Плани семінарських занять з дисципліни Філософія, ДНУ, Донецький національний університет

Плани семінарських занять

Семінарське заняття – організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, дискусій, рецензування та обговорення рефератів чи доповідей тощо.

Семінарське ЗАНЯТТЯ № 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві

ПЛАН

1. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

2. Специфіка філософії як форми світогляду. Поліваріантність прояву філософії як духовного явища: філософія як наука, філософія як форма суспільної свідомості, філософія як форма культури.

3. Концептуальні напрямки філософії: матеріалізм та ідеалізм.

4. Структура філософського знання.

5. Функції філософії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке світогляд і яка його структура?

2. Назвіть основні відмінності буденного та мисленнєвого рівнів світогляду.

3. Чим відрізняється світорозуміння від світосприйняття?

4. З’ясуйте тотожність та відмінності міфології, релігії, філософії як архетипів світогляду.

5. Яка роль міфологічного світогляду в історії культури?

6.  Назвіть тотожності та відмінності міфологічного та релігійного типів світогляду.

7. Чи є міф тільки реліктом минулого? Що Визнаєте про політичну міфологію?

8. Які перспективи розвитку релігійного світогляду в постсучасності?

9. Який зміст Ви вкладаєте в поняття «мудрість»?

10.  З якими новими принципами світосприйняття пов’язана виникнення релігійного світогляду?

11. Що вивчає філософія і які методи пізнання вона використовує?

12.  Яку структуру має філософське знання?

13. Сформулюйте основні проблеми, що досліджуються онтологією, гносеологією, аксіологією, соціальною філософією, антропологією.

Теми доповідей:

1. Соціальні та гносеологічні передумови виникнення філософії.

2. Західні та східні типи філософування: тотожність та відмінності.

3. Поняття „мудрості”. Відмінність мудрості від знання.

4. Роль філософського знання у формуванні  цінностей людини.

5. Плюральність підходів до розуміння сучасної філософії.

6.  Філософія як форма суспільної свідомості.

7.  Постмодерністське тлумачення філософії.

8. Суспільно-історичний та особистісний характер світогляду людини.

9. Філософія в контексті сучасної культури.

10. Філософський та науковий світогляди: pro et contra.

11. Актуальність ділеми матеріалізм, ідеалізм в сучасній філософії.

Література:

1. Библер В.С. Что есть философия? // Вопросы философии. – 1995. - № 1.

2. Васянович Г.П. Вступ до філософії: Навчальний посібник. - Львів: "Норма", 2001.

3. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І.Волинка, В.І.Гусєв, І.В.Огородник, Ю.О.Федів. – К.: Вища шк., 1999.

4. Дильтей Вильгейм. Сущность философии. – INTRADAMMI, 2001.

5. Ильенков Э.В. Философия и культура. - М.: Республика, 1991.

6. Кальной И.И. Философия. Учебник. СПб.: Юридический центр Пресс. – 2002.

7. Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. - СПб: Издательство ДНК, 2001.

8. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1992.

9. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? – М., 1991.

10.  Практикум з філософії: методичний посібник для викладачів  і студентів ВЗН. Під редакцією В.Л.Петрушенка. - Львів: „Новий світ”, 2000. “Магнолія плюс”, 2003.

11. Предмет і проблематика філософії / За заг. ред. М.А. Скринника і С.Є.Скринник. – Львів, 2001.

12. Табачковський В.Г., Булатов М.О., Хамітов Н.В. та ін. Філософія: Світ людини. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2003.

13. Философия. Учебник для высших учебных заведений. Отв. ред. В.П.Кохановский. - Ростов-на-Дону, 2001.

14. Философия: Университетский курс / Под общ. ред. С.А.Лебедева. – М.:ФАИР-ПРЕСС, 2003.

15. Петрушенко В.Л. Філософія: навч. посібн.(в 2-х част.) / Петрушенко В.Л. – Львів: Новий світ-2000, 2011. – 647с.

16. Пазенок В.С. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.С. Пазенок. – К.: Академвидав, 2008. – 280 с.

