Модуль 3. Імітаційне моделювання економічної діяльності із застосуванням спеціалізованих програмних продуктів, Практична робота №12 на тему Розробка дискретних імітаційних моделей засобами додатку EXTEND

 МОДУЛЬ 3. ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ  ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ

ПРАКТИЧНА РОБОТА №12
Тема: „Розробка дискретних імітаційних моделей  засобами додатку EXTEND”

Мета: набути практичних навичок розробки дискретних імітаційних  моделей  засобами Extend.

Час виконання роботи – 2 години

ХІД РОБОТИ

Теоретичні відомості

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В EXTEND

Використання Excel для моделювання дискретних подій страждає від двох головних недоліків. По-перше, для великих моделей робочий аркуш Excel швидко заповнюється діапазонами, зайнятими формулами. По-друге, імітаційні моделі дискретних подій в Excel погано масштабуються.

Натомість в багатьох випадках, щоб швидко і якісно побудувати імітаційну модель і провести імітацію, необхідно мати можливість вводити дрібніші тимчасові інтервали і змінювати період імітації без корінної переробки моделі, без втрати простору робочого аркуша і значного збільшення об’єму роботи. По-друге, представлення моделі повинне бути компактним для того, щоб уникнути формування гігантських таблиць, незручних для маніпулювання і відладки. По-третє, моделі повинні бути прості для проведення імітації і отримання її результатів без обтяжливого програмування. По-четверте, щоб полегшити побудову моделей і документування, середовище розробки моделей повинне мати графічний інтерфейс користувача. Це саме те, чим володіють такі сучасні програмні додатки для дискретного моделювання подій, як Extend.

Extend – це додаток операціної системи Windows, призначений для побудови дискретних та неперервних (аналогових) імітаційних моделей.

 За допомогою Extend набагато простіше моделювати складні системи з часовою залежністю, ніж в Excel. Крім того, Extend володіє розширеними можливостями документування і надає привабливий графічний інтерфейс для візуальної побудови, спостереження, відладки і аналізу імітаційних моделей дискретних подій. У Extend є навіть проста анімація, яка дозволяє відображати переміщення об’єктів або завдань в модельованій системі. Нарешті, Extend може експортувати свої результати у вигляді таблиць для подальшого їх аналізу в Excel.

Для активізації Extend потрібно виконати: Меню Пуск ®Программы ® Extend LT ® Extend LT. 

Вікно програми Extend має вигляд, наведений на Рис.  12.1.

Дискретні моделі Extend є об’єктно-орієнтованими і будуються за допомогою наперед визначених стандартних блоків. Блок - це об’єкт Extend, призначений для визначення дії, процесу, накопичення даних, статистичного узагальнення. Іншими словами, це об’єкт, призначений для моделювання. Зв’язані між собою блоки Extend формують мережу взаємовпливаючих активностей. Елементи моделі (наприклад, клієнти або автомобілі на прокат), поведінка яких становить інтерес, переміщаються через зв’язану мережу блоків, а Extend збирає статистичні дані про це. Extend відстежує будь-яке очікування або час затримки при переміщенні елементів. В Extend також є блоки спеціального призначення, що використовуються для зведення в таблиці статистичних даних (таких як довжина черги і час очікування) і побудови на їх основі діаграм. Наперед визначені блоки додатку Extend зберігаються у файлах-бібліотеках. Тому при побудові нової моделі слід відкрити необхідні бібліотеки, щоб можна було скопіювати ці блоки в створювану модель.

Існують чотири типи зв’язків між блоками: два типи для входу і виходу елементів, і два - для входу і виходу значень. Зв’язки для входу і виходу елементів утворюють шляхи, по яких елементи переміщаються через блоки моделі. Ці зв’язки зображуються у вигляді  ліній, що сполучають маленькі коннектори (роз’єми), розташовані на одній із сторін кожного блоку. Зв’язки для входу і виходу значення передають дані і параметри елементів між блоками і також зображаються у вигляді ліній, що сполучають коннектори блоків. В Extend доступ до блоку здійснюється подвійним клацанням на ньому, кожний блок має діалогове вікно для задання параметрів і переглядання результатів після випробувань моделі. Як приклад на Рис. 2 показаний блок Activity, Delay (Активність, Затримка) що використовується зазвичай для затримки елементу протягом деякого часу, після чого елемент переходить до наступного блоку. Елементи входять в блок через лівий коннектор і після затримки виходять через правий. Як тільки елемент  входить в блок, він утримується в ньому певний час (наприклад, 5 хвилин). Час затримки задають   у полі Delay (Затримка) в діалоговому вікні блоку. Це діалогове вікно викликається подвійним клацанням на блоці. Як показано на Рис.  12.2, блоку можна задати ім’я в полі, розташованому в нижній частині вікна (в даному прикладі – Затримка-сервіс).

