ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ   ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ОПОДАТКУВАННЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

Затверджую

Проректор з навчальної та методичної роботи

_____________________Касьяненко М.М.

“___”________________ 2013 р.

РОБОЧА  НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«АДМІНІСТРУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ РЕСУРСІВ»

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної форми навчання

галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво»

напрям підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»

статус дисципліни:  вибіркова

Ірпінь – 2013

Робоча навчальна програма дисципліни «Адміністрування мережевих ресурсів» складена для використання в навчальному процесі підготовки бакалаврів напряму «Економічна кібернетика» на основі навчального плану підготовки бакалаврів галузі знань «Економіка і підприємство», затвердженого в 2008 році.

Автор: А.О. Сиротенко, асистент

Рецензент: Б. Д.  Пацай, к. фіз.-мат. н., доцент        

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри

економічної кібернетики,

протокол № ___ від «_____» ______________ 2012 р.

Зав. кафедри В.М. Антоненко

Розглянуто і схвалено вченою радою факультету економіки та оподаткування,

протокол № ____ від «_____» _____________ 2012 р.

Голова вченої ради факультету економіки Г.М. Калач

та оподаткування к.е.н., доцент

Завідувач  навчально – методичного відділу О.О. Бойко- Слобожан                                         

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

На сьогодні багато соціально-економічних процесів не можуть функціонувати та розвиватися без використання сучасних інформаційних технологій, до яких належать системи торгівлі на валютних та фондових ринках (e-trading), електронна комерція (e-commerce), електронний банкінг (e-banking) тощо. Зазначені інформаційні технології потребують гарантованої передачі великих обсягів даних на значні відстані. Ці потреби забезпечуються використанням сукупності комп’ютерних мереж.

З кожним роком вимоги до комп’ютерних мереж зростають, що обумовлює розвиток існуючих та появу нових технологій побудови комп’ютерних мереж, протоколів передачі даних, інструментальних засобів проектування комп’ютерних мереж та моделей обладнання.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

• Класи та топології комп’ютерних мереж;

• Модель OSI та інкапсуляція даних;

• Середовище передачі даних та обладнання комп’ютерних мереж;

• Технології побудови локальних комп’ютерних мереж;

• Технології побудови розподілених комп’ютерних мереж;

• Стеки протоколів комп’ютерних мереж;

• Методика проектування мережі та СКС.

Мета курсу: вивчення теоретичних аспектів використання сучасних технологій при проектуванні комп’ютерних мереж; набуття практичних навичок із проектування комп’ютерних мереж з використанням сучасних програмних засобів; набуття практичних навичок при забезпеченні безпеки передачі даних у комп’ютерних мережах. Предметом вивчення є методологічні та технічні аспекти адміністрування комп’ютерних мереж.

Завдання курсу: формування бази фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок щодо використання сучасних технологій проектування комп’ютерних мереж та моделювання їх роботи за допомогою програмних та інструментальних засобів.

Предмет "Адміністрування мережевих ресурсів" складає: лекції – 14 годин, лабораторні  роботи - 18 годин, індивідуально - консультативна  робота: 5 годин, самостійна робота : 35 годин.

Студент повинен знати: основи функціонування комп’ютерних мереж, методи і засоби використання сучасних технологій проектування комп’ютерних мереж, основи проектування систем захисту, основи нормативно-правових знань із адміністрування комп’ютерних мереж.

Студент повинен вміти: використовуватиметоди і засоби функціонування комп’ютерних мереж, основи нормативно-правових знань із адміністрування комп’ютерних мереж.

Міжпредметні зв’язки:дисципліна вимагає знань з дисциплін «Інформатика», «Інформаційні технології і системи», «Інформаційні системи в діяльності підприємств», «Технологія проектування і адміністрування БД і СД», «Алгоритмізація та програмування».

Форми і засоби поточного та підсумкового контролю.

Об‘єктивність оцінки знань студентів залежить від форм та засобів поточного й підсумкового контролю. Формою підсумкового контролю є ПМК.

Форми проведення поточного контролю, їх періоди визначаються робочим планом викладача. Поточний контроль проводиться у вигляді захисту лабораторних, самостійних й індивідуально-консультаційних робіт.

