Лекція 5. Доступ до національних, європейських і світових мереж

План лекції:

1. Масова обробка інформації. Системи потокової обробки інформації

2. Електронні бібліотеки

3. Ресурси бібліотек

4. Пошукові системи

1. Масова обробка інформації. Системи потокової обробки інформації

Мережа Internet має зручні можливості для масової і потокової обробки інформації. Тим, хто планує працювати з Internet, прийдеться відкинути уявлення про цю мережу як про універсальний магазин, в якому можливо купити все, що потрібно. Дійсно, роблячи перший крок, користувач завжди набирав фіксований номер телефону, щоб отримати доступ до одного і того ж комп'ютера. Перший комп‘ютер, з яким він з’єднався, є лише відправним місцем наступної кругосвітньої подорожі, хоча він і залишиться тим місцем, куди буде прибувати пошта користувача і всі запитані файли.

Всього декілька років тому користувачі з великим напруженням могли отримати доступ до Іпternet по комутуючим (телефонним) лініям, тому що комерційних постачальників мережних послуг було мало. Першочергово мережі призначалися тільки для мережних користувачів, а звичайна людина, з її окремим комп'ютером і модемом, залишалася за бортом. Для цієї аудиторії з'явився інший тип послуг – комерційні мережі.

Передбачалося, що користувачі з комутуючим доступом будуть охоплені цими системами, а Internet – обслуговувати “дійсні” мережі. Сьогодні все змінилося і з'явилося безліч компаній, що пропонують комутуючий доступ. Кожна із них надає у ваше розпорядження місце на своїх комп'ютерах, яке служить плацом при роботі в мережі. Звідси ви отримуєте можливість досліджувати всесвітню мережу Internet за допомогою будь-яких інструментів, що пропонує постачальник сервісу. Ці інструменти трохи різняться у різних фірм, але їх основа одна і та ж.

Залежно від вибору постачальника користувач з комутуючим з'єднанням може отримати всі основні інструменти Internet. Але йому буде недоступний ряд програм-клієнтів, що працюють на комп'ютерах з повноцінним підключенням до мережі. Цими програмами можна скористатися, якщо вони встановлені на вузловому комп'ютері постачальника послуг, безпосередньо підключеному до мережі, і, до того ж, здібні спілкуватися з власним комп'ютером користувача по телефонній лінії. Такі клієнти називаються термінальними або символьними і в більшості випадків успішно справляються зі своїм завданням. Термінальні клієнти можуть знадобитися для вивчення гіпертекстової системи WWW або просіювання велетенського обсягу мережевих даних. І все-таки обмеження, що накладаються самим способом приєднання до мережі, означає, що у вас не буде того першокласного графічного інтерфейсу.

Програми-клієнти існують для множини різних комп'ютерів. Вони запитують інформацію від серверів-програм різного ступеня складності, що працюють на інших комп'ютерах. Наприклад, користувач комп'ютера Масіпtоsh з повноцінним мережним з'єднанням для отримання доступу до великої кількості баз даних Internet може запустити клієнта. Клієнт робить процес пошуку даних за допомогою наявного інтуїтивного інтерфейсу.

Але для обробки даних на персональному комп‘ютері, у тому числі за допомогою можливостей мереж, потрібно застосовувати і деякі інші програмні засоби для цього: насамперед, дані потрібно увести у комп‘ютер. Ведення їх набором з клавіатури займає багато часу, але інколи без цього не обійтись. А коли маєш справу з паперовими виданнями?… Зрозуміло – потрібні ефективні швидкодіючі засоби для перетворення паперових документів у електронну форму. Це досягається за допомогою сканування, розпізнавання зображення і автоматизації перекладу. При цьому виконуються таки етапи перетворення документів:

• скануванням створюється електронний образ документа;

• у процесі розпізнавання перетворюється електронне зображення в текстові дані;

• для документів, які складені на іноземної мові, застосовують програми автоматизованого перекладу документів.

Отримані таким чином дані, можна читати, редагувати, перетворювати тощо за допомогою різноманітних програмних продуктів і пересилати через мережі.

До послуг користувача в Internet є ще одна цікава служба – служба телеконференцій. Вона дозволяє масово збирати різноманітну інформацію, систематизувати, зберігати її. Ії система розбита на тематичні групи, тому що обрати і обробити одночасно корисну інформацію в масі повідомлень практично неможливо. Сьогодні в світі нараховують більш, ніж 50000 тематичних груп новин. Вони охоплюють більшість тем, якими цікавляться маси. Повідомленнями телеконференцій користуються як кваліфіковані спеціалісти різних галузей, так і всі бажаючі отримати корисну інформацію за допомогою можливості задати питання і водночас отримати на нього відповідь.

