. У цьому випадку центральний Web- сервер буде працювати прямо з базами даних відділів. З одного боку, здешевлюється система (на вартість кількох Web-серверів), менше часу витрачається на проходження запиту від головного вузла до баз даних. З іншого боку - працівники відділів можуть звертатися до своїх баз тільки через центральний сервер, а це може призвести до його перевантаження і додаткових витрат. Аналіз зв’язку Wеb- сервера з базами даних полягає в наступному. Сучасні Web- сервери поставляються зі шлюзами до різних баз даних. Формування шлюзом Web- сервера SQL- запитів до БД віднімає час у процесора обробки Web-запитів. Якщо Web-сервер та база даних розташовані на різних комп'ютерах, то додаткових вимог до оперативної пам'яті, процесорів дисковій підсистемі пред'являтися не буде (рис. 9.2). У той же час зростає роль продуктивності мережної карти локальної мере»; що зв'язує Web-сервер з базою даних. Локальна мережа повинна мати високу пропускну здатність, а мережна карта - мінімально завантажувати центральний процесор при виконанні операцій введення - виводу. Якщо Web- сервер запущений на одному комп'ютері з базою даних, то спочатку враховується конфігурація, необхідна для функціонування бази даних, а після цього до неї додається конфігурації Web- сервера (варіант із динамічними документами) При такому варіанті дуже велику увагу доведеться приділяти підсистемі сервера, тому що саме вона може забезпечити швидкість доступу до інформації і мінімізувати час, необхідний базі даних для виконання операцій читання запису. У більшості систем потрібний тісний зв'язок між додатками і базою даних, і обсяг даних, переміщуваних між ними, великий, тому оптимальною конфігурацією є розміщення їх на одному високопродуктивному сервері. Якщо кількість користувачів, які одночасно працюють із системою, велика, то використовують конфігурацію з копіями додатків, то знаходяться на багатьох серверах корпорації. Таким чином, вибір конфігурації системи залежить від багатьох факторів - від вимог до функціональних можливостей додатків, розміру і складності організації бази даних, функціональних характеристик і потужності використовуваних серверів, кількості користувачів. Як Web- компоненти використовують: • Web-браузер Microsoft як інструмент інтерфейсу користувача; • аплети Java для підтримки інтерактивного відображення, навігації по записах даних, а також для аналізу даних; • стандартні Web- протоколи (HTTP) для забезпечення зв'язку між браузером, сервером додатків і серверами БД; • Web-сервер. Аналіз впливу несправності компонентів на роботу серверів, проведені компанією «Strategic Research», виявили компоненти серверів, через несправність яких вони простоюють найчастіше: • дискові підсистеми - 55%; • блоки живлення - 28%; • системи охолодження - 8%; • модулі пам'яті - 5%. Підвищити ступінь надійності збереження інформації на твердих дисках можна за допомогою технології RAID-систем. Щоб виключити зупинку сервера через відмовлення блоку живлення, фірми-виробники в багатьох серверах установлюють додатковий блок живлення, який автоматично починає роботу при несправності головного. З метою запобігання збою системи при короткочасному збої в мережі перемінного струму обов'язкові зовнішні Система охолодження являє собою кілька вентиляторів, що, забезпечують охолодження компонентів сервера (блок живлення процесорна плата, тверді диски тощо). Вихід з ладу одного з вентиляторів не спричиняє негайний перегрів і зупинку сервера. Це одне з відмінностей сервера від робочої станції, в якій вихід з ладу всіх вентилятора, як правило, призводить до перегріву системи. Помилки в модулях пам'яті, що так часто зустрічалися в минулому, зараз трапляються значно рідше. Пов'язано це із застосуванням у системах, де надійність роботи є одним з першочергових факторів, модулів пам'яті з контролем парності й автоматичною корекцією помилок. Саме такою пам'яттю повинен комплектуватися сервер, щоб забути про помилки, пов'язані з модулями пам'яті. З метою забезпечення безпеки Web- сервери розташовують у мережі до корпоративного firewall, щоб не збільшувати навантаження на нього. Для забезпечення найбільшого ступеня безпеки на Web- сервері необхідно відключити весь мережний сервіс, крім підтримки HTTP, особливо в тому випадку, коли він не знаходиться під захистом firewall. При установці Web- сервера всередині корпоративної мережі на firewall повинен бути встановлений proxy-сервер, що буде пропускати HTTP- запити з Internet до Web-сервера. Крім усього цього, необхідно забезпечити безпеку всіх серверів баз даних, підключених до Web-сервера. Рекомендується використовувати Web-сервер тільки як Web-сервер, а ні в якому разі не як корпоративний сервер доступу в Internet або поштовий сервер.
