Методичні поради з курсу Філософія, ННІЗДН, Навчально-науковий інститут заочно-дистанційного навчання

« Назад

Рекомендації до вивчення дисципліни

Курс „Філософія” включає в себе 2 блоки модулів (розділів) – „Становлення філософської проблематики. Філософська онтологія,” „Основні проблеми сучасної філософії”, які у свою чергу поділяються на змістовні модулі (теми).

З метою якісного засвоєння курсу „Філософія” необхідно поступово опрацювати лекційний матеріал, рекомендовану літературу та першоджерела по кожній темі (змістовому модулю). Після кожної лекції пропонуються семінарські заняття, які передбачають виконання письмових завдань по поданих питаннях для самоконтролю, розв’язання тестових завдань, кросвордів, конспектування та аналіз конспектування першоджерел, що спрямовані на формування і закріплення знань шляхом теоретичного зіставлення різноманітних світоглядних позицій.

Засвоєння матеріалу по першому та другому блоках модулів закріплюється розв’язанням тестів для самоконтролю, а по завершенню курсу – тестів підсумкового контролю та написанням контрольної роботи. Контрольна робота виконується в належні строки (але не пізніше за 15 днів до початку сесії) і подається на кафедру для перевірки. Лише після перевірки викладачем контрольної роботи та її зарахування і отримання студентом необхідної кількості балів.

Мета вивчення „Філософії” - сприяти прилученню студентів до інтелектуального ядра людської духовності, та формуванню навичок свідомого вирішення найперших питань людського світоорієнтування і самоусвідомлення та самоствердження особистоті, через ознайомлення їх з історичною еволюцією і сучасним змістом філософських проблем.

Завдання вивчення дисципліни: дати студенту цілісне, системне уявлення про світ, місце в ньому людини, включаючи соціокультурні параметри життя суспільства й особистості.

Згідно вимог державних стандартів що до вищої освіти, студент вивчаючи дисципліну „Філософія” повинен

знати:

Історичні особливості виникнення, та характерні риси філософського типу духовності, особливості західного та східного типу філософування;
Основну філософську проблематику та характер її становлення;
Систему категорій філософії;
Провідні тенденції і концепції сучасного філософування.

уміти:

Аргументовано розкривати зміст основних філософських концепцій;
Володіти системою філософських категорій, навичками філософського мислення;
Реферувати оригінальні філософські тексти, і розуміти їх місце в системі філософського знання;
Опираючись на принципи філософського мислення аналізувати сучасні проблеми, що виникають в соціальній, професійній та індивідуальній життєдіяльності;
Переконливо відстоювати власну точку зору щодо світоглядних проблем буття.

ТЕМИ ТА ЗМІСТ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№	Тема	Зміст (основні питання) самостійної роботи
1	2	3
1	Філософія: коло проблем та місце в культурі.	Відношення людина-світ як фундаментальна філософська проблема. Міфологія, релігія і філософія як типи світогляду. Особливості філософського знання. Проблема предмету і методу у філософії. Структура філософії як теоретичної системи. Філософія як спосіб духовно-практичного осягнення світу. Багатоманітність форм і способів буття філософії.
2	Історичні типи філософії.	Зародження філософської думки та формування західної й східної парадигми філософування. Основні етапи, риси та особливості європейської філософії (VII ст. до н.е. - ХІХ ст.). Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії на межі ХІХ - ХХ ст. і становлення нової світоглядної парадигми. Основні ідеї, течії, напрями, проблематика філософії ХХст.
3.	Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.	Філософська думка України: особливості, етапи, риси, представники. Філософія серця (Г.Сковррода, П.Юркевич). Д.Чижевський як історик української філософії. Філософські погляди української діаспори. Українська філософська думка в контексті світової філософії.
4.	Філософське розуміння світу.	Категоріальне моделювання онтологічної проблематики. Життєвий і філософський зміст проблеми буття і небуття. Картина світу. Проблема єдності та багатоманітності світу. Простір і час: філософське і наукове тлумачення. Поняття руху та розвитку, риси та основні філософські концепції розвитку. Діалектика та синергетика та їх особливості. Сучасна картина світу.
5.	Духовні виміри людського буття.	Духовні виміри людського буття: дух, душа, свідомість, самосвідомість, несвідоме, ментальність, духовність. Походження і сутність свідомості як філософська проблема. Властивості свідомості: універсальність, суб’єктивність, комунікативність, активність, системність. Свідомість і мова. Проблема несвідомого. Свідомість та самосвідомість. Сутність, рівні та форми самосвідомості.
6.	Пізнання як філософська проблема.	Основні гносеологічні концепції у філософії. Пізнання як відображення і творчість. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання. Форми та методи пізнання. Проблема істини в філософії та науці: історичний і сучасний контекст. Філософські концепції істини. Наукове пізнання як філософська проблема. Наукове пізнання та наукове дослідження: категорії, форми та методи. Логіка та методологія наукового пізнання. Наука як соціальний інститут суспільства. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Сучасна наукова картина світу.
7.	Людина як проблема філософії.	Проблемність людського буття: есенційні та екзистенційні підходи. Плюралістичність філософських концепцій людини. Проблема походження людини. Соціальність як вимір людського буття. Буття людини як співбуття. Творчість, свобода, відповідальність як форма реалізації можливісного виміру людського буття. Унікальність і універсальність людського буття. Природа цінностей: способи їх обґрунтування та класифікації. Базові життєві цінності: зміст і співвідношення. Філософське тлумачення свободи. Свобода і відповідальність. Єдність і багатоманітність людського буття та проблема його достатності. Сутність відчуження, форми його вияву та шляхи подолання. Проблема смерті і безсмертя в духовному досвіді людства. Сенс людського життя та філософські підходи до його осмислення.
8.	Соціальне буття: філософський аналіз	Поняття суспільства і суспільного буття. Філософські принципи аналізу суспільства. Особливості взаємодії людини і природи, та філософські підходи до їх осмислення. Суспільство як цілісна система. Смислова структура суспільства. Історичність буття людини і суспільства. Способи осягнення історії. Проблема періодизації та спрямованості історії. Єдність історії. Ідея прогресу в соціальній філософії та концепції її осягнення. Проблема „ціни” прогресу. Техніка як соціокультурний феномен. Науково-технічний прогрес: сутність, наслідки, перспективи. Технократизм і проблеми гуманізації техніки. Проблемність і суперечливість сучасного цивілізаційного розвитку та проблема ціннісного виміру людства в умовах глобалізації. Поняття „ноосфера”, „новий гуманізм”, „толерантність” та їх значення для створення нового образу людини і світу. Сенс історії та сучасна світова соціальна стратегія.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!