Методичні вказівки до виконання бакалаврського дипломного проекту з дисципліни Реклама та зв'язки з громадськістю, НТУУ КПІ

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Видавничо-поліграфічний інститут

Методичні вказівки до виконання бакалаврського дипломного проекту з курсу Реклама та зв'язки з громадськістю

з напряму підготовки 6.030302 – «Реклама та зв'язки з громадськістю»

Денна форма навчання

Рекомендовано Вченою радою …… НТУУ «КПІ»

Київ

НТУУ «КПІ» - 2014

Дипломне проектування [Текст]: методичні рекомендації до організації та виконання дипломних проектів осваітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.030302 – «Реклама та зв'язки з громадськістю» /уклад. О.О.Балюн - К.: НТУУ «КПІ», 2014. - … с.

Наводяться основні нормативні вимоги щодо дипломного проектування, структури, змісту, правил оформлення та порядок захисту дипломного проекту.

Зміст

ВСТУП.. 4

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.. 5

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.. 8

2.1. Обов’язки керівників, рецензентів, консультантів дипломних проектів та студентів-дипломників. 8

2.2. Тематика дипломних проектів. 13

2.3. Завдання на дипломний проект. 15

3. СТРУКТУРА І ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 18

3.1. Загальні вимоги до структури. 18

3.2. Вимоги до оформлення вступу. 19

3.3. Вимоги до оформлення основної частини. 24

4. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 28

5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ.. 36

6. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 39

ВСТУП

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту (ДП) бакалавра розроблені на підставі «Положення про державну атестацію студентів НТУУ «КПІ», що є нормативним документом і містять вимоги до організації дипломного проектування всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, підготовка яких здійснюється в університеті.

Дипломний проект виконується студентами денної форми навчання на четвертому курсі у восьмому семестрі після засвоєння комплексу гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових, професійних дисциплін за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра та проходження практики.

Рекомендації конкретизують вимоги до тематики дипломних проектів, їх структури, обсягу, змісту та оформлення з урахуванням специфіки напряму підготовки напряму 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», спеціальності 0303 «Журналістика та інформація».

У рекомендаціях викладено відомості щодо організації дипломного проектування на випусковій кафедрі «Видавнича справа та редагування», обов’язки студентів-дипломників, керівників, консультантів та рецензентів дипломних проектів, а також порядок допуску дипломних проектів до захисту перед державною екзаменаційною комісією.

Методичні рекомендації призначені для студентів денної форми навчання.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломний проект бакалавра є складником державної атестації, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою. Головною метою дипломного проектування є оволодіння методологією творчого вирішення сучасних проблем (задач) в галузі реклами та зв’язків з громадськістю, що дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за спеціальністю6.030302 «Реклама і зв'язки з громадськістю (у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні)».

Основними завданнями дипломного проекту є:

1. Систематизація, закріплення та узагальнення набутих теоретичних і практичних знань за напрямом підготовки, застосування цих знань у вирішенні конкретних наукових, практичних, управлінських і творчих завдань.

2. Закріплення та розвиток навичок ведення самостійної роботи; оволодіння методами наукового дослідження; вміння синтезувати в єдиний комплекс елементи фундаментальних знань, розвиток самостійних наукових суджень.

3. Підтвердження професійної готовності до вирішення практичних завдань; оволодіння сучасними технологіями в галузі реклами та зв’язків з громадськістю.

4. Визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристки (ОКХ) фахівця, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва.

У процесі виконання і захисту дипломного проекту студент має продемонструвати такі вміння:

- проводити соціально-політичний аналіз комунікативної сфери суспільства і підприємства, а також застосованих технологій, сучасних інформаційних методів управління суспільством (підприємством);

- вибирати, проектувати, описувати, аналізувати процеси, необхідні для вирішення поставлених завдань з урахуванням принципів економічної доцільності;

- вибирати найбільш ефективний інструментарій для здійснення поставлених завдань;

- вибирати та обгрунтовувати сучасні методи організації комунікативного простору підприємства, його інформаційного забезпечення та управління, а також оцінювати економічну ефективність проектів;

- досліджувати комунікативну сферу підприємства із застосуванням сучасних методик дослідження та обробки отриманих результатів;

- реалізовувати й оцінювати управлінські рішення, спрямовані на формування нематеріальних активів (репутації) підприємства;

- сформулювати власні пропозиції щодо вдосконалення економічної, комунікативної діяльності або практики управління в галузі реклами та зв’язків з громадськістю, а також законодавства у відповідній галузі;

- складати огляд наукової літератури та представляти результати своєї роботи у вигляді рукопису та необхідних додатків з дотриманням чинних стандартів на оформлення цього виду робіт.

Дипломний проект є складником і заключним етапом підготовки бакалавра. Успішне його виконання свідчить про ступінь теоретичної та методичної підготовленості, наявності практичних умінь і навичок, компетентності майбутнього професійного працівника у сфері реклами та зв'язків з громадськістю.

За характером виконання дипломний проект може бути індивідуальним та комплексним. Індивідуальний ДП - передбачає самостійну роботу студента над темою роботи під керівництвом науково-педагогічного працівника. Комплексний ДП виконується, коли тема атестаційної роботи за обсягом та (або) змістом потребує залучення групи студентів однієї або кількох спеціальностей. Залежно від того, які саме студенти залучаються до такої роботи, вони можуть бути кафедральними, міжкафедральними, між факультетськими та між університетськими. У всіх випадках вони повинні мати логічно завершені та не дубльовані за змістом частини, які виконуються за індивідуальним завданням кожним студентом, та загальну частину, що зв’язує окремі частини до єдиного ДП і визначає його комплексність.

