Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 947 Програма навчальної дисципліни Філософія, ДНУ

Програма навчальної дисципліни Філософія, ДНУ

« Назад

3. Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Філософія, коло її проблем і роль в суспільстві

Філософія як особлива форма духовної діяльності людей і одна з форм суспільної свідомості. Предмет філософії та його історичний розвиток. Світогляд, його соціально-історичний розвиток. Структура світогляду і місце в ньому філософських знань. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський, їх особливості.

Поліваріантність проявів філософії як духовного явища: філософія як форма світогляду; форма суспільної свідомості; форма культури; як наука.

Філософія і наука. Філософія і мистецтво. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і ідеологія. Поняття філософського метода. Основні функції філософії. Філософія і сучасність. Постмодерністське розуміння філософії.

 

Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу

Історія філософії. Методологічні принципи періодизації історичного розвитку філософії.

Виникнення філософської теоретичної думки, її культурно-історичні передумови. Соціально-економічні передумови формування філософії Давньої Індії. Ведичний період. Вчення джайнізму і буддизму. Матеріалістична локаята. Основні риси філософських вчень санкх'я, йога, вайшешика, н'яя, міманса, веданта. Виникнення давньокитайської філософії, її зв'язок з соціально-політичним станом китайського суспільства. Конфуціанство, моізм, легізм, даосізм.

 

Тема 3. Антична філософія

Антична філософія як соціальний і духовний феномен. Соціально-історичні передумови виникнення античної філософії і її роль у духовному житті Давньої Греції і Давнього Риму. Основні риси давньогрецької філософії. Періодизація античної філософії.

Докласична філософія. Мілетська школа /Фалес, Анаксімандр, Анаксімен/. Стихійна діалектика Геракліта. Елейська школа /Парменід, Зенон/. Піфагорейська школа. Матеріалістично-атомістична теорія Левкіппа, Демокріта. Людина як міра усіх речей в філософії софістів /Гордій, Протагор, Гіппій/.

Класична філософія. Філософські погляди Сократа. Філософська система Платона. Правові погляди Платона. Система ідеальної держави. Філософія Аристотеля. Правові погляди Аристотеля.

Проблема людини в філософії еллінізму. Стоїцизм, епікурейство, скептицизм.

Філософсько-правові вчення Стародавнього Риму.

 

Тема 4. Філософія Середньовіччя та Відродження

Філософія Середньовіччя як специфічне духовне явище, її зв'язок з розвитком християнської релігії. Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя. Теоцентризм і креаціонізм. Теодицея. Апологетика, примат віри над розумом. Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви. Зародження схоластики. Проблема універсалій. Номіналізм і реалізм. Вчення Фоми Аквінського: співвідношення віри і розуму, релігії і науки, про єдність душі і тіла, про двоїстість істини.

Сутність арабо-мусульманської філософії. Філософські погляди Ібн Сіни, вплив його творчості на західноєвропейську середньовічну культуру.

Філософія Відродження і Реформації. Соціально-історичні передумови виникнення Відродження і Реформації. Антропоцентризм. Гуманізм Д.Аліґ’єрі, Ф.Петрарка, Л.Валла, Е.Роттердамський, Дж.Піко делла Мірандола. Пантеїзм як специфічна риса філософії Ренесансу. Філософія природи. Формування геліоцентричної концепції. Погляди М.Кузанського, Д.Бруно, М.Коперніка, Г.Галілея, М.Кеплера. Соціальні теорії М.Макіавеллі і Ж.Бодена. Утопічні вчення Т.Мора, Т.Компанеллі, Т.Мюнцера.

 

Тема 5. Філософія Нового часу

Філософія Нового часу та її головні риси. Історичні обставини виникнення нової філософії. Перша наукова революція. Критика середньовічної схоластики, релігії, догматизму. Проблема методу і теорії пізнання. Емпіризм і раціоналізм. Ф.Бекон - засновник англійського матеріалізму Нового часу. Сутність філософії Т.Гоббса, його вчення про державу. Дж.Локк і розвиток британського емпіризму. Соціально-філософські погляди Дж. Локка. Раціоналізм Р.Декарта, вчення про метод та вроджені ідеї. Б.Спіноза і його вчення про субстанцію, атрибути і модуси. Розуміння свободи та необхідності. Об’єктивний ідеалізм Г.В.Лейбніца. Вчення про монади. Гносеологічні погляди Лейбница.

Філософія Просвітництва. Соціально-історичні передумови виникнення французького Просвітництва і його загальні риси. Ш.Монтеск’є та його теорія природного права і суспільного договору. Філософські та соціально-політичні погляди Ф.Вольтера, Ж.Ж.Руссо. Філософська концепція енциклопедистів Д.Дідро, Д'Аламбера. Розвиток матеріалістичних ідей в творах Ж.Ламетрі, П.Гольбаха, К.Гельвеція.

