Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 986 Навчальне видання Корпоративні інформаційні системи, Розділ 4 Реалізація промислової логістики в КІС, ХДЕУ, Харківський державний економічний університет

Навчальне видання Корпоративні інформаційні системи, Розділ 4 Реалізація промислової логістики в КІС, ХДЕУ, Харківський державний економічний університет

« Назад

РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ ЛОГІСТИКИ В КІС

4.1. КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Серед безлічі підходів до підвищення конкурентоспроможності підприємств на ринку основну увагу приділяють впровад­женню логістичного підходу до оптимізації матеріальних, фінансових і інформаційних потоків, як усередині фірми, так і поза нею. Логістика розглядається як могутній засіб підвищення конку­рентоспроможності підприємств.

Концепція логістики ~ це інтеграція виробництва, матеріаль­но-технічного забезпечення, транспортування, інформації і комуні­кацій. Існує безліч визначень і тлумачень цього поняття. Деякі з них приведені в додатку [9; 10; 29].

Найбільш повним визначенням логістики можна вважати виз­начення, дане в 1985 р. Радою логістичного менеджменту (США): «Логістика - є процес планування, виконання і контролю ефектив­ного з точки зору зниження витрат потоку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, сервісу і пов’язаної інформації з точки зародження до точки споживання включаючи імпорт, експорт, внутрішнє і зовнішнє переміщення). Цілей повного задоволення вимог споживачів».

Основою концепції логістики є виконання всіх операцій за прин­цом «Just in time» (JIT) - «точно вчасно».

Сфера застосування логістики залежить від підходів до процесу керування підприємством. Виділяють чотири варіанти таких підходів.

Логістику, як будь-яке багатогранне явище, можна розглядати
з двох позицій:

1. Логістика - це наука.

2. Логістика - це вид підприємницької діяльності, яку називають бізнес-логістика.

Як наука логістика вивчає фундаментальні теоретичні проблеми, пов'язані з потоками продукції. Потік являє собою оборот логістичних об'єктів (товарів, послуг тощо), який безупинно протікає у часі. Потік не має ні початку, ні кінця. Елементом потоку є обор об'єктів, для якого встановлюють початкову і кінцеву точки W що дозволяє вимірити тривалість обороту в часі.

Логістика має справу з такими потоками:

1. Матеріальний потік - потік продуктів у формі товарів.

2. Сервісний потік - потік послуг.

3. Інформаційний потік.

4. Фінансовий, або грошовий потік, до якого відносяться також потік банківського продукту, страхового продукту, інвестиційний.      

5. Потік туристів.

6. Потік робочої сили та ін.

Бізнес-логістика являє собою керування зазначеними потока­ми. Іншими словами, бізнес-логістика - це менеджмент усіх видів діяльності суб’єкта, що сприяє рухові і координації попиту та про­позиції на конкретні товари у визначеному місці й у заданий час Концепція бізнес-лопстики як інтегрального інструмента менед­жменту була сформульована в СІЛА наприкінці 60-х років

Наука логістика є теоретичним базисом для бізнес-логістики

Традиційна організація виробництва більше відповідає умовам що складаються за наявності «ринку продавця». Логістична ж концеп­ція, як і маркетингова, більш ефективна в умовах «ринку покупця»

 

4.2. Логістичні системи

За масштабом розрізняють макрологістичні та мікрологістичні системи.

Макрологістична система - це велика система керуванням матеріальними і пов'язаними з ними потоками, що охоплює підприємства промисловості, посередницькі, торговельні і транспорт організації різних відомств, розташованих у різних регіонах краї* або в різних країнах. Макрологістична система являє собою визначену інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

Для успішного функціонування макрологістичної системи міжнародного рівня інфраструктура економіки групи країн повинна відповідати таким вимогам, як:       

  • єдиний економічний простір;

  • єдиний ринок без митних перешкод;

  • узгоджене транспортне законодавство;

  • сполучена транспортна техніка;

  • розвинуте правове середовище.

Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. До них відносять окремі підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістична система інтегрує процеси виробництва, постачання і збуту, транспорт! складських і вантажно-розвантажувальних робіт підприємства. Мікрологістичні системи підрозділяються на:

- внутрівиробничі;

- зовнішні;

- інтегральні.