Етапи дипломного проектування

Організаційно процес дипломного проектування складається з наступних етапів:

- підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника дипломного проекту щодо питань, які необхідно вирішити під час переддипломної практики за темою дипломного проекту (ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідних спостережень, експериментів, досліджень тощо); включає освоєння програми переддипломної практики і завершується складанням та захистом звіту про її проходження;

- основного, який починається одразу після захисту звіту про практику й завершується орієнтовно за два тижні до захисту дипломного проекту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). На цьому етапі проект повинен бути повністю виконаний, перевірений керівником та консультантами;

- заключного, який включає отримання відгуку керівника та рецензії на дипломний проект, візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, проведення попереднього захисту на кафедрі, подання проекту до ДЕК (за два дні до його захисту на засіданні ДЕК).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

2.1. Обов’язки керівників, рецензентів, консультантів дипломних проектів та студентів-дипломників

Для підготовки дипломного проекту кожному студенту призначається науковий керівник з числа викладачів кафедри, який надає йому науково-методичну допомогу. Рецензент призначається зі складу досвідчених викладачів або науковців університету та зовнішніх організацій, фахова кваліфікація яких відповідає напряму підготовки (спеціальності) випускників. Рецензент дипломного проекту не повинен бути співробітником кафедри, дипломні проекти якої він рецензує.

Обов’язки керівників дипломних проектів.

Керівник дипломного проекту:

- розробляє теми дипломнох проектів, подає їх до затвердження на засідання кафедри, а після оприлюднення тематики дає студентам необхідні пояснення за запропонованими темами;

- готує та видає студенту завдання на дипломне проектування за формою ДП (додаток 1);

- видає рекомендації дипломнику щодо опрацювання необхідної літератури, нормативних і довідкових матеріалів, наукових видань тощо за темою ДП;

- контролює реалізацію календарного плану виконання роботи. У разі суттєвих порушень, які можуть призвести до зриву встановлених термінів надання атестаційної роботи до ДЕК, інформує керівництво кафедри для прийняття відповідних заходів, у тому числі й рішення про недопущення до захисту;

- здійснює загальне керівництво ДП і несе відповідальність за наявність у проекті помилок системного характеру. У разі невиконання дипломником його рекомендацій щодо виправлення цих помилок, зазначає це у відгуку;

- час, відведений на керівництво ДП, використовує для:

1) систематичних (не менше одного разу на два тижні) співбесід, на яких дипломник інформує про стан виконання ДП, обговорюються можливі варіанти рішень, конкретизуються окремі пункти завдання тощо;

2) консультацій дипломника з усіх питань, крім тих, що відносяться до компетенції консультантів з окремих розділів ДП;

3) перевірки виконаної роботи (частинами або в цілому);

- готує відгук (додаток 2) з характеристикою діяльності студента під час виконання ДП і несе відповідальність за його об’єктивність. Відгук складається у довільній формі із зазначенням:

1) актуальності теми, головної мети дипломного проекту, в інтересах або на замовлення якої організації він виконаний (в рамках науково-дослідної роботи кафедри, підприємства, НДІ тощо);

2) відповідності виконаного ДП завданню;

3) ступеня самостійності при виконанні ДП;

4) рівня підготовленості дипломника до прийняття сучасних рішень;

5) умінь аналізувати необхідні літературні джерела, приймати правильні наукові рішення, застосовувати сучасні системні та інформаційні технології, обробляти та аналізувати результати експерименту;

6) найбільш важливих теоретичних і практичних результатів, апробації їх (участь у конференціях, семінарах, оформлення патентів, публікація в наукових журналах тощо);

7) загальної оцінки виконаного ДП, відповідності якості підготовки дипломника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця (ОКХ) і можливості присвоєння йому відповідної кваліфікації;

8) інші питання, які характеризують професійні якості дипломника.

- разом з дипломником надає завідувачу випускової кафедри підготовлений дипломником і перевірений ним та консультантами проект для допуску його до захисту;

- готує дипломника до захисту ДП;

- як правило, має бути присутнім на засіданні ДЕК при захисті ДП, керівником яких він є.

Обов’язки консультанта дипломного проекту:

- складає графік консультацій із зазначенням часу і місця їх проведення, погоджує його з керівником дипломного проекту та доводить до відома дипломника;

- ставить, у межах його компетенції, завдання перед дипломником, добиваючись чіткого розуміння шляхів їх вирішення;

- рекомендує методи вирішення питань, залишаючи за дипломником право приймати остаточне рішення;

- інформує керівника проекту про стан виконання розділу, наполегливість та самостійність роботи дипломника над розділом, його ставлення до виконання рекомендацій та врахування зауважень консультанта;

- своєчасно перевіряє розділ і, за відсутності зауважень, підписує титульний лист пояснювальної записки та відповідний графічний (ілюстративний) матеріал.

Обов’язки рецензентів дипломних проектів.

Рецензент дипломного проекту:

- на підставі направлення (додаток 3) за підписом завідувача кафедри видавничої справи та редагування, отримує від дипломника проект для рецензування;

- докладно знайомиться зі змістом дипломного проекту, приділяє увагу науково-практичному рівню розробки, сучасності та раціональності прийнятих рішень, правильності розрахунків, використанню новітніх технологій, дотриманню вимог державних стандартів тощо. За необхідності запрошує дипломника на бесіду для отримання його пояснень з питань дипломного проекту;

- до дати, яка зазначена в направленні, готує рецензію в письмовому або друкованому вигляді на стандартному бланку (додаток 4). Вона складається в довільній формі із зазначенням:

1) відповідності ДП затвердженій темі та завданню;

2) актуальності теми;

3) реальності ДП (його виконання на замовлення підприємств, організацій, за науковою тематикою кафедри, НДІ тощо);

4) ступеня використання сучасних досягнень науки, техніки, виробництва, інформаційних технологій;

5) оригінальності прийнятих рішень та отриманих результатів;

6) якості виконання пояснювальної записки;

7) можливості впровадження результатів ДП;

8) недоліків ДП;

9) оцінки ДП за 4-бальною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і можливості присвоєння дипломнику відповідної кваліфікації (формулювання згідно з чинними нормативними документами).

