Контрольна робота з курсу Статистика соціально-економічна, ННІЗДН, Навчально-науковий інститут заочно-дистанційного навчання
« Назад
Методичні рекомендації до написання контрольної роботи1. Зміст розрахунково-графічної роботи Індивідуальна робота може виконуватися із застосуванням калькулятора або табличного процесора MS Excel і представляється на рецензію (перевірку) у вигляді друкованого тексту на папері формату А-4. Орієнтовний обсяг індивідуальної роботи становить 12-15 сторінок. Розрахунково-графічна робота виконується за темою «Порівняльний аналіз розвитку об’єкту 1 та об’єкту 2». Об’єктами порівняння є економіка, окремі види економічної діяльності України або Рівненської області. Тема обираться з Додатку А згідно з номерами у списку групи. Вихідними даними є матеріали «Статистичних щорічників України», «Статистичних щорічників Рівненської області», статистичного збірника «Праця України» або іншої офіційної інформації Держстату України за останні 3 роки. Завдання 1. На основі «Статистичних щорічників України» (www.ukrstat.gov.ua), «Статистичних щорічників Рівненської області» (www.rv.ukrstat.gov.ua та бібліотека), статистичного збірника «Праця України» (www.ukrstat.gov.ua): 1) сформувати таблицю (рекомендований макет знаходиться у табл.1) вихідних показників (перелік наводиться у табл.2) за об’єктами порівняння за останні 3 роки; 1) на основі вихідних даних визначити показники, перелік яких наводиться в табл.2 із позначкою*; 2) визначити ланцюгові та базисний (порівняння значень за останній та перший роки) індекси динаміки вихідних даних та розрахованих показників; 3) графічно відобразити динаміку вихідних даних та розрахованих показників за порівнюваними об’єктами; 4) зробити висновки про подібність (відмінність) тенденції розвитку економіки або окремих видів економічної діяльності України чи Рівненської області. Таблиця 2 Вихідні та розраховані показники розвитку економіки, окремих видів економічної діяльності України або Рівненської області
Таблиця 3 Показники розвитку економіки або окремих видів економічної діяльності України чи Рівненської області, що визначаються студентами, та формули їх розрахунку
Завдання 2. На основі сформованих у завданні 1 вихідних даних: 1) визначити показники структури за об’єктами порівняння за базисний та останній роки (рекомендований макет знаходиться у табл.4): Таблиця 4 Структура окремих показників розвитку об’єкта 1 та об’єкта 2 за 20__-20__ р.р., %
· структури суб’єктів ЄДРПОУ за правовим статусом (частка суб’єктів із статусом юридичної особи, частка суб’єктів без статусу юридичної особи); · освітньої структури штатних працівників (частка осіб з повною вищою освітою, частка осіб з неповною та базовою вищою освітою, частка інших категорій працівників); · структури фонду робочого часу (частка відпрацьованого часу, частка неявок з поважних причин, частка втрат робочого часу); · структури операційних витрат (частка матеріальних витрат, частка вартості товарів і послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки, частка амортизаційних відрахувань, частка витрат на оплату праці, частка відрахувань на соціальні заходи, частка інших операційних витрат); · структури випуску (частка проміжного споживання, частка податків за виключенням субсидій на продукти, частка ВВП, ВРП або ВДВ). Формула частки має вигляд: 2) графічно відобразити зазначені структури за порівнюваними об’єктами; 3) визначити коефіцієнт подібності структур порівнюваних об’єктів за останній рік, застосовуючи формулу: де ........, – частки j-го структурного елементу двох об’єктів (k, s); (якщо h = 1, то структури однакові; чим менше значення коефіцієнта h, тим більше структури різняться); 4) визначити лінійні коефіцієнти структурних зрушень (в.п.) для зазначених структур за 3 роки, застосовуючи формулу: де dj1, dj0 – частки j-го структурного елементу відповідно поточного та базисного періодів; n – кількість структурних елементів сукупності; (більше значення лінійного коефіцієнту структурних зрушень свідчить про інтенсивніші зміни структури по об’єкту). 5) зробити висновки про структурні зрушення та подібність (відмінність) структур зазначених явищ економіки або окремих видів економічної діяльності України чи Рівненської області.