Для ефективного застосування комп‘ютерної техніки в управлінні створюються автоматизовані системи управління. Загальна тенденція удосконалення їх – це децентралізація структури АСУ, яка грунтується на розподільній (децентралізованій) обробці інформацій. Це дає змогу наблизити відповідне устаткування до місць виникнення і використання інформації, розподілити його за окремими функціональними сферами діяльності. У такому режимі людина може впливати на обчислювальний процес обробки даних з урахуванням реальних обставин і викликати зворотну реакцію системи.

Принципово можливі чотири підходи до організації технології обробки даних в АСУ:

• централізоване зберігання і обробка інформацій за умови централізованого управління економіко-виробничими об‘єктами;

• централізоване зберігання і обробка інформації за умовами децентралізованих або незалежних систем управління;

• розподільне зберігання та обробка інформацій при централізованому управлінні;

• розподільне зберігання та обробка інформацій при  децентралізованому управлінні.

Структурно розподільна обробка інформацій реалізується у вигляді мереж обчислювальних машин (глобальних або локальних). Для автоматизації управління виробничо-господарською діяльністю на об‘єкті управління технологію розподільної обробки інформації доцільно реалізовувати на базі локальної обчислювальної мережі.

Концепція розподільної обробки економічної інформації, яка реалізується на базі сучасних ПЕОМ і локальних мереж, передбачає створення автоматизованих робочих місць (АРМ). За допомогою АРМ спеціаліст може обробляти тексти, надсилати і приймати повідомлення, які зберігаються в пам‘яті ЕОМ, брати участь у теленарадах, організовувати і вести особисті архіви документів на машинних носіях, проводити імітаційне моделювання для вивчення поводження системи, виконувати обчислення і діставати готові результати в табличні або графічній формах.

Оскільки процес прийняття рішень у процесі управлінні в цілому реалізується колективом, АРМ мають проблемну спеціалізацію, яка відповідає різним управлінським ланцюгам і реалізованим функціям. Локальні мережі, на основі яких може функціонувати комплекси АРМ як у рамках окремих підрозділів, так і на рівні суміжних функцій, виконуваних різними підрозділами слугують базою для взаємозв‘язку окремих АРМ у системі. Автоматизоване робоче місце спеціаліста містить системи забезпечення ділової та професійної діяльності, рутинних робіт і підтримки комунікацій. Основа АРМ – підсистема забезпечення професійної діяльності. Вона як правило містить розвинену базу даних, засоби електронної обробки форм і ділової графіки, а також набір програмних засобів для проведення математичних розрахунків і моделювання. База даних АРМ призначена для зберігання текстової, числової та фактографічної інформації. У її основи, як правило, покладені типові бази даних ПЕОМ, які забезпечують близь до природної мови спілкування.

Для підтримки рішень формалізованих і неформалізованих задач в АРМ використовуються набори пакетів для математичних розрахунків і моделювання, експертні системи і бази знань. Вони найвищою мірою забезпечують досягнення мети підвищення ефективності та якості управління, оскільки є одним із нових видів програмних засобів загального призначення.

Подальший розвиток АРМ в організаційному управлінні пов‘язаний з використанням робочих станцій управління (РСУ) замість ПЕОМ. В основу концепцій РСУ покладено ідеї інтегрованого “інтелектуального” інтерфейсу користувача з маніпулюванням даними і широким доступом до розвинених обслуговуючих підсистем. Ці властивості РСУ дають змогу використовувати їх базу для побудови персональних і групових АРМ. З огляду на те, що РСУ – універсальна система, необхідна певна функціональна спеціалізація цієї системи з трансформацією її в конкретне ділове автоматизоване робоче місце.

Складність функціонування систем, про які йде мова, зумовлює неможливість реалізації процесу управління за допомогою однієї або декількох АСУ. Для цього потрібна ціла група АСУ, кожна з яких вирішує свої функціональні завдання управління. Водночас, теорія і практика функціонування цих об‘єктів показує доцільність об‘єднання таких локальних АСУ в єдину інтегровану систему – багаторівневу автоматизовану систему управління, яка призначена для комплексної автоматизації функцій управління і забезпечує найефективніше розв‘язання задач з метою повного госпрозрахунку та самофінансування.

2. Електронні бібліотеки

У кожній країні в різні часи бібліотеки виконували важливу духовну місію – бути дзеркалом і пам’яттю народу, держави, центрами їхньої духовності.