Рецензія не повинна дублювати відгук керівника, тому що відгук керівника – це в основному характеристика професійних та громадянських якостей дипломника та його роботи в процесі дипломного проектування, а рецензія – це характеристика якості безпосередньо дипломного проекту.

Якщо рецензент є співробітником зовнішньої організації (іншого ВНЗ, НДІ, підприємства, установи тощо), то на бланку рецензії ставиться печатка цієї організації, яка засвідчує його підпис.

Негативна оцінка проекту, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою до недопущення його захисту в ДЕК.

Обов’язки студента-дипломника.

Студент зобов’язаний:

- своєчасно обрати тему дипломного проекту та отримати конкретні завдання від керівника проекту на підбирання та опрацювання матеріалів, необхідних для дипломного проектування під час проведення переддипломної практики;

- на переддипломній практиці, крім виконання її програми, ознайомитися з практичною реалізацією питань організації та управління виробництвом (підприємством, фірмою тощо), охороною праці, вирішенням питань екології, безпеки життєдіяльності, соціально-економічних і спеціальних питань за темою дипломного проекту;

- після складання та захисту звіту про переддипломну практику отримати в керівника ДП остаточне завдання на дипломне проектування за встановленою формою та затверджене завідувачем кафедри видавничої справи та редагування, з’ясувати зміст, особливості та вимоги до виконання його окремих питань;

- скласти та узгодити з керівником проекту календарний план-графік виконання дипломного проектування з урахуванням трудомісткості розділів, необхідності перевірки матеріалів керівником та консультантами, отримання відгуку керівника і рецензії та своєчасного надання повністю підготовленого і перевіреного та допущеного до захисту проекту не менш ніж за два дні до його захисту в ДЕК;

- регулярно, не менше одного разу на два тижні, інформувати керівника про стан виконання проекту відповідно до плану-графіка, надавати на його вимогу необхідні матеріали для перевірки;

- самостійно виконувати індивідуальний проект або індивідуальну частину комплексного проекту;

- враховувати сучасні досягнення науки і техніки, використовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати оптимальні рішення із застосуванням системного підходу;

- відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків, якість оформлення дипломного проекту та графічного матеріалу, їх відповідність методичним рекомендаціям (вказівкам) з дипломного проектування кафедри видавничої справи та редагування, чинним нормативним документам та державним стандартам;

- дотримуватися календарного плану-графіка виконання дипломного проекту, своєчасно та адекватно реагувати на зауваження та рекомендації керівника ДП;

- у встановлений термін подати проект для перевірки керівнику, а після усунення зауважень повернути керівнику для отримання його відгуку;

- отримати всі необхідні підписи на титульному листі дипломного проекту, а також резолюцію завідувача кафедри видавничої справи та редагування про допуск до захисту;

- особисто подати ДП, допущений до захисту, рецензенту; на його вимогу надати необхідні пояснення з питань, які розроблялися в ДП;

- ознайомитися зі змістом відгуку керівника і рецензії та підготувати (у разі необхідності) аргументовані відповіді на їх зауваження при захисті ДП у ДЕК.

Вносити будь-які зміни або виправлення в ДП після отримання відгуку керівника та рецензії забороняється.

- за рішенням випускової кафедри пройти попередній захист ДП;

- у строк, визначений секретарем ДЕК, надати дипломний проект до ДЕК;

- своєчасно прибути на захист ДП або попередити завідувача випускової кафедри та голову ДЕК (через секретаря ДЕК) про неможливість присутності на захисті із зазначенням причин цього та наступним наданням документів, які засвідчують поважність причин.

У разі відсутності цих документів ДЕК може бути прийнято рішення про неатестацію його як такого, що не з’явився на захист ДП без поважних причин, з подальшим відрахуванням з університету. Якщо студент не мав змоги заздалегідь попередити про неможливість своєї присутності на захисті, але в період роботи ДЕК надав необхідні виправдні документи, ДЕК може перенести дату захисту.

2.2. Тематика дипломних проектів

Теми дипломних проектів освітньо-кваліфікційного рівня «бакалавр» за спеціальністю6.030302 – «Реклама і зв'язки з громадськістю (у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні)» розробляє кафедра видавничої справи та редагування.

Окремі теми ДП можуть бути запропоновані студентами з відповідним обґрунтуванням доцільності їх розробки. До затвердження теми студент повинен:

- переконатися в наявності теоретичних досліджень, статистичних даних та матеріалів практичного характеру з цієї тематики;

- виявити проблеми теоретичного та практичного характеру з даної тематики;

- визначити можливість щодо розробки власних рішень з позначених проблем чи практичні пропозиції за підсумками дослідження.

Під час обрання теми дипломного проекту студент може звертатися за консультацією до викладачів кафедри.

Найважливішим критерієм обрання теми є її актуальність. Тема повинна бути соціально значущою, спрямованої на вирішення проблем реклами та зв’язків з громадськістю; пов'язаною з проблемами, специфікою реклами та зв'язків у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні.

Назва теми повинна бути, за можливості, короткою, чітко й конкретно відображати мету та основний зміст проекту та бути однаковою в наказі ректора про закріплення тем і керівників за студентами, завданні на ДП, титульному аркуші, документах ДЕК і в додатку до диплома. Як правило, вона має починатися з назви загального об’єкта проектування, а закінчуватися назвою його складової частини, яка докладно розробляється в практичній частині проекту.