На рис. 4.1 наведено класифікацію логістичних систем за масштабом. За матеріальними потоками в межах технологічного циклу виробництва продукції. Критеріями оптимізації функціонування внутрішньої робочої логістичної системи є:

  • мінімум собівартості виробництва;

  • мінімум часу виробничого циклу при забезпеченні 3W рівня якості

Зовнішні логістичні системи вирішують задачі, пов’язані з керуванням і оптимізацією матеріальних або супутніх потоків від джерела до місця кінцевого споживання поза виробничим технологічним циклом.

Загальним критерієм оцінки логістичної системи є рівень логістичного сервісу - кількісна оцінка теоретично можливого обсяг логістичних послуг, які фактично надаються у співвідношенні з часовими і вартісними витратами на його надання [10].

 

4.3. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ В ЛОГІСТИЧШЙ СИСТЕМІ

Сучасна теорія логістики базується на:

а) системному підході і системному аналізі;

б) кібернетичному підході до керування;

в) дослідженні операцій;

г) економіко-математичному моделюванні.

Логістична система — велика, складна система з розгалуженою структурою і великою кількістю взаємозалежних елементії численних впливів стохастичних факторів зовнішнього середовища, з ієрархічним підпорядкуванням цілей підсистем загальній Ж системи; із зовнішніми зв'язками з навколишнім середовищем, відбивають вплив зовнішніх умов на функціонування великої системи; з елементами самоорганізації.

Системний підхід базується на складності, ієрархії, емерджентності, структурованості логістичної системи [10].

Елементи логістичної системи мають межі своїх функціонал! них можливостей і задачі, об'єднані внутрішніми і/або зовнішні» цілями організації бізнесу, що відповідає модульному принципі проектування КІС. Ці підсистеми можуть існувати як автономно так і бути пов'язаними між собою в логістичну систему за принципом поворотного зв'язку».

У керуванні логістичним процесом велика увага приділяється кібернетичному принципу зворотного зв'язку, де система керування може діяти тільки за умови циркуляції визначеної інформації між керуючою і керованою підсистемами; має місце постійний рух інформації в замкнутому контурі - від суб'єкта керування до об’єкта управління і назад.

Границі логістичної системи визначаються циклом звертання засобів виробництва. Цей спосіб виділення границь називається принцип «сплати грошей - одержання грошей» [10], що відбито на рис. 4.2.

При розгляді логістичної системи як складної великої системи, що реалізує деякі кібернетичні принципи управління потоками, необхідно враховувати, що існуючі логістичні системи на практиці функціонують як деякі організаційно завершені економічні структури , в яких управління об'єктами і процесами може бути побудована різних принципах. До таких принципів можуть відноситися програмне, екстремальне управління, управління за станом, збурюванням, принципом системи, що стежить, тощо.

 

4.4. Мета і завдання виробничої логістики

Виробнича логістика відноситься до сфери оперативного керування виробництвом [29]. Ціль виробничої логістики полягає в точній синхронізації процесу виробництва і логістичних операцій у взаємозалежних підрозділах.

Задачі виробничої логістики відбивають організацію керуван­ня матеріальними й інформаційними потоками не просто в середині логістичної системи, а в рамках усього процесу виробництва. Відмінною рисою виробничої логістики є територіальна компактність об'єктів керування.

В останні роки відзначено тенденцію звуження сфери масового і багатосерійного виробництва. Розширюється застосування універсаль­ного устаткування, гнучких переналагоджуваних (виробничих) сис­тем. Виробники одержують усе більше замовлень на виробництво невеликих партій і навіть одиничних виробів. При цьому з боку по­купців усе частіше висувається вимога задовольнити потребу за мінімально короткий термін (доба, година) з високим ступенем гарантій Іншим аспектом актуальності виробничої логістики є організа­ція виробництва в рамках кооперації по випуску складних виробів У цьому випадку операції, що здійснюють за допомогою транспор­ту, можуть бути об'єктом як виробничої логістики (якщо викорис­товуються власні транспортні засоби для внутрісистемного пере­міщення вантажів), так і транспортної (при використанні транс­порту загального користування).