Оцінювання знань студентів виконується згідно порядку оцінювання знань студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для виконання завдань дисципліни, уніфікованого підходу до їх змісту, обсягу та загальних вимог до знань і вмінь студентів розроблена та наведена автором робоча навчальна програма дисципліни охоплює всі теми, визначені анотацією для мінімальної кількості навчальних годин, передбачених стандартом. Її складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою програми підготовки бакалаврів за напрямом «Економічна кібернетика». Під час вивчення дисципліни передбачається систематична практична робота студентів за комп’ютерами як під керівництвом викладача, так і самостійно.

ОПИС  НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Адміністрування мережевих ресурсів»

для підготовки бакалаврів

на 2012/2013 навчальний  рік

в галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

за напрямом підготовки:

6.030502 «Економічна кібернетика»

(денна форма навчання)

1.Предмет: методологічні та технічні аспекти адміністрування комп’ютерних мереж.

2.Мета: вивчення теоретичних аспектів використання сучасних технологій при проектуванні комп’ютерних мереж; набуття практичних навичок із проектування комп’ютерних мереж з використанням сучасних програмних засобів; набуття практичних навичок при забезпеченні безпеки передачі даних у комп’ютерних мережах.

3. Завдання: формування бази фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок щодо використання сучасних технологій проектування комп’ютерних мереж та моделювання їх роботи за допомогою програмних та інструментальних засобів.

СТРУКТУРА  ДИСЦИПЛІНИ

 «Адміністрування мережевих ресурсів»

Форма контролю – ПМК у семестрі 7

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ

Змістовий модуль 1. Загальні положення

Тема 1. Класи та топології комп’ютерних мереж

Еволюція комп’ютерних мереж. Мережева архітектура. Системи пакетної обробки. Багатотермінальні системи. Поява перших локальних мереж. Локальні мережі. Мережева технологія. Класифікація комп’ютерних мереж. Комутація пакетів. Кампусна мережа. Міська мережа. Глобальна мережа. Топології комп’ютерних мереж. Топологія “шина”. Топологія “кільце”. Топологія “зірка”. Топологія “зіркашина”. Інші можливі мережеві топології. Доступ до середовища передачі даних.

Самостійна робота

Загальні принципи побудови мереж. Розвиток, топологія та архітектура глобальної мережі Інтернет. Приклади мережевих топологій. Характеристики комп’ютерних мереж.

Лабораторна робота №1

Тема: Розробка плану приміщень комерційного банку і плану комп’ютерної мережі.

Мета роботи: отримати навички проектування плану приміщень комерційних банків і плану комп’ютерної мережі з використанням інструментального засобу Microsoft Office Visio 2007.

ЛІТЕРАТУРА: [3, 10, 14, 17, 23, 25, 33].

Тема 2. Модель OSI та інкапсуляція даних

Структура моделі OSI. Рівні моделі OSI. Фізичний рівень. Канальний рівень. Формування кадрів. Структура кадру. Розділення канального рівня на підрівні LLC та MAC. Мережевий рівень. Формування пакетів. Транспортний рівень. Формування сегментів. Сеансовий рівень. Представницький рівень. Прикладний рівень.

Самостійна робота

Взаємодія між рівнями моделі OSI. Етапи інкапсуляції даних. Рух пакетів у мережі. Порівняння моделей TCP та OSI. Модель АТМ. Переваги використання багаторівневих моделей для опису функціонування комп’ютерної мережі.

Лабораторна робота №2

Тема: Проектування комп’ютерної мережі: підбір мережевого обладнання та складання кошторису витрат

Мета роботи: отримати навички підбору активного та пасивного мережевого обладнання, а також складання кошторису витрат на побудову комп’ютерної мережі.

ЛІТЕРАТУРА: [1, 2, 17, 20, 23, 31, 33].

Тема 3. Середовище передачі даних та обладнання комп’ютерних мереж

Середовище передачі даних. Кабельні з’єднання. Види та структура коаксіального кабелю. Використання BNC-конекторів. Види та структура витої пари. Неекранована вита пара (UTP). Категорії неекранованої витої пари. Екранована вита пара (STP). Використання конекторів RJ-45. Види та структура оптоволоконного кабелю. Одномодовий оптоволоконний кабель. Багатомодовий оптоволоконний кабель. Бездротові з’єднання. МАС-адреси. Мережеві адаптери. Повторювачі. Концентратори. Мости. Комутатори. Маршрутизатори.