Історія України невіддільна від історії бібліотек. Книжність, освіченість – одна з характерних рис українців. Грамотність широких кіл українського народу засвідчена багатьма істориками. Цього не можна було б досягти без створеної нашим народом розвинутої системи освіти і книгозберігання. Накопичені протягом багатьох століть книгозбірнями України, унікальні пам’ятки відкривають широку дорогу до знань, до духовного самовдосконалення мільйонам наших співгромадян.

Питання розробки і прийняття державної програми “Електронна бібліотека”, а також шляхи її реалізації розкриваються в Законі України “Про Національну програму інформатизації”. Намічені підходи до вирішення питань збереження бібліотечних фондів, розглянуто вплив Міністерства культури і мистецтв України на підтримку бібліотек в суспільстві.

Законом покладається на державу регулювання процесів інформатизації суспільства, забезпечення системності, комплексності і узгодженості їх розвитку в країні. Прийняття Закону обумовило визначення основного пріоритету у стратегії розвитку бібліотек – розробку і затвердження Державної програми “Електронна бібліотека” як підпрограми вищеназваної національної.

Безумовно, у сучасних умовах темпи просування бібліотек нашої держави у світове суспільство бажають бути кращими. Але як би там не було, практично в усіх бібліотеках загальнодержавного і регіонального рівня відбуваються певні зрушення: збільшується кількість користувачів Internet, поліпшуються умови їх роботи; при бібліотеках створюються Internet-класи; зростає кількість звернень до існуючих Web-сторінок, що належать окремим бібліотекам.

Інформаційне суспільство пред’являє до бібліотеки, як інформаційного інституту нові вимоги, не властиві традиційним бібліотекам:

• забезпечення вільного доступу до національних і світових інформаційних ресурсів на рівні повторної інформації;

• організація гарантованої доставки першоджерел з національних, зарубіжних, міжнародних інформаційних центрів;

• забезпечення доступу до найбільш цінних профільних БД різних видів;

• забезпечення доступу до міжнародних інформаційних систем;

• забезпечення видаленого доступу до інформаційних ресурсів бібліотек і доставка копій або оригіналів першоджерел з фонду бібліотек;

• надання кваліфікованої допомоги в розшуку і отриманні інформації в світовому інформаційному просторі.

Розвиток світових інформаційних комунікацій і інтеграція національних інформаційних ресурсів в єдиний глобальних інформаційний простір на основі Internet покладає на бібліотеку додаткові задачі по навігації по національних і світових інформаційних ресурсах.

Ці функції бібліотека повинна реалізовувати нарівні з традиційними, родовими. Традиційна бібліотека, основною задачею якої є збереження документів та їх використання, не в змозі виконати перераховані вимоги. Для того, щоб відповідати вимогам, що пред’являються до бібліотеки сучасним суспільством, необхідно піддати її трансформації в сучасну інформаційну установу, бібліотека повинна стати відкритою.

Відкрита бібліотека – це бібліотека, яка, з одного боку, забезпечує своїм користувачам вільний доступ до національних і світових інформаційних ресурсів, з іншого боку, що надає свої ресурси до вільного використання видаленим користувачам, тобто є доступною через систему електронних комунікацій. Для здійснення подібної трансформації бібліотеці необхідно вирішити комплекси проблем організаційних і технологічних.

Перше передбачає рішення наступних задач:

• реорганізація системи управління бібліотекою;

• перебудова функціональної структури бібліотеки;

• перепідготовка і навчання кадрів в бібліотеці;

• навчання користувачів бібліотеки;

• встановлення відносин з іноземними і національними партнерами;

• вивчення світового інформаційного простору з метою розшуку і, по можливості, придбання найбільш цінних інформаційних ресурсів;

• зміна принципів комплектування колекції документів, ведення довідково-інформаційної роботи, обслуговування користувачів та ін.

При рішенні комплексу технологічних проблем необхідно вирішити наступні питання:

• автоматизувати процеси в середині бібліотеки;

• забезпечити доступність інформаційних ресурсів бібліотеки через автоматизовану систему (АС);

• підключити АС бібліотеки до глобальної системи комп’ютерних комунікацій Internet;

• забезпечити доступність інформаційних ресурсів бібліотеки до видалених користувачів.

Перший комплекс проблем вирішується в індивідуальному порядку з урахуванням умов і можливостей конкретної бібліотеки і підходів до його рішення може бути дуже багато. Крім того, рішення цих задач не спричиняє за собою великих матеріальних витрат, що саме по собі важливо.

3. Ресурси бібліотек

4. Пошукові системи

Пошукові системи звичайно складаються з трьох частин:

1. Програма, що відвідує Web-сторінки, зчитує (індексує) цілком чи частково їх зміст і далі слідує по посиланнях, що знайдені на даній сторінці. Така програма має назву Spider (він же Crawler, він же Bot, він же Robot). Spider повертається через певні періоди часу (наприклад, кожен місяць) і індексує сторінку знову.

2. Усе, що знаходить і зчитує Spider попадає в індекси пошукової системи. Індекси системи являють собою гігантське вмістилище інформації, де зберігаються копії текстової складової всіх відвіданих та проіндексованих Spider-ом сторінок.

3. Третя частина – це програма, що відповідно до запиту користувача перебирає індекси пошукової системи в пошуках інформації, що цікавить користувача і видає йому в порядку убування релевантності найдені документи.

Кожна пошукова система має свого власного Spider-а, зі своїми власними “звичками”. Кожна система індексує сторінки своїм особливим способом і пріоритети при пошуку по індексах також є відмінними. Тому, зробивши запит по певних ключових словах чи виразах, ми будемо мати різні результати для кожної з пошукових систем.

Каталоги або директорії

Каталог звичайно має тематичну розбивку на підкаталоги, ті у свою чергу можуть підрозділятися на більш дрібні піддиректорії і т.д. Реєстрація в каталогах цілком залежить від людей – укладачів – робітників системи. Так як вона здійснюється певною людиною, а не програмою, то пошук по каталогах дає більш релевантні результати, ніж по пошукових системах.

Для реєстрації в каталозі необхідно надіслати заявку з указівкою, у який розділ потрібно помістити сторінку, надіслати короткий опис сайта і список ключових слів для пошуку сторінки в каталозі. Через якийсь час заявка буде розглянута укладачем з наступними можливими відповідями:

• можуть узагалі відмовити в реєстрації;

• сторінку можуть помістити в інший розділ, що, на думку укладачів каталогу, більш підходить для сайта;

• можуть бути змінені опис і/чи ключові слова;

• повезе, і реєстрація буде зроблена саме так, як ви хотіли.

Деякі каталоги дозволяють реєструватися дуже швидко: досить лише заповнити запропоновану on-line-форму і відіслати результати Система автоматично зареєструє ресурс.

Типовим представником каталогів є міжнародна Yahoo!

Комбіновані системи (гібриди)

Деякі пошукові системи, такі, наприклад, як Exite чи Infoseek мають при собі і каталоги. Відповідно, індекси для самої пошукової системи добуваються Spider-ом, а каталог поповнюється укладачем системи.

Для грамотного розкручування ресурсу, для того, щоб через каталоги і провідники до ресурсу зверталося як найбільше людей, яким потрібна інформація, що розташована на ресурсі, необхідно грамотно зареєструватися в цих системах. Дуже важливо, щоб при пошуку, що розкручується, ресурс видавався на самому початку списку найдених, тому, що в цьому випадку на нього зайде більша кількість відвідувачів.

Міжнародні пошукові системи

1. Alta Vista - http://www.altavista.com

Alta Vista була відкрита в грудні 1995 року. У червні 1996 року стала партнером Yahoo! З того часу Alta Vista є ведучою системою цього знаменитого каталогу. Alta Vista по праву вважається найбільшою і авторитетною пошуковою системою.

2. Excite - http://www.excite.com

Запущена в 1995 році, швидко розвивалася і в 1996 році Excite купив двох своїх конкурентів: Magellan і WebCrawler. Незважаючи на зміну власника, ці два пошукових сервери продовжують працювати як незалежні системи.

Excite передбачає пошук по трьох типах індексів:

Excite Search – індекси збираються пошуковим роботом-павуком;

Channels By Excite – індекси переглянуті спіробітником, деякі мають рцензії;

Excite News Tracker – пошук ведеться винятково по новинних серверах.

3. Hot Bot - http://www.hotbot.com

Система була запущена в травні 1996 року. Є детищем культового журналу Wired.

4. Infoseek - http://www.infoseek.com

Запущена на початку 1995 року система має дуже солідну репутацію. Крім самої пошукової системи включає каталог, формування якого здійснюється спеціальною програмою. Деякі із сайтів, що потрапили до каталогу, мають спеціальну оцінку, що означає – “сайт оглянутий персоналом і рекомендований користувачам”.

5. Lycos - http://www.lycos.com

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!