17. Философия: учеб./ А.В. Аполлонов, В.В.Васильев, Ф.И.Гиренок и др.; под ред. А.Ф. Зотова, В.В. Миронова, А.В. Разина. - 6-е изд. переб и доп. – М.: Проспект, 2009. - 672с.

18. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, В.П. Розумний та інш.; За ред. І.Ф. Надольного. – 3-є вид. стер. – К: Вікар, 2002. – 516 с.

19. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін.; за ред. Г.І. Волинки. – Київ: Каравела, 2009. – 368 с.

20. Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс   [текст]:навч.посіб./За ред.. Додонова Р.О., Мозгового Л.І.  – К.: « Центр учбової літератури», 2014. – 512 с.

Семінарське заняття № 2. Антична філософія

План

1. Періодизація античної філософії.

2. Досократичний період античної філософії.

3. Сократ та його метод майєвтики.

4. Об’єктивний ідеалізм Платона.

5. Філософські погляди Аристотеля.

6. Еліністична та римська філософія.

Контрольні запитання

1. Які хронологічні межі античної філософії?

2. Назвіть основні періоди античної філософії.

3. Який зміст має поняття «архе»у філософських школах до сократичного періоду?

4. Охарактеризуйте філософське кредо Геракліта.

5. Який внесок зробив Парменід у філософію?

6. Чим відомий Вам Демокріт?

7. В чому суть «сократичного повороту» а античній філософії?

8. Що означає термін маєвтика?

9. В чому полягає специфіка  онтології Платона?

10. Чому, на думку Платона, пізнання-це пригадування?

11. Вчення Арістотеля про метафізику.

12. Який зміст мають категорії «форми»  і «матерії» в концепції Арістотеля.

13. Надайте загальні характеристики філософії еліністичного періоду.

14. Порівняйте філософські системи Демокріта та Епікура.

15. Чим відрізняється давньоримська філософія від давньогрецької.
    

Теми Доповідей:

1. Предмет філософії та її метод в античній філософській спадщині.

2. Історичні передумови становлення античної філософії

3. Античні натурфілософи як справжні піонери-відкривачі закону незнищенності матерії.

4. Геракліт Ефеський –засновник античної діалектики.

5. Парменід та його вчення про буття.

6. Атомістичний матеріалізм  Левкіпа та Демокріта.

7. Осмислення феномену людського буття в руслі філософських вчень софістів і Сократа.

8. Гносеологічна та антропологічна проблематика у філософії  Сократа.

9. Новаторські філософські методи Сократа.

10. Філософія Платона та її евристичний потенціал.

11. Утопічна модель ідеальної держави Платона.

12. Теоретичні  здобутки Арістотеля в галузі логіки.

13. Онтологічні погляди Арістотеля.

14. Вчення про душу Арістотеля.

15. Інтегральне поняття форми у Аристотеля.

16. Аристотелівська критика Платона.

17. Осмислення людського буття в руслі основних філософсько-етичних вчень раннього еллінізму (кінізм, епікурейство, стоїцизм).

18. Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії.

19. Античний еклектизм Цицерона.

20. Яскраві риси життя античних філософів.

Література:

1. Античная философия / А.С.Боголюбов. - М.: Наука, 1985.

2. Антология мировой философии: в 6-ти т. - Т.1. - М.: Наука,1969.

3. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976 – Т.1.

4. Аристотель. О душе // Соч.: В 4-х т. – М., 1983. – Т.1

5. Асмус В.Ф. Античная философия. - М., 1976.

6. Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.

7. Васянович Г.П. Вступ до філософії: Навчальний посібник. - Львів: "Норма", 2001.

8. Воронкова В.Г. Философия. Курс лекций. - Запорожье, 2000.

9. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І.Волинка, В.І.Гусєв, І.В.Огородник, Ю.О.Федів. – К.: Вища шк., 1999.

10. Ермакова Е.Е. Философия: учебник для вузов. - М., 1999.

11. Ильенков Э.В. Философия и культура. - М., 1991.

12. История философии в кратком изложении - М.: Мысль, 1991.

13. Конзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. - Львів, 1993.

14. Лосев А.Ф. История античной философии. – М., 1989.

15. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. - М., 1991.

