Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 5170 Методичні вказівки з курсу Бази даних на тему Створення таблиць в середовищі MS Access

Методичні вказівки з дисципліни Бази даних на тему Створення таблиць в середовищі MS Access

« Назад

Замовити лабораторну роботу до теми можна тут!

Теоретичні відомості

1. Запуск MS Access

Робота у середовищі MS Access починається із запуску Access на панелі задач.

М5170, Рис. 1.1 - Запуск MS Access

Рис. 1.1 - Запуск MS Access

Зовнішній вигляд MS Access показано на рис. 1.2. Зверху у вікні розміщене текстове меню та система кнопочного меню. Під час запуску на екрані може також з’явитися додаткова інформаційна панель, яка дозволяє швидко перейти до файлу з яким недавно працювали та ін. Для того, щоб вийти із середовища Access можна скористатися системним меню Файл / Выход або за допомогою клавіш Alt+F4.

М5170, Рис. 1.2 - Вікно Access

Рис. 1.2 - Вікно Access

2. Встановити каталог для роботи

Перед тим, як створити базу даних потрібно створити каталог, у якому буде розміщений файл БД Access. Такий каталог потрібно створити за допомогою стандартних засобів Windows, такі як Мій компютер, Провідник та ін.

3. Робота з проектом БД

У проекті об’єднуються всі окремі елементи інформаційної системи, яка створюється в середовищі Access.

Проект виконує наступні функції:

- зберігає елементи бази даних (таблиці, зв’язки між таблицями, ключі, правила редагування даних), екранні форми, звіти, програмні модулі, що спрощує керування створюваним додатком;

- контролює поточні версії окремих елементів проекту, при необхідності проводить перекомпіляцію програм, екранних форм та ін.;

- об’єднує всі елементи додатка (форми для редагування даних, звіти, макроси) в файлі БД Access.

Вся ця інформація зберігається у спеціальному файлі розширенням.mdb.

Такий файл в Access прийнято називати файлом БД.

Для створення проекту можня скористатися кнопочним мею, або меню Файл / Создать. При цьому на екрані з’явиться спеціальна панель створення нових проектів (рис. 1.3), на якій ми повинні вибрати пункт «Новая база данных».

М5170, Рис. 1.3 - Створення БД в середовищі Access

Рис. 1.3 - Створення БД в середовищі Access

Після вибору вищевказаного пункту додаткова панель зникне та відкриється стандартне вікно створення нового файлу (рис.1.4).

М5170, Рис. 1.4 - Створення назви файлу БД в середовищі Access

Рис. 1.4 - Створення назви файлу БД в середовищі Access

Вибираємо потрібний нам каталог, у якому буде розміщено файл БД, та вводимо ім’я файлу БД.

Вікно проекту містить перелік об’єктів (таблиці, запити, форми, звіти та ін.) та меню для роботи з цими об’єктами (відкрити, створити, конструктор і т.д.) (рис. 1.5).

М5170, Рис. 1.5 - Вікно проекту БД

Рис. 1.5 - Вікно проекту БД

При виборі якогось типу об’єкта у вікні з’являється додаткове підменю, яке дозволяє створити новий об’єкт даного виду та перелік об’єктів даного класу, якщо вони були вже створені.

Об’єкти

 

Таблиці

Робота з таблицями БД

Запити

Робота із запитами до таблиць БД

Форми

Робота з екранними формами редагування даних в таблицях

Звіти

Побудова звітів з використанням даних з таблиць

Сторінки

 

Макроси

 

Модулі

 

Групи можна використовувати для зберігання різних об’єктів БД в одному місці.

На верхній панелі вікна проекту БД розміщені кнопки меню (Відкрити, Конструктор, Створити), які дозволяють працювати з вибраним об’єктом та змінюються при виборі різних видів об’єктів.

4. Створення таблиці

Для створення таблиці потрібно вибрати об’єкт Таблиці у вікні проекту БД. Кнопки верхнього меню вікна проекту БД дозволяють працювати із вже створеними таблицями та створювати нові таблиці.

Кнопки меню:

М5170, 1, Кнопки меню

Створення таблиці складається з двох етапiв: створення структури таблиці та заповнення її даними.