9.5. МОВИ ПІДТРИМКИ WEB-ДОДАТКІВ РНР ТА JAVA
РНР - це скрипт-мова (scripting language), що вбудовується ви та інтерпретується і виконується на сервері. Початком мови вважається 1994 p., коли «Rasmus Lerdorf» вирішив розширити можливості своєї Home-page і написати невеликий движок для виконання найпростіших задач. Такий движок був розроблений на початку 1995 р. і називався «Personal Home Page Tools». До середини 1995 р. з'явилася друга версія - PHP/FI Version 2. PHP/FI компілюйся усередину APACHE і використовував стандартний АРІ APAСНЕ. Ці скрипти виявилися швидше аналогічних, тому що серверові не було необхідності породжувати новий процес. Згодом була добавлена підтримка безлічі баз даних (наприклад, My SQL і ORACLE). Наприкінці 1997 p. «Zeev, Suraski» і «Andi Gutmans» переписали внутрішній движок, підвищивши швидкість виконання скриптів. У 1998 р. вийшла версія мови РНР 3. У 1999 р. вийшла чергова версія РНР 4 [38]. Нижче приведений приклад виводу простого повідомлення на HTML- сторінку засобами мови РНР: <html> <head> <title>Example</title> </head> <body> <?phpecho "Привітвід скрипту РНР!!!"; ?> </body> </html>. Результатом виконання скрипту буде текст: «Привіт від скрипту РНР!!!» на Web-сторінці. Програма вбудовується в HTML- сторінку за допомогою відкриваючих і закриваючих тегів (<?php?>). Відмінність РНР від JavaScript полягає в тому, що РНР-скрипт виконується на сервері, клієнтові передається результат роботи, а код JavaScript повністю передається на клієнтську машину і тільки там виконується. Синтаксис мови РНР дуже схожий на синтаксис С або Perl. Перевага мови: працює як частина сервера, не витрачає час для запуску нового процесу додатка, що означає економію процесорного часу й оперативної пам'яті. Недоліки мови: • була орієнтована на створення невеликих скриптів; • є мовою, яка інтерпретується, не може зрівнятися по продуктивності із мовою С, яка компілюється; • не має великої бази готових модулів, як у Perl; • відсутня підтримка сесій (session). Java (розроблена Java Soft - відділенням «Sun Microsystems) це проста, об'єктно-орієнтована, надійна, захищена, архітектур незалежна, така, що може бути перенесена на інші платформи така що інтерпретується, високопродуктивна, багатопоточна, динамічна мережна мова програмування. Вважається підмножиною мови C++. Технологія розробки HTML- документа дозволяє написати необхідну кількість Java-програм, відкомпілювати їх у мобільні коди і поставити посилання на ці коди в тілі HTML-документа. Такі програми називають програмними агентами, або Java-апплетами (applets). Одержавши доступ до HTML-документа, що містить посилання на апплети, клієнтська програма перегляду запитує в Web-сервера всі мобільні коди. У ході сеансу забезпечується підкачування через мережу на комп'ютер клієнта апплетів, що беруть на себе функції забезпечення гнучкої взаємодії клієнта і сервера. Java - архітектурно незалежна система. Це означає, що програми, написані на Java, сумісні відразу з усіма платформами - від Intel X 86 до RISC-процесорів. При цьому непринципово, на якому RISC- процесорі працює система, тому що Java сумісна з PowerPC, DEC Alpha і MIPS. Досягається такий результат за допомогою перетворення коду програми компілятором Java в об'єктний файл, що містить байт-коди, що є інструкціями для віртуальної Java-машини, реалізованої на всіх можливих програмно-апаратних платформах. Віртуальна Java-машина являє собою середовище, в якій виконуються додатки, написані на Java. Інакше кажучи, це інтерпретатор згаданих вище кодових послідовностей. Байт-код додатка миттєво перетворюється в команди конкретних, процесорів, при цьому продуктивність порівняно з програмами C/C++ знижується ненабагато. Java має властивість повної переносності. Це пов'язано не тільки з апаратною незалежністю, але і з тим, що рівень абстракції байт-кодів однаковий для всіх операційних систем. Java - мережна мова. Віна оперує поняттями протоколу сервера, клієнта на базовому рівні (на відміну від інших мов програмування, які потребують у спеціальних бібліотеках мережних функцій). Така властивість Java дозволила за короткий термін створити величезну кількість мережних додатків. Саме Java уперше внесла поняття «реального часу» у WWW. Нижче представлено приклад організації системи одержання й аналізу котирувань валют у режимі реального часу на основі Java. Припустимо, що дані про котирування надходять на Web- сервері із системи типу Dow Jones Tolerate. Зрозуміло, що клієнт, один раз одержавши з такого сервера Web-документ, не стане кожні 15-20 секунд натискати на своєму браузері кнопку «Reload». Крім того, у такому документі може знаходитися велика кількість графічної іформації, доставка якої щораз по мережі неможлива через обмежену пропускну здатність каналу. Тут необхідна система, що дозволяє обновляти в режимі реального часу тільки частину екрана і здатна перемальовувати окремі графіки і таблиці. Усе це може зробити досить простим додаток на Java. При звертанні до Web- документа Web-браузер завантажує на комп'ютер клієнта Java-додаток, який відразу ж запитує в Java-сервера, що працює на Web-сервері, нові дані по котируваннях валют. По мережі передаються лише цифри обновлених котирувань, ніякі графічні і текстові дані в мережу не надходять. Далі, уже на комп'ютері клієнта, Java- додаток обробляє отриману інформацію та обновляє на екрані як цифрові, так і графічні показники котирувань, а також розраховує різні коефіцієнти й індикатори. Таким чином, подібна розподілена інформаційна система з успіхом працює в режимі реального часу. І це лише невеликий приклад величезних можливостей, наданих Java. Далі наведено коротку справку про характеристики популярних (для невеликих промислових та комерційних об'єднань) в наш час серверів: Apache та MY SQL. Вони разом із мовою РНР є базовими інструментами розробки інтерактивних Web- засобів управління віддаленою інформацією.