Самостійна робота

Шлюзи. Супутниковий зв’язок та мобільні телефонні системи. Огляд номенклатури та характеристик активного мережевого обладнання на прикладі обладнання компанії Cisco Systems. Огляд номенклатури та характеристик обладнання для тестування роботи комп’ютерних мереж на прикладі обладнання компанії Fluke.

Лабораторна робота № 3

Тема: IP-адресація міської комп'ютерної мережі відділень комерційного банку.

Мета роботи: одержати навички призначення IP-адрес і розподілу міської мережі на підмережі.

Лабораторна робота № 4

Тема: Вивчення методики обтиску мідного кабелю UTP

Мета роботи: одержати практичні навички обтиску мідного кабелю UTP.

ЛІТЕРАТУРА: [1, 6, 7, 8, 17, 25].

Змістовий модуль 2. Побудова та адміністрування комп’ютерних мереж

Тема 4. Технології побудови локальних комп’ютерних мереж

Опис технології Ethernet та її характеристики. Опис технології Fast Ethernet та її характеристики. Опис технології Gigabit Ethernet та її характеристики. Опис технології 10 Gigabit Ethernet та її характеристики. Переваги та недоліки технологій Ethernet. Технологія Token Ring. Технологія Token Bus. Технологія FDDI. Технологія Wireless Ethernet.

Самостійна робота

Стандарти IEEE 802.11a, IEEE 802.11b, IEEE 802.11g, IEEE 802.11n. Архітектура протоколів Fibre Channel. Методи забезпечення якості обслуговування (QoS). Віртуальні локальні мережі (VLAN). Технологія Bluetooth.

Лабораторна робота № 5

Тема: Використання програмних аналізаторів трафіку (на прикладі Wireshark).

Мета роботи: отримати практичні навички використання програмного аналізатору протоколів Wireshark.

ЛІТЕРАТУРА: [11, 12, 13, 17, 25, 34, 39, 40, 50].

Тема 5. Технології побудови розподілених комп’ютерних мереж

Огляд технологій розподілених мереж (WAN). Служби розподілених мереж. Провайдери послуг розподілених мереж. Віртуальні канали розподілених мереж: постійні віртуальні канали, віртуальні канали, що комутуються. Типи каналів мереж WAN та їх пропускна здатність. Обладнання мереж WAN: маршрутизатори, комутатори розподіленої мережі, модеми, пристрої CSU/DSU, термінальні адаптери ISDN, комунікаційні сервери. Типи каналів розподілених мереж: виділені лінії, з’єднання із комутацією каналів, з’єднання із комутацією пакетів.

Самостійна робота

Аналогові з’єднання віддаленого доступу (PSTN). Технологія ISDN. Технологія Х.25. Технологія Frame Relay. Технологія ATM. Технологія DSL. Кабельні модеми. Проектування розподіленої мережі.

Технологія Metro Ethernet. Технологія WiMAX. Використання протоколу PPP для розподілених мереж.

Лабораторна робота № 6

Тема: Конфігурування мережевого IP-екрану з використанням політик операційної системи Windows XP.

Мета роботи: дослідження властивостей мережевих екранів, набуття навичок конфігурування політик IP-безпеки Windows.

ЛІТЕРАТУРА: [2, 4, 18, 31, 32, 44].

Тема 6. Стеки протоколів комп’ютерних мереж

Стек протоколів OSI. Протоколи FTAM, VTP, Х.400, Х.500. Стек протоколів TCP/IP. Протоколи IP, ICMP, IGMP, TCP, UDP, HTTP, FTP, TFTP, SNMP, Telnet, SSH, SMTP. Стек протоколів IPX/SPX. Протоколи IPX, RIP, NLSP, SPX, NCP, SAP. Стек протоколів NetBIOS/SMB. Протоколи NetBEUI, SMB. Прикладні протоколи.

Самостійна робота

Транспортні протоколи. Мережеві протоколи. Історія та перспективи озвитку стеку протоколів TCP/IP. Специфікація протоколів прикладного рівня стеку  ТCP/IP. Специфікація протоколів транспортного рівня стеку TCP/IP.

Лабораторна робота 7

Тема: Маршрутизація в ІР-мережах.

Мета роботи: отримання практичних навичок об’єднання двох мереж за допомогою комп’ютера під управлінням Windows Server 2003; вивчення можливостей команди route.

