Голосарій з дисципліни Кадрове діловодство, ННІЗДН, Навчально-науковий інститут заочно-дистанційного навчання
« НазадГлосарійАвтобіографія – це документ, у якому особа,яка складає його, подає опис свого життя та діяльності. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою – розкривають взаємовідносини та взаємозв’язки з іншими працівниками в підрозділі і за його межами, умови заміщення у разі відсутності; Відповідальність працівника в посадовій інструкції – обумовлюється особиста відповідальність за якість виконання посадових обов’язків, інструкцію з охорони праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції протипожежної безпеки, виробничої санітарії тощо. Дата документа – обов'язковий реквізит кожного документа, що фіксує час його створення та(чи) підписання, погодження, затвердження, прийняття, видання, реєстрації. Діловодство – це діяльність із створення документів та організації роботи з ними. Організація роботи з документами означає створення умов, які забезпечують рух, пошук та зберігання документів у діловодстві. Документ (з лат. “спосіб доказу”, “повчальний приклад”) – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини. Етикет ділових паперів – найважливішим проявом етикету є переконливість тексту документа. Більшість документів оформляють від 3-ої особи, а від 1-ої рідше. Виклад повинен бути спрямованим, не допускати прояву роздратування, злої насмішки та грубощів. Очікуваний результат може бути лише підказаний, але аж ніяк не нав’язаний адресатові крім того, негативне враження справляє і надмірна ввічливість. Загальна частина положення – частина тексту в якій наводять дані про місце посади у поділі праці, порядок укладення і припинення трудового договору, підпорядкованість працівників, документи, якими він повинен керуватися у своїй діяльності; Звітність – це періодичне складання суб’єктами господарювання звітів про свою діяльність, які подаються до державних органів. Кадрова документація – це документація яка містить інформацію про особовий склад підприємства: найм і призначення на посади; навчання; оцінювання; атестацію; надання відпусток; заохочення; переведення; звільнення тощо. Кваліфікаційні вимоги в посадовій інструкції – містять вимоги до рівня освіти, знань, умінь та стажу роботи, які є достатніми для повного і якісного виконання робіт за посадою; Назва організації – автора документа має відповідати назві, зазначеній в її установчих документах (статуті, положенні, установчому документі). Накази з особового складу – це кадрові документи,які регламентують питання прийняття на роботу, переведення, звільнення, надання різних відпусток, стягнення, заохочення, відрядження. Організаційні кадрові документи – надають інформацію про організацію праці та її оплати, а також про організацію (як організаційно-правову форму), регламентацію роботи конкретних осіб. Особова справа – сукупність документів, які містять найповніші відомості про працівника і характеризують його біологічні, біографічні, ділові, особисті якості. Пенсія – це солідарна допомога людям, які за віком або станом здоров’я не можуть забезпечити своє проживання. Первинні облікові документи – слугують для накопичення інформації по кожній конкретній особі: особова картка, документи особової справи, картка спеціаліста тощо. Повнота інформації у тексті документа – зміст документа повинен вичерпувати всі обставини пов’язані з вирішенням питання. У тексті ніщо не припущено, нічого не потрібно домислювати. Посадові обов’язки в тексті інструкції – розкривають зміст робіт, які має виконувати працівник. Його розробляють на основі кваліфікаційної характеристики, крім цього роботодавець може доповнити посадову інструкцію роботами передбаченими статутами, регламентами, інструкціями та іншими нормативними документами; Похідні облікові документи – книжкові (журнальні) форми реєстрації облікових даних в яких формується інформація по підприємству: штатна посадова і алфавітна книги, книга обліку осіб зарахованих до кадрового резерву, книга обліку трудових книжок, журнали обліку відпусток, дисциплінарних стягнень, обліку прийняття, переміщення, звільнення тощо. Права працівника в посадовій інструкції – визначають права за допомогою яких забезпечується виконання покладених на працівника посадових обов’язків; Реєстраційний індекс документа – це умовно цифрове позначення , яке надають документу під час його реєстрації. Реєструючи накази з особового складу, можна застосовувати літерно-цифрові позначення. Резолюція – це напис на документі, зроблений керівником підприємства, установи чи організації, що містить вказівки щодо виконання документа. Резюме – це документ,в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність, професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає. Реквізит – це інформація, зафіксована у службовому документі для його ідентифікації, організації обігу та/чи надання йому юридичної сили. Розпорядчі документи з особового складу – накази, що регламентують: прийняття, переведення, звільнення, оголошення заохочень, стягнень, присвоєння кваліфікації, зміни прізвища, надання відпусток тощо. Свобода від суперечностей у тексті документа – найважливіша вимога, оскільки суперечності в тексті документа проявляється у відповідності фактів один одного або взаємовиключаються. Типізація мовних засобів – стандартизація мови службових документів, використання ключових слів і типізованих зворотів (з метою подання того, враховуючи те, що). Крім того, типізовані тексти можна використовувати у вигляді окремих збірників. Трудова книжка – це найважливіший документ з інформацією про роботу та трудовий стаж працівника. Формуляр-зразок – це модель побудови форми документа, яка встановлює галузь використання, формат, розміри берегів, вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити. Характеристика - документ, у якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника. З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |