« Назад
Рекомендації щодо вивчення курсу
Вивчення політології здійснюється протягом одного семестру. В курсі “Політології” висвітлюються основні галузі політологічного знання, актуальні проблеми, тенденції та закономірності розвитку сучасних політичних процесів. Акцентується увага на співвідношенні політології та суміжних з нею наук, на специфіці політичних чинників життєдіяльності суспільства. Теоретичні положення поєднуються з практикою загальноцивілізаційного та вітчизняного сьогодення. Виклад матеріалу ґрунтується на демократичному підході до його змісту, оцінок і висновків, апеляції до загальнолюдських цінностей.
Контроль засвоєного навчального матеріалу з політології проводиться тричі на семестр у вигляді проміжних і підсумкових занять. Структурно ці три перевірочних модулі розташовані: перший – після викладу чотирьох тем розділу “Теоретико-методологічні засади політології”, другий – після викладу дев’яти тем розділу “Політичні інститути і процеси” та трьох тем розділу “Світовий політичний процес”.
Змістовно перевірочні модулі поділяються на питання, вправи і тести різних груп складності. До перевірочних завдань першої групи складності належать достатньо прості запитання і вправи, які не потребують широкого письмового викладу і полягають у виборі правильних лаконічних відповідей щодо визначень, термінів, дат, авторів певних політичних праць або концепцій. Друга – середня група складності – вимагає формулювання певних визначень, суті різноманітних підходів до суспільних явищ і процесів, вміння подати коротку характеристику тої чи іншої політичної концепції або окремого положення. Третя – група найвищої складності – містить проблемні завдання, вправи і тести, відповіді на які повинні з’ясувати здатність до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних політологічних концепцій, теорій, положень і принципів.
Методичні вказівки з вивчення теоретичної частини курсу
Мета вивчення курсу полягає в тому, щоб сформувати у майбутніх спеціалістів політичне мислення і культуру, принципи природи політичних процесів і явищ. Освоєння політології дозволить оволодіти фундаментальними основами важливих знань, умінь та навичок з підготовки та проведення конкретних політичних досліджень у практичній діяльності, а також сприяє тому, що студенти навчаться вільно володіти політичними знаннями та аналізувати політичні процеси в суспільстві.
Завдання для самостійної роботи
Під час самостійної роботи студенти поглиблюють отримані знання шляхом опрацювання рекомендованої літератури, інтерактивного комплексу, здійснюють підготовку до практичних занять, залікових модулів та виконання індивідуальної та контрольної робіт .
|
№ з/п
|
Тема
|
Зміст (основні питання) самостійної роботи
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади політології
|
|
1.
|
Політична діяльність, політологічна наука
|
Політика як відображення політичних інтересів соціальних спільностей і спосіб їх регулювання. Виникнення політики. Політичні відносини. Суб'єкти і об'єкти політики. Політика як наука і мистецтво. Співвідношення економіки і політики. Мораль, право, ідеологія та політика. Критерій політики. Види політики.
Політологія як теоретичне вираження політичної сфери суспільного життя, наука про політику. Предмет політології, її структура. Віхи становлення політології як самостійної науки. Місце і роль політології в системі соціально-гуманітарних наук.
|
|
2.
|
Історія політичних вчень
|
Зародки соціально-політичних ідей у Стародавньому світі, їх релігійно-міфологічний характер. Політичні вчення Стародавнього Сходу, Греції та Риму. Соціально-політичне вченні раннього християнства.
Політична думка епохи феодалізму. Єресі. Теологічні тлумачення політичних процесів Аврелієм Августином і Т.Аквінським.
Політичні теорії Нової доби. Політичні аспекти вчення соціалістів-утопістів. Марксистський погляд на політику.
|
|
3.
|
Суспільно-політичні течії
|
Поняття суспільно-політичні течії. Консерватизм і неоконсерватизм як доктрини захисту традицій і одвічних цінностей. Лібералізм. Неолібералізм-різновид лібералальної ідеології і політики на сучасному етапі, його риси і значення. Радикалізм як політична течія докорінних змін і рішучих методів у вирішенні питань політичної теорії і практики. Політичний екстремізм, його лівий і правий різновиди. Фашизм як найреакційніша політична течія та ідеологія, втілення правого політичного екстремізму. Неофашизм. Тероризм.
Комунізм як суспільно-політична течія, виникнення і основний зміст комуністичної ідеології та практики на сучасному етапі, причини, життєздатність. Соціалізм. Соціал-демократична та марксистські доктрини соціалізму. Соціалістичний Інтернаціонал як міжнародна організація соціал-демократичного руху, його мета, завдання і роль у світовому суспільному розвитку.
|
|
Змістовий модуль 2. Політичні інститути і політичні процеси
|
|
4.
|
Теорія політичної системи і влада
|
Сутність влади як суспільного явища. Політична влада як найважливіший вид влади в суспільстві. Характерні особливості політичної влади. Сутність політичних та правових норм. Співвідношення влади політичної та державної. Розподіл державної влади як основний механізм її здійснення. Концепції влади. Ресурси політичної влади. Основні форми прояву політичної влади. Поняття та ознаки легітимності влади. Структурні компоненти політичної системи. Типи політичних систем за історичним критерієм, за рівнем економічного і науково-технічного розвитку, за методами управління, за партійністю.