Для отримання докладнішої інформації про блок Activity, Delay можна клацнути на кнопці Help (Довідка), що знаходиться в цьому діалоговому вікні. В діалоговому вікні Help можна побачити, для яких цілей призначені три інших коннектори.  В Extend максимальна довжина імен блоків, що задаються, складає 15 символів.  Коннектор D застосовується для входу значення, яке відміняє час затримки, встановлений в діалоговому вікні блоку. Цей коннектор можна використовувати для задання довільного часу затримки під час випробування моделі замість фіксованої затримки. Коннектори Т і U призначені для виходу значень і можуть використовуватися для надання інформації про зайнятість і відсоток використання цього блоку, яка передається іншим блокам під час випробування моделі.

Після закінчення процесу імітації, двічі клацнувши на блоці, можна знову викликати його діалогове вікно. На вкладці Results (Результати) відображається інформація, записана в блоці під час імітації, наприклад, середнє значення використання блоку (відсоток зайнятості сервісу) і кількість елементів, що вийшли з блоку (тобто кількість обслужених клієнтів). Всі блоки Extend мають однакову базову структуру, що складається з вхідних і вихідних коннекторів, які використовуються для задання маршрутів елементів в системі, діалогового вікна блоку для установки параметрів і запису зібраних в процесі імітації статистичних даних, а також коннекторів для входу або виходу значень під час випробувань моделі.

Завдання 1. Побудова дискретної імітаційної моделі

Розглянемо побудову дискретної імітаційної моделі на такому прикладі.

Алгоритм виконання

1. Активізуйте програму Extend.

2. В меню Run (Виконати) виберіть команду Simulation Setup (Установки моделювання), що відкриває однойменне діалогове вікно (Рис.  12.3). Це діалогове вікно дозволяє визначити, яким чином і як довго здійснюватиметься імітація моделі. Зазвичай єдиними параметрами, які встановлюються в цьому вікні, є одиниці вимірювання часу і час закінчення імітації моделі. Для більшості моделей імітація починається із заданого за умовчанням нульового моменту часу. Опцію Number runs (Кількість випробувань) можна залишити рівною 1, якщо немає необхідності відстежувати варіації результатів під час багатократних випробувань моделі. Оскільки модель має враховувати  операції по прокату автомобілів щохвилини протягом тижня, необхідно відкрити список Global time units (Глобальні одиниці часу) і вибрати опцію Minutes (Хвилини). Тижневий час дорівнює  10 080 хв. (24x7x60). Тому необхідно ввести число 10080 в полі End simulation at time (Час закінчення імітації), як показано на Рис. 3, і клацнути на кнопці ОК. Для кожного випробування моделі Extend повторно використовує значення параметрів, які були визначені в діалоговому вікні Simulation Setup.

3. Для  початку створення нової моделі виконайте: File=>New Model (Файл=>Новая модель), або клацніть на кнопці Новая модель панелі інструментів. Extend відкриє вікно для нової моделі.

4. Збережіть модель у своїй папці на сервері як файл з ім’ям Model1-Extend, виконавши:  File=>Save Model as => у діалоговому вікні Save File вказати місце збереження і ім’я файлу =>клацнути на кнопці Сохранить.

5. Для додавання блоку у вікно моделі необхідно виконати наступні дії.

1) Відкрити при необхідності бібліотеку, що містить приречені блоки Extend.

2) Вибрати необхідний блок з бібліотеки і додати його до моделі.

3) Помістити цей блок в потрібну позицію у вікні моделі.

4) З’єднати його з іншими блоками.