Виробничі логістичні підсистеми генерують матеріальні пото­ки і задають ритм роботи всім іншим підсистемам. Вони визнача­ють потенційні можливості адаптації мікрологістичних систем до змін навколишнього середовища. Крім того, виробничі логістичні підсистеми зумовлюють здатність суміжних підсистем самобудуватися відповідно до поточних цільових настанов. Гнучкість виробничих логістичних підсистем забезпечується за рахунок гнучкої виробництва і професіоналізму  персоналу, що його обслуговують.
Функціонування логістичних підсистем основного виробництва повинне забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування виробничих програм, планів і взаємодій підрозділів логістичної системи. Велику роль у побудові виробничих логістичних підсистем відіграє кастомізация виробництва. Вона полягає в доданні про­дукції властивостей і параметрів, що відповідають замовленням конкретних споживачів. У промисловості кастомізація являє собою набір технологічних і логістичних операцій, що дозволяє поєднати принципи масового та індивідуального попиту.

Найбільш розповсюджений варіант кастомізації виражається через комплектацію продукції масового виробництва окремими елементами, що комплектують, або додатковими приналежностя­ми за замовленням конкретного покупця. Наприклад, комплекта­ція легкового автомобіля сидіннями з оббивкою зі шкіри певного кольору або стереомагнітофоном певної марки.

 

4.5. ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВИРОБНИЧІЙ ЛОГІСТИЦІ

І інформаційна логістикав процесі виробництва означає органі­зацію і використання систем інформаційного забезпечення виробничо-господарських процесів на підприємстві, яка ба­зується на системному підході й охоплює усі види діяльності, пов'я­зані з плануванням і керуванням процесами, націленими на забез­печення підприємства релевантною інформацією.

Інформація при цьому розглядається як фактор виробництва. Саме тому інформаційна логістика охоплює всю діяльність, пов'я­зану з інформаційним забезпеченням усього логістичного ланцюга на всіх рівнях виробництва.

Інформаційна логістика базується на застосуванні розподіле­них інформаційних систем і складає основу перспективного інстру­мента реінжинірингу бізнес-процесів - менеджменту потоку робіт (Workflow Management).

Метою менеджменту потоку робіт є забезпечення виконання господарських задач необхідною інформацією визначеного виду, обсягу, якості, у відповідний термін і в потрібному місці, що дозволяє оптимізувати організацію робочого місця, трудового процесу в цілому підвищити орієнтацію співробітників на розв'язання задач, поліпшити контроль тощо.

Ефективне керування комплексом операцій у виробничій логістиці можливе тільки в рамках гнучких виробничих логістичних систем (ГВЛС). ГВЛС — сукупність устаткування з числовим програмним керуванням, роботизованих технологічних компонентів гнучких виробничих модулів, окремих одиниць технологічного устаткування, систем забезпечення функціонування гнучких переналагоджуваних систем в автоматичному режимі протягом заданого інтервалу часу [29].

Інформаційне забезпечення ГВЛС є найважливішим чинником функціонування виробничої логістики. Виділяють три основні на­прямки інформаційного забезпечення виробничої логістики:  

  1. Формування і підтримка інформаційного забезпечення про дислокування і стан матеріальних потоків.

  2. Інформаційне забезпечення в процесі взаємодії системи орган­ізаційно-технологічного керування і системи керування автомати­зованим транспортно-складським господарством (СК АТСГ).

  3. Інформаційне забезпечення системи контролю виконання за­мовлень.

Сутність інформаційного забезпечення про дислокування і стан матеріальних потоків полягає в тому, що інформаційна база ГВЛС містить дані про всі види матеріальних потоків, історію їх пере­міщення та повернення на склад.

Крім паспортів грузоносіїв інформаційна база виробничої лог­істики повинна містити нормативні дані про компонування гнучкої виробничо-логістичної системи, у тому числі матрицю суміжності або матрицю інцидентів графа, що описує логістичні зв'язки між адресами дислокації. Крім цього, в інформаційну базу повинна включатися оперативна інформація, наприклад змінні завдання» проведення транспортно-технологічних і допоміжних операцій.

Інформаційне забезпечення в процесі взаємодії керуючих сис­тем ~ це ще один, не менш важливий напрямок інтеграції інформа­ційної і виробничої логістики.