ЛІТЕРАТУРА: [2, 9, 23,25, 26, 36, 41, 46, 47, 48, 53, 55, 56].

Тема 7. Стеки протоколів комп’ютерних мереж

Етапи проектування мережі. Вибір розміру і структури мережі. Вибір мережевої операційної системи. Вибір топології мережі та методу доступу. Вибір обладнання. Проектування структурованої кабельної системи (СКС). Основні стандарти СКС: ISO/IEC 11801 “Information technology – Generic cabling for customer premises”, Європейський стандарт EN 50173 “Information technology – Generic cabling systems”, Американський стандарт EIA/TIA-568В “Commercial Building Telecommunications Wiring Standard”. Структура кабельної системи. Магістральна підсистема території. Магістральна підсистема будівлі. Горизонтальна підсистема. Топологія СКС. Технічні приміщення. Волоконно-оптичні компоненти СКС.

Самостійна робота

Вимоги міжнародного стандарту ISO/IEC 11801:2002 до волоконно-оптичної частини СКС. Огляд, номенклатура та характеристики пасивного мережевого обладнання на прикладі обладнання компанії Reichle&De-Massari AG. Тестування оптоволоконних ліній та каналів СКС. Приклад проектування СКС.

Лабораторна робота № 8

Тема: Налаштування DHCP-сервера.

Мета роботи: отримання практичних навичок встановлення та налаштування DHCP-сервера у ОС Microsoft Windows Server 2003.

Індивідуальна робота

Спроектувати план поверху і комп’ютерної мережі згідно варіанту вказаного викладачем з використанням інструментального засобу Microsoft Office Visio 2010.

ЛІТЕРАТУРА: [19, 22, 24, 28, 29, 37].

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ та індивідуальної роботи

Самостійна робота допомагає студентам максимально ефективно використати навчальний час, виробити навички самостійного вивчення окремих питань, зосередити увагу на фаховій літературі, сформувати власну точку зору для самостійного вирішення проблем проектування інформаційних систем у менеджменті. Працюючи самостійно, студент повинен вивчити елементи створення інформаційних систем, обробляти дані, вміти створювати математичні моделі, а також вміти впроваджувати інформаційні технології.

Самостійна робота студентів проводиться за такими формами:

1. Опрацювання лекційного матеріалу та його засвоєння.

2. Доповнення конспекту лекцій із літературних джерел по окремим і визначеним викладачем питаннями.

3. Робота на ПК з програмними продуктами та Internet.

4. Підготовка до виконання контрольних робіт.

5. Підготовка і доопрацювання лабораторних  робіт.

6. Підготовка студентів до ПМК.

Індивідуально-консультаційна робота

Кожен студент повинен виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи з програмними комплексами та роботі з Inernet-технологіями. Перед практичною роботою студенти мають ознайомитися з методичним забезпеченням (лекційний, методичний, довідковий матеріал на паперових та електронних носіях, демонстраційні ролики). Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання згідно вимог.

Звіт-презентація виконання індивідуально-консультаційного завдання роздруковується і здається на CD або DWD.

Загальний обсяг звіту з індивідуально-консультаційної роботи повинен складати 10-15 сторінок друкованого тексту. Для друкованої роботи шрифт повинен відповідати 14 розміру текстового редактора Word. До звіту повинні входити:

• титульний лист;

• зміст;

• покроковий опис (скріншот) виконання роботи (включаючи екранні форми);

• список літератури, яка була використана під час роботи над обраною темою, за стандартною формою;

• висновки автора.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Найважливішим завданням сьогодення у розбудові освіти України є запровадження передових педагогічних технологій навчального процесу. Традиційні методи навчання, розраховані на відносно стабільну навчальну інформацію, на сучасному етапі є малоефективними. Обсяг інформації з економічних дисциплін настільки швидко змінюється як за кількістю, так і за насиченістю, що узагальнити його на лекціях і повністю засвоїти таким чином неможливо.