Завдання 3. На основі сформованих у завданні 1 вихідних даних: 1) визначити наступні показники у розрахунку на 1 суб’єкта ЄДРПОУ: - середньорічна вартість основних засобів на 1 суб’єкта ЄДРПОУ, тис.грн.; - кількість найманих працівників на 1 суб’єкта ЄДРПОУ, осіб - ВВП, ВДВ у порівнянних цінах на 1 суб’єкта ЄДРПОУ, тис.грн.; 2) визначити ланцюгові та базисний (порівняння значень за останній та перший роки) індекси динаміки визначених показників (використовуючи макет у таблиці 1); 3) графічно відобразити динаміку розрахованих показників за порівнюваними об’єктами; 4) зробити висновки про подібність (відмінність) тенденції розвитку економіки або окремих видів економічної діяльності України чи Рівненської області.
Завдання 4. На основі сформованих у завданні 1 вихідних даних: 1) визначити показники продуктивності виробничих ресурсів (перелік та формули розрахунку наводяться у табл.5); 2) визначити ланцюгові та базисний (порівняння значень за останній та перший роки) індекси динаміки визначених показників (макет у табл.1); 3) графічно відобразити динаміку розрахованих показників за порівнюваними об’єктами; 4) зробити висновки про подібність (відмінність) тенденції розвитку економіки або окремих видів економічної діяльності України чи Рівненської області. Таблиця 5 Показники продуктивності виробничих ресурсів по об’єкту 1 та об’єкту 2 за 20__-20__ роки
Завдання 5. На основі розрахованих у завданні 1 та 4 показників: 1) визначити коефіцієнт випередження індексів продуктивності праці (іPL) порівняно з індексами заробітної плати (іЗ) за об’єктами порівняння на основі формули Кв=іPL/іЗ; 2) зробити висновки про подібність (відмінність) тенденції розвитку економіки, окремих видів економічної діяльності України або Рівненської області. Якщо коефіцієнт випередження більший 1, то мотивація працівників до підвищення продуктивності праці є ефективною.
Завдання 6. На основі розрахованих у завданні 1 та 4 показників: 1) описати зв'язок між продуктивністю праці (у) та заробітною платою (х) лінійною функцією (у=а+вх), визначити її параметри та пояснити їх зміст, використовуючи формули: параметр в показує на скільки одиниць зміниться у при зміні х на 1 одиницю; якщо в має додатній знак, то при збільшенні х у збільшується і навпаки, а якщо від’ємний, то при збільшенні х у зменшується; параметр а показує, чому дорівнює у, якщо х=0. 2) визначити коефіцієнт еластичності продуктивності праці за заробітною платою на основі формули: показує на скільки процентів у середньому змінюється результат у зі зміною фактора х на 1%; 3) оцінити щільність зв'язку між показниками за допомогою лінійного коефіцієнту кореляції: коефіцієнт кореляції r = ±1; при кореляційному зв’язку абсолютне його значення буде тим більшим, чим щільніший зв’язок; коли зв’язок прямий, r — величина додатна, а коли він зворотний — від’ємна; 4) припускаючи, що виявлена тенденція збережеться, визначити очікувані обсяги продуктивності праці при збільшенні заробітної плати на 100 грн. Оформлення розрахунково-графічної роботиРозрахунково-графічні роботи виконуються на листках формату А4 і містять титульну сторінку, зміст, основну частину, літературу, додатки: 1) на титульній сторінці зазначається навчальний заклад, кафедра, назва дисципліни, академгрупа, прізвище та