Назва теми комплексного ДП складається з назви загальної частини і, через крапку, з назви конкретної частини, яку відповідно до індивідуального завдання розробляє кожний студент.

У назві теми дипломного проекту не дозволяється використовувати скорочення (абревіатури), крім загальноприйнятих.

Необхідно, за можливості, уникати початку формулювання назви теми дипломного проекту зі слів “Розробка...”, “Проект...”, “Проектування...”.

Вибір теми ДП здійснюється за заявою студента за довільною формою на ім’я завідувача кафедри та узгодженою з керівником проекту. Після підписування зазначеними особами, вона передається секретарю кафедри або відповідальному за організацію дипломного проектування на кафедрі для підготовки матеріалів з дипломного проектування, необхідних для використання на кафедрі та надання у деканат інституту. Допускається варіант вибору теми ДП зі списку тем та керівників, наданого кафедрою, шляхом попередньої бесіди з керівником, його згоди та подальшим підписом студента, зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові та дати обрання теми ДП у цьому списку, який зберігається на кафедрі. Корекція або зміна теми ДП допускається, як виняток, після проходження студентом переддипломної практики та захисту звіту за її результатами, упродовж одного тижня, а остаточне закріплення за студентом теми ДП та призначення керівника здійснюється наказом по університету протягом двох тижнів.

2.3. Завдання на дипломний проект

Завдання на дипломний проект (дадаток 1) затверджується завідувачем кафедри видавничої справи та редагування

У завданні зазначаються:

- тема дипломного проекту та наказ по університету, яким вона затверджена (вписується після отримання наказу деканатом);

- термін здачі студентом закінченого проекту, який встановлюється рішенням кафедри з урахуванням часу, необхідного для отримання відгуку керівника, візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, рецензії на ДП та подання секретарю ДЕК не пізніше ніж за два дні до захисту;

- У вихідних даних до проекту зазначаються лише кількісні або (та) якісні показники (характеристики) об’єкта проектування, яким він повинен відповідати після розробки в даному дипломному проекті; умови, в яких повинен функціонувати об’єкт проектування (часові, географічні, територіальні, економічні, соціальні, політичні); припустимі відхилення від нормативних значень показників або похибки (максимальні, мінімальні, середньоквадратичні) тощо. Вихідні дані до дипломної роботи повинні визначати кількісні або (та) якісні показники щодо умов, засобів та методів, які характеризують спрямованість наукового дослідження, конкретизують методику розв’язання теоретичних проблем та проведення експерименту, якщо останнє не є предметом самостійного вибору студента в процесі виконання дипломної роботи. Залишати цей розділ завдання незаповненим або зазначати в ньому літературні джерела (крім тих, де надається опис і характеристика конкретного об’єкта-прототипу) неприпустимо!

- перелік питань, які повинні бути розроблені

Зазначаються конкретні завдання з окремих частин проекту (теоретичної, аналітичної, проектної, охорони праці та навколишнього середовища та інших (за необхідності), послідовність та зміст яких визначають фактично програму дій дипломника та майбутню структуру пояснювальної записки. Формулювання цих завдань з кожної частини проекту повинно бути в наказовому способі, тобто починатися зі слів: “Розробити...”, “Обґрунтувати...”, “Оптимізувати...”, “Провести аналіз...”, “Розрахувати...” тощо;

- перелік графічного (ілюстративного) матеріалу. Визначає діаграми, гістограми, малюнки, плакати, аудіо/відео-записи тощо, які є обов’язковими для виконання в цьому проекті. Кількість обов’язкових ілюстрацій та їх формати визначає кафедра видавничої справи та редагування.

- Консультанти з окремих питань (або частин) проекту. Зазначаються назви питань (наприклад, з питань економічного обґрунтування проекту або просто з економічних питань, питань охорони праці, інших спеціальних питань) та вчене звання, прізвище, ініціали й посада консультанта з цих питань;

- дата видачі завдання

- календарний план виконання дипломного проекту

Завдання підписується керівником ДП, який несе відповідальність за реальність виконання та збалансованість його обсягу з часом, відведеним на дипломне проектування, а також студентом, який своїм підписом засвідчує дату отримання завдання для виконання. Завдання є необхідним складником пояснювальної записки. Внесення до нього суттєвих змін допускається, як виняток, рішенням випускової кафедри на прохання керівника ДП тільки протягом місяця від початку дипломного проектування.

Виробничі задачі бакалавра передбачають переважно діяльність за заданим алгоритмом на експлуатаційному рівні, що містить процедуру часткового конструювання відповідних рішень (стереотипні та переважно діагностичні задачі). Таким чином, завдання на дипломний проект бакалаврів повинно орієнтувати на розв’язання в основному діагностичних задач, що потребує не тільки вибору відомих методів рішень, а й перетворення їх для нових (нестандартних) умов.

3. СТРУКТУРА І ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги до структури

Бакалаврський дипломний проект складається з пояснювальної записки та ілюстративного матеріалу (таблиці, моніторинги, бази даних, макети різних видів друкованої, поліграфічної реклами, диски з відео, радіо-роликами, тощо). Крім того, під час захисту може використовуватись додатково демонстраційний матеріал в графічному (на папері, плівках), електронному (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо) або натурному (моделі, макети, зразки виробів тощо) вигляді.

Структура пояснювальної записки умовно поділяється на вступну, основну частини та додатки.

Вступна частина:

- титульний аркуш (додаток 5);

- завдання на дипломне проектування (додаток 1);

- реферат українською та іноземною мовами;

- зміст;

- перелік скорочень, умовних позначень, термінів (за потреби);

- вступ.