16. Надточиев А.С. Философия и наука в эпоху античности. – М., 1990.

17. Платон. Государство // Соч.: В 3 т. – М., 1972. – Т.3.

18. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 1. – СПб: ТОО ТК «Петрополис», 1994.

19. Філософія: навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.

20. Чанышев А.Н. Курс лекцій по древній и средневековой философии. – М., 1991.

Семінарське заняття № 3. Класична німецька філософія

План

1. Трансцендентальний ідеалізм І.Канта, його гносеологічні і етичні особливості.

2. Науковчення Й.Фіхте. Теоретичне обгрунтування суб'єктивного ідеалізму.

3. Система трансцендентального ідеалізму Ф.Шелінга.

4. Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля.

5. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

Контрольні запитання:

1. В чому І.Кант вбачає обмеженість раціоналістичного та емпіричного напрямів у теорії пізнання?

2. Який зміст мають поняття «річ у собі» та «річ для нас»?

3. Яку роль, за І.Кантом, відіграють категорії розсудку?

4. Чому І.Кант назвав своє вчення трансцендентальним ідеалізмом?

5. В чому виявляється активна роль свідомості в пізнанні?

6.  Розкрийте зміст морального імперативу І.Канта.

7. В чому полягає сутність моністичної філософії Й.-Г.Фіхте?

8. Яку роль, за Й.Г.Фіхте, відіграють у процесі пізнання динамічні суперечності?

9. В чому сутність інтелектуальної інтуїції, за Й.Г.Фіхте?

10. Охарактеризуйте основні положення науковчення Й.-Г.Фіхте.

11. Який внесок зробив Ф.Шелінг у розвиток німецької класичної філософії?

12.  Які елементи діалектики природи запропонував Ф.Шелінг?

13. Яка роль Бога у філософській концепції Ф.Шелінга?

14. Як Шелінг вирішує проблему  інверсії об’єкта в суб’єкт? 

15. Чому, на Вашу думку, філософію Г.Гегеля розглядають  як гімн людському розуму?

16. Які положення кантівської філософії піддає критиці Г.Гегель?

17. Як Г.Гегель розуміє реальність?

18. Які стадії в своєму розвитку проходить Абсолют?

19. Які основні принципі пізнання поклав в основу діалектичного метода?

20. Охарактеризуте логіку та її категорії.

21. Розкрийте зміс категорії відчуження.

22. Які три сторони діалектичного руху віділяє Г.Гегель?

23. Охарактеризуйте філософсько-правові погляди Г.Гегеля.

24. Чому Л.Фейєрбаха називають останнім представником німецької класичної філософії та її першим реформатором?

25. В чому вбачав щастя людини Л.Фейєрбах?

26. Поясніть тезу «Теологія є антропологія».

27. Як Фейєрбах розуміє людину? 

Теми доповідей

1. Традиціоналізм і новаторство німецької класичної філософії.

2. Гносеологічна проблематика в німецькій класичній філософії.

3. І.Кант. «Коперніканський переворот» в філософії.

4. Критичний період творчості І Канта.

5. Етичні та правові погляди І Канта.

6. Проблема суб’єкта у „філософії діяльності” Й.-Г.Фіхте.

7. Конкретизація „Я” у філософії Й.-Г.Фіхте.

8. Політичні погляди Й.-Г.Фіхте.

9. «Філософія тотожності» Ф.Шеллінга.

10. Діалектика природи Ф.Шелінга.

11. Об’єктивний ідеалізм Г. В.Ф.Гегеля.

12. Концепція „Абсолютного Духа” Г.В.Ф.Гегеля.

13. Філософія Духа і його структура.

14. Діалектична логіка Г.В.Ф.Гегеля.

15. Філософія природи і її категорії.

16. Абсолютний Дух: мистецтво, релігія, філософія.

17. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

18. Основні ідеї «Філософії права» Г.В.Ф. Гегеля.

19. Критика релігії Л.Фейєрбахом.

20. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Сутність людини.

Література:

1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969.

2. Асмус В.Ф. Имануил Кант. – М., 1973.

3. Воронкова В.Г. Философия. Курс лекций. - Запорожье, 2000.

4. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І.Волинка, В.І.Гусєв, І.В.Огородник, Ю.О.Федів. – К.: Вища шк., 1999.

5. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.

6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974. Т.1.

7. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990.

8. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. - М., 1986.

9. Ермакова Е.Е. Философия: учебник для вузов. - М., 1999.

10. Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. – М., 1964. – Т.3.

11. Кузнецов В.Н., Мировский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1985.

12. Максюта М.Є. Вступ до філософії. Навчальний посібник. – К.: Урожай, 2001.

13. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». – М., 1984.

14. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4. От романтизма до наших дней. – СПб: ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 880с.

15. Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Избр. философ. произв. – М., 1955. Т.1.

16. Фихте И. Наукоучение // Избр. соч. – М., 1976.

17. Філософія: навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 20091.

Семінарське заняття № 4. Сучасні філософські течії

План

1. Особливості розвитку посткласичної філософії.

2. Позитивізм та його модифікації. Постпозитивізм (Т.Кун, К.Поппер).

3. Екзистенціалізм (М.Гайдеггер, Ж.-П. Сартр); філософія життя (Ф.Ніцше, М.Шелер).

4. Філософія психоаналізу З.Фрейда.

5. Філософія постмодернізму (М.Фуко, Ж.Дерріда, Ж.Ф. Ліотар).

6. Комунікативна філософія Ю.Габермаса та К.-О.Апеля.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте основні періоди сучасної західної філософії.

2. Розкрийте особливості сучасної західної філософії: практицизм, еволюціонізм, сциентизм, релятивізм, раціоналізм, ірраціоналізм.

3. Чим відрізняється класичний тип філософування від некласичного?

4. Розкрийте сутність проблеми відчуження в марксизмі.

5. Порівняйте філософські концепції  представників першого позитивізму О.Конта та Г.Спенсера.

6. В чому полягає принцип «економії мислення» в емпіріокритицизмі?

7. Охарактеризуйте філософію мови Л.Вітгенштейна.

8. Чим відрізняється принцип верифікації від принципа фальсифікації?

9. Як співвідносяться поняття розуміння, інтерпретації та аплікації в творчості Гадамера?

10. Як Ви розумієте поняття «герменевтичне коло»?

11. В чому полягає відмінність між раціональним та ірраціональним осягненням світу?

12. Охарактеризуйте ірраціональний чинник міжлюдських стосунків «воля до влади»,  що був запропонований Ф.Ніцше.

13. Охарактеризуйте топографічну модель психіки З.Фрейда.

14. Що таке лібідо?

15. Чим відрізняється перша психоаналітична система  З.Фрейда від другої?

16. Як Ви розумієте сублімацію?

17. Коли зароджується екзистенціалізм?

18. Які види екзистенціалізму Ви знаєте?

19. Як вирішується проблема свободи в екзистенціалізмі?

20. Чи можливо подолання  феномену відчуження згідно екзістенціальній філософії?

21. Як розуміється час і екзистенціальній філософській традиції?

22. Наведіть відомі варіанти класифікації постмодернізму?

23. Охарактеризуйте методологічне кредо постмодернізму-плюральність?

24. В чому полягає сутність деконструкції?

25. Що означає  термін «номадичне мислення»?

26. Що таке ризома?

27. Як розуміють людину в постмодернізмі?

28. Яке місце належить комунікації в філософії Ю.Габермаса?

29. Яким чином Ю.Габермас вирішує суперечність між «системою» і «життєвим світом»?

30. Чим характеризується комунікативна раціональність?

Теми доповідей

1. «Воля до життя» у філософії А.Шопенгауера.

2. Ірраціональна філософія Ф.Ніцше: переоцінка ціннісних орієнтацій.

3. Еволюція позитивізму.

4. Проблема безсвідомого у творчості З.Фройда.

5. Розуміння дискурсу у творчості М.Фуко.

6. Зміст та сутність терміну „деконструкція” у теоретичних доробках Ж.Дерріда.

7. Сутність комунікативної парадигми Ю.Габермаса та К.-О.Апеля.

8. Передумови виникнення і основні риси філософії марксизму.

9. Проблема сучасної філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П. Феєрабенд).