ініціали студента й викладача; 2) після титульного аркуша наводиться зміст роботи із зазначенням сторінок; 3) усі формули, рисунки і таблиці нумеруються із зазначенням їх назви (крім формул); 4) посилання на джерела інформації подаються у квадратних дужках із зазначенням номера у переліку літератури та відповідних сторінок; 5) список літератури наводиться в кінці робіт в алфавітному порядку або порядку згадування в тексті; 6) для основного тексту використовується шрифт Times New Roman 14, текст друкується через 1,5 інтервал і вирівнюється на ширину сторінки, що має ліве поле – 2,5 см, решту – 1,5 см. Скріплені роботи подаються на випускову кафедру за два тижні до сесії. Додаток А (згідно з номерами у списку групи) Тематика розрахунково-графічних робіт з дисципліни "Статистика (соціально-економічна)
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИза темою: Порівняльний аналіз розвитку сільського господарства (в т.ч. мисливства і лісництва) та економіки України Завдання 1. Вихідні показники розвитку сільського господарства та економіки України за останні 3 роки наведено у табл.1., розраховані додатково показники – у табл.2., індекси – у табл.3. В Україні зареєстровано майже 1259 тис., а в сільському господарстві – 85,5 тис. суб’єктів ЄДРПОУ (6,8% від загальної кількості). Протягом останніх 3 років кількість суб’єктів господарювання в Україні збільшувалась (приріст за 3 роки становив 6%, тенденція до сповільнення зростання). Натомість кількість суб’єктів господарювання в сільському господарстві за останні три роки зменшилась на 1,3% (рис.1). В економіці України функціонують основні засоби вартістю майже 4 млрд.грн., а в сільському господарстві – вартістю 103 млн.грн. (2,6% від загальної вартості). Протягом останніх 3 років середньорічна вартість основних засобів в Україні збільшувалась (приріст за 3 роки становив 95%, тенденція до сповільнення зростання). Середньорічна вартість основних засобів в сільському господарстві за останні три роки теж збільшилась, але лише на 29% (рис.2). Коефіцієнт оновлення основних засобів в Україні за останні 3 роки скорочувався до 3,16% (рис.3). В сільському господарстві тенденція оновлення основних засобів була нестійкою і у 2009 р. частка введених нових основних засобів становила 7,41% від їх середньорічної вартості. В результаті придатність основних засобів у сільському господарстві виросла до 60%, натомість в економіці України – впала до 40% (рис.4). Чисельність зайнятих у сільському господарстві за аналізований період скоротилась майже на 9,7%, тоді як в економіці України в цілому – лише на 3,4% (рис.7). Скорочення чисельності найманих працівників переважало скорочення чисельності зайнятих і становило відповідно 9,1% та 7,5%. Це свідчить про зменшення частки найманих у чисельності зайнятих за двома об’єктами дослідження (рис.8). Загалом частка найманих у загальній чисельності у сільському господарству більше, ніж у 2 рази нижча, ніж в середньому в економіці України, тобто у сільському господарстві вищий рівень самозайнятості або безоплатної роботи на сімейних підприємствах. Таблиця 1 Показники розвитку сільського господарства та економіки України за 2007-2009 р.р.
Таблиця 2 Розраховані показники розвитку сільського господарства та економіки України за 2007-2009 р.р.