6. Виконайте команду меню Edit=>Preferences (Правка =>Предпочтения) і клацнувши в діалоговому вікні, що відкрилося, на вкладці Libraries (Бібліотеки), введіть імена бібліотек в список Preload libraries (Заздалегідь завантажені бібліотеки). Тоді кожного разу при запуску Extend автоматично відкриватиме ці бібліотеки. Для створення моделі для даного прикладу необхідно відкрити бібліотеки Generic (Загальна), Discrete Event (Дискретні події), Plotter (Графічний пристрій) і Stats (Статистика). Щоб відкрити бібліотеку Discrete Event, слід виконати команду Library=>Open Library (Библиотека=>Открыть бібліотеку), знайти папку Libs (вміст цієї папки показано на Рис. 4), вибрати бібліотеку Discrete Event (файл DE.lix) і клацнути на кнопці Відкрити. Для відкриття бібліотек Generic (файл GENERIC.lix), Plotter (файл PLOTTER.lix) і Stats (файл STATS.lrx) виконується така ж послідовність дій. Зверніть увагу на інше розширення lrx в імені бібліотеки STATS.

7. Після того, як ви відкриєте потрібні бібліотеки, в меню Library з’явиться список цих бібліотек (перевірте їх наявність). Встановіть курсор на імені бібліотеки - відкриється список типів об’єктів, що містяться в даній бібліотеці. Типи об’єктів, у свою чергу, відкривають список назв блоків цього типу.

8. Для того, щоб скопіювати наперед визначений  блок Extend в модель, бібліотека, в якій зберігається цей блок, повинна бути відкритою Тепер, щоб додати блок до моделі, потрібно в меню Library вибрати ім’я бібліотеки, тип блоку і його назву, після чого копія блоку поміщається у вікно моделі Extend. При моделюванні дискретних подій завжди необхідний блок Executive (Диспетчер) з бібліотеки Discrete Event (файл DE.lix), який поміщається зліва у самого краю вікна моделі, як на Рис. 12.5. Цей блок (з піктограмою годинника) визначає тривалість імітації, умови зупинки і оперує деталями планування подій. Розмістіть цей блок у моделі і збережіть внесені у модель зміни. Звичайно з’єднання з блоком Executive відсутнє.

9. Прибуття маршрутного таксі  можна представити в моделі блоком Generator (Генератор) і додати в модель за допомогою описаних вище дій з підміню Generators бібліотеки Discrete Event (див.Рис.  12.6). Додайте до моделі цей блок. Вікно моделі на цей час матиме вигляд як на Рис.  12.7.

10. Подвійне клацання на блоці Generator (Генератор) викликає його діалогове вікно, показане на Рис. 12.8. Оскільки маршрутні таксі з  аеропорту прибувають через 5-хвилинні інтервали, в цьому діалоговому вікні в списку Distribution (Розподіл) вибріть опцію Constant (Постійне) і в полі Constant введіть  значення 5. Якщо раніше не була встановлена загальна одиниця вимірювання часу, то в списку Time Units (Одиниці вимірювання часу) вибирається опція Minutes (Хвилини). В нижнє поле вікна введіть ім’я блоку Klienty (потрібно для документування) і натисніть кнопку ОК.

Примітка: Extend завжди розміщує нові блоки на місце останнього клацання кнопкою миші у вікні моделі. Після вставки блок можна легко перемістити за допомогою миші. Точніше позиціонування блоку у вікні моделі виконується за допомогою клавіш управління курсором.

11. Кожне маршрутне таксі, що прибуває з аеропорту, містить різну кількість клієнтів, розподіл імовірності  цієї кількості даний в табл.1. За замовчуванням блок Generator створює одного клієнта, але будь-яку кількість клієнтів, що генеруються, можна задати за допомогою введення значень через коннектор V. В даному випадку випадкове число клієнтів створюється за допомогою блоку Input Random Number (Введення випадкового числа), який знаходиться в бібліотеці GENERIC.lix в підміню Inputs/Outputs (Введення/Висновок). Додайте  блок Input Random Number.

12. Двічі клацніть на блок Input Random Number, відкриється його діалогове вікно (Рис.  12. 9).

Після вибору в списку Distribution (Розподіл) опції Empirical Table (Емпірична таблиця) в діалоговому вікні з’являється таблиця, куди можна ввести дані з табл. 12.1, як це показано на Рис. 12.9. Для позначення цього блоку в моделі можна задати ім’я блоку N-klienty. Крім того, у вікно моделі можна додати прямокутник з текстом “Arrivalers klients”, для документування цього розділу моделі. Прямокутник з текстом створюється  подвійним клацанням миші у вільній області вікна моделі і подальшим введенням тексту. Параметри тексту можна змінити за допомогою меню Text (Текст).