Функціонування в умовах невизначеності створює в будь-як»" момент потенційну можливість аварійного переходу на автономний режим роботи системи організаційно-технологічного керування й автоматизованої транспортно-складської системи. Це зумовлює необхідність часткового дублювання оперативної інформації та програмного забезпечення даних і інших керуючих систем. У зв’язку з цим вони повинні бути здатні самостійно приймати інформацію, що у резидентному режимі одержують одне від одного. цього і розробляється спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє координувати керуючі дії.

Команди на виконання операцій транспортного переміщення виробляються автоматично системою організаційно-технологічного керування, СК АТСГ або центральною системою керування гнучкої  виробничо-логістичної системи. Рішення приймаються і вбо­яться координатором (можливо, диспетчером) з центрального пульта керування ГВЛС або з терміналу ЕОМ, що керує роботою АТСҐ, або персоналом безпосередньо з робочих місць. В останньо­му випадку для введення відповідних команд використовуються спеціальні пульти, встановлені на робочих місцях. Клавіатура при­строїв з числовим програмним керуванням має канал зв'язку з ЕОМ або ж термінали (концентратори), що зв'язують робочі місця з ЕОМ. Найважливішою умовою ефективного функціонування вироб­ничої логістики є контроль вірогідності вхідної інформації. Якщо виходити з того, що основною функцією автоматизованої транспор­тно-складської системи є керування матеріальними потоками в основному виробництві, то в загальному вигляді СК АТСГ можна розглядати як оптимальну форму інформаційно-замкненої систе­ми, що здатна автоматично формувати необхідні для свого функці­онування дані.

Нині на вітчизняному ринку представлене обмежене число про­грамних продуктів для автоматизації логістичної діяльності. їх мож­на розділити на три групи - спеціалізовані рішення для логістичних компаній; модулі, що розширюють фінансові і бухгалтерські програми з урахуванням специфічних вимог логістичних компаній;  прикладні програми, створені для інших сфер діяльності, що вклю­чають, однак, і деякі логістичні функції.

Типова автоматизована логістична система повинна включати Ші головні модулі:

  • керування договорами;

  • керування збутом;

  • керування постачанням;

  • керування процесом виробництва;

  • розрахунки з постачальниками;

  • розрахунки з одержувачами;

  • складський облік.

4.6. Бізнес логістика в режимі Інтернет

Суб'єкт, що хазяйнує, має потребу в комунікаціях з логісту ними посередниками, в обробці замовлень, транспортуванні грузопереробці, керуванні запасами з торговельними посередниками, банками, страховими компаніями і безпосередньо, кінцевими споживачами готової продукції.

У практиці дистрибуції товарів і фізичного розподілу стала широко впроваджуватися контейнеризація перевезень на базі концепції jrj-Як ефективний телекомунікаційний інструмент Internet до. зволяє реалізувати бізнес-логістику в режимі on-line [6J.

Для просування в мережу Internet принципів логістики важли­ве значення має створення систем електронних банківських операцій на основі SWIFT і SWIFT II, використання для підтримки взаємодій між партнерами по бізнес-логістиці стандартів EDI (Electronic Data Interchange - електронний обмін даними) і EDIF ACT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport - елект­ронний обмін даними в керуванні, торгівлі і транспорті).

Певну роль у становленні інтерактивної бізнес-логістики зіграла можливість постійного контролю за матеріальними потоками в реальному режимі часу on-line і в режимах віддаленого доступу через супутникові телекомунікаційні системи.

Комп'ютеризація інформаційного потоку привела до створення нових логістичних технологій у виробництві і дистрибуції. Виникли і стали розвиватися такі логістичні системи, як:

  • MRP/ERP.

  • MRPII (Manufacturing Resource Planning).

  • DRPII (Distribution Resource Planning).

З'явилися нові логістичні концепції, такі як:

  • «Lean production» - «худе виробництво».

  • QR (Quick Responce) - швидка реакція.

  • CR (Continuous Replenishment) - постійне поповнення.

  • Оптимізовані логістичні системи типу OPT (Optimized  duction Technologies).

  • Модифіковані версії К ANB AN.

За допомогою логістичних інформаційно-комп'ютерних технологій можуть вирішуватися задачі керування вантажними або мобільними перевезеннями, наприклад, такі задачі, як:

•  Інформаційно-комп'ютерна підтримка процесу автоперевезень.

Впровадження єдиних інформаційних технологій обробки транспортної і логістичної документації.

Створення, обґрунтування і ведення баз даних і довідників.