Рівень прийому, вибуття, загального обороту у сільському господарстві майже вдвічі перевищує аналогічні показники в економіці України (рис.9-11). В обох об’єктах дослідження рівень вибуття перевищує рівень прийому, тобто свідчить про скорочення чисельності працівників. У сільському господарстві вибуває з різних причин понад 50,7% (2009) працівників, тоді як в економіці лише 28,7% (2009), тобто вищою є плинність. У 2009 році рух працівників сповільнився (97,3% і 51,2%) порівняно із 2008 р. (104,3% і 61,1%). Коефіцієнт навчання і підвищення кваліфікації працівників сільського господарства майже втричі нижчий (2,73%), ніж в середньому в економіці (8,49%). Однак він майже не змінився протягом останніх трьох років, на відміну коефіцієнта навчання в економіці, який зменшився на 1,38% (рис.12). Середньомісячна номінальна заробітна плата найманого працівника у сільському господарстві України протягом аналізованих 3 років була майже вдвічі нижчою, ніж в середньому в економіці України, зокрема у 2009 р. 1220 грн. і 1906 грн. відповідно, тобто нижчою на 46%, що може бути однією із причин вищого руху працівників (рис.13). Динаміка середньої заробітної плати за порівнюваними об’єктами майже співпадає: цей показник зростав щороку, а за 3 роки він зріс на 58,2% у сільському господарстві і на 41,1% в економіці України. Оскільки індекси номінальної заробітної плати по сільському господарству за кожен із аналізованих років більші, ніж в економіці України, то можна почати говорити про поступове зменшення диференціації в оплаті праці. Індекси номінальної заробітної плати за двома об’єктами дещо вищі (базисні 1,582 та 1,411), ніж індекси реальної заробітної плати (базисні 1,540 та 1,373), що свідчить про зниження купівельної спроможності найманих працівників (рис.14). Випуск продукції сільського господарства становить 7,6% від загального випуску, а ВДВ – 7,1% від ВВП України, що свідчить про більшу частку проміжного споживання (вартості, що не створена суб’єктами даного виду економічної діяльності) у сільському господарстві, ніж в економіці України (рис.15). Динаміка випуску і ВДП (ВВП) за аналізований період не була стійкою: у 2008 р. порівняно з 2007 р. відбулось збільшення цих показників за двома об’єктами, а у 2009 р. порівняно з 2010 р. у сільському господарстві відбулося зростання випуску і ВДВ (хоча темпи зростання й сповільнились), а в економіці України – зменшення. Загалом номінальна ВДВ сільського господарства за аналізований період збільшилась на 38,2%, а ВВП України – лише на 26,7%. Динаміка реальних показників випуску і ВДВ (ВВП) є чіткішою: ці показники зростали протягом 3 аналізованих років, хоча й з різним прискоренням (рис.15). Операційні витрати на 1 реалізованої продукції в економіці України 97,9 коп./грн., а в сільському господарстві – лише 92,9 коп./грн., тобто на 5 коп./грн. менше, що свідчить про нижчу витратомісткість продукції сільського господарства, ніж в цілому економіки України (рис.5). Діяльність суб’єктів ЄДРПОУ сільського господарства упродовж аналізованого періоду була прибутковою, при цьому у 2008 р. порівняно з 2007 р. прибуток скоротився на 20,8%, а у 2009 р. порівняно з 2010 р. зріс на 30,8%. Натомість прибуток всіх суб’єктів ЄДРПОУ у 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшився майже на 99%, а у 2009 р. загальний збиток становив понад 42 млрд.грн. (рис.17). Відповідно рентабельність операційної діяльності у сільському господарстві у кризовий 2009 рік становила 12,72%, тоді як всіх суб’єктів господарювання – -1,58% (рис.18). Завдання 2. Показники структури у сільському господарстві та економіці України за базисний (dj0 2007) та останній (dj1 2009) роки, коефіцієнти подібності структур (h)порівнюваних об’єктів за 2009 рік, лінійні коефіцієнти структурних зрушень (ld) для зазначених структур за 2007-2009 роки наведено в табл.4., на рис.20-28. Коефіцієнти подібності структур за 2009 р. свідчать, що у сільському господарстві та економіці України майже тотожні структура суб’єктів ЄДРПОУ за правовим статусом (h=1-0,5*(|(98,3-95,4)/100|+|(1,7-4,6)/100|)=0,971), структура фонду робочого часу (h=0,952), структура випуску (h=0,976). Зокрема, найбільшу частку становлять суб’єкти із статусом юридичної особи (84049/85471=98,3% і 1200904/1258513=94,8% відповідно); відпрацьований час (88,2% і 83,4%); проміжне споживання (58,3% і 55,9%). Суттєво відрізняється структура операційних витрат (h=0,474) – частка матеріальних витрат у сільському господарстві 62,5%, а в економці в цілому – лише 25,2% при частці вартості товарів і послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки 52,6%. Таблиця 4 Показники структури та структурних зрушень у сільському господарстві та економіці України за 2007-2009 р.р.
Таблиця 5 Показники розвитку сільського господарства та економіки України у розрахунку на 1 суб’єкта ЄДРПОУ за 2007-2009 р.р
Коефіцієнти структурних зрушень свідчать, що з 2007 по 2009 р.р. у сільському господарстві дещо змінилися структури операційних витрат – збільшилась частка матеріальних витрат, а скоротилась частка витрат на оплату праці (1,757), працівників за рівнем освіти – збільшилась частка осіб з повною вищою освітою, а скоротись частка осіб без вищої освіти (0,978); всі інші досліджувані структури змінилися несуттєво. Загалом в економіці України різких змін структур теж не відбулося. Змінилися структура фонду робочого часу – збільшилась частка втрат і зменшилась частка відпрацьованого часу (2,718); структура штатних працівників за рівнем освіти – збільшилась частка осіб з повною вищою освітою, а скоротись частка осіб без вищої освіти (1,958 – інтенсивніше, ніж у сільському господарстві); структура операційних витрат – скоротилась частка матеріальних витрат та вартості товарів і послуг, придбаних для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки при збільшенні частки інших статей витрат (1,073). Завдання 3. Показники основних засобів, найманих працівників, доданої вартості та викидів шкідливих речовин в атмосферу у розрахунку на 1 суб’єкта ЄДРПОУ, що функціонують у сільському господарстві та економіці України в цілому наведено у табл.5., на рис.29-32. Суб’єкти господарювання обох порівнюваних об’єктів однаково забезпечені трудовими ресурсами – у 2009 р. у кожного суб’єкта працювало в середньому 10 працівників (893,2/85471=10,5 і 12948,5/1258513=10,3). За три роки їх скорочення відбулось швидшими темпами у сільському господарстві (на 10,5/12,8*100-100=18,1%), ніж в економіці (на 12,8%). Забезпеченість середнього суб’єкта господарювання основними засобами в економіці майже втричі вища (3526670,5/1258513=2802,3 тис.грн.), ніж у сільському господарстві (95529/85471=1164,5 тис.грн.). За три роки збільшення їх вартості відбулось швидшими темпами в економіці (на 84%), ніж у сільському господарстві (на 30,5%). При цьому обсяги доданої вартості у 2009 р. у суб’єктів господарювання сільського господарства були вищими (57622,7/85471*1000=674,2 тис.грн.), ніж по всій національній економіці (638,3 тис.грн.). Швидшим було також їх збільшення у сільському господарстві (51%), ніж в економіці (29%). Таблиця 7 Індекси та коефіцієнти випередження індексів продуктивності праці над індексами заробітної плати у сільському господарстві та економіці України за 2007-2009 р.р.
Загальна продуктивність ресурсів у сільському господарстві більша на 6 коп./грн., ніж в економіці. Динаміка цього показника у сільському господарстві нестійка, а в економіці – спадна (гірша ситуація). Завдання 5 Коефіцієнт випередження за двома об’єктами протягом аналізованого періоду більший 1, що свідчить про ефективну мотивацію працівників до підвищення продуктивності праці (табл.7). Негативним є зменшення значення цього показника. Завдання 6 Зв'язок між продуктивністю праці (х) та заробітною платою (у) у сільському господарстві описується лінійною функцією у=-19,5+6,669*х (додаткові розрахунки наведено в табл.8). При збільшенні зарплати на 1 тис.грн. продуктивність праці збільшиться на 6,669 тис.грн. Зв'язок між продуктивністю праці (х) та заробітною платою (у) в економіці України описується лінійною функцією у=-11,899+3,745*х (додаткові розрахунки наведено в табл.8). При збільшенні зарплати на 1 тис.грн. продуктивність праці збільшиться на 3,745 тис.грн. Коефіцієнти еластичності продуктивності праці за заробітною платою: При збільшенні зарплати на 1 % продуктивність праці у сільському господарстві збільшиться на 1,388%, а в економіці – на 1,227%. Значення коефіцієнту кореляції свідчить про тісний прямий зв'язок між х та у. Прогнозні показники наведено в табл.9. Таблиця 8
Таблиця 9
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||