 

Тема 6. Німецька класична філософія

Німецька класична філософія як духовно-теоретичне явище і її зв'язок з розвитком попередньої філософії. І.Кант. „Коперниківський переворот” у філософії. Докритичний і критичний періоди філософії Канта. Проблема пізнання в філософії І.Канта. Проблема антиномій. „Річ-у-собі”. Етика Канта. Категоричний імператив. Моральне трактування права І.Кантом.

Питання свідомості і самосвідомості в філософських системах Фіхте і Шеллінга. Філософія діяльності Фіхте. Теоретична концепція права Фіхте. Філософія трансцендентального ідеалізму Шеллінга. Філософія природи Шеллінга.

Діалектичний метод і метафізична філософська система Гегеля.  “Феноменологія духу” як начало теоретичної системи Гегеля. Тотожність буття і мислення. Людина як суб’єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини.  “Філософія права” Гегеля. Походження і призначення держави, поділ влади. Поняття громадянського суспільства.

Загальні риси антропологічного матеріалізму Л.Фейєрбаха.

 

Тема 7. Сучасні філософські течії

Характерні риси суспільно-політичного життя, науково-технічного прогресу і духовної культури ХХ століття, їх відображення в філософській думці. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії. Основні філософські напрямки і течії.

Марксизм як соціальна і політична філософія. Соціально-історичні і наукові передумови виникнення філософії К.Маркса і Ф.Енгельса. Концепція діалектичного матеріалізму. Сутність матеріалістичного розуміння історії. Соціологічні питання марксистської теорії." Економічна картина" К.Маркса і її зв'язок з принципами нової політичної філософії. Проблема відчудження людини і її розв'язання. Теоретична програма перебудови суспільства. Філософські і соціально-політичні погляди В.І.Леніна та їх вплив на соціальні теорії і соціальну практику. Розвиток ідей марксизму в післяленінський період. Марксизм і сучасність.

Філософія життя. Антираціоналістичний характер філософії життя. Проблема нераціонального /воля, почуття, інтуіція, несвідоме/. Тлумачення поняття "життя". Розуміння людини як суб'єкту воління, світу як волі і уявлення в творчості А.Шопенгауера. Проблема волі і ідея надлюдини в філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес в розумінні В.Дільтея.

Філософська антропологія. Екзистенціалізм як філософія людського існування. Релігійний екзистенціалізм Г.Марселя, К.Ясперса. Атеістичний екзистенціалізм М.Хайдеггера, А.Камю, Ж.П.Сартра. Людина в умовах відчудження, соціальних криз, "прикордонних ситуацій". Ставлення до віри. Проблема свободи людини і її сутність. Буття людини і буття світу. Проблема життя і смерті.

Еволюція релігійної філософії в ХХ столітті. Онтологія і гносеологія сучасної релігійної філософії. Ортодоксальна і модерністська течії в релігійнії філософії і їх взаємини. Традиційний і оновлений креаціонізм. Сучасне тлумачення доказів буття Бога. Проблема онтологічної і логічної істини. Релігія і наука. Неотомізм. Персоналізм. Рішення проблеми людини і суспільства.

Причини посилення ірраціоналітичних настроїв в філософії. З.Фрейд і його школа. Структура психіки: "Воно", "Я", "Зверх Я" і їх взаємодії. Тотем і табу. "Комплекс Едіпа". Поняття лібідо і сублімації. Ерос і танатос. Людина і культура, індивідуальна і масова психологія з точки зору психоаналізу. А.Адлер і ідея комплексу непівноцінності. Архетипи К.Г.Юнга. В.Райх як засновник фрейдомарксизму. "Гуманістичний психоаналіз " Е.Фромма.

Історичні умови виникнення позитивістської філософії. Вчення О.Конта. Загальні риси "першого позитивізму".Вплив поглядів Г.Спенсера на позитивізм. Характеристика емпіріокритицизму. Неопозитивізм. Основні ідеї представників Венського гуртка. Філософія лінгвістичного аналізу Л.Вітгенштейна. Течія "загальної семантики". Принципи веріфікації і фальсіфікації. Постпозитивізм і його представники: К.Поппер, Т.Кун, Лакатос, П.Фейєрбах.

Загальна проблема і історичні коріння герменевтики. Проблеми герменевтики в творчострі М.Хайдеггера. Онтологічна герменевтика Г.Гадамера. Онтологічно-гносеологічна герменевтика П.Рікера.