Великого значення в цих умовах набуває самопідготовка, глибоке осмислення теоретичних і практичних основ майбутньої професії. Цьому повною мірою відповідають методи активного навчання. Деякі вчені називають їх активними методами навчання, ми ж дотримуємось іншого визначення  методи активного навчання. Такі методи навчання зумовлюють усвідомлену зацікавлену розумову діяльність студентів, активне сприйняття теоретичного матеріалу в навчальному процесі, розвиток умінь та навичок самостійного вироблення рішень із проблемних питань. Сучасний майбутній економіст має бути не тільки досвідченим фахівцем, але й умілим організатором, який цінує колективний досвід, враховує думку товаришів, критично оцінює досягнуте, рішуче обстоює власні погляди. Готуючи таких фахівців, необхідно враховувати те, що сьогодні випускники є основним потенціалом робочої сили XXI століття, а ХХІ століття – це час інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації, системного програмування, широкого використання мікроекономіки, лазерної техніки.

Одним із шляхів удосконалення навчального процесу є ширше використання методів активного навчання. Це обумовлено тим, що традиційні (пояснювальні, ілюстративні, репродуктивні) методи не забезпечують належного творчого розвитку здібностей студентів. Дані досліджень психологів свідчать: “…в пам’яті людини закарбовується 10 % почутого, 50% побаченого і почутого. Зроблене ж самою людиною закарбовується в пам’яті на 90 %“.

Практичні заняття відіграють дуже велику роль у формуванні профілю майбутнього фахівця, здатного працювати в ринкових умовах. Саме на цих заняттях перевіряється ступінь засвоєння й розуміння теоретичного матеріалу, відбувається набуття студентами практичних умінь і навичок.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Використання інтерактивних методів містить у собі ряд переваг:

- інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивченого змісту.Студенти застосовують усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

- викладач має можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;

- змінюється роль студентів: вони приймають важливі рішення щодо процессу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності;

- основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого студента (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінка) до внутрішньої (потреба знань).

Використання інтерактивних технологій при викладанні економічних дисциплін дозволяє значно покращити рівень засвоєння матеріалу студентами та, відповідно, підвищити рівень їх знань, а вивчення та застосування спеціального програмного забезпечення щодо реалізації зазначених процесів є запорукою формування працівників нового типу, які забезпечать гідну конкуренцію на ринку робочої сили.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

При визначенні підсумкової оцінки  за кредитно – модульною системою при  заключному контролі враховується загальна кількість балів, отриманих студентом при поточному контролі у процесі виконання навчального плану дисципліни. Передбачено один підсумкових контроль: 7-й семестр – ПМК.

Максимальна сумарна кількість балів підсумкового модульного  контролю становить 100 балів.

На підставі отриманої кількості балів за кредитно – модульної системи згідно до вимог Болонської декларації застосовується наступна шкала оцінки знань: 

Поточний контроль засвоєння матеріалу з кожної  теми здійснюється у відповідності з навчальним планом дисципліни і включає:

• оцінювання виконання та захисту кожної лабораторної  роботи;

• оцінювання виконання та захисту індивідуальної роботи студента.

Враховується дисциплінованість студента: за несвоєчасність виконання завдань кількість запланованих з даної теми балів може бути зменшена.

Нижче наведена таблиця розподілу балів по темі, змістовому модулю, модулю та загалом по курсу.

Розподіл балів при рейтинговій системі

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Які властивості багатотермінальної системи відрізняють її від комп’ютерної мережі?

2. У чому полягає різниця між фізичними і логічними зв’язками?

3. За якими ознаками можна класифікувати комп’ютерні мережі?

4. Які переваги та недоліки конфігурації “зірка”? У яких локальних мережах вона застосовується?

5. Які переваги і недоліки топології “кільце”? У яких локальних мережах вона застосовується?

6. Які переваги і недоліки конфігурації “шина”? У яких локальних мережах вона застосовується?

7. У яких випадках в комп’ютерних мережах використовується “комірчаста” топологія?

8. Які методи доступу до середовища Вам відомі?

9. Що розуміється під терміном “мережевий протокол”?

10. Які мережеві функції виконуються в моделі OSI?

11. Який рівень згідно з моделлю OSI відповідає за вибір маршруту передачі даних?

12. За що відповідають підрівні LLC и MAC?

13. На якому рівні моделі OSI взаємодіють програми, забезпечуючи передачу повідомлень електронної пошти?

14. У якій послідовності здійснюється інкапсуляція даних?

15. У чому відмінність фрагментів інформації між собою: сегмент, пакет, кадр?

16. Які типи середовища передачі даних Вам відомі?