13. Пронумеровані коннектори блоку Input Random Number (в даній моделі вони не потрібні) використовуються для задання значень параметрів для таких типів розподілу, як нормальне, експоненціальне, рівномірне і ін. Інший коннектор на правій стороні блоку призначений для виведення значення, в даному випадку він підключається до вхідного  коннектора V блоку Generator. Зв’язок між блоками показується за допомогою ліній, що сполучають коннектори блоків. Щоб з’єднати блоки, необхідно помістити покажчик миші на коннектор, покажчик прийме вид креслярського пера. Потім перо при натиснутій кнопці миші треба перемістити до іншого коннектора. З’єднання відбулося, коли тонку лінію замінить товста (Рис. 10). Відпустивши кнопку миші, побачите два коннектори, сполучені тонкою суцільною лінією. Тепер наша пара зв’язаних блоків  генеруватиме кожні 5 хв. прибуття клієнтів, кількість яких буде змінюватись  від 0 до 3 відповідно до розподілу імовірності  з Табл. 12.1. Виконайте з’єднання блоків у своїй моделі.

Зазвичай з’єднання блоків позначається за допомогою прямої лінії між двома коннекторами. Extend також дозволяє проводити з’єднання за допомогою багатосегментних і іменованих з’єднань. Ці два способи з’єднання блоків розширюють можливості моделі. Багатосегментні з’єднання створюються з використанням однієї або декількох точок прив’язки в кожному зламі сполучаючої лінії. Точка прив’язки створюється при відпусканні натиснутої кнопки миші і подальшого клацання лівою кнопкою миші під час переміщення креслярського пера.

14. Далі групу клієнтів, що поступили, потрібно поставити в чергу перед стойкою  по оформленню прокату, яку вони проходять в порядку надходження (така дисципліна черги називається FIFO, від First In, First Out, тобто перший прийшов - перший вийшов). Для цього додається блок Queue, FIFO (Черга, FIFO) з підміню Queues (Черги) бібліотеки DE.lix. Додайте цей блок до вікна моделі.

15. Потім вхідний коннектор блоку Queue, FIFO (Черга, FIFO) з’єднується з вихідним коннектором блоку Generator, поміщаючи клієнтів в чергу (Рис. 12.11).

16. Відкрийте  діалогове вікно блоку Queue, FIFO, двічі клацнувши на блоці, і зверніть увагу на  заданий параметр Maximum queue length (Максимальна довжина черги) із значенням 1000, що фактично створює необмежену чергу (Рис. 12.12). Коннектори для виходу значень L і W цього блоку під час імітації дають інформацію про кількість елементів в черзі і про час очікування клієнтів. Зверніть увагу на те, що сполучні лінії, по яких елементи (клієнти) переміщаються між блоками, подвійні (як би порожнисті), а лінії для передачі інформації (значень) позначаються тонкими суцільними лініями.

Важливо відзначити, що елементи (в даному випадку клієнти), створювані блоком Generator, відразу з нього виходять, тому в моделі повинне бути яке-небудь місце, куди вони можуть ввійти. Це звичайно вимагає прямого під’єднування блоку Generator до одного з блоків Queue або Resource (Ресурс). Інакше можна втратити елементи, що генеруються блоком Generator, що приведе до невірних статистичних результатів імітації.

17. Оформлення контракту на прокат автомобіля вимагає часу. Службовець, що відповідає за оформлення контрактів, затримує кожного клієнта протягом 5 хв. для завершення операції по оформленню оренди автомобіля. Щоб ввести цю затримку, можна використовувати блок Activity, Delay (Активність, Затримка), який розглядався вище. Проте цей блок вміщає тільки один елемент, а у нашому випадку потрібно вивчити ситуацію, при якій оформлення документів на прокат можуть виконувати декілька службовців. У такому разі слід використовувати блок Activity, Multiple (Активність, Множинна), який можна знайти в підміню Activities (Активності) бібліотеки DE.lix. Цей блок дозволяє затримувати декілька елементів, тобто надавати одночасне обслуговування декільком клієнтам. Додайте до моделі блок Activity, Multiple (Активність, Множинна). З’єднайте вихідний коннектор блоку Queue, FIFO(Черга, FIFO) з вхідним коннектором блоку Activity, Multiple (Активність, Множинна).Задайте параметри блоку та його ім’я у відповідності до наведених на Рис.  12.13. На даний час модель має вигляд, наведений на Рис.  12.13.