 

Тема 8. Філософська думка України

Соціально-економічні умови існування Київської Русі і характер суспільної думки того часу. Вплив антично-візантійської культури на становлення київської культури. Розуміння філософії як "любов до мудрості". Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха. Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в творчості мислителів "книжників" в період формування української нації ХІV-XIX століть. Філософсько-етичні проблеми епохи Відродження і Реформації в Україні - Петро Могила. Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку: проблема відношення людини і Бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Світогляд українських просвітників. Феофан Прокопович. Релігійна і моральна проблематика філософії Г.Сковороди: тлумачення Біблії, співвідношення теорії і практики, самопізнання, теорія пізнання, світ, матерія, Бог. "Філософія серця". Проблема людини в творах П.Юркевича. Пошук правди в філософських поглядах М.Гоголя. "Філософія трагедії" Т.Шевченка. Теорія про особливості української душі П.Куліша і модель українського народного характеру М.Костомарова. Соціально-політичні думки М.Драгоманова. Історико-філософські погляди М.Грушевського. Концепція національної еліти в історії філософії В.Липинського та в політології Д.Донцова. Розвиток філософії в Україні після Великої Жовтневої революції. Філософські погляди українців діаспори на особливості української ментальності. Київська філософська школа: трансформація філософських проблем – від гносеології до антропології (П.Копнін, В.Шикарук, М.Попович, В.Табачковський).

 

Тема 9. Філософське розуміння світу

Зміст категорії буття. Філософська ретроспектива поняття „буття”. Розуміння буття в європейській та східній традиції. Буття і небуття. Основні форми буття. Буття речей, процесів, і станів "першої" природи. Буття "другої" природи. Світ як сукупна реальність, єдність природи і людини, матеріального світу і людського духу. Буття людини в світі природи. Специфіка людського буття. Буття духовного (ідеального) ї його форми (індивідуальне і об'єктивоване духовне). Буття соціального як єдність індивідуального і суспільного буття.

Проблема субстанції. Монізм і плюралізм. Матеріалістичний і ідеалістичний монізм.

Формування науково-філософського поняття матерії. Фундаментальна роль категорії матерії в системі філософського матеріалізму. Методологічне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства, практичної діяльності. Сучасна наука про складну систему організацію матерії. Основні рівні організації неживої та живої природи. Суспільство як вищий рівень організації матерії. Філософія про різноманітність та єдність світу.

Поняття руху. Стійкість та мінливість, переривчатість та непереривчатість як характеристики руху. Рух і розвиток. Основні форми руху, їх співвідношення, якісна специфіка і взаємозв'язок. Сучасна наука і проблема класифікації руху. Єдність матерії і руху.

Простір і час. Субстанціональна та реляційна концепції простору і часу. Специфіка властивостей простору і часу в неживій, живій природі і суспільних процесах.

 

Тема 10. Проблема свідомості в філософії

Проблема свідомості в філософії. Генезис свідомості. Відображення як загальна властивість матерії. Розвиток форм відображення. Відображення в живій та неживій природі. Відображення і інформація. Свідомість як вища форма відображення і форма регулювання людською діяльності.

Суспільна природа свідомості. Роль праці і спілкування у виникненні свідомості. Свідомість і мова. Знаково-символічні системи.

Основні властивості свідомості. Свідомість як суб'єктивний образ об'єктивного світу. Проблема ідеального. Структура свідомості: компонентна, рівнева. Свідомість і емоції. Свідоме і підсвідоме. Свідомість і інтуїція. Самосвідомість і її форми. Сутність рефлексії.

 

Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу

Поліваріантність підходів до проблеми пізнання в історії філософії. Теорія пізнання як філософська дисципліна. Пізнання як особливий вид діяльності. Суспільна природа пізнання. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Чуттєвий рівень пізнання. Форми чуттєвого рівня. Раціональний рівень пізнання як якісно-новий ступінь відображення дійсності. Форми раціонального пізнання: поняття, судження, умовивід. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм. Знання і віра.  Проблеми сучасної епістемології.

Проблема істини в філософії. Концепції істини: кореспондентська, корегентна, прагматична. Об'єктивність істини. Абсолютна і відносна істина.

Праксіологічні аспекти істини. Істина як процес. Конкретність істини. Проблема істини в юриспруденції.  Істина і омана. Істинність і правильність. Догматизм і релятивізм. Нові реалії сучасної гносеологічної парадигми. Постмодерністський дискурс. Нарративістика. Співвідношення наукових та позанаукових форм знання.

 

Тема 12. Наукове пізнання та його види

Проблема взаємозв’язку знання і пізнання. Логіка упорядкування наукового знання. Специфіка наукового знання. Діалектика знання і незнання. Соціологія науки. Наука як вид духовного виробництва. Культурно-світогляна функція науки. Перетворення науки у безпосередньо-продуктивну силу. Наука як соціальна сила. Наукове пізнання і його специфічні ознаки. Будова і динаміка наукового пізнання. Динаміка розвитку науки. Етапи розвитку: класика, некласика, постнекласика. Особливості розвитку постнекласичної науки.

Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Факт як одиниця емпіричного рівня наукового пізнання. Форми теоретичного рівня наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

Поняття методу і методології. Предметно-змістовні, операціональні, аксіологічні аспекти методу. Співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в змісті наукового методу. Нетотожнність поняття “методологія науки” і “філософська методологія”.

Філософські методи. Загальнонаукові, частковонаукові методи. Методи міждисциплінарного дослідження.  Загальнологічні методи пізнання. Спеціальні методи.

Наукові методи емпіричного рівня пізнання: споглядання, вимір, експеримент. Методи  теоретичного рівня пізнання: формалізація, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, метод мисленнєвого експерименту.

Використання методів наукового пізнання у професійній діяльності юриста.

 

Тема 13. Діалектика як методологія пізнання

Діалектика як вчення про універсальні зв'язки, зміни, розвиток. Історичні форми діалектики. Метафізика, її суть та історичні форми. Принципи діалектики. Ідея розвитку. Ознаки розвитку і його форми. Об'єктивна діалектика.

Поняття закону. Основні закони діалектики. Суперечливість пізнання. Суперечливість як джерело розвитку. Діалектика єдності і боротьби протилежностей. Основні типи суперечностей. Якість і кількість. Діалектика якісних і кількісних змін. Міра. Стрибок. Еволюція і революція. Зв'язок етапів розвитку. Діалектика заперечення.

Категорії діалектики. Універсальні зв'язки: одиничне, особливе і загальне, явище і сутність. Структурні зв'язки: частина і ціле, зміст і форма. Упорядкованість буття: структура, система, елемент. Зв'язки і детермінації: причина і наслідок, випадковість і необхідність, можливість і дійсність.

 

Тема 14. Проблема людини в філософії

Людина як об'єкт філософського аналізу. Людина, індивід, особистість. Потреби і інтереси. Роль соціального середовища в формуванні особистості. Поняття соціальної норми. Інтеріоризація суспільних відносин, культури, суттєвих сил людства в процесі виховання і діяльності. Життєва позиція особистості.

Особистість як об'єкт і суб'єкт суспільного життя. Особистість в ході історії. Роль суспільного поділу праці і приватної власності у формуванні особистості. Права і обов'язки особистості: теорія і реальність. Особистість у правовій державі. Соціальна роль як важливий фактор формування особистості. Проблема індивідуалізму. Об'єктивні і суб'єктивні основи конформізму. Всебічний розвиток особистості як її гуманістичний ідеал. Ціннісне орієнтування особистості. Діалектика історичної необхідності і свободи особистості в суспільному розвитку. Необхідність свободи вибору. Свобода і відповідальність. Творчість як засіб самореалізації особистості.

Філософське розуміння відчуження: причини, сутність, історичні форми. Свобода як процес знімання відчуження.

 

Тема 15. Соціальна філософія

Феномен соціального. Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Поняття соціуму. Предметність, діяльність, спілкування - форми існування соціуму. Типи соціальної дії: афективна, традиційна, ціннісно-раціональна, цілераціональна (М.Вебер). Основні підходи до розуміння суспільства: натуралізм, матеріалізм, ідеалізм.  Географічний детермінізм.

Поняття соціальної системи та її структури. Сферний підхід до аналізу соціуму. Економічна, соціальна, політична, духовна сфери суспільства. Малі та великі соціальні групи (класи, страти). Соціальна стратифікація. Соціальні ролі та статуси. Поняття соціальної мобільності. Поняття народ. Соціально-етнічні спільності людей (рід, плем'я, народність, нація).

Соціодинаміка суспільства і принцип історизму. Єдність і багатоманітність історії. Проблема типологізації історичного процесу. Теорія суспільно-економічної формації. Соціопсихологічні концепції. Поняття цивілізації. Історичний процес як множина цивілізацій. Методологічне розуміння цивілізації. Концепція локальних цивілізації А.Тойнбі. Теорія соціокультурних суперсистем П.Сорокіна. Постіндустріальний етап у розвитку суспільства. Концепції періодизації історії У.Ростоу, Д.Белла, А.Тофлера, їх методологічне значення.

Об’єктивні умови і суб’єктивні фактори розвитку суспільства. Суб'єкти суспільного розвитку. Роль особистості в історії. Ідея прогресу в історії суспільствознавству. Глобалізація суспільного життя.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!