10. Проблема наукової раціональності в сучасній філософії науки.

11. Екзистенціалізм як напрямок сучасної філософії.

12. Проблема людини в творах  екзістенціалістів.

13. Проблема історії, її смислу та спрямованності в філософії К.Ясперса.

14. Психоаналітична філософія З.Фрейда.

15. Філософська антропологія М.Шеллера.

16. Сучасний структуралізм і постструктуралізм (К.Леви-Стросс, М.Фуко, Ж.Дельоз).

17. Проблема  істини та знання в постмодернізмі.

18. Поетичне мислення та поетична раціональність постмодерністів.

19. Розуміння тілесності в творчості постмодерністів.

20. Юрген Габермас і комунікативний поворот в філософії.

21. Науково-технічний розвиток і криза класичної філософії Європи.

22. Орієнтації некласичної філософії.

23. Специфіка і сутність ірраціоналізму.

24. Екзистенційна філософія. Вчення про „справжнє” буття.

25. Концепція „надлюдини” у філософії Ф.Ніцше.

26. Формування філософської герменевтики.

27. Філософська антропологія.

Література:

1. Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода // Вопр. филос. – 1992 - №8.

2. Адорно Т. О технике и гуманизме // Философия техники в ФРГ – М., 1989.

3.  Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 390 с.

Семінарське заняття № 5. Філософське розуміння світу: вчення про буття, матерію та свідомість

ПЛАН

1. Аспекти смислового змісту буття.

2. Основні форми буття. Буття природи та буття людини.

3. Матерія як філософська категорія. Сучасна наука про склад матерії. Рух як атрибут матерії. Простір і час.

4. Структура та функції свідомості. Соціальна сутність свідомості.

5. Філософське розуміння ідеального.

Контрольні запитання

1. Чому категорія буття є висхідною для філософських роздумів про світ?

2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії  буття в філософській традиції.

3. Як в історії філософії розуміли  субстанцію?

4. Які форми буття Ви знаєте?

5. Зробіть порівняльний аналіз  понять «буття світу» і «буття в світі».

6. Чим викликана зміна поняття «субстанція» поняттям «матерія»?

7. Надайте визначення категорії  «матерія».

8. Охарактеризуйте основні положення сучасної науки про склад матерії.

9. Які існують атрибути матерії.

10. Чим відрізняється рух від спокою?

11. Надайте характеристики філософським категоріям «простір», «час».

12. Як Ви розумієте вічність та тимчасовість?

13. Охарактеризуйте принцип розвитку.

14. Який зміст вкладає філософія в поняття «духовне».

15. У який спосіб матеріалістична філософія пояснює походження свідомості?

16. Які погляди існують у філософії на природу ідеального?

17. Як пояснює явище свідомості концепція Д.Міда?

18. Проаналізуйте взаємовідношення понять свідоме, несвідоме, символічне, архетипи.

19.  Назвіть стадії розвитку психіки.

20.  Поясніть сутність відображення як фундаментальної якості матерії.

21.  Охарактеризуйте функції свідомості.

22. Назвіть основні аспекти зв’язку свідомості і матерії.

Теми ДОПОВІДЕЙ:

1. Специфіка роздумів про буття в історії філософії.

2. Вчення про буття в філософській концепції Парменіда.

3. Г.В.Ф.Гегель та його розуміння буття.

4. Проблема субстанції.

5. Буття природи та буття людини.

6. Уявлення про матерію в історії філософії.

7. Сучасна наука про склад матерії.

8. Атрибути матерії: рух, простір, час.

9. Проблема віртуального буття в сучасній філософії.

10. Основні положення синергетичної концепції розвитку.

11. Основні положення діалектичної концепції розвитку.

12. Переваги та недоліки еволюційної концепції розвитку.

13. Діалектика категорій «прогрес» та «регрес» в визначенні критеріїв розвитку.

14. Особливості розуміння буття в некласичній філософії.

15. Постмодернізм і проблема буття.

16. Взаємозв’зок категорій  буття та небуття в філософському дискурсі.

17. Проблема визначення свідомості.

18. Індивідуальна і масова свідомість.

19. Маніпуляція свідомістю  людини в постсучасному світі.

20. Розуміння свідомого та безсвідомого в постмодерністській філософії.

21. Співвідношення свідомості і мови в класичній та некласичній філософській традиції.

22. Проблема штучного інтелекта.

23. Діалектика понять свідомість, самосвідомість, самопізнання, саморозуміння.

24. Активність свідомості: сучасний аспект проблеми.

25. Проблема ідеального в сучасній філософії.

Література

1. Абасов А.С. Пространство. Время. Познание – Баку, 1986.

2. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Уч. пособие – М., 1994 – Гл. 2,5.

3. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

4. Вступ до філософії. Онтологія людини / В.Г.Нестеренко. - К.: Абріс, 1995.

5. Готт В.С. Философские вопросы физики. - М., 1988.

6. Губин В.Д. Основы философии. Москва, Форум – Инфра-М. – 2003.

7. Гурьев Д.В. Загадки происхождения сознания. – М, 1986.

8. Дельгадо Х. Мозг и сознание – М., 1991.

9. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии.- М., 1986.

10. Ерахтин А.В. Диалектика становления мышления и сознания. - Свердловск, 1989.

11. Ильенков Э.В. Идеальное / Философская энциклопедия. Т.2 – М., 1962.

12. Ильенков Э.В. Философия и культура. - М., 1991.

13. Кальной И.И. Философия. Учебник. Санкт-Петербург. Юридический центр Пресс. – 2002.

14. Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. - СПб: Издательство ДНК, 2001.

15. Кошарний С. Філософія: культура в контексті онтологічного вчення класичної феноменології (Е. Гуссерль)/ / Філос. думка. - 1988. - №№4-6.

16. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. соч. Т.18.

17. Линдблат Ян. Человек – ты, я и первозданный. - М., 1991.

18. Лой А.В. Сознание как предмет теории познания. - К., 1982.

19. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1990.

20. Мамардашвілі М. Назвати речі своїми іменами // Філос. і соціол. думка – 1993 - №1.

21. Никаноров С.П. Социальные формы постижения бытия // Вопр. филос. – 1994 - №6.

22.  Практикум з філософії: методичний посібник для викладачів  і студентів ВЗН. Під редакцією В.Л. Петрушенка., Львів: “Новий світ”. – 2000, “Магнолія плюс”. – 2003.

23. Предмет і проблематика філософії. За заг.редакцією М.А. Скринника і С.Є. Скринник, - Львів. – 2001.

24. Проблема сознания в современной западной философии: Критика некоторых концепций. - М., 1989.

25. Разумный В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности – М., 1991.

26. Сержантов В.Ф. Человек, его природа и смысл бытия – Л., 1990.

27. Табачковський В.Г., Булатов М.О., Хамітов Н.В. ін. Філософія: Світ людини. Курс лекцій. Навчальний посібник. Київ “Либідь”, 2003

28. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1985.

29. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

30. Философия: Университетский курс / Под общ. ред. С.А.Лебедева. – М.:ФАИР-ПРЕСС, 2003.

31. Філософія: навчальний посібник / Під ред. І.Ф.Надольного.-К.:Вікар, 2009.

32. Хайдеггер М. Бытие и время. - М.: Республика, 1990.

33. Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопр. филос. – 1990 - №10.

Семінарське заняття № 6. Сутність та структура пізнавального процесу

План

1. Теорія пізнання як філософська дисципліна.

2. Проблема істини в філософії та науковому пізнанні

3. Діалектика знання і незнання.

4. Характеристика науки.

5. Особливості розвитку постнекласичної науки

6. Форми і методи наукового пізнання.

Контрольні запитання:

1. Що вивчає гносеологія?

2. В чому полягає відмінність гносеології від епістемології?

3. Визначте зміст поняття "суб'єкт пізнання".

4. В чому полягає активність суб'єкта пізнання?

5. Визначте зміст поняття "об'єкт пізнання".

6. Як співвідносяться поняття "об'єкт" та "предмет" пізнання?

7. Як визначається "омана"?

8. Чим відрізняється розсудливий рівень пізнання від розумного?

9. Які форми абстрактного мислення ви можете назвати?

10.  Охарактеризуйте принцип фальсифікації.

11. Надайте визначення знання.

12. Що таке наука?

13. Назвіть основні особливості наукового пізнання.

14. В чому полягають відмінності між класичною, некласичною, постнекласичною науковою раціональністю?

15. Охарактеризуйте емпіричний рівень пізнання.

16.  В чому полягають особливості теоретичного рівня пізнання?

17. Що таке ідея?

18. Сутність проблеми як однієї з форм наукового пізнання. Надайте характеристику.

19. Чим відрізняється гіпотеза від версії?

20. Надайте порівняльну характеристику концепції та теорії.

21. Назвіть види наукових досліджень.

22. Що таке метод?

23. Чим відрізняється метод від методології?

24. Назвіть основні філософські методи.

25. Назвіть загальнонаукові підходи і методи дослідження

Теми доповідей

1. Основні напрямки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

2. Співвідношення раціонального та ірраціонального, дискурсивного та інтуїтивного в процесі пізнання.

3. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

4. Пізнавальні процеси у правотворчості.

5. Істина як мета правозастосовної діяльності.

6. Пізнання та самопізнання в філософському та психологічному дискурсі.

7. Поняття раціональності.

8. Раціональне та ірраціональне в системі сучасного знання.

9. Проблема істини в постсучасній філософії.

10. Сутність інтервального підходу до розуміння істини в постнекласиці.

11. Постмодерністська філософія науки, її сутність і основні представники.

12. Основні проблеми сучасної гносеології.

13. Епістемологічний портрет науки на зламі тисячоліть.

14. Структура і рівні наукового пізнання:загальна характеристика.

15. Форми і методи наукового пізнання.

16. Сутність багаторівневої концепції методологічного знання.

17. Образ знання в культурі постмодерну.

18. Проблема „розуміння” в структурі гуманітарного знання.

19. Природа науки. Наука як специфічний вид людської діяльності.

20. Етапи становлення науки: класичний, некласичний, постнекласичний.

21. Взаємозв’язок наукових та позанаукових форм пізнання.

22. Основні проблеми розвитку постнекласичної науки.

23. Пізнавальна цінність наукової дискусії.

24. Просвітницьке невігластво як ілюзія знання.

25. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

26. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

27. Тотожність та відмінність постмодерністського та постнекласичного розуміння науки.

28. Сутність постсучасної наукової раціональності.

29. Проблема істини в філософії та науці.
    

Література:

1. Автономова Н. С. Рациональность: наука, философия, жизнь / Н.С. Автономова // Рациональность как предмет философского исследования. – М.: ИФРАН, 1995. – С. 56–91.

2. Кононов А.А. Философия: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины. – Харьков: ИД ИНЖЭК, 2005.

3. Кохановский В. П. Философия науки: учебное пособие / В. П. Кохановский, В. И. Пржиленский, Е. А. Сергодеева. – изд. 2-е. – М. : ИКЦ “МарТ”, Ростов н/Д : Изд. Центр “МарТ”, 2006. – 496 с.

4. Микешина Л.А. Философия науки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский дом Международного университета в Москве, 2006. – 440с.

5. Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія пізнання. – Львів, 2000.

6. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2005.

7. Рижко В.А. Концепція як форма наукового пізнання. – К., 1995.

8. Философия (полный курс): Учебник для студентов вузов / Под ред. проф. Ерыгина А.Н. – М.: Март, 2004.

9. Философия. Университетский курс. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

10. Філософія: Навч. посіб. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та інш.; За ред. І.Ф. Надольного. – К: Вікар, 2005.

11. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. Щерби С.П. – Київ: МАУП, 2004.

12. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії: Курс лекцій для вищих навчальних закладів. – К., 1993.

13. Шкепу М.О. Чуттєве споглядання як перший рівень пізнання: Конспект лекцій для студентів філософських факультетів. – Чернівці, 1996.

Додаткова:

1. Автономова Н. С. Рассудок. Разум. Рациональность / Н. С. Автономова; [АН СССР, Ин-т философии / отв. ред. В. А. Лекторский]. – Москва : “Наука”, 1988. – 287 с.