18. Уклавши договір на прокат, клієнт виходить з офісу для отримання автомобіля. Елементи покидають імітаційну модель через блок Exit (Вихід), який знаходиться в підміню Routing (Маршрутизація) бібліотеки DE.lix. Додайте блок Exit (Вихід) до моделі і з’єднайте вxідний коннектор блоку Exit (Вихід) з вихідним коннектором блоку Service. На даний час модель має вигляд як на Рис.  12.14.

На Рис.  12.15 показані блок Activity, Multiple з своїм діалоговим вікном і вікном Help довідкової системи, блок Exit, а також прямокутник з пояснюючим текстом. Діалогове вікно блоку Activity, Multiple відображає первинну модель з одним службовцем, у якого час обслуговування клієнта займає рівно 5 хв. Призначення інших коннекторів блоку Activity, Multiple описане в довідковому вікні.

19. Extend має додаткові блоки для збору даних в процесі імітації і для її графічного відображення. Найкориснішим з них є блок Plotter, Discrete Event (Плоттер, Дискретна подія), що знаходиться в бібліотеці PLOTTER.lix. Цей блок фіксує дані і під час імітації моделі викреслює діаграми для декількох (до чотирьох) змінних. Він також може зберігати ці і інші дані, одержані в результаті багатократних імітацій моделі, у вигляді багатосторінкових вихідних даних для їх подальшого аналізу. Змінні, які повинні бути зібрані і представлені у вигляді діаграм, визначаються коннекторами блоків, підключеними до блоку Plotter, Discrete Event (Плоттер, Дискретна подія)

20. Додайте цей блок до вікна моделі і виконайте його з’єднання з блоком Queue та блоком Servise як показано на Рис. 14. Блок Plotter, Discrete Event фіксуватиме ступінь зайнятості службовців, що оформляють прокат (дані, одержувані від блоку Activity, Multiple), і одержувані від блоку Queue, FIFO дані про час, протягом якого клієнт чекає обслуговування.

21. Додайте ще простий блок Help (Довідка), який можна знайти в бібліотеці GENERIC.lix в підменю Inputs/Outputs. Цей блок при подвійному клацанні мишею на ньому дозволяє ввести деякий текст для опису моделі. Зробіть у ньому короткий опис моделі. На Рис.  12.16 наведений остаточний вигляд графічної моделі.

Завдання 2. Проведення імітаційного експерименту

1. Щоб розпочати процес мітації, необхідно виконати команду Run=>Run Simulation (Выполнить=>Выполнить імітацію) або на панелі інструментів Extend клацнути на кнопці з намальованою стрілкою, направленою вправо. Активізуйте процес імітації.

2. На початку імітації Extend відображає в нижній частині екрану рядок стану, де показані значення параметрів настройки, визначені в діалоговому вікні Simulation Setup, і відкриває вікно плоттера (Рис.  12.17), в яке динамічно виводяться дані, що передаються  на блок Plotter, Discrete Event (в даному випадку це інформація про зайнятість клієнтів, що служать, обслуговуючого, і про час очікування в черзі). В процесі імітації моделі можна помітити, що час очікування для клієнтів збільшується і зменшується на якийсь час, кратний 5 хв.., а максимальний час очікування дорівнює 35 хв. Також неважко помітити, що середній відсоток зайнятості службовця близький до 50%, тобто службовець буде зайнятий тільки половину часу (в середньому). Результати, одержані в наступній імітації, відрізнятимуться від цих результатів через випадковий характер кількості поступаючих клієнтів.

3. Після закінчення імітації можна проглянути таблицю даних в нижній частині вікна плоттера, щоб побачити значення, по яких будувалися діаграми. Можна також помістити курсор на лінії діаграми, при цьому Extend відобразить координати точки, на яку вказує курсор.

4. Звертаємо вашу увагу на панель інструментів у вікні плоттера, яка призначена для зміни параметрів настройки плоттера, заданих за замовчуванням, наприклад, автоматичної зміни осей координат і т.д. Клацання на крайній зліва кнопці цієї панелі інструментів відкриває вікно властивостей діаграми, показане на Рис.  12.18. Кожній змінній, що відображається плоттером, відводиться в цьому вікні два рядки, одна для властивостей аргументу (часу) змінної, інша - для властивостей самої змінної. Параметри, задані в стовпцях вікна, вказують позначення для змінної, колір, товщину і тип лінії, числовий формат даних і інше.