9.6. WEB-СЕРВЕР APACHEСервер Apache створений співтовариством незалежних розроблювачів «Apache Group», члени якої у свій час брали ^^ участь у проекті з побудови перших Web- серверів у NCSA (National Center for Supercomputer Applications, USA). «Apache Group » пропонує Web-сервери, сумісні з будь-якою UNIX-системою, установленої на будь-якій апаратній платформі. Сервер перенесений на інші операційні системи. Так, уже зараз Apache Web-сервер доступний для OS/2, UNIX-платформ, Windows 2000 та ін [28]. Web-cepвep Apache, як і всі інші Web-сервери, базується на - ідеях і частині коду, реалізованих у першому по-справжньому популярному Web-сервері - NCSA httpd 1.3. Ім'я «Apache» походить від абревіатури «A PAtCHy server», що дослівно переводиться як «залатаний сервер» - сервер, у код якого внесений цілий ряд серйозних змін. Web-сервер Apache є самостійним, некомерційним, вільно розповсюджуваним продуктом. На сьогоднішній день він є самим популярним Web-сервером. Сервер Apache поширюється «Apache Group» безкоштовно Internet (http://www.apache.org). Apache може працювати в якості кеширувального proxу-сервера, що дозволяє істотно підвищити продуктивність роботи користувачів локальної мережі при роботі з документами, розташованими в Internet. Можна задавати такі параметри і настроювання proxy-сервера:
9.7. СЕРВЕР MY SQL MySQL - компактний багатопоточний сервер баз даних. Характеризується великою швидкістю, стійкістю і простотою використання. MySQL був розроблений компанією «ТсХ» для підвищення швидкодії обробки великих баз даних. MySQL вважається гарним рішенням для малих і середніх додатків. Ісходники сервера компілюються на безлічі платформ Найбільш повно можливості сервера виявляються в UNIX-системах, де є підтримка багатопоточності, що підвищує продуктивна системи в цілому. Для некомерційного використання MySQL є безкоштовним. Можливості сервера MySQL; • підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із БД; • кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.; • висока швидкість виконання команд; • наявність простої і ефективної системи безпеки. Недоліки сервера MySQL: • відсутня підтримка вкладених запитів типу: SELECT * FROM My_table_l WHERE id IN (SELECT id FROM My-table_2); • не реалізована підтримка трансакцій. Натомість пропонується використовувати LOCK/UNLOCK TABLE; • відсутня підтримка зовнішніх (foreign) ключів; • відсутня підтримка тригерів і збережених процедур; • відсутня підтримка представлень (VIEW). Зазначені недоліки не є критичними при розробці малих і середніх ІС-інформаційних систем для робочих груп.
Контрольні питання до розділу 9 1. Привести та пояснити засоби Менеджерських телекомунікацій. 2. Розкрити зміст поняття «сотовий зв'язок». 3. Розкрити зміст поняття «пейджинговий зв'язок». 4. Розкрити зміст поняття «транковий зв'язок». 5. Розкрити зміст поняття «мобільний супутниковий зв'язок». 6. Розкрити зміст поняття «безпровідний телефон». 7. Розкрити зміст поняття «ІР-телефонія». 8. Привести порівняльну характеристику Internet і Intranet. 9. Розкрити зміст питання «Extranet». 10. Пояснити призначення CGI-скриптів. 11. Пояснити роботу CGI-скриптів при роботі з базою даних. 12. Привести недоліки CGI-скриптів. 13. Розкрити зміст поняття АРІ. 14. Привести головні рекомендації з побудови Intranet-організації. 15. Привести порівняння архітектури Intranet з двома окремими серверами: Web-сервером, сервером БД та варіантом, коли вони розташовані на одній обчислювальній машині. 16. Привести основні критерії визначення конфігурації Web-сервера. 17. Привести головні чинники, які визивають несправності серверів. 18. Привести призначення й основні характеристики мови PHP. 19. Привести призначення й основні характеристики мови Java. 20. Привести призначення сервера Apache. 21. Привести призначення сервера MySQL. З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |