Методичні вказівки до виконання розділу Охорона праці в дипломних проектах і роботах, НТУУ КПІ

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

Методичні вказівки до виконання розділу Охорона праці в дипломних проектах і роботах

Київ-2017

1. Загальні положення

Одне з найважливіших та першорядних завдань соціального і економічного розвитку України на ближню перспективу - завдання поліпшення умов праці. Успішне розв'язання цього завдання значною мірою залежить від підготовки інженерно-технічних кадрів у сфері охорони праці та навколишнього середовища. Набуті в університеті знання допоможуть молодим фахівцям правильно й ефективно розробляти, оптимізувати, вести технологічні процеси, апаратурно їх оформляти та автоматизувати, розробляти методики виконання науково-дослідних робіт та організовувати їх безпечне проведення в лабораторних умовах та на дослідних установках.

Мета методичних вказівок: визначення змісту та обсягу розділу „Охорона праці” (ОП) у дипломних проектах і роботах бакалаврів, надання рекомендацій щодо найраціонального його виконання.

2. Мета, завдання і порядок роботи над розділом

Мета розділу „Охорона праці” - закріпити теоретичні знання, уміння та навички у даній сфері, набуті студентами в процесі навчання в університеті.

Навчальним планом на дипломне проектування відведено в середньому 12 тижнів. Тому слід раціонально використати відведений період для повного і якісного виконання розділу. Кафедра охорони праці, промислової та цивільної безпеки НТУУ „КПІ ім. Ігоря Сікорського” випробувала і рекомендує студентам для практичного виконання такий порядок роботи над розділом.

Роботу необхідно розпочати в термін, вказаний в графі плану навчального процесу бакалаврів. Після відвідування консультанта з розділу „Охорона праці” і одержання завдання, студент приступає до його опрацювання в чернетному варіанті.

Якою б різноманітною не була тематика дипломних проектів і робіт, її можна згрупувати, як це вказано у графі 2 табл. 1.1. Залежно від групи тематики у розділі „Охорона праці” виконують відповідні розробки.

Таблиця 1.1. Завдання до розділу „Охорона праці” відповідно до тематики дипломних проектів і робіт.

На випадок труднощів під час визначення групи тематики та вибору завдання для розробки розділу необхідно звернутися до керівника проекту або до консультанта з цього розділу. Потім необхідно підібрати нормативно - технічну та довідникову літературу і приступити до виявлення і аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів (ШНВФ) на об'єкті, що проектується, або на робочому місці інженера - дослідника в лабораторії, на дослідній установці. В разі виконання теоретичних робіт слід проаналізувати умови праці в лабораторії або в кабінеті дипломного проектування.

Із виявлених ШНВФ виділяють один-два найбільш несприятливих, згідно з якими розроблятимуть заходи з охорони праці та пожежної безпеки, стверджені відповідними інженерними розрахунками (для студентів, які виконують дипломний проект).

Текст чернетки розділу слід подати консультантові для перевірки, потім після виправлення помічених недоліків допрацювати чернетку і укласти остаточний варіант розділу.

Графічний матеріал у пояснювальній записці виконують відповідно до вимог ЄСКД та державних стандартів з умовних позначень. Разом із чистовим варіантом розділу слід подати консультантові чернетку пояснювальної записки, а також методичні вказівки до виконання розділу „Охорона праці”.

3. Зміст розділу

Обсяг розділу „Охорона праці” становить 8 сторінок рукописного тексту. Розділ включає виявлення та аналіз ШНВФ, заходи з охорони праці, пожежної безпеки, висновки, перелік тем завдань для детальної розробки заходів захисту працюючих, нормативну документацію, список рекомендованої літератури. Якщо проект носить оригінальний характер, допускається внесення в розділ інструкцій з охорони праці.

Просте переписування існуючих інструкцій, правил і норм охорони праці недопустиме. Стиль викладу розроблених студентами заходів з охорони праці виключає звороти, прийняті в інструкціях і правилах, наприклад, „повинно бути”, „необхідно”, „не допускається”, „забороняється" тощо. Треба висвітлювати: на якій основі, з яких міркувань, які заходи приймаються проектом (а не що повинно бути, або що забороняється) та як вони будуть реалізовані. При виконанні дипломних проектів та робіт в умовах хімічних й мікробіологічних лабораторій, вказують вже реалізовані для цих приміщень заходи та оцінюють їх ефективність. В разі недостатньої ефективності якого-небудь заходу (що встановлюється аналізом, контрольними вимірами, розрахунками, або даними санітарно-технічного паспорта приміщення) пропонують власне розв'язання нормалізації умов праці, обумовлених певним ШНВФ.

Практичний інтерес становить атестація робочих місць інженерів-дослідників в організаціях, вищих навчальних закладах, де студенти проходять переддипломну практику. Звичайно, вимоги охорони праці, пожежної безпеки повинні братися до уваги при виборі технології і схеми виробництва, апаратного оформлення технологічного процесу, сировини, палива, транспорту, видів енергії, точки будівництва, засобів механізації і автоматизації виробничих процесів.

4. Виявлення та аналіз ШНВФ на проектному об'єкті (в умовах виконання експериментальної частини науково-дослідної роботи). Заходи з охорони праці

У цьому підрозділі аналізуються всі можливі ШНВФ, виявлені на об'єкті, що проектується, в лабораторії або на дослідній установці під час виконання дипломної НДР. Оцінюється їх небезпечність з позицій можливості отруєнь і професійних захворювань, травмування працюючих. З усій сукупності виявлених факторів треба виділити найбільш небезпечні або шкідливі, для захисту від яких або для зниження ступеня впливу яких на працюючих, слід розробити конкретні інженерні або організаційні заході, стверджені розрахунками.

Далі наведено рекомендований перелік факторів, які необхідно проаналізувати в дипломних проектах і роботах, а також послідовність та обсяг викладу наслідків аналізу і заходів з охорони праці.

4.1. Повітря робочої зони

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 [76] визначають, категорію робіт за важкістю, що виконують в приміщенні цеху, лабораторії. Складають таблицю санітарних норм параметрів мікроклімату дня названих приміщень, а в таблиці 1 приводять коротку санітарну характеристику цеху, що проектується.

У заходах забезпечення санітарних норм мікроклімату і належної чистоти повітря згідно вимог ДСН 3.3.6.042-99 і ГОСТ 12.1.005-88 необхідно використовувати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва, сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин у повітря робочі зони.

Якщо технологічних заходів для нормалізації повітря робочої зони не достатньо, слід використовувати спеціальні методи і засоби, в тому числі вентиляцію, опалення, кондиціювання повітря, засоби індивідуального захисту. В гарячих цехах треба передбачити, особливий питний режим, кімнати відпочинку та повітряні оазиси. Підбирають засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони. Дипломники, які проводять експерименти у витяжних шафах, інструментальним способом визначають ефективність їх роботи.

4.2. Виробниче освітлення

Згідно ДБН В.2.5-28-99 вказують розряд робіт у робочому приміщенні. Підбирають види та системи освітлення; за цим документом з урахуванням галузевих норм та у вигляді таблиці вказують норми освітлення приміщень робочим і аварійним освітленням (див. табл. в лабораторії 302/22). Залежно від стану робочого середовища і характеру робіт за здоровими умовами вибирають типи ламп, світильників і вид будови останніх (нормальний, вибухозахисний, пиловологонепроникний та ін.).

4.3. Захист від виробничого шуму та вібрацій

Називають джерела шуму та вібрації, дають характеристику їх параметрів, яку можна отримати у відділах охорони праці підприємств, науково-дослідних інститутів та вузів під час проходження переддипломної практики. Допустимі значення шуму і вібрацій необхідно порівняти із санітарними нормами згідно ДСН 3.3.6.037-99 і ДСН 3.3.6.039-99. У проектах має бути розроблено комплекс заходів попередження, зниження та захисту від шуму і вібрації. За необхідністю передбачають індивідуальні засоби захисту, обумовлюють режим праці та відпочинку працюючих, а також вказують засоби контролю параметрів шуму та вібрацій.

4.4. Електромагнітні поля та лазерні випромінювання

Вказують джерела, що генерують або споживають енергію високих та надвисоких частот і лазерних випромінювань, режим їх роботи, називають гігієнічні норми, згідно СНиП 5804-91. Виходячи з характеристик джерел електромагнітних і лазерних випромінювань, підбирають і розробляють засоби захисту персоналу від цих небезпечних і шкідливих факторів. Дають оцінку прийнятим заходам і називають засоби контролю електромагнітних та лазерних випромінювань.

4.5. Випромінювання

Іонізуючі випромінювання - перераховують джерела, види випромінювань згідно з НРБУ-95 і ОСП 72-87. У разі необхідності розраховують можливі дози опромінення персоналу на робочих місцях і порівнюють із санітарними нормами. Враховуючи вид і характеристики випромінювань розробляють заходи захисту персоналу, обмеженої категорії населенім краю, області, краю. Оцінюють заходи і вибирають засоби контролю іонізуючих випромінювань.

Інфрачервоне випромінювання - описують можливі або дійсні джерела випромінювань і вказують значення його інтенсивності та гігієнічні норми згідно з ОСП 12.4.123-83. На основі аналізу небезпечності (ДСН 3.3.6.042-99) даного виробничого фактора, згідно з правилами безпеки і промислової санітарії галузі (ДНАОП 0.031-1.23-82), проектом передбачають заходи іонізуючого шкідливого впливу ІЧ - випромінювань на працюючих, засоби захисту та прилади контролю параметрів ІЧ - випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання - вказують джерела випромінювання, санітарні норми та прийняті проектом заходи захисту людей від даного шкідливого фактору згідно з СН 455-88 (ДНАОП 0.03-3.17- 88).

4.6. Електробезпека

Називають можливі травмонебезпечні місця і причини ураження людей електричним струмом (у результаті впливу дотику до відкритих струмопровідних елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції, а також ураження кроковою напругою та через електричну дуту).

Надають характеристику мережі живлення з назвою числа фаз, провідників, виду струму, напруги, частоти струму, режиму нейтралі. В разі необхідності розраховують силу струму, що проходить через тіло людини у разі усіх можливих вмикань в електричний ланцюг при одно - і двофазному, а також при одно - і двополюсному дотику до струмопровідних елементів, що перебувають під напругою при замиканні фази на корпус обладнання або на землю.

У розрахунках струмів, при проходження через тіло людини, опір тіла приймають для випадку двофазного або двополюсного включення - 1 кОм, для решта випадків - 2...4 кОм. Розрахункове значення струмів порівнюють з гранично допустимим, згідно з ГОСТ 12.1.038-82 і роблять висновок про ступінь безпеки експлуатації електроустановок.

Слід назвати речовини, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, які електризуються в процесі виробництва: в окремих випадках (при інженерній розробці захисту від статичної електрики) необхідно розрахувати параметри електростатичного поля згідно з ПБЕ-86 приміщення цехів, лабораторних установок класифікують за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів, які забезпечують безпеку в нормальному режимі роботи електроустановок та в аварійному їх стані. Вибравши і описавши захисні заходи в електроустановках необхідно вказати величину, прилад та періодичність контролю опору робочої ізоляції, захисного заземлення (петлі фаза нуль), передбачити заходи попередження електризації

речовин накопичення зарядів статичної електрики, а також захисту від впливу останніх.

