Тема 4 Використання сервісу WWW Навчальний посібник Internet для користувача за напрямом Право, НУДПСУ
« Назад
4. Використання сервісу WWW4.1. Програмне забезпечення для перегляду Web-сайтів4.1.1. Загальна характеристикаПрограмне забезпечення для перегляду Web-сайтів називається браузером або Web-оглядачем. За допомогою браузеру користувач може реалізувати запит до Web-строрінок для їх обробки і показу на екрані комп'ютера, а також здійснити перехід від однієї сторінки до іншої. Крім того, більшість браузерів адаптована для використання FTP-серверів. Браузери постійно розвивалися з часів зародження мережі WWW і з її зростанням ставали все більш важливою частиною програмного забезпечення типового персонального комп'ютера. На сьогодні браузер - це комплексний програмний додаток для обробки і показу різних складових Web-сторінок, а також для надання інтерфейсу Web-сайту його відвідувачам. Зараз ведеться активна робота над тим, щоб всі програми, що використовуються – текстові процесори, ігри, графічні додатки - запускалися з браузера. Тоді не знадобиться відвідувати різні Web-сервіси з програмним забезпеченням, оскільки всі ці програми зможуть існувати у вигляді окремих додатків за межами браузера. Практично всі популярні браузери розповсюджуються безкоштовно або “в комплекті” з іншим програмним додатком: - Internet Explorer - розповсюджується як частина операційної системи Windows; - Mozilla Firefox - вільно розповсюджуване програмне забезпечення; - Opera - безкоштовне програмне забезпечення; - Safari - розповсюджується як частина операційної системи Mac OS. Першим поширеним браузером з графічним інтерфейсом був NCSA Mosaic, потім на довгий час ринок монополізував Netscape Navigator. У 1995 році компанія Microsoft випустила Windows 95, включаючу Internet Explorer 3.0. Саме цей момент можна вважати початком війни браузерів, що закінчилася падінням Netscape і тріумфом Internet Explorer (який у результаті зайняв більше 95 % ринку). Тоді Netscape випустила початковий код свого браузера під вільною ліцензією MPL (Mozilla Public License). На його основі були створені нові браузери Mozilla і Mozilla Firefox. Останній поступово набирає популярність. Популярним на сьогодні є і браузер Opera, який з 2005 року також розповсюджується безкоштовно. Крім того використовуються Netscape Navigator, Konqueror, Galeon, Epiphany, Kazehakase, Charon, Arachne, K-Meleon. В специфічних випадках використовуються браузери з текстовим інтерфейсом: Lynx, Links, W3M, Netrik, Еlinks, Internet Browser. На рис. 4.1 представлена статистика використання браузерів в російськомовній частині Internet. При цьому розподіл використання браузерів типу Mozilla такий: Netscape версії 4 та вище - 0,5 %, а Mozilla - 99,3%. Розподіл використання браузеру Microsoft Internet Explorer версії 5 і вище складає 4,9%, тоді як версії 6 та вище - 92,9%. На рис. 4.2 представлена статистика використання операційних систем при перегляді Internet. Як видно із цього рисунку найбільша частина користувачів Internet користується операційної системою Microsoft Windows, причому перевага віддається версії Windows XP. Відзначимо, що дана ситуація характерна і для вітчизняних користувачів. При цьому в багатьох країнах ведеться робота по запровадженню операційної системи Linux. Однак, по прогнозам спеціалістів в найближчі декілька років ситуація практично не зміниться. Це слід враховувати при виборі власної операційної системи. a - Windows 3.1, b - Windows NT, c - Windows 95, d - Windows 98/ME, e - Windows 2000, f - Windows XP, g - UNIX/Linux, h - Macintosh. Рис. 4.2 Статистика використання операційних систем комп'ютерів, підключених до Internet. У приведених нижче таблицях (табл. 4.1-4.5) наведено характеристики найбільш відомих Web-браузерів. Використання представлених характеристик доцільне при виборі користувачем конкретного типу Web-браузеру. Відзначимо, що вибір повинен визначатись відповідністю характеристик браузеру вимогам та можливостям користувача. Крім того, при виборі необхідно враховувати кваліфікацію користувача браузеру. З цієї точки зору, найбільш прийнятним для користувачів української зони Internet є Internet Explorer. Його безумовною перевагою є зручність використання за рахунок звичного для користувачів операційної системи Windows інтерфейсу та зручних прийомів роботи. Основна інформація про браузери (виробник/компанія, ліцензія/вартість і т.п.) представлена у табл. 4.1 Таблиця 4.1 Основні характеристики розповсюджених бразерів