2. Борисов И.И. Homo cognoscens. Человек познающий: очерки по истории гносеологии. – СПб., 1999.

3. Возняк В. С. Співвідношення розсудку і розуму як філософська педагогічна проблема: [монографія] / В.С. Возняк. – Дрогобич: Ред.-вид. відділ Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, 2008. – 357 с.

4. Гайденко П. П. Проблема рациональности на исходе ХХ века / П.П. Гайденко // Рациональность на перепутье: [в 2-х книгах]. – Кн. 2. – М. : РОССПЭН, 1999. – С. 14–15.

5. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. В. Ф.Гегель; [отв. ред. Е. П. Ситковский; ред. коллегия: Б. М. Кедров и др.]. – М. : Мысль, 1977. – Т. 3: Философия духа. – 471 с.

6. Гносеология в системе философского мировоззрения / Отв.ред. Лекторский В.А. – М., 1983.

7. Гриб В. І. Постмодернізм: основні способи філософствування і орієнтації в культурі / В. І. Гриб // Постмодерн: переоцінка цінностей : [збірка наукових праць]. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. – С. 87–99.

8. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам важно понимать это правильно / Д. Деннет // Вопросы философии. – 2001. – № 8. – С. 93–101.

9. Деррида Ж. О грамматологии / Ж. О. Деррида; [пер. Н. Автономовой]. – М. : Ad Marginem, 2000. – 511 с.

10. Деррида Ж. Позиции / Ж. Деррида; [пер. с фр. В. В. Бибихина]. -М.: Академический Проект, 2007. – 160 с. – (Философские технологии).

11. Джеймисон Ф. Постмодернизм, или Логика культуры позднего капитализма / Ф. Джейминсон // Философия эпохи постмодерна. – Минск : Красико-принт, 1996. – С. 117–137.

12. Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. – М.: Изд.МГУ, 1994.

13. Касавин И. Т. Рациональность в познании и практике. Критический очерк / И. Т. Касавин, З. А. Сокулер. – М. : Наука, 1989. – 192 с.

14. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.

15. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. – М., 1974.

16. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії / С. Б. Кримський. – К. : Вид. Дім Києво-Могилянська академія, 2008. – 367 с.

17. Крымский С.Б., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.

18. Лазарев Ф. В. Введение в современную теорию познания / Ф. В. Лазарев, Ю. В. Вилесов. – Симферополь : Таврический экологический институт, 2000. – 154 с.

19. Лазарев Ф. В. Разум в новом столетии : глобальная переориентация / Ф. В. Лазарев, В. И. Тарасов. – Симферполь : СОНАТ, 2000. – 88с.

20. Лазарев Ф. В. Разум и мудрость в контексте XXI века / Ф. В. Лазарев // Ноосфера і цивілізація. – 2004. Вип. 4. – С. 47 – 48.

21. Лекторский В. А. Разум и экзистенция. Анализ научных и вненаучных форм мышления / В. А. Лекторский. – СПб. : РХГИ, 1999. – 402 с.

22. Меркулов И.П. Когнитивная эволюция. – М., 1999.

23. Микешина Л.А. Философия познания. Полемические главы / Л.А.Микешина. – М. : Прогресс-Традиция, 2002. – 624 с.

24. Мировоззренческие ориентиры мыслительной культуры / Отв.ред.Андрос Е.И., Табачковский В.Г. – К., 1993.

25. Мудрагей Н. С. Рациональное – иррациональное : взаимодействие и противостояние / Н. С. Мудрагей // Исторические типы рациональности [отв. ред. В.А.Лекторский]. – Т. 1. – М. : Институт философии РАН, 1995. – С. 71-88.

26. Огурцов А. П. История методологии науки : реальные и виртуальные трудности / А. П. Огурцов // Методология науки : проблемы и история. – М. : Наука, 2003. – 255 с.

27. Степин В.С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – 744 с.

28. Теория познания в 4-х томах / Под ред. Лекторского В.А., Озерова Т.И. – М., 1991.

29. Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. – Одесса, 1999.

30. Эволюционная эпистемология. Проблемы. Перспективы. – М., 1996.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!