Наприклад таблиця «Студент»

М5170, Рис. 1.6 - Основні терміни при роботі з таблицями

Рис. 1.6 - Основні терміни при роботі з таблицями

Для створення структури таблиці у середовищі Access використовують три способи (рис. 1.5):

- створення таблиці в режимі конструктора;

- створення таблиці за допомогою майстра;

- створення таблиці шляхом вводу даних.

Створення таблиці в режимі конструктора дозволяє самостійно спроектувати структуру таблиці, визначити типи даних полів, формати виводу даних, правила редагування даних та ін.

Створення таблиці за допомогою майстра дозволяє підібрати структуру таблиці з переліку існуючих шаблонів та відкорегувати її структуру за допомогою підказок «майстра».

Створення таблиці шляхом вводу даних дозволяє не створюючи структуру таблиці відразу вводити дані в порожній шаблон таблиці без назви полів та визначення типів даних.

Для створення таблиці можна також використовувати пункт меню М5170, 2, Пункт меню Создать, який крім трьох вищевказаних пунктів містить ще два (рис. 1.7):

- імпорт таблиць дозволяє імпортувати (вставити) таблицю з іншої БД.

- зв’язок з таблицями дозволяє встановити зв’язок з таблицями іншої БД, не імпортуючи їх до поточної БД.

М5170, Рис. 1.7 - Створення нової таблиці за допомогою пункту «Создать»

Рис. 1.7 - Створення нової таблиці за допомогою пункту «Создать»

Однак, лише конструктор дозволяє не тільки створювати, а й редагувати структуру таблиці. Крім того конструктор таблиць надає розробнику більш широкі можливості при створенні таблиці, ніж майстер.

Тому розглянемо можливість створення структури таблиці за допомогою конструктора (рис. 1.8).

Створення структури таблиці

У вiкні конструктора структури таблиці можна вказати назви полів таблиці та їх тип. В залежності від типу даних можна вказати довжину поля, формати вводу/виводу даних, правила, які слідкують за коректністю даних та інші параметри полів. Всі ці властивості полів знаходяться на закладках «Общие» та «Подстановка».

М5170, Рис. 1.8 - Створення структури таблиці

Рис. 1.8 - Створення структури таблиці

При введенні назви поля можна використовувати букви, цифри і знак підкреслення. Довжина імені поля обмежується 64 символами. Але краще не задавати такі довгі імена. При введенні імені яке вже є у таблиці Access видає попередження про те, що поле з таким ім'ям у таблиці вже існує.

Поля таблиці призначені для збереження даних: чисел, текстів, дат, графіки і т.д. Для визначення типу даних, розташовуваних у полі, використовуються тип полів, його ширина і кількість знаків після коми. Тип поля можна вибирати із списку (рис.1.9) коли курсор знаходиться у колонцi «Тип даних». У Access припустимими є типи полів, зазначені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Типи полів

Тип даних

Тип формату

Відображувані дані

Розмір пам’яті

Text (Текстовий)

 

Текстові поля можуть містити букви, цифри і спеціальні символи.

Максимальна ширина поля становить 254 символи

Memo (Мемо)

 

Memo-поле містить символьні дані великого обсягу

Від 0 до 64000 символів

Number (Числовий)

 

Числові значення, які поділяються на:

 

 

Byte (Байт)

числа від 0 до 255

1 байт

 

Integer (ціле)

відображає цілі числа від

-32768 до 32767

2 байти

 

Long Integer (довге ціле)

відображає цілі числа від

-2147483648 до 2147483647

4 байти

 

Single (одинарне з плаваючою точкою)

відображає дані з плаваючою крапкою в діапазоні від

-3,4*1045 до + 3,4*1045

4 байти

 

Double (подвійне з плаваючою точкою)

тип даних використовується для зберігання даних з високою точністю в діапазоні від -1,797*10308 до + 1,797*10308

8 байт

 

Decimal (дійсне)

відображає дані з фіксованою крапкою від –1028–1 до 1028–1

12 байт

 

Replication ID (код реплікації)

Використовується для зв'язків з іншими таблицями

16 байт

Currency (Грошовий)

 

У полі грошового типу можуть зберігатися дійсні числа, які будуть виводитись і встановленому форматі:

8 байт

 

General Number (основний)

виводить дані без знаку встановленої грошової одиниці (визначається за змовчанням) Дані виводяться: 3456.789
–3456.789. Наприклад: 213,219.

 

 

Currency

(грошовий)

виводить дані із знаком встановленої грошової одиниці Дані виводяться: 3456.789
–3456.789. Наприклад:
$213.21, 213.21р.

 

 

Euro (євро)

виводить дані із символом грошової одиниці євро. Наприклад: 213.21€

 

 

Fixed (фіксований)

виводить дані без знаку встановленої грошової одиниці з фіксованою кількістю знаків після коми. Наприклад число 213,219 буде виведено на екран як 213,22.

 

 

Standard (з розділюванням розрядів)

виводить дані з візуально відокремленими числовими розрядами (від’ємні числа, десяткові розряди та ні.), наприклад: 3 456,79

 

 

Percent (відсотки)

виводить частинні дані із знаком відсотку, наприклад 0.45 буде виведено на екран як 45%.

 

 

Scientific (експоненціальний)

виводить дані у експоненціальному виді (тобто як число з плаваючою комою), наприклад: –3.46E+03

 

AutoNumber (Лічильник)

 

Використовують для зберігання цілих числових значень, які будуть автоматично збільшуватись та присвоюватись при доповненні нового запису в таблицю

4 байти

Date / Time (Дата / час)

 

У полі типу Date Time можна зберігати інформацію про дату та час:

8 байт

 

General Date (повна дата)

містить інформацію про дату та час, наприклад: 4/3/93 5:34:00PM (встановлюється за змовчуванням)

 

 

Long Date (довгий формат дати)

містить тільки інформацію про дату та день тижня. Назва місяця та дня тижня виводяться в словесному виді, наприклад: Saturday, April 3, 1993

 

 

Medium Date (середній формат дати)

містить тільки інформацію про дату. Назва місяця виводиться у скороченому вигляді, наприклад: 3-Apr-93.

 

 

Short Date (короткий формат дати)

містить тільки інформацію про дату у цифровому вигляді, наприклад: 4/3/93.

Передбачено такі інтервали даних: між 1/1/00 та 12/31/29 для років від 2000 до 2029 та між 1/1/30 та 12/31/99 для років від 1930 до 1999.

 

 

Long Time (довгий формат часу)

містить тільки інформацію про час: години (від 1 до 12), хвилини та секунди, наприклад:

5:34:23 PM.

 

 

Medium Time (середній формат часу)

містить не повну інформацію про час: години (від 1 до 12) та хвилини, наприклад: 5:34 PM.

 

 

Short Time (короткий формат часу)

містить неповну інформацію про час: години (від 1 до 24) та хвилини, наприклад: 17:34.

 

Yes / No (Логічний)

 

Містить логічне значення 1 (True) чи 0 (False)

1 біт

 

 

Виводить дані у форматах: так/ні, false/true, вкл./викл.

 

OLE Object (Поле об’єкту OLE)

 

Забезпечує зв'язок з OLE-об’єктами (малюнки, діаграми, звук, відео та ін.).

До 1 Гб

HyperLink (Гіперзсилка)

 

Зв'язок з ресурсом Internet. Найчастіше використовуються як адреси гіпертекстових зсилок (напр.URL-адреса).

Від 0 до 6144 символів

Lookup Wizard (Майстер підстановок)

 

Дозволяє вибрати дані з іншої таблиці або списку. Організовують зв'язок з іншою таблицею.

Біля 4 байт

В колонці «Опис» можна ввести короткий опис поля (коментар), що може знадобитися при наступних модифікаціях структури таблиці та супроводі проекту.

У нижній частині вікна конструктора структури таблиці в області «Властивості поля» (див. рис. 1.8) розміщені опції, що дозволяють задати для кожного поля таблиці властивості, які будуть використовуватися при введенні даних у ці поля. Для кожного поля таблиці можна встановлювати додаткові параметри на дані, які будуть зберігатися в цьому полі.

Зверніть увагу, що в залежності від обраного типу даних деякі властивості полів можуть змінюватись. Розглянемо основні з них (закладка “Загальні”):

Field Size

(Розмір поля)

Вказує довжину поля (для текстових типів вказує кількість символів, а для числових – дозволяє задати тип числа)

Format

(Формат поля)

Задає формат відображення даних у вікнах редагування даних, а також у формах та звітах.

Input Mask

(Маска вводу)

Задає шаблон для вводу даних (аналогічно формату командам вводу/виводу в інших мовах програмування)

Decimal Places

(Число дасяткових розрядів)

Задає кількість знаків після коми (для числових типів даних)

Caption

(Підпис)

Вказує заголовок поля, який буде висвічуватись замість імені поля у вікні редагування даних

Default Value

(Значення за змовчанням)

Значення, що вводиться в поле за замовчуванням при доповненні таблиці новим записом.

Validation Rule

(Умова на значення)

Задає умову перевірки правильності введення даних у поле

Validation Text

(Повідомлення про помилку)

Текст повідомлення, який буде з’являтися при неправильному введенні даних у поле

Required

(Обовязкове поле)

Визначає чи обовязково заповнювати поле даними

Allow Zero Lenght

(Порожні рядки)

Визначає, чи можна вводити значення “ ” в поле текстового типу, для того щоб відрізняти його від порожнього (Null) значення*

Indexes

(Індексоване поле)

Використовує алгоритм впорядкування даних для для прискорення пошуку даних та контролю унікальності даних в таблиці

Unicode Compression

(Стиснення Юнікод)

Використовується для багатомовних додатків

*Використання Null значень

Незаповнене поле (у залежності від його типу) інтерпретується або як порожній символьний рядок, або як числове значення 0, або як логічне значення False, що не дозволяє зрозуміти чи занесено у поле певне значення (пробіл, 0,. F.) чи поле незаповнене. Саме для визначення незаповнених даних використовується Null-значення. Null – логічне значення, яке не дорівнює пробілу, 0, False, True і навіть не дорівнює значенню Null. Результат порівняння з цими значеннями дає Null. Для роботи з цим значенням використовуються спеціальні функції.

На закладці “Підстановка” (Display Control) визначається клас елемента керування, встановлений за замовченням для даного поля. Тут можна вказати назву класу елемента керування, який буде автоматично створюватися при розміщенні цього поля у вікні форми (якщо перенести це поле на форму редагування даних).

Визначення первинного ключа таблиці

Primayr key (Первинний ключ) – поле, або сукупність полів, дані в яких є унікальними, тобто не повторюються в межах таблиці. За значенням первинного ключа в таблиці можна знайти тільки один запис.

Функції первинного ключа таблиці реалізуються за допомогою індексів. Під індексацією розуміють один із способів впорядкування даних. Значення індексів зберігаються в файлі БД, де для кожного запису існує унікальна зсилка, яка вказує на місце знаходження запису відповідно до заданого порядку перегляду (індексації) даних. Використання впорядкування даних також забезпечує швидкий пошук потрібної інформації на підставі упорядкованих значень індексу, а не послідовного перегляду усієї таблиці, що природно, прискорює пошук. Одна таблиця може бути проіндексована по декільком полям і мати любу кількість індексів.

Первинний ключ є одночасно і унікальним управляючим індексом таблиці. Індексний вираз, не повинен допускати повторень даних у таблиці та введення порожніх значень. Таблиця може мати тільки один первинний ключ.

Primary використовується також для встановлення зв'язків між таблицями та визначення умов цілісності даних.

Первинний ключ можна встановити 2-ма способами:

1. Виділити поле, яке буде первинним ключем та вибрати команди:

Правка / Ключове поле

або клацнути на кнопці з зображенням ключа (М5170, 3, Кнопка з зображенням ключа).

2. Клацнути на вибраному полі правою кнопкою миші та вибрати у випадаючому контекстному меню опцію «Ключове поле».

Якщо ви не визначили первинний ключ Access встановить його сам, створивши для цього додаткове поле Id (Ідентифікатор).

Створену структуру таблиці потрібно зберегти після чого таблицю можна заповнювати даними.

5. Робота з даними в таблиці

Для заповнення або редагування даних в таблиці потрібно вибрати потрібну таблицю та клацнути (подвійний клік) на ній мишкою, або скористатися опцією М5170, 4, Пункт меню Открыть в меню керування проектом БД.

М5170, Рис. 1.9 - Заповнення таблиці даними

Рис. 1.9 - Заповнення таблиці даними

Під час навігації (переміщення) по таблиці на панелі навігації відображується номер поточного запису та загальна кількість записів. Кнопки переходу М5170, 5, Кнопки переходу та поле з номером запису можна також використати для переміщення по поточним записам таблиці. Функції навігації є також в системному меню.

Для створення нового запису можна скористатися кнопкою М5170, 6, Кнопка для створення нового запису.

За допомогою панелі інструментів (рис. 1.9) можна виконувати наступні операції над даними:

М5170, 7, Панель інструментів в Access

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!