Розробка електронної карти автодоріг з можливістю прокладки оптимального маршруту і т. п.

• Інформаційно-комп'ютерна підтримка функцій під розподілів автомобільного транспорту в логістичних центрах.

Розробка, відновлення і ведення електронної бази даних "Правове забезпечення автотранспортних перевезень".

• Інформаційно-комп'ютерна підтримка фінансових розрахунків.

•  Прийом і оформлення замовлень на технічне обслуговуван­ня ремонт, евакуацію через систему автосервісу.

Впровадження інформаційно-комп'ютерної підтримки сучас­них логістичних технологій в автоперевезеннях вантажів.

За кордоном найбільшого поширення набули системи спосте­реження, зв'язку і диспетчеризації транспорту на базі супутникових систем навігації і зв'язку GPS і Inmarsat.

Глобальна система супутникового зв'язку Inmarsat-c забезпе­чує:

  • прямий зв'язок з диспетчером;

  • збереження повідомлень у базі даних;

  • можливість одержувати інформацію про місце розташуван­ня і стан транспортних засобів і вантажу;

  • з'єднання з мережею передачі даних Х-25 і телексним зв'язком;

  • груповий виклик транспортних засобів.

Система супутникового зв'язку Inmarsat-c забезпечує двосто­ронню передачу тексту і даних фактично з будь-якої точки Землі. Чотири геостаціонарні супутники забезпечують охоплення всієї планети по довготі до 75° і по широті. Зв'язок здійснюється через нові наземні станції, що дозволяють направляти повідомлення або мережі передачі даних, телефонні мережі, телексні мережі рухливому абоненту, який має зареєстрований термінал Inmarsat-c .

Програмна частина орієнтована на розробку спеціалізованих Інтернет додатків у вигляді JAVA-апплетів для розділів комерційних справ.

У Росії розроблена логістична інформаційна система керування міжнародними автомобільними перевезеннями (МАП) за назвою «МАП ON-LINE» на базі Internet. Дана система орієнтована на впровадження логістичних інформаційно-комп'ютерних технологій транспорті, що використовує можливості Internet як для інформаційного забезпечення відправників вантажу, перевізників, експедиторів, так і для інтелектуальної підтримки організації транзитного процесу шляхом реалізації віддаленого доступу до необхідних додатків і електронного фрахту при автоперевезеннях за допомогою Internet.

Контрольні питання до розділу 4

1. Розкрити зміст поняття «логістика».

2. Розкрити зміст поняття «принцип виконання операцій ЛТ

3. Привести чотири сфери використання логістики та розкрити їх відмінність одна від одної.

4. Розкрити зміст поняття «логістика як наука».

5. Розкрити зміст поняття «логістика - вид підприємницькі діяльності».

6. Привести головні види потоків у логістиці.

7. Привести головні відмінні риси традиційної та логістами систем керування.

8. Розкрити зміст поняття «логістична система».

9. Розкрити зміст поняття «матеріальний потік».

10. Розкрити зміст поняття «інформаційний потік».

11.Розкрити зміст поняття «логістичний ланцюг».

12. Розкрити зміст поняття «логістична операція».

13. Розкрити зміст поняття «закупівельна логістика».

14. Розкрити зміст поняття «розподільна логістика».

15. Розкрити зміст поняття «складська логістика».

16. Розкрити зміст поняття «транспортна логістика».

17. Розкрити зміст поняття «виробнича логістика».

18. Розкрити зміст поняття «інформаційна логістика».

19. Розкрити зміст поняття «макрологістична система».

20. Розкрити зміст поняття «мікрологістична система»

21. Пояснити відмінності у внутрівиробничій та зовнішній логі­стичних системах.

22. Навести загальний критерій оцінки логістичної системи

23. Привести методи та підходи на яких базується сучасна тео­рія логістики.

24. Розкрити зміст поняття «кібернетичний принцип керування логістичною системою».

25. Чим визначаються межі логістичної системи?

26. Привести ціль та задачі виробничої логістики

27. Привести особливості інформаційного забезпечення у ви­робничій логістиці.

28. Розкрити зміст поняття «гнучка виробнича логістична система».

29. Привести особливості інформаційного забезпечення у ГВЛС

30. Пояснити застосування Internet у логістиці.

31. Навести приклади застосування Internet у логістичних системах.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!