Основна частина:

- теоретичний розділ

- аналітично-дослідний розділ

- проектний розділ

- розділ з охорони праці, техніки безпеки, екології та охорони навколишнього середовища тощо.

- висновки;

- список використаних джерел.

Додатки (за потреби).

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки бакалаврського дипломного проекту 50- 70 сторінок.

Реферат (анотація)обсягом 0,5–1 с. державною та іноземною (яку вивчав студент) мовами повинен стисло відображати загальну характеристику та основний зміст дипломного проекту і містити:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків і бібліографічних найменувань за переліком посилань;

- мету проекту, використані методи та отримані результати (характеристика об’єкту проектування, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);

- рекомендації щодо використання або (та) результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікації в наукових журналах, акти про впровадження тощо);

- перелік ключових слів (не більше 20).

3.2. Вимоги до оформлення вступу

Вступ - це короткий виклад суті дипломного проекту, найважливіша частина, оскільки саме її уважно вивчає рецензент, а потім - державна атестаційна комісія на захисті диплому. Правильно написаний вступ - це запорука відмінно зробленого дипломного проекту. Вступ можна порівняти з анотацією до книги: у ньому розглядаються теоретичні та практичні основи диплому, структура, етапи і методи роботи. У вступі, який за обсягом не повинен перевищувати 5 сторінок, студент обґрунтовує актуальність обраної теми, формулює проблему, визначає об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовує мету й завдання, які він вирішує, зазначає методи дослідження, описує ступінь вивченості теми, встановлює ступінь новизни і практичної значущості роботи, і вказує положення, що виносяться на захист.

Актуальність теми дослідження. Важливою вимогою, що висувається до дипломного проекту, є обґрунтування актуальності досліджуваної теми, тобто її теоретична і практична значущість. Це обґрунтування проблеми дослідження з точки зору її соціальної та наукової значущості в даний час. Для цього необхідно глибоко і всебічно вивчити історію проблеми та її сучасний стан. Це робиться на основі аналізу наукової літератури та зібрання емпіричних даних про різні аспекти досліджуваного питання, зроблених під час виробничої практики. Деякі ознаки актуальності теми дослідження:

- соціальне замовлення, представлене в рекомендаційних і програмних документах;

- комерційне замовлення:

- загальний інтерес до проблеми з боку науковців, практиків у галузі реклами та зв’язків з громадськістю, маркетологів;

- потреба ринків реклами та зв’язків з громадськістю в розробці проблеми в цей часовий період;

- необхідність розробки теми у зв'язку з умовами регіону;

- наявність виявлених протиріч в теоретичних і практичних аспектах досліджуваної проблеми.

Актуальність теми дозволяє сформулювати проблему дослідження.

Проблема – це такий стан справ, коли немає необхідного розв’язання питання, коли треба відмовитися від використання звичних, стандартних методів і звернутися до пошуку нових пізнавальних засобів і прийомів. Проблема в науковому дослідженні виступає як усвідомлюване дослідником протиріччя. Проблема логічно випливає з протиріч і формулюється як комплексна мета, яка вбирає в себе всі завдання. Зміст проблеми складається із суперечливих висновків щодо предмета дослідження. Проблеми поділяються на практичні та наукові (теоретичні). У свою чергу наукові проблеми поділяються на предметні і процедурні. Предметних проблем також два види: емпіричні і концептуальні. Приклади проблем дослідження:

«... Протиріччя між потребою організації у формуванні позитивного образу у свідомості потенційних і реальних споживачів і реальним іміджем комерційної фірми»;

«... Недостатнє планування передвиставкових заходів, відсутність комплексного підходу до проблеми обліку соціокультурних особливостей цільової аудиторії в організації виставкового процесу».

У ДП необхідно чітко виділити об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, обрані для вивчення. Можна сказати, що об'єкт - це зона, куди спрямований погляд дослідника. Предмет - це якісна характеристика однієї із сторін вибраного об'єкта, яка буде вивчатися. Тобто - те, що безпосередньо досліджується в межах об'єкта, на чому саме буде сфокусовано увагу. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом - те, що в цьому об'єкті отримує наукове пояснення. Приклади опису об’єкта та предмета наведені в Таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Приклади опису об’єкта та предмета дослідження

Предмет визначає постановку мети й завдання дослідження.

Мета є кінцевим результатом дослідження, те, заради чого воно виконується. Мета конкретизується в поставлених завданнях, які є кроками, що наближають її до реалізації. Мета і завдання повинні бути конкретними та чіткими. Для цього рекомендується використовувати такі дієслівні форми і мовні звороти, як «дослідити», «розробити», «встановити», «провести аналіз», «створити модель», «виявити зв'язок», «оцінити рівень» тощо. Опис завдань має бути послідовним. Зазвичай, у дипломному проекті виділяють до 5 завдань.

Кожне завдання повинно відображатися в одному з параграфів теоретичного або практичного розділу. Тобто, якщо сформульовано завдання "Дослідити вплив зовнішньої реклами на споживача», то в одному з параграфів теоретичного розділу необхідно описати, що таке зовнішня реклама; її переваги та недоліки; як буде досліджуватися вплив. Усі завдання повинні відображатися в змісті. Якщо завдання, яке сформульоване у вступі, не буде розкрите в тексті диплому й не буде позначене в змісті, то це серйозна помилка. Приклад відповідності змісту до завдань наведено в Таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відповідність завдань дипломного проекту до змісту

Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

У дипломному проекті може використовуватися сукупність методів наукового пізнання, які можуть включати в себе як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні методи теоретичного або емпіричного дослідження. Це можуть бути методи соціологічного, психологічного, маркетингового, економічного дослідження, метод проектування. Необхідно визначити ті методи, які можливо використовувати для цієї роботи.

Ступінь напукової розробленості або вивченості теми. Надається коротка характеристикаосновних джерел інформації, які використовуються в цій роботі: офіційних, літературних, наукових, у тому числі статистичних даних або результатів первинних і вторинних досліджень. Визначаються аспекти, які ще не одержали адекватного висвітлення в науковій літературі.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Положення, які виносяться на захист, повинні відповідати завданням дипломного проекту. Наприклад, на захист виносяться:

1) методика аналізу іміджу видавництва «ППП»;

2) аналіз іміджу видавництва «ППП»;

3) принципи формування іміджу видавництва «ППП».

Інший варіант:

1) методика організації та проведення прес-конференції видавничого холдингу «ННН»;

2) принципи формування типологічних груп журналістів, що беруть участь в прес-конференціях такого формату;

3) аналіз і можливі варіанти відповідей на ймовірні запитання журналістів, задані в ході прес-конференції.

Апробація результатів дослідження. Необов’язковий елемент.

Містить назви й дати проведення наукових конференцій, семінарів тощо, де оприлюднювались результати роботи.

Публікації. Необов’язковий елемент. Містить назви публікацій студента, пов’язаних з темою дипломного проекту, та назви збірників, у яких вони були опубліковані.

Заключною фразою вступу є опис структури і кількості сторінок дипломного проекту: «Пояснювальна записка дипломного проекту складається з вступу, чотирьох розділів, списку джерел та додатків. Загальний обсяг становить 70 сторінок».

3.3. Вимоги до оформлення основної частини

Основна частина пояснювальної записки складається з теоретичного, аналітично-дослідного та практичного розділів.

У теоретичній частині коротко обґрунтовується теоретична база обраної для дослідження проблеми, здійснюється огляд джерел, розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, наводяться спільні риси і відмінності між існуючими підходами, окреслюються питання, що залишаються невирішеними, аналізуються чинні законодавчі акти за напрямом дослідження, обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі неминучий елемент реферативності. Тому важливо бути уважним щодо використання інформації з джерел. У теоретичній частині не дозволяються цілком поміщати шматки тексту з підручників, книг, статей. Невеликі фрагменти тексту можна поміщати в дипломне дослідження як цитату, як ілюстрацію до аналізу, співставлення і при цьому потрібно посилатися на них.

Обсяг теоретичного розділу - 10-15 сторінок.

Аналітично-дослідна частина передбачає аналіз основного масиву емпіричних даних, отриманих під час збору інформації.

На основі продуманої методики (що випливає з теоретичних підходів, які проаналізовані в першому розділі) необхідно досліджувати реальну практику досліджуваного явища, рекламних і PR- процесів у тій чи іншій сфері або конкретної організації. Матеріалами для аналізу можуть виступати плани й звіти організацій (рекламних, маркетингових, PR і прес-служб), статистичні дані, корпоративна та регіональна преса, результати авторського дослідження або проведених інших досліджень з близької тематики.

Аналіз стану справ в організації передбачає опрацювання як кількісної, так і якісної інформації. Доцільно застосувати такі методи: групування і класифікація зібраної інформації; порівняння - у часі, з іншими організаціями та територіями; концептуалізація - перехід від одиничних фактів до встановлення взаємозв'язків і побудови мінітеорій. Таким чином, у результаті аналізу повинні бути виявлені проблеми, вирішення яких може служити основою для розробки проектної частини диплому.

Результати аналітичних досліджень можуть знаходити відображення в таблицях, схемах, графіках, малюнках, діаграмах, друкованих та відеоматеріалах, представлених як у тексті, так і в додатку дипломного проекту.

Аналітично-дослідна частина може поділятися на три підрозділи. Перший підрозділ - коротко характеризується об’єкт дослідження: повна назва організації/політичної партії/особи, форма власності, характеристика продукції або продукту/бренду, який буде досліджуватись.

Другий підрозділ – надається аналіз зовнішнього оточення об’єкта дослідження: споживачів та їхніх потреб, конкурентів, ЗМІ, експертної групи тощо.

Третій підрозділ – надається аналіз попередньої рекламної чи піар-діяльності досліджувального об’єкта. Обсяг аналітичної частини зазвичай становить 15-20 сторінок тексту. Великі за обсягом моніторинги, соціологічні дослідження, бази даних можна виносити в Додатки.

Третій розділ – проектна частина, де автором має бути запропонована розгорнута модель, проект або програма для реального практичного використання. Ця частина роботи є комплексом взаємопов'язаних проектних елементів: оптимальна модель (узагальнений алгоритм) рішення проблеми в рамках теми дипломного проекту; критерії оцінки ефективності впровадження - соціально-економічної, психологічної, комунікативної, соціальної; сценарії спеціальних заходів і бюджет їх реалізації; перспективи вирішення проблеми та підходи до здійснення зворотного зв'язку. Автор дипломного проекту повинен не тільки розробити шляхи вирішення поставленої проблеми, а й підрахувати можливий ефект від реалізації пропозицій. Обсяг проектної частини становить 15-20 сторінок тексту.

У кінці кожного розділу дипломного проекту коротко перераховуються висновки по кожному з підрозділів і робиться загальний висновок по розділу.

Четвертий розділ– з охорони праці, техніки безпеки, екології та охорони навколишнього середовища.

Висновки і рекомендації. Це підсумкова інформаційна частина дипломного проекту, яка містить висновки, які відповідають поставленній меті (загальний висновок) і сформульованим завданням дослідження (конкретні висновки). Автор показує, наскільки ефективні запропоновані в дипломі рішення, у чому полягає необхідність впровадження їх у практику.

Рекомендується основні висновки викласти у формі пронумерованих тез, чітко й коротко сформульованих, викладених у логічній послідовності. Визначення новизни дослідження бажано описувати, використовуючи такі слова, як «розроблено», «розкрито», «обгрунтовано», «визначено», «встановлено» тощо. Необхідно чітко визначити, сформулювати і вказати в роботі положення, які виносяться на захист. Обсяг висновку - не більше 3 сторінок.

Перелік використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Додатки. До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломного проекту, який через великий обсяг або форму подання не можна вводити до основної частини: моніторинги, бази даних, інструкції та методики, ілюстрації допоміжного характеру, відео/аудіо/фото-записи.

4. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Текст пояснювальної записки, зазвичай, складається державною мовою в друкованому вигляді на аркушах формату А4 шрифтом Times New Roman 14 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5. Розміри полів: верхнє, нижнє і ліве – 20 мм, праве - 10 мм.

Блок дипломного проекту має бути скріплений у корінці та вставлений у палітурку.

Сторінки пояснювальної записки нумерують арабськими цифрами в правому верхньому кутку зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш також включають до нумерації, але на ньому номер сторінки не ставлять. Список використаних джерел та додатки до загального обсягу роботи не входять, але їх сторінки підлягають суцільній нумерації.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (додаток..) Після титульного аркушу розміщують завдання (додаток …), календарний план-графік виконання бакалаврської роботи (додаток …) та реферат українською та іноземними мовами (додаток …).

Заголовки.

Заголовки структурних частин бакалаврського дипломного проекту «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами посередені рядка без крапки в кінці. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу без крапки в кінці, вирівнювання по ширині. Текст підрозділів напівжирний. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати не менше ніж 3 інтервали. Кожну структурну частину бакалаврської дипломної роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти головної частини пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою і без крапки після номеру, наприклад, 1.1, 1.2 і т.ін. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу і порядкового номера пункту, розділених крапками, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.ін.

Приклад:

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ВИДАВНИЦТВА «ППП»

1.1. Поняття, цілі, завдання, структура іміджу

Таблиці. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку бакалаврського дипломного проекту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Назву таблиці дркують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці, наприклад, «Таблиця 1.2- База даних періодичних видань». Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків в підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Цифрові дані ДП треба оформлювати як таблицю за формою, поданою на рисунку 1.

Таблиця номер - назва таблиці

Рисунок 1 - Приклад оформлення цифрового матеріалі у вигляді таблиці

Якщо в бакалаврській дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 1.2». Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. На всі таблиці мають бути посилання в тексті ДП.

Ілюстративний матеріал. Ілюстрації (фотознімки, креслення, схеми, графіки, діаграми, карти) необхідно подавати в бакалаврському дипломному проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у ДП.
Якщо ілюстрації створені не автором ДП, необхідно при поданні їх у ДП дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. Ілюстрації, які розміщені на окремих сторінках ДП, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок __", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 - Схема розміщення".

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в ДП подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Посилання.

При написанні ДП студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в бакалаврському дипломному проекті.

Кожен використаний в роботі фактичний матеріал (фрагмент тексту чи документу, числові дані, цитата, відомості про маловідомий факт тощо) повинен супроводжуватись посиланням на джерело, з якого цей матеріал було взято. Посилання являє собою порядковий номер джерела у списку використаних джерел, який розміщується у квадратних дужках. Якщо посилання здійснюється на друковане джерело, у посиланні також зазначаються номери сторінок, на яких безпосередньо розміщений матеріал (наприклад, певні дані або цитата). Якщо посилання здійснюється відразу на декілька джерел, вони відділяються одне від одного крапкою з комою. Приклад: [3], [21, с. 35–37], [76, с. 121–122, 307–308], [3, с. 8; 34, с. 47–48].

Посилання розміщується в кінця речення (фрагменту речення) перед крапкою або іншим кінцевим пунктуаційним знаком (комою, двокрапкою, крапкою з комою тощо). Приклад речення з посиланнями: професор Північно-Західного університету США, відомий спеціаліст із маркетингу Ф. Котлер, дає таке визначення реклами: «Реклама — це неособиста форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування» [25, с. 121].

Якщо в тексті дослівно цитується висловлювання певного автора, воно повинно відповідати таким вимогам: текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту. Такі пропуски позначаються трьома крапками; вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці).

Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад: (цит. за [15]).

Цитування не повинно бути ані надмірним, ані недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень дипломної роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє — знижує наукову цінність викладеного матеріалу. Якщо автор бакалаврської дипломної роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора бакалаврської дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш – М. Т.), (підкреслено мною – М. Т.), (розрядка моя – М. Т.).

У тексті роботи можуть створюватись також посилання на окремі елементи самої роботи — рисунки, таблиці (наприклад, "див. рис. 1.2", "зведені дані наведені у табл. 2.3" тощо), або на структурні блоки роботи (наприклад, "як було показано у підрозділі 1.3", "детальніше це питання розкривається у Розділі 3 даної роботи", "фотографічні матеріали представлені у Додатку А" тощо).

Список використаних джерел. Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів:

- ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”;

- ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”;

- ДСТУ 6095:2009 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації (ГОСТ 7.88–2003, MOD)”;

- ДСТУ 7093:2009 “Системи стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами”;

- ГОСТ 7.12–93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”;

- ГОСТ 7.11–78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження ДП на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті бакалаврської дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках ДП, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою бакалаврської дипломної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 - пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А.1) - перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2...", "... на рисунку А.1..." - якщо рисунок єдиний у додатку А; "... в таблиці Б.3...", або "... в табл. Б.3..."; "... за формулою (В.1)...", "... у рівнянні Г.2...".

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині звіту. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.