Політичні відносини, їх сутність, функції та механізм. Політичний процес як послідовна зміна стану політичних відносин і ситуацій, як динамічний бік політичної системи.
Характер і особливості політичної системи України.
|
|
5.
|
Держава, політичні партії – елементи політичної системи
|
Сутність і особливості держави як провідної форми організації класового суспільства, носія публічної влади. Виникнення держави. Історичні типи держав. Їх типологізація за ознакою політичних режимів. Національна держава. Структура і функції держави. Форми державного правління. Форми державного устрою. Політичний режим як сукупність способів і методів здійснення політичної влади і правління, котрі відображають характер взаємин громадян і держави, стан демократичних прав і свобод у суспільстві. Правова держава. Громадянське суспільство.
Розбудова України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави і формування громадянського суспільства.
Поняття та основні ознаки політичної партії. Функції політичної партії. Типи політичних партій. Поняття партійна система. Типи партійних систем. Сучасна партійна система України: тип і перспективи розвитку.
|
|
6.
|
Політичне лідерство
|
Причини появи політичного лідерства, його природа. Риси політичного лідера. Механізм та функції політичного лідерства. Типи політичного лідерства. Політичне лідерство в історичному розвитку на теренах України. Сьогодення політичного лідерства в нашій країні: проблеми, перспективи
|
|
7.
|
Політика та етнонаціональні відносини
|
Політика і національні відносини. Нація як вище досягнення сучасної цивілізації в національному житті народів. Етнічні та політичні нації. Концепції нації. Національне питання - вузлова проблема національних відносин. Причини виникнення і шляхи його вирішення. Проблеми і протиріччя в міжнаціональних відносинах. Етнонаціональні відносини й світовий досвід самовизначення народів. Національна політика: роль і принципи в регулюванні національних відносин. Соціально-етнічні явища та процеси в національних відносинах. Націоналізм: сутність і різновиди. Патріотизм та космополітизм.
|
|
8.
|
Політична культура
|
Поняття «політична культура» і суб'єкти політичної культури. Політична культура як показник якісного рівня розвитку суб'єктів культури і політичної системи суспільства в цілому. Складові політичної культури - політична свідомість, політична діяльність і поведінка. Теоретичний та буденний рівні політичної свідомості та їх вплив на політичну культуру соціального суб'єкта, функції політичної культури. Типи політичної культури. Риси тоталітарної перехідної та демократичної політичної культури. Поняття «субкультури». Проблема формування політичної культури, об'єктивні та суб'єктивні чинників цього процесу. Вплив політичної культури на політичну систему.
Сутність політичної ідеології та її функції. Проблема деідеологізації та ідеологічного плюралізму.
Особливості політичної культури в Україні на сучасному етапі і шляхи підвищення її рівня. Нова Конституція про засади ідеологічної багатоманітності Україні, правові основи демократизації політичної культури в суспільстві.
|
|
Змістовий модуль 3. Світовий політичний процес
|
|
9.
|
Теорія міжнародних відносин і зовнішня політика
|
Сутність міжнародних відносин. Система міжнародних відносин та її роль у світовому розвитку. Суб'єкти міжнародних відносин. Історичні та соціальні типи міжнародних відносин. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі. Специфіка та загальні особливості міжнародних відносин.
Зовнішня політика: сутність та співвідношення із внутрішньою політикою. Типи зовнішньої політики, функції зовнішньополітичної діяльності. Засоби здійснення закордонної політики. Нове політичне мислення і принципи світової політики на сучасному етапі.
Зовнішня політика суверенної України: принципи і характер. Конституція України, основні напрямки зовнішньої політики України, концепції національної безпеки - політико-правова основа зовнішньополітичного курсу української держави. Зростання міжнародного авторитету України. Місце і роль України в сучасному світовому та загальноєвропейському політичному процесі. Національна безпека і національні інтереси України.
|
|
10.
|
Глобальні проблеми сучасності
|
Сутність і причини виникнення глобальних проблем людства. Загроза кризи світової цивілізації. Поняття «глобалізм», «політика глобалізму».
Політичні аспекти і шляхи вирішення глобальних проблем, роль у цьому процесів нового політичного мислення.
|
Шкала оцінювання в КМСОНП та ЕСТS
|
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
|
Оцінка в ECTS
|
Оцінка за національною шкалою
|
|
екзамен
|
залік
|
|
90-100
|
A
|
відмінно („5”)
|
зараховано
|
|
82-89
|
B
|
дуже добре („4”)
|
|
74-81
|
C
|
добре („4”)
|
|
64-73
|
D
|
задовільно („3”)
|
|
60-63
|
E
|
достатньо („3”)
|
|
35-59
|
FX
|
незадовільно („2”)
|
не зараховано
|
|
1-34
|
F
|
незадовільно („2”)
|
не зараховано
|
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!
|