17. Для чого застосовується коаксіальний кабель?

18. Які типи витої пари Вам відомі і для чого їх застосовують?

19. Який тип середовища передачі даних забезпечує передачу з використанням світового сигналу?

20. Що таке МАС-адреса і яка її основна функція?

21. Яке обладнання комп’ютерних мереж Вам відомо?

22. У чому різниця між концентратором і комутатором?

23. Що таке маршрутизатор і на якому рівні моделі OSI він працює?

24. Що таке шлюз?

25. Які Ви знаєте мережеві архітектури? Які їх переваги та недоліки?

26. Чому архітектура Ethernet сьогодні отримала найбільше поширення?

27. Які Ви знаєте різновиди архітектури Ethernet? Чим вони відрізняються?

28. Поясніть принцип роботи концентраторів у технології Token Ring.

29. Як забезпечується висока відмовостійксть у мережах FDDI?

30. Чи можливе використання UTP кабелю категорії 5 для реалізації

31. Gigabit Ethernet?

32. Які Ви знаєте бездротові мережеві технології?

33. Яку роль відіграє “точка доступу” в мережах WLAN?

34. Що таке WAN?

35. Яку функцію виконують пристрої DTE/DCE? Наведіть приклади пристроїв DTE/DCE.

36. Чим відрізняються з’єднання із комутацією пакетів і комутацією каналів?

37. Чим відрізняються комутовані віртуальні канали від постійних віртуальних каналів?

38. Що таке BRI і PRI? Чим вони відрізняються?

39. Які особливості технологій X.25 та Frame Relay?

40. У яких випадках застосовуються виділені лінії?

41. Що таке DSL, ATM, ISDN?

42. Що таке стек протоколів?

43. Які різновиди стеків протоколів Вам відомі?

44. Які протоколи входять до стека протоколів моделі OSI?

45. Які протоколи входять до стека протоколів TCP/IP?

46. Які протоколи входять до стека протоколів IPX/SPX?

47. Які протоколи входять до стека протоколів NetBIOS/SMB?

48. Чи підтримує стек TCP/IP протокол UDP?

49. Яке призначення протоколу TCP?

50. Для чого необхідна адресація в комп’ютерних мережах?

51. Що таке IP-адреса? Яка її структура? Які можливі способи представлення IP-адрес?

52. Чим відрізняються версії 4 і 6 протоколу IP? Які переваги забезпечить версія 6 протоколу IP? Чому виникла необхідність у переході на версію 6 протоколу IP?

53. Що таке маска підмережі? Для чого вона потрібна?

54. У чому полягає сенс поділу IP-адреси на ідентифікатори мережі і вузла? Для чого це потрібно?

55. У чому відмінність між класовою та безкласовою IP-адресацією?

56. Які їх переваги і недоліки?

57. Що таке класи IP-адрес? За якими правилами вони визначаються?

58. Як призначити IP-адреси в локальній мережі (без виходу до Інтернету)?

59. Як співвідносяться IP- та MAC-адреси?

60. Що таке доменна система імен і для чого вона використовується?

61. З якою метою мережі з’єднують між собою?

62. Які основні функції маршрутизатора?

63. Які поля містить таблиця маршрутизації?

64. Які алгоритми маршрутизації Вам відомі?

65. У чому різниця між маршрутним протоколом та протоколом маршрутизації?

66. У чому різниця між дистанційно-векторними протоколами і протоколами стану зв’язків?

67. У чому різниця між статичною і динамічною маршрутизацією?

68. Які основні етапи проектування мережі?

69. При створенні нової мережі які фактори повинні бути враховані?

70. Що таке СКС та ВКС?

71. Які переваги СКС Вам відомі?

72. Які підсистеми входять до СКС?

73. Які типи технічних приміщень Вам відомі?

74. Які існують види небажаного ПЗ і чим вони відрізняються?

75. Які основні методи виявлення небажаного ПЗ притаманні антивірусним програмам?

76. Які переваги та недоліки у сфері захисту інформації притаманні мережевим екранам?

77. Які основні принципи роботи сканерів вразливостей?

78. Яке призначення систем виявлення і попередження вторгнень?

79. Яке призначення рішень попередження витоку інформації?

80. Які основні алгоритми шифрування інформації Ви знаєте, у чому їх переваги і недоліки?
    

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!