Якщо у ДП як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у ДП без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК __" і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок ДП (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Захист ДП проводиться на відкритому засіданні ДЕК. До захисту допускаються дипломні проекти, теми яких затверджені наказом ректора університету, а їх структура, зміст та якість викладеного матеріалу, оформлення відповідають вимогам «Положення про державну атестацію студентів НТУУ «КПІ», цим методичним рекомендаціям, що підтверджено підписами керівника та консультантів проекту та наявністю відгуку керівника та рецензії.

Негативна рецензія або відгук керівника не є підставою для недопущення студента до захисту атестаційної роботи.

Допуск до захисту ДП у ДЕК здійснюється завідувачем кафедри видавничої справи та редагування, який приймає позитивне рішення на підставі викладеного вище або підсумків попереднього захисту атестаційної роботи на кафедрі, що має бути оформлено відповідним протоколом засідання кафедри. Допуск підтверджується візою завідувача кафедри на титульному аркуші атестаційної роботи.

Дипломний проект, у якому виявлені принципові недоліки у прийнятих рішеннях, обґрунтуваннях, розрахунках та висновках, суттєві відхилення від вимог державних стандартів, до захисту в ДЕК не допускаються. Рішення про це приймається на засіданні кафедри, витяг з протоколу якого разом зі службовою завідувача кафедри подаються директору інституту для підготовки матеріалів до наказу ректора про відрахування студента.

Дипломний проект, допущений до захисту в ДЕК, направляється завідувачем кафедри на рецензування.

Рецензент призначається зі складу досвідчених викладачів або науковців університету та зовнішніх організацій, фахова кваліфікація яких відповідає напряму підготовки випускників.

Захист дипломних проектів відбувається на відкритому засіданні ДЕК у такій послідовності:

- оголошення секретарем державної комісії матеріалів подання щодо захисту атестаційної роботи, а саме: прізвища, імені та по батькові студента, теми проекту та здобутків студента (наукових, творчих, рекомендації кафедри);

- доповідь студента (10-15 хвилин) у довільній формі про сутність проекту, основні практичні (наукові) рішення, отримані результати та ступінь виконання завдання. При цьому можуть використовуватися різні форми візуалізації доповіді: обов’язковий графічний матеріал проекту, визначений завданням на дипломне проектування, слайди, мультимедійні проектори, аудіо-, відеоапаратура тощо;

- відповіді на запитання членів комісії;

- оголошення секретарем державної комісії відгуку наукового керівника або виступ керівника зі стислою характеристикою роботи студента в процесі підготовки атестаційної роботи (до двох хвилин);

- оголошення секретарем державної комісії рецензії на атестаційну роботу;

- відповіді студента на зауваження наукового керівника та рецензента (3-5 хвилин);

- оголошення голови державної комісії про закінчення захисту.

Захист комплексної атестаційної роботи, як правило, планується і проводиться на одному засіданні ДЕК, причому студенту, який захищається першим, доручається доповісти як про загальну частину роботи, так і про індивідуальну частину зі збільшенням (за необхідності) часу на доповідь.

Усі студенти, які виконували комплексну атестаційну роботу, повинні бути повною мірою обізнані із загальною частиною роботи і готові до запитань членів комісії не тільки з індивідуальної, а й із загальної частини роботи.

При проведенні захисту дипломного проекту кожний член ДЕК оцінює якість атестаційної роботи та якість її захисту у 100-бальній шкалі, згідно з критеріями оцінювання, розробленими кафедрою видавничої справи та редагування. Рішення ДЕК про оцінку захисту дипломних проектів приймається на закритому засіданні комісії.

Тривалість захисту одного проекту повинна бути в межах 30-40 хвилин.

Оцінка, яка за результатами захисту виставлена ДЕК, оскарження не підлягає і повторний захист проекту з метою підвищення оцінки не дозволяється.

6. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Складники оцінки випускної наукової кваліфікаційної роботи бакалавра за кредитно-модульною системою

Для переведення суми балів в оцінку за національною шкалою використовуємо шкалу відповідності.

Шкала відповідності

Оцінка «відмінно» з відзнакою ставиться, якщо робота є самостійною, бездоганною (як з точки зору суті, так і оформлення й відсутності граматичних помилок) та супроводжується відповідним змістовно-логічним захистом (доповідь, роздатковий матеріал, чіткі однозначні відповіді на запитання).

Оцінку «відмінно» студент отримує, якщо він:

- виконав роботу самостійно, показав глибокі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

- оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків.

- сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

- оформив бакалаврську роботу грамотно, з дотриманням граматичних і стилістичних правил;

- на захисті чітко і впевнено відповідав на запитання членів комісії.

Оцінка «дуже добре» ставиться, якщо студент:

- виконав роботу самостійно, показав високі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

- оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків;

- сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

- оформив бакалаврську роботу відповідно до вимог, але допустив поодинокі орфографічні;

- на захисті чітко і впевнено відповідав на запитання членів комісії.

Оцінка «добре» ставиться, якщо студент:

- виконав роботу самостійно, показав достатньо високі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

- оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків;

- сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

- оформив бакалаврську роботу відповідно до вимог, але допустив при цьому 2-3 помилки чи неточності, поодинокі орфографічні, пунктуаційні та стилістичні помилки;

- на захисті відповів на запитання членів комісії.

Оцінку «задовільно» студент отримує, якщо він:

- виконав роботу самостійно, показав теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

- оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків, але допускає порушення логічності й системності викладу, некритичного ставлення до матеріалів;

- нечітко сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

- допустив ряд помилок в оформленні роботи;

- допустив велику кількість орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок;

- на захисті не зумів відповісти на окремі запитання членів комісії.

Оцінка «незадовільно» ставиться в тому випадку, коли студент не орієнтується в матеріалі, не може відповісти на переважну більшість запитань членів комісії, або виявляється, що його робота є плагіатом.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!