4.7. Безпека технологічних процесів та обслуговування обладнання

Тут необхідно зазначити небезпечні технологічні процеси та обладнання, привести можливі відхилення від нормального протікання процесів і причин, що їх викликали, а також вірогідні небажані наслідки порушень нормального режиму роботи технологічного обладнання, роботи на висоті, у закритих об'ємах, а також особливості обслуговуваній апаратів, обладнання на відкритих площадках, технологічних трубопроводів, посудин, що працюють під тиском.

Доцільно назвати робочі параметри технологічного обладнання: продуктивність, тиск, а також в казати небезпечні моменти при його зупинці та пуску. Під час виконання експериментальної частини НДР дипломники виявляють небезпеку роботи в лабораторіях та кабінетах ОТ, на дослідних установках. Безпеку технологічних процесів та обладнання передбачають на основі результатів аналізу потенційно небезпечних технологічних процесів і обладнання, можливих відхилень їх від нормального режиму роботи. Відповідно до технологічного регламенту, правил безпеки та промислової санітарії розробляють заходи забезпечення здорових і безпечних умов праці на об'єкті, що проектується. Передбачають заходи безпеки при зупинці (пуску) технологічного обладнання (ліній); заходи, які спрямовані на безпечну експлуатацію місткостей, апаратів, що працюють підтиском, роботі в закритих об'ємах, на висоті тощо.

4.8. Атестація робочих місць

Дипломники, які виконують науково-дослідні роботи, проводять атестацію робочих місць в лабораторіях, на дослідних установках, у дисплейних класах, кабінетах ОТ. Методику атестування робочих місць і обробки одержаних даних наведено в дод. 1-4. Результати атестації оформляють у вигляді Карти умов праці в тексті пояснювальної записки.

4.9. Висновки за результатами атестації робочих місць

Згідно з [8] робоче місце атестується; підлягає раціоналізації або ліквідуванню. На робочих місцях, які підлягають раціоналізації, необхідно встановити причину невідповідності умов праці існуючим нормам і розробити або рекомендувати методи та засоби усунення таких невідповідностей.

При аналізі причин невідповідності факторів умов праці нормованим значенням і розробці рекомендацій (заходів) для їх нормалізації слід керувалися вимогами ДСН, ГОСТ, СН та іншими нормативно-технічними документами.

5. Пожежна безпека

Підрозділ необхідно почати коротким аналізом вірогідних місць і причин загоряння та вибухів на об'єкті, що проектується. При цьому необхідно вказати місце, горючий матеріал, окисник, можливе джерело запалювання в межах дільниці, цеху, виробництва, що проектується. Дати оцінку пожежо - і вибухонебезпечності об'єкта і визначити його категорію щодо обладнання блискавко захисту, згідно з СН 305-77. Одержані дані рекомендується занести до табл. 2. Проектом передбачають будівельні заходи пожежної безпеки (ступінь вогнестійкості будівель, число і ширина запасних виходів із приміщень та будівель, протипожежні розриви між будівлями, протипожежні перепони, легкоскидні конструкції вибухонебезпечних будівель тощо). У проектах повинні бути вказані протипожежні заходи в технологічних процесах виробництв (герметизація апаратів і комунікацій, обладнання для боротьби із статичною електрикою, флегматизація речовин, автоматизація процесів, заміна горючих речовин і матеріалів негорючими, деталі обладнання та інструменту, що не іскряться та ін.). Слід також розробиш заходи пожежної безпеки внутрішнього обладнання будівель (систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, електричного обладнання тощо), а також протипожежні пристрої (протипожежне водопостачання, блискавкозахист, пожежний зв'язок та системи електричної пожежної сигналізації, автоматичні установки пожежогасіння), кількість і тип ручних вогнегасників.

Таблиця 2. Показники пожежо– і вибухонебезпечності речовин та матеріалів. Класифікація виробництва пожежо– і вибухонебезпечності та влаштування блискавкозахисту.

6. Теми завдань до детальної розробки заходи з охорони праці та пожежної безпеки (для студентів, які виконують проекти)

1. Розрахувати граничнодопустиму концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони заново синтезованої речовини. [5] c. 27-40.