1 - для установки Internet Explorer останньої версії необхідна операційна система Windows XP SP2 або Windows Vista, для установки останньої версії Safari необхідна операційна система Mac OS X 10.3. У табл. 4.2 представлена інформація про операційні системи, під якими браузери можуть працювати. Таблиця 4.2 Сумісність браузеру та операційної системи
У табл. 4.3 представлена інформація про поширені функціональні можливості браузерів. Таблиця 4.3 Основні функціональні можливості браузерів
1- Internet Explorer - єдиний браузер, в який вбудована підтримка COM (також відомий як ActiveX). Крім розширеної функціональності, упровадження ActiveX в Internet Explorer привело також до посиленої уразливості від вірусів, троянів і шпигунських модулів. 2 - Оскільки Maxthon тільки використовує ядро Internet Explorer через COM, відмінності між ними полягають лише у функціональності інтерфейсу. 3 - В текстових браузерах не передбачено відображення поп-апів. У табл. 4.4 представлена інформація про Web-стандарти, технології і протоколи, які підтримують браузери. Таблиця 4.4 Підтримка браузерами різноманітних технологій
1 - CSS2 найбільш розповсюджена версія CSS. 2 - XHTML заснований на HTML, проте будучи мовою сумісною з XML посилює правила HTML коду. XHTML повинен інтерпретуватись як XML, проте для зворотної сумісності може також інтерпретуватись як HTML. В даній таблиці вказано лише на ті браузери, які здатні інтерпретувати XHTML як XML. 3 - Internet Explorer 6 хоча і підтримує більшість властивостей CSS2, проте серед інших браузерів його виділяє величезна кількість помилок. Найзначніша з них - це помилка боксової моделі, яка властива всім версіям Internet Explorer для Windows до 6-ї версії. 4- Konqueror знаходить в коді Web-сторінки посилання на RSS-стрічки і пропонує додати їх в Akregator - стандартний RSS-клієнт KDE. У табл. 4.5 представлена інформація про всі формати зображень, які підтримують браузери. Таблиця 4.5 Підтримка браузерами графічних форматів
1 Internet Explorer для Windows підтримує PNG, проте не коректно відображає зображення з альфа-прозорістю (частково прозорі області відображаються повністю непрозорими). Ця проблема може бути розв'язана через підключення (починаючи з версії 5.5) фільтру альфа-прозорості з комплекту DirectX-драйверов (наприклад, з допомогою скрипта pngfix.js). Повна PNG-підтримка, обіцяна у версії 7.0. Internet Explorer для Macintosh, повністю підтримує PNG з альфа-прозорістю. Браузери конкурують один з одним по багатьом напрямках: безпека, підтримка стандартів, функціональність. Але одним з найважливіших параметрів роботи браузеру є швидкість. Розрізняють швидкість “холодного” і “гарячого” завантаження, швидкість рендеринга CSS, скриптів, таблиць, графіки, швидкість роботи з кешем. Всі ці параметри впливають на загальне враження від швидкості роботи програми. Британський фахівець Марк Уїлтон-Джонс (Mark Wilton-Jones) провів тестування всіх існуючих браузерів на трьох платформах: Windows, Linux і Mac. Він використовував об'єктивні тести і тепер постійно оновлює таблиці з результатами у міру випуску нових версій програм. Тестування здійснювалося на ПК з процесором Intel Pentium 3 на 800 Мгц, 256 МБ оперативної пам'яті. Дамо короткий опис кожного тесту та представимо результати тестувань, одержані під Windows XP SP2 для п'яти основних браузерів, . ”Холодний” старт - це перше завантаження браузеру відразу після старту системи. При цьому не використовуються спеціальні утиліти попереднього завантаження. В цьому тесті перше місце одержує браузер IE, багато компонентів якого завантажуються одночасно з Windows. В той же час попередній завантажувач, наприклад, для Firefox в тестах використовувати заборонено. Результати: Opera 9 - 2,48 с; IE 7(b1) - 6,19 с ; IE 6 - 6,99 с; Mozilla 1.8 - 11,94 с; Firefox 1.5 - 17,26 с. “Гарячий” старт - завантаження браузера удруге. Під час тестування браузер завантажувався ще і третій раз, а потім бралися середні значення. Результати: IE 6 - 1,77 с; Opera 9 - 2,15 с; IE 7(b1) - 2,44 с; Mozilla 1.8 - 2,48 с; Firefox 1.5 - 2,74 с. Рендеринг