Якщо величини, що відображаються у вікні плоттера, мають різний масштаб, то зручно використовувати дві осі значень, як показано на Рис.  12.17.

5. Статистичні дані, зібрані в блоках Queue, FIFO і Activity, Multiple в результаті імітації, можна переглянути у вкладках Results (Результати) діалогових вікон цих блоків, як показано на Рис.  12.19а та Рис.  12.19б (вікна відкриваються подвійним клацанням миші на цих блоках). Ці дані показують, що в даній імітації середній час очікування для клієнта був менше 5 хв. (4,162 хв.), а максимальний час очікування, принаймні для одного клієнта, дорівнював 35 хв. Довжина черги була в середньому менше половини клієнта (0,42 елементи), але зростала, принаймні в одному випадку, до 8 клієнтів. Службовець, що оформляє прокат, був зайнятий приблизно 51% часу.

Результати імітації зберігаються при збереженні моделі. Пізніше їх можна ще раз проглянути, двічі клацнувши на відповідному блоці.

6. Власник фірми хоче бачити ефект від додавання ще однієї стойки (і, відповідно, ще одного службовця) для обслуговування клієнтів. Він повинен упевнитися в тому, що додавання ще одного службовця приведе до скорочення максимальної довжини черги клієнтів. Щоб додати ще одну стойку у моделі, необхідно двічі клацнути на блоці Activity, Multiple і змінити параметр Maximum Number in Activity (Максимальна кількість елементів у дії) з 1 на 2 в діалоговому вікні, показаному на Рис. 13. Виконайте таку зміну параметрів блоку у своїй моделі і збережіть її у своїй папці на сервері як файл з ім’ям Model2-Extend.

7. Виконайте повторну імітацію моделі і порівняйте результати з наведеними на Рис.  12.20, Рис.  12.21а та Рис.  12.21б

Як і очікувалося, середній відсоток використовування цих двох сервісів змінюється до 27%. Максимальна довжина черги знижується до трьох, і клієнти чекають обслуговування не більше 5 хв. Це в декілька разів менше попереднього результату. Чи такі ви отримали результати?

У найгіршому випадку четвертий клієнт прибуває в той час, коли тільки почато обслуговування перших двох клієнтів, а два клієнти, що залишилися, чекають закінчення обслуговування цих двох перших клієнтів. Обслуговування займає 5 хв., отже, кожний з двох очікуючих обслуговування в черзі чекає початку обслуговування максимум 5 хвилин.

8. Збережіть результати імітації у моделі.

Завдання 3. Захистіть виконану роботу

Питання до захисту практичної роботи

1. Які різновиди імітаційних моделей можна розробляти в Extend?

2. Чи являє результат моделювання  дискретних подій сукупністю даних спостережен за їх поведінкою протягом певного часу?

3. Чи приведе повторна імітація моделі, що містить випадкові елементи, до тих самих результатів, що й попередня?

4. Як активізувати необхідні  для побудови моделі бібліотеки?

5. Які бібліотеки об’єктів використовувались для побудови моделі у цій практичній роботі?

6. Який блок завжди має бути присутнім при побудові дискретної імітаційної моделі?

7. За допомогою якого блоку створюється випадкове число клієнтів?

8. Як задавалось у моделі випадкове число клієнтів? Які ще можливі розподіли випадкової величини, що є вбудованими в Extend?

9. Які різновиди коннекторів можуть мати блоки?

10. Як за зовнішнім виглядом відрізняються лінії руху інформації і руху елементів?

11. Який блок імітує чергу у розробленій моделі?

12. Який блок у даній моделі імітує процес затримки-обслуговування?

13. Які результати імітації зберігає блок Queue, FIFO ?

14. Які результати імітації зберігає блок Activity, Multiple чи блок Activity,Delay?

15. Що задають у діалоговому вікні Simulation Setup?

16. Що задають у діалоговому вікні блоку Queue, FIFO?

17. Що задають у діалоговому вікні блоку Activity, Multiple?

18. Що задають у діалоговому вікні блоку Generator (Генератор)?

19. Які результати отримують в результаті проведення імітації? Як їх побачити і оцінити для розробленої у цій практичній роботі моделі?

20. Де зберігаються результати документування для розробленої моделі?

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!