2. Розрахувати концентрацію газу в цеху при аварії технологічного обладнання і трубопроводів. [14] c. 64-75.

3. Розрахувати інтенсивність газовиділення крізь нещільності апаратів, що працюють під тиском, і визначити вентиляційний повітрообмін у приміщенні. [14] c.75.

4. Розрахувати тепловий баланс виробничого приміщення. [15] c.39-58.

5. Обґрунтувати і розрахувати аерацію цеху. [15] c.39-58.

6. Спроетувати систему місцевої припливної механічної вентиляції. [14] c.216-221.

7. Спроектувати систему місцевої витяжної механічної вентиляції. [4] c.129-243.

8. Спроетувати систему загальнообмінної припливної механічної вентиляції. [14] c.75, с. 247-278.

9. Спроектувати систему загальнообмінної витяжної механічної вентиляції. [14] c.75 с. 247-278.

10. Обгрунгувати і спроектувати повітряний душ. [14] с. 216-218.

11. Обгрунтувати і спроектувати повітряно-теплову завісу. [14] с. 216-218.

12. Обгрунтувати і розрахувати габарити витяжного зонта та об'єм повітря, що ним видаляється. [14] с. 229-230.

13. Обгрунтувати і спроектувати аспіраційну систему вентиляції. [14] с. 239-240.

14. Вибрати і спроектувати пристрій для зниження виробничого шуму в цеху. [42] с. 161-199.

15. Розробити комплекс заходів для захисту від статичної електрики [4]с. 355-365.

16. Розрахувати концентраційні межі вибуху багатокомпонентної суміші горючих речовин з повітрям. [43] с. 301-306.

17. Розрахувати шафне укриття для ручного завантаження сипкого матеріалу. [14] с. 237.

18. Вибрати і розрахувати вогнеперепону для технологічного апарата. [31].

19. Розрахувати дефлектор для посилення аерації цеху. [42] с. 50-53.

20. Підібрати калорифер для підігрівання припливного вентиляційного повітря. [14] с. 291-293.

21. Вибрати і розрахувати кількість комплектів спецодягу, спецвзутгя та інших засобів індивідуального захисту працюючих у цеху [2-4].

22. Обґрунтувати і спроектувати комплекс заходів, які підвищують вибухостійкість будівлі [4]. с. 466-473.

23. Атестувати робоче місце інженера-дослідника в лабораторії, у кабінеті охорони праці, на дослідній установці. [14] с. 216-218.

24. Вибрати типи первинних засобів гасіння осередків пожежі та розрахувати їх необхідну кількість. [4] с. 100-118.

25. Вибрати і розрахувати елементи блискавкозахисту об'єкта, що проектуєтеся. [4] с. 474-481. [42] с. 278-291.

26. Розрахувати систему загального електричного освітлення цеху методом коефіцієнта використання світлового потоку. [42] с. 133-161.

27. Інструментальним методом встановити ефективність дії витяжної шафи. [14] с. 216-218.

28. Розрахувати систему захисту заземлення для електричного обладнання конкретного виробництва. [43] с. 256.

29. Розрахувати систему занулення корпусів електричного обладнання цеху, дільниці, лабораторії. [42] с. 272.

Додатки

Додаток 1

Карта умов праці на робочому місці

Підприємство……………………………………………………

Виробництво…………………………………………………….Цех

Дільниця……………………………………………………Професія

Сума значень факторів виробничого середовища, () балів

Розмір доплати за умови праці, %

Відповідальний за заповнення карти

Дата заповнення

Вказівки до складання карти умов праці на робочому місці

Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища і важкості робіт встановлюють (в балах) за відповідними критеріями (додаток 2). Якщо показники фактичного стану факторів виробничого середовища дорівнюють встановленим нормам або нижчі від показників ГДК, ГДР, то в карті умов праці (гр. 4) - проти відповідних факторів ставлять риску «-».

