Навчальне видання Корпоративні інформаційні системи, Розділ 1 Стан та перспективи розвитку інформаційних систем управління бізнесом, ХДЕУ, Харківський державний економічний університет

РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ

1.1. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

В умовах ринкової економіки увага адміністрації підприємств різних сфер діяльності, форм власності і масштабів фоку­сується на оптимізації процесу випуску продукції (надання послуг) з метою максимізації прибутку. Незважаючи на розход­ження у сферах діяльності (виробництво, послуги), задачі управ­ління підприємствами схожі і зводяться до організації управління ресурсами, що надходять на вхід, для одержання на виході необхід­ного результату. Процес управління підприємством (організацією) можна відобразити класичною схемою (рис. 1.1).

Процес руху від поставлених цілей до результату є не тільки ітераційним, він включає блок керування в контурі зворотного зв'яз­ку, що забезпечує оперативне коректування первісного плану дій залежно від досягнутих проміжних результатів. Кінцевий успіх підприємства залежить від багатьох факторів, частина з яких не піддається строгій формалізації. Склад цих факторів наведений на Рис. 1.2.

З наведеної схеми випливає, що система, яка автоматизує зби­рання, підготовку й обробку інформації, є лише однією з необхідних складових частин, що визначають кінцевий успіх підприємства. Однак найбільш успішними в діловому світі є ті фірми і корпорації, можуть швидше від усіх зібрати інформацію, обробити, проалізувати її і на основі цього прийняти рішення.

Все більша кількість керівників розуміє, що максимально ефективною авто­матизованою системою є та, яка охоплює всі взаємозалежні бага­тогранні бізнес-процеси, всі внутрішні та зовнішні аспекти госпо­дарської діяльності, тобто комплексна автоматизована система на базі сучасних інформаційних технологій.

При виборі автоматизованих систем керування варто врахува­ти, що навіть сама довершена з них не зможе функціонувати в умовах недостатньо чітко регламентованого технологічного процесу керування в рамках кожного бізнес-процесу. Рис. 1.3 є ілюстрацією цілей і задач бізнесу і місця інформаційних технологій в етапах його розвитку.

1.2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ ТА НОВЕ СИСТЕМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Поява нових аспектів у маркетинговій стратегії підприємств, динамізм захоплення нових ринків, підкріплені конкуренцією, досягненнями в інформаційних технологіях, виклика­ли до життя поняття «глобалізація бізнесу». Ці процеси немож­ливі без сучасних засобів зв'язку, засобів автоматизації, засобів організації збереження, передачі, накопичення, оброблення та аналізу інформації.

Попит на нові інформаційні технології (IT) породжує все нові й нові пропозиції, що конкурують за рівнем оригінальності та         можливості цілей. Технології «всесвітньої павутини» міцно за твердились у практиці комунікацій та проектування інформаційних систем.

Сьогодні користувач, одержавши доступ до електронного каталогу товарів та послуг у режимі телеконференцій, виконує локальний фінансовий аналіз та замовляє товари віддаленим постачальникам. Рис. 1.4 ілюструє глобалізацію бізнесу.

Підвищення динамічності контактів підприємств із зовнішнім середовищем та розширення сфери застосування інформаційних технологій, викликало структурні, функціональні та організаційні зміні у всіх сферах їх діяльності. З'являються підприємства, які постійні та гнучко реконструюють і розширюють сферу своєї діяльності.

Це у свою чергу, висуває нові вимоги до масштабних проектів інформаційних систем та підходів до їх проектування. Інформаційна схема стала розподіленою 1С (РІС). Особливо це стосується   інформаційних систем транснаціональних корпорацій.

При цьому з'явився «ланцюжок понять»: глобалізація бізнесу, „корпорація, BPR (Business Process Reengineering) – ре інжиніринг, нове системне проектування (НСП) [ 18; 19 ].

Оперативність контактів між постачальниками та споживачами викликає «ефект зникнення відстані», що підвищує тиск споживачів на постачальників і стимулює конкуренцію між виробни­ками товарів та послуг.

При розробленні інформаційної системи сучасного підприєм­ства яка (на відміну від автоматизації розв'язання окремих задач, коли 1С можна було підігнати під існуючі технології керування) вимагає модернізації всієї системи керування.

BPR – реінжиніринг (за визначенням М. Хаммера) - фунда­ментальне переосмислення та радикальна реконструкція бізнес-процесів з метою досягнення значних поліпшень у критично важ­ливих у сучасних умовах рівнях критеріїв продуктивності - таких, як вартість, якість, послуги, швидкості. При цьому під бізнес-процесом розуміють логічні серії взаємозалежних дій, що використо­вують ресурси підприємства для створення чи одержання в перед­бачуваному майбутньому корисного для замовника виходу, такого як продукт чи послуга [18].

У BPR на перший план виведені нові цілі та методи:

• різке зниження витрат часу на виконання функцій;

• різке зниження кількості працівників та інших витрат на ви­конання функцій;

• глобалізація бізнесу, робота з клієнтами в режимі 24 х 365 (24 години на добу протягом 365 днів на рік);

• опора на збільшення мобільності персоналу;

• робота на майбутні потреби клієнта;

• прискорення просування нових технологій;

• Рух в інформаційне суспільство.

При цьому підприємство в цілому розглядається як деяка віртуальна корпорація або кіберкорпорація. Для клієнта немає значен­ими находиться її штаб-квартира, склад, банківський операційний зал. Перехідбагатьох відомих корпорацій до нового бізнес-процесу дозволить значно скоротити штати, підвищити точній швидкість оброблення інформації.

Табл. 1.1 ілюструє роль інформаційних технологій у BPR (згідно з М. Хаммером) [18].

Таблиця 1.1

Роль інформаційних технологій у BPR

НСП є інтеграцією підходів бізнесу, нових IT та соціопсихологію методів, які дозволяють врахувати те, що у виробничих про­цесах працюють конкретні люди. Рис. 1.5 є ілюстрацією взаємозв'­язку складових частин НСП [18,19].

А - нові IT та їх власні методи проектування систем, що не пов'язані безпосередньо з організаційно-виробничими прикладни­ми задачами;

В - бізнес як сума методів реконструкції керування підприєм­ством;

С - соціопсихологія, психологія праці, інші методи врахування «людського фактору» (human factor);

АВ - методи побудови 1С для сучасних корпорацій, які не мо­жуть вважатися закінченими, оскільки в них не врахований «людсь­кий фактор»;

ВР - методи бізнесу з урахуванням усіх необхідних рекомендацій соціопсихологів та оргконсультантів, але без методів нових IT;

АС - методи побудови прикладних програм, інтерфейсів користувачів, які враховують вимоги інженерної психології та ергономіки, але не методи проектування систем для сучасних корпорацій;

АВС - сфера нового системного проектування.

У парадигмі НСП у центрі бізнесу опиняється всебічна підтримка та посилення інформаційних і аналітичних можливостей діяльності кожного працівника з урахуванням факторів національної, професійної, корпоративної культури. Тому відділення 1С від функціонування підприємства в цілому стає неприйнятним.

Реальне розроблення моделі організації у процесі проектування 1С являє собою тривалий ітераційний процес модифікації моделі як «згори донизу», так і «знизу догори». Концепція автоматизації «згори донизу» є протилежністю стихійної автоматизації «зни­зу догори» та традиційно пов'язується з реінжинірингом бізнес-процесів. Методологічною основою реінжинірингу є системне проек­тування. Якщо стихійна автоматизація «знизу догори» має еволю­ційний характер, то автоматизація «згори донизу» являє револю­цію, що тягне за собою великі потрясіння. Концепція реінжинірин­гу передбачає таку реорганізацію керування та перепроектування всієї КІС, що якнайкраще досягає мети керування.

1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ 1С ТА МІСЦЕ КІС У МНОЖИНІ НАВЕДЕНИХ КЛАСІВ

Обмін інформацією в кіберкорпорації викликав потребу в нових типах та структурах даних, нових методах їх збереження, передачі, обробки та аналізу. Усе це не могло не відбити­ся на класифікації 1С.

Згідно з ДСТУ 2874-94, інформаційна система — це система, що орга­нізує пам'ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу [12]. Існує безліч підходів до класифікації 1С.

Нижче наводиться класифікація інформаційних систем за мас­штабом, способом організації та оброблення даних [36]. За масштабом 1С розрізняються таким чином:

• одиночні, або малі;

• групові, або середні;

• корпоративні, або великі.

Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономно­
му комп'ютері, як правило, ПК. Така система може містити декілька простих прикладних розробок, пов'язаних спільним інформаційним фондом та розрахованих на роботу одного користувача або групи користувачів, що поділяють у часі одне робоче місце. До одиночних (малих) інформаційних систем відносяться системи рівня
невеликого підприємства.

Характерними ознаками одиночних систем є:

• нетривалий життєвий цикл;

• орієнтація на масове використання (не потребують вартісно­го навчання персоналу);

• низька ціна;

• практична відсутність засобів аналітичної обробки даних;

• відсутність можливості незначної модифікації без участі розроблювачів;

• використання в основному настільних систем керування баз даних (СУБД) (FoxPro, Clipper, Paradox, Access, Clarion та інших).

Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне ви­користання інформації учасниками робочої групи (одного підроз­ділу). Загальний інформаційний фонд цих систем являє собою базу даних (БД), або сукупність файлів документів. Взаємодія користу­вачів у такому випадку відбувається через централізовану БД, або
за допомогою мережної файлової системи, або через електронну
пошту. Спільне використання інформації організується за допомо­гою блокувань записів і файлів.

Групові (середні) 1С орієнтовані на паралельне спільне викори­стання даних багатьма користувачами та звичайно будуються на базі локальної мережі з виділеним сервером БД.

Характерними ознаками групових 1С є:

• тривалий життєвий цикл (можливість зростання до великих систем);

• наявність засобів аналітичної обробки даних;

• використання багатокористувацьких «настільних» СУБД, серверів БД для робочих груп (Btrieve, NetWare SQL, Gupta SQL­Base, Sybase Anywhere SQL, MS SQL Server, Progress, Oracle та ін.) та відповідних інструментів розроб­ці або систем керування документами та їх інструментальних засобів;

• наявність штату працівників, які здійснюють функції адміністрування апаратними та програмними засобами;

• наявність розвинених засобів забезпечення безпеки;

• тісна взаємодія з фірмами-розроблювачами програмного за­лучення з питань супроводу компонентів 1С.

Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та адекватну ієрархічну структуру з декількох рівнів.

КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду робочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до центральної або розподіленої бази даних підприємства (організації), до таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціалізацією серверів.

Характерними ознаками корпоративних 1С є:

• тривалий життєвий цикл;

• міграція успадкованих систем;

• різноманітність використовуваного апаратного забезпечен­ня, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи;

• різноманітність використовуваного програмного забезпечення;

• масштабність та складність розв'язуваних задач;

• перетинання множини різних предметних сфер;

• орієнтація на аналітичну обробку даних;

• територіальна розподіленість;

• використання корпоративних SQL- серверів ВД (Oracle 9i Informix-OnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress та ін.) та відпо­відних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблен­ня часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД;

• використання Web- технологій;

• підвищені вимоги до надійності функціонування та збережен­ня даних.

На рис. 1.6 представлено класифікацію 1С, що відповідає способу організації та обробки даних, а також прийняті у вітчизняній та закордонній класифікації абревіатури.

Системи обробки трансакцій включають системи оператив­ного обробки трансакцій (OLTP - OnLine Transaction Processing) та пакетної обробки трансакцій.

В інформаційних системах організаційного керування переважає режим оперативної обробки трансакцій OLTP призначений, для відображення актуального стану предметної сфери в будь-який момент часу. Для системи OLTP характерним є регулярний (можливо інтенсивний) потік простих трансакцій, що виконують роль замовлень, укладання договорів, взаємних розрахунків та ін. Важливими вимогами до OLTP-систем є висока продуктивність обробки трансакцій та гарантована доставка інформації при віддаленому доступі до БД телекомунікаційними засобами.

Географічна інформаційна система ГІС (Geographical Info-Л mation System) (GIS), або система спостереження Землі (Observing System) (EOS) - автоматизована інформаційна системи призначена для обробки даних, які характеризують об'єкти різної природи, що знаходяться в атмосфері Землі, основою інтеграції яких є географічна інформація. У загальному випадку EOS - великі кількість супутників, що запускаються NASA з метою збирання інформації, необхідної для дослідників, зайнятих вивченням довгострокових тенденцій стану атмосфери, океанів, земної поверхи. Супутники постачають інформацію в обсязі 1/3 Пбайт на рік. Її дані інтегруються з даними з інших джерел (наземних станцій спостереження) і накопичуються в небачених раніше масштабів бая даних EOSD (EOS Data).

Тут інформація прив'язана до точок на карті або плані місцевості. Для однієї географічної області може бути подано кілька кар-тографічних шарів з різними об'єктами (наприклад, міські комунікації, транспортні зв'язки, лісові масиви, водоймища та ін.) і, відповідно, різноманітною інформацією про стан цих об'єктів. Шари можуть накладатися, утворюючи карту, орієнтовану на розв’язання конкретних завдань.

ГІС призначена для обслуговування як фахівців, так і нефахівців. Основні проблеми, пов'язані з реалізацією цього проекту, полягають у тому, що є необхідним оперативний доступ до великих 6aз даних, ефективне керування третинною пам'яттю; підтримка багатьох тисяч споживачів інформації з величезною інтенсивністю обсягом запитів довільного і регламентованого характеру; розробка ефективних механізмів перегляду та пошуку інформації.

Офісні системи - це різноманітні системи забезпеченні спільної роботи колективу організації, фірми.

Системи автоматизованого діловодства включають засоби колективної роботи Groupware, що забезпечують автоматизацію діловодства з використанням електронної пошти, автоматизованих засобів заповнення бланків, електронних таблиць і текстових редакторів.

Системи керування документообігом призначені для автоматизації документообігу та контролю виконавської дисципліни. Тут застосовуються методи та засоби Workflow ~ потоків робіт. У cm

тему закладаються графи взаємовідношень працівників установи, завдання, прив'язка до документів і БД, маршрути обігу документів. Предметом розробки в таких системах є діалогові форми у вузлах графових моделей. Спеціальні засоби допомагають з генерувати про­тотип форми, а розроблювач лише розширює її для обробки нетри­віальних ситуацій. Тут основні труднощі полягають у побудові цілісної системи графів, які описують ділову діяльність установи.

Інформаційні системи на основі Internet /Intranet/Extranet-технологій. На початку розвитку WWW технології подання, збе­реження та пошуку інформації дозволяли відносити гіпертекстові системи до класу ІПС або ІДС. Бази даних таких систем були мало-структуровані та орієнтовані в основному на статичне відображен­ня або публікацію інформації в мережі. Сучасні технології баз да­них у мережі на основі WWW підтримують активну взаємодію ко­ристувачів з необхідною інформацією та дозволяють виділити мас­штабні гіпертекстові системи в самостійний клас 1С на основі Inter-net/Intranet/Extranet-технологій.

