Голосарій з курсу Нормування праці, ННІЗДН, Навчально-науковий інститут заочно-дистанційного навчання

 ГЛОСАРІЙ

Аналітичні методи нормування – передбачають поділ трудового процесу на окремі елементи, аналіз тривалості виконання цих елементів і на цій основі проектування норм затрат праці. Аналітичні методи нормування поділяються на аналітично-дослідницькі і аналітично-розрахункові.

Багатоверстатне обслуговування – це така форма організації робочого місця при якій робітник (або бригада) одночасно обслуговує декілька верстатів (агрегатів).

Досвідно-статистичні норми затрат праці – це норми, що встановлені сумарними методами проектування.

Коефіцієнт стійкості хронометражного ряду – співвідношення максимального і мінімального значення ряду. Хронометражний ряд вважається якісним, якщо фактичний коефіцієнт стійкості менший за нормативне його значення.

Міра праці – суспільно-необхідні затрати робочого часу, які формуються в умовах ринку.

Норма виробітку – кількість одиниць продукції в натуральних показниках, яку повинен виробити працівник в одиницю робочого часу.

Норма обслуговування – кількість виробничих об’єктів (верстатів, робочих місць, людей, виробничої площі тощо), що їх повинен якісно обслуговувати робітник (бригадир) за одиницю робочого часу

Норма підлеглості – це розраховані для певних організаційно-технічних умов величини, що визначають оптимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників.

Норма часу – час, встановлений на виконання одиниці роботи у певних організаційно-технічних умовах.

Норма чисельності – розрахована для конкретних організаційно-технічних умов кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи за визначений період часу.

Норматив чисельності – регламентована кількість робітників, які виконують даний обсяг робіт або обслуговують робоче місце.

Нормативи обслуговування – це регламентована кількість одиниць обслуговування, які закріплені за одним робітником.

Нормативи підлеглості – співвідношення між кількістю керівників та підлеглих їм працівників.

Нормативи часу – розрахункові величини затрат часу на виконання окремих елементів операції.

Нормовані завдання – розрахований для конкретних умов асортимент і обсяг роботи, який повинен виконати працівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць, рік). На відміну від норм виробітку нормовані завдання можуть встановлюватися не лише в натуральних одиницях, але і у нормо-годинах.

Нормування праці – методи встановлення необхідних затрат живої праці на виконання певної роботи за нормальної організації та інтенсивності праці.

Операція – частина виробничого процесу, що здійснюється одним робітником або групою робітників на одному робочому місці і характеризується трьома сталими елементами: знаряддя праці, предмет праці, виконавці.

Основний час – час, що витрачається робітником на якісну зміну предмета праці – його розмірів, властивостей, складу, форми, або положення в просторі.

Перерви на відпочинок – перерви, надані робітникам протягом робочої зміни для відпочинку, виробничої гімнастики з метою підтримки нормальної працездатності.

Перерви на особисті потреби – перерви, що витрачаються робітником на особисту гігієну і фізіологічні потреби.

Підготовчо-заключний час – час який робітник або бригада витрачає на власну підготовку і підготовку засобів виробництва до виконання виробничого завдання, а також прибирання робочого місця і здачі готової продукції.

Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої людина змінює і пристосовує предмети природи для своїх потреб, перетворюючи їх в продукти праці.

Робочий час – установлена законодавством тривалість робочого дня (тижня), протягом якого працівник виконує доручену йому роботу.

Сумарні методи нормування – норма затрат праці встановлюється сумарно в цілому на трудовий процес або готову продукцію. Сумарні методи нормування поділяються на досвідні, статистичні, порівняльні.

Технічно-обґрунтовані норми затрат праці встановлюються методами технічного нормування, на основі раціонального технологічного режиму роботи і наукової організації праці на робочому місці і передбачає найбільш ефективне використання засобів виробництва і робочого часу.

Трудовий процес – сукупність дій працівників, які необхідні для цілеспрямованої зміни предмета праці.

Трудові нормативи – регламентовані величини режимів роботи устаткування, затрат робочого часу на певні повторювані елементи трудового процесу та часу перерв в роботі, які визначаються за результатами проведених спостережень.

Трудомісткість – обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.

Трудомісткість виробнича – складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.

Трудомісткість обслуговування – визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва, на виготовлення одиниці кожного виробу.

Трудомісткість продукції повна – відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу.

Трудомісткість технологічна – визначається витратами праці основних робітників на виготовлення одиниці кожного виробу. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.

Трудомісткість управління – визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців на виготовлення одиниці кожного виробу.

Фіксажні точки – явно виражені моменти початку і закінчення виконання елементів трудового процесу.

Фотографія робочого дня (часу) – вид вивчення робочого часу шляхом спостереження і виміру усіх без винятку затрат протягом робочого дня або окремої його частини.

Хронометраж – вивчення операцій шляхом спостереження і вивчення затрат робочого часу на виконання окремих, що багато повторюються з виготовленням кожної одиниці продукції, елементів операції.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!