CSS. Тут використовувався спеціальний тест для CSS. Він заміряє час рендерингу сторінки з майже 2500 параметрами DIV. Сторінка зберігається локально, один раз завантажується в кеш, а потім перезавантажується три рази, при цьому беруться середні значення. Результати: Opera 9 - 0,92 с; IE 6 - 1,32 с; Mozilla 1.8 - 1,49 с; Firefox 1.5 - 1,52 с; IE 7(b1) - 1,58 с. Рендеринг таблиць. В цьому тесті замірялася швидкість завантаження локальної копії тестової Web-сторінки. Результати: Opera 9 - 1,16 сз; IE 7(b1) - 1,28 с; IE 6 - 1,33 с; Mozilla 1.8 -1,39 с; Firefox 1.5 - 1,58 с. Обробка скриптів. Для цього використовувався тест з сайту 24fun, який спеціально призначений для порівняння різних браузерів на одній платформі і в різних умовах. Наприклад, невеликі відмінності в устаткуванні або наборі встановленого програмного забезпечення можуть вплинути на швидкість обробки скриптів на одному і тому ж комп'ютері в одному і тому ж браузері. В цьому тесті заміряються різні параметри: обчислення математичних формул, DHTML, обробка рядка, кешування зображень, маніпуляції з таблицями, вікнами і вмістом сторінки. Результати: Opera 9 - 13 с; Firefox 1.5 - 21 с; Mozilla 1.8 - 23 с; IE 7(b1) - 40 с; IE 6 - 60 с. Показ зображень. В цьому тесті відкривалася сторінка з десятком невеликих малюнків по результатам пошуку Google Images (пошук здійснюється за соті частки секунди і не впливає на результати). Тест показує, як браузер може працювати з безліччю з'єднань одночасно. Також тест демонструє, наскільки швидко браузер здійснює рендеринг зображень. Результати: Opera 9 - 1,5 с; Mozilla 1.8 - 2,0 с; IE 7(b1) - 2,32 с; IE 6 - 2,32 с; Firefox 1.5 - 2,85 с. Робота з кешем. В цьому тесті завантажувалися 25 сторінок з результатами пошуку зображень Google Images. Після того, як вони всі були проглянуті з 1-ої по 25-у, тестер вмикав таймер і максимально швидко здійснює навігацію з 25-ої сторінки по 1-у і назад. Результати: Opera 9 - 8 с; IE 6 - 32 с; IE 7(b1) - 34 с; Firefox 1.5 - 38 с; Mozilla 1.8 - 40 с. Результати всіх тестів демонструють, що реклама Opera , як найшвидшого браузера є правдоподібною. Різні версії браузеру Opera перемогли у всіх тестах, причому максимальну сукупну швидкість показала остання версія Opera 9.0. В той же час браузер Firefox відстає. Але для Firefox існує безліч плагинів (додаткових програмних можулів) для прискорення його завантаження і прискорення роботи. Крім розглянутих браузерів, тестувалися також багато застарілих версій. Виявились цікаві факти, наприклад, що Internet Explorer 5 в багатьох тестах працює значно швидше, ніж Internet Explorer 6. Це ставить під сумнів доцільність автоматичного переходу на нову версію браузеру, відразі після її появи на ринку програмного забезпечення. Розглянемо основні прийоми роботи з типовими браузерами. У табл. 4.6 наведено характеристики елементів інтерфейсу користувачів для браузерів Internet Explorer та Netscape Navigator. Таблиця 4.6 Призначення елементів інтерфейсу браузерів
1 - Internet Explorer, і Netscape Navigator надають можливість роботи з контекстними меню, що з'являються при натисканні правої кнопки миші. В більшості випадків для навігації по World Wide Web достатньо функцій, що надаються кнопками панелі інструментів. У табл. 4.7 описано призначення елементів Панелі інструментів браузерів. Таблиця 4.7 Характеристика панелі інструментів браузера
При необхідності можна змінювати вид панелей інструментів браузерів, адресного рядкуа, панелі посилань (Internet Explorer), особистої панелі (Netscape Navigator). У рядку стану міститься декілька полів, в яких при роботі браузера з'являється інформація, що відображає хід завантаження тексту документа і графічних зображень. Також у рядку стану є індикатор процесу, який при завантаженні вказує, яка частка від загального об'єму документа вже завантажена. Під час перегляду документа рядок стану Internet Explorer і Netscape Navigator показує адресу того гіпертекстового посилання, на яке вказує курсор миші. Якщо курсор не знаходиться на посиланні, то в рядку стану нічого не відображається. Також тут є піктограми, що позначають один із спеціальних режимів - роботу в автономному режимі, захищений режим і друк документу. Контрольні запитання
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||