1.4. ПЕРСПЕКТИВНІ ДОДАТКИ І ТЕХНОЛОГІЇ БАЗ ДАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Головні напрямки розвитку додатків 1С взагалі та КІС зокрема пов'язують з об'єктно-компонентною технологією, бізнес-до-датками в Web, інтелектуалізацією інформаційних систем. Що стосується системного підходу до проектування КІС, перспек­тивним напрямком є композиція додатків із компонентів. При цьо­му структура прикладної системи масштабу підприємства, засно­вана на програмному забезпеченні проміжного шару (Middleware), виконується збиранням додатків з окремих компонентів, які вклю­чають загальні класи, бібліотеки класів, моделі. Нові компоненти впроваджуються поряд з існуючими додатками - успадкованими компонентами в єдину 1С. Нижче наведені перспективні типи до­датків [35].

1. «Видобуток» даних (Data mining). Вітчизняний еквівалент цього терміну ще остаточно не визначився. Найчастіше він переводиться як «видобуток даних», «інтелектуальний аналіз даних», «досліджень даних», «видобуток знань». Головними задачами цих систем пошук функціональних і логічних закономірностей у накопиченій інформації, побудова моделей і правил, які пояснюють знайдені аномалії і/чи (із визначеною ймовірністю) прогнозують розвиток деяких процесів. У системах цього класу застосовуються моделі і методи аналітичних досліджень для одержання відповідей на стратегічно важливі питання для організації. Методологія роботи з системами «Data mining» складається з таких етапів:

• дослідження, де визначається склад даних для аналізу. На цьому етапі використовується, по-перше, представлення даних у вигляді інтерактивних діаграм, тривимірних обертових графіків; інструментарій геоінформаційних систем (ГІС); по-друге, - традиційні методи факторного, кластерного аналізу, статистичні методи;

• перетворення структур даних, отриманих у результаті виконання етапу дослідження;

• моделювання - це власне процес пошуку знань; під час такого пошуку використовуються дані, підготовлені на попередніх етапах і такі інструменти, як нейроні мережі, дерево рішень, розвинуті статистичні методи (дискримінантний аналіз, логістичні регресія, кластерний аналіз та ін.);

• оцінка результатів є етапом перевірки адекватності моделювання, у разі необхідності процес повторюється аж до одержання необхідного результату.

2. Система спостереження Землі (EOS Earth Observing System! чи геоінформаційна система (Geographical Information Systems (GIS)) Перспективним застосуванням ГІС в галузі економіки є геомаркетинг, при якому маркетингова інформаційна система (МІ] реалізується в рамках інструментарію ГІС.

3. Електронна комерція припускає надання потенційним споживачам оперативного доступу до каталогів товарів з наступним електронним оформленням купівлі. Можливою проміжною ланкою подібних систем є електронний брокер, що акумулює дані з множини джерел шляхом збирання інформації і надає покупцю можливість оперативного оформлення покупок. Існують так звані портали інфор­мації для покупців - спеціальні вітрини з даними про товари, т виставляються на Web-сайтах комерційних компаній і дозволяють здійснювати замовлення на товари та оплату замовлень.

Графік на рис. 1.7 ілюструє динаміку електронної торгівлі таспіввідношення між типом електронної комерції «від бізнесу до бізнесу» та торгівлі споживчими товарами.

Однією з серйозних проблем при організації електронної ко­мерції є відсутність високонадійних засобів аутентифікації і пере­воду грошових сум.

Інформаційна система охорони здоров'я вимагає організації даних про історії хвороб пацієнтів, лікувальні заклади, діагностичні засоби, лікувальні процедури, розрахунки за лікування, ведення договорів медичного страхування та ін.

Електронні публікації та дистанційне навчання. Поняття «публікація» істотно розширюється - документ може містити гра­фічні і аудіо- чи відеовключення, анотацію, мультимедийні додат­ки, інші супровідні елементи. Загальний обсяг інформації, доступ­ної вже сьогодні, перевищує розміри бази даних ГІС. Природним наслідком цих змін є зближення видавничої та освітньої сфер. Елек­тронні документи включають елементи інтерактивного тренінгу і дозволяють здійснювати дистанційне навчання віддалених корис­тувачів. Розширення сфер застосування мультимедійних додатків породжує нові проблеми в керуванні пам'яттю і трансакціями.

6. Управління проектами, або колективне проектування має на Увазі реалізацію великих проектів об'єднаними зусиллями декількох незалежних компаній засобами систем автоматизованого про­сування. Час життя інформації, яка відноситься до подібних проектів, може вимірюватися десятиріччями, тому що вона необхідна для підтримки, модифікації, розвитку. Для різних сфер конструювання характерне використання різнорідних конструкторським інструментальних систем, заснованих на різних моделях і системах позначок. Сам процес конструювання може продовжуватися довше, ніж існують інструменти, які були використані. До того ж, конструювання виконується із застосуванням різних версій інструментальних засобів.

Тут першочерговими є такі задачі, як:

• інтеграція різнорідних джерел історично накопиченої інформації;

• нові форми керування спільним доступом до баз даних і механізми розподілу інформації;

• засоби керування потоками робіт, засновані на чітко визначених взаємодіях за допомогою довгострокових трансакцій для регулювання різнорідних процесів, які спільно виконуються, наприклад, таких як моделювання і конструювання;

• підтримка версій компонентів та інструментальних засобів для відновлення узгоджених конфігурацій.

7. Системи з реалізацією запитів за нечіткими критеріями. Нові типи додатків повинні забезпечувати роботу із запитами, що включають нечітко визначені поняття, які дозволяють знаходити най краще доступне значення з недетермінованої безлічі слабо інтегрованих ресурсів. Існують експериментальні системи, що вміють вибирати з бази даних графічні образи на основі таких нечітких характеристик, як колір, форма, текстура. Системи такого типу потенційно здатні за нечітким описом ефективно вибирати в середовищі графічних образів аудіо- і відеоінформацію.

8. Пошук текстів і керування документами. Як і у випадку з мультимедійними системами, об'єднання різних типів документів, наприклад електронних таблиць, документів із середовищ засобів обробки текстів, текстуальних частин графіки і презентацій у консолідованім пошуковій системі незмінно призводить до проблеми організації мільярдів байтів тексту, фізично розсіяного по різних додатках.

9. Обробка правил. Сьогодні стають повсякденним явищем такі можливості систем баз знань, як вбудовані декларативні та імперативні правила в системах баз даних, які підтримуються засобами СУБД, а не за допомогою спеціальних засобів, подібних до оболонок експертних систем.

Контрольні питання до розділу  1  

1. Привести і пояснити узагальнену схему керування підприєм­ством.

2. Привести і пояснити фактори комерційного успіху підприєм­ства.

3. Привести і пояснити мету і задачі бізнесу і роль інформацій­них технологій в етапах його розвитку.

4. Розкрити зміст поняття «глобалізація бізнесу»

5. Розкрити зміст поняття «бізнес-реінжиніринг».

6. Розкрити зміст поняття «кіберкорпорація», або «віртуальна корпорація».

7. Розкрити зміст поняття «нове системне проектування». 

8. Привести і пояснити класифікацію 1С за масштабом.

9. Розкрити зміст поняття «одиночна 1С».

10. Розкрити зміст поняття «групова 1С».

11. Розкрити зміст поняття «корпоративна 1С».

12. Привести і пояснити класифікацію 1С за способом органі­зації та обробки даних.

13. Розкрити зміст поняття «система обробки трансакцій».

14.Розкрити зміст поняття «система підтримки прийняття рішень».

15. Пояснити розходження між OLTP і OLAP-системами.

16. Пояснити розходження між статичними і динамічними СППР.

17. Пояснити призначення систем класу Data Mining.

18. Розкрити зміст поняття «інформаційно-довідкова система».

19. Розкрити зміст поняття «офісна інформаційна система».

20. Розкрити зміст поняття «системи на базі Internet/Intranet/ Extranet».

21. Привести сучасні додатки і технології баз даних.

22. Пояснити призначення систем керування проектами.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!