Вплив даного фактора, згідно зі ступенями шкідливості факторів та робіт, коригують за формулою:

X_факт =X _cm *T,

де Х_cm - ступінь шкідливості фактора чи важкості робіт, встановлений згідно з гігієнічною класифікацією праці, який вказується у гр. 5 карти умов праці; Т - відношення часу дії даного фактора до часу робочої зміни; якщо час дії цього фактора становить більше 0,9 робочої зміни, то Т =1.

Розмір доплат залежно від фактичного стану умов праці встановлюється керівництвом підприємства та організацій за узгодженням із профкомом за шкалою, приведеною у додатку 3, залежно від суми значень X_факт в разі обмеження можливості проведення інструментальних вимірів або розрахунку факторів виробничого середовища, допускається, як виняток, застосування методу експрес-оцінки умов праці за відповідними критеріями, приведеними у додатку 4, при цьому оцінка у 3 бали дається тільки на основі інструментальних вимірювань.

Додаток 2

Класифікація умов і характеру праці за ступенем шкідливості та небезпечності, тяжкості та напруженості

* Підняття і пересування вантажів жінками вручну за 1 раз не повинно перевищувати при чергуванні з іншою роботою 15 кг, постійно протягом зміни – 10 кг.

Додаток 3

Розмір доплат залежно від фактичного стану охорони праці

Додаток 4

Критерії для експрес–оцінки стану умов праці

Примітка. Для інших факторів необхідно виконати інструментальні вимірювання.

Додаток 5

Категорії пожежо- і вибухонебезпечних приміщень і будівель згідно з ОНТП 24-86

Додаток 6

Класифікація вибухонебезпечних зон

Класифікація пожежонебезпечних зон

* Зони навколо вентиляторів місцевих відсмоктувань, що обслуговують технологічні процеси з визначеними пожежонебезпечними зонами, належать у частині їх електрообладнання до того самого класу, що й зони, які вони обслуговують.

Список літератури

1. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей [Текст]: В Зт.- Л.: Химия. Т. 1.1976. – 592 с., Т.2. 1976. – 624 с., Т.3. 1977. – 608 с.

2. Сост. М. И. Даева. Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим химических производств [Текст]. - М: Профиздат, 1989. – 242 с.

3. Средства индивидуальной защиты работающих на производстве: каталог-справочник [Текст] / Под. ред. В. Н. Ардасенова. - М: Профиздат, 1988. - 176 с.

4. Охрана труда в химической промышленности [Текст] / Г. В. Макаров, А. Я. Васин, Л. К. Маринина. - М.: Химия, 1989. - 497 с.

5. Беспамятов Г. П., Кротов Ю. А. Предельно допустимые концентраций химических веществ в окружающей среде: Справочник [Текст]. - Л.: Химия, 1985. - 528 с.

6. Метрологическое обеспечение безопасности труда [Текст]. В 2 т. / Под ред. И. X. Сологяна. - М.: Изд-во стандартов, 1989. – 256 с.

7. Долин П. А. Справочник по технике безопасности [Текст]. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 824 с.

8. СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий [Текст]. М: Стройиздат, 1972. - 96 с.

9. Кириллов В. Ф. Радиационная гигиена [Текст]: Учебн. / Под ред. Л. А. Ильина. - М.:Медицына,1988. - 336 с.

10. Соколов В. М. Предупреждение аварий в химических производствах [Текст]. - М.: Химии, 1972. - 392 с.

11. Брейман М. И. Инженерные решения по технике безопасности в пожаро- и взрывоопасных производствах [Текст]. М.: Химия. 1973. - 344 с.

12. Сладков А. М. Цепин А. Н., Чахмачев Г. Г. Охрана трудна в научных учреждениях АН СССР [Текст]. - М.: Наука, 1972. - 547 с.

13. Безопасность труда в промышленности [Текст] / К. Н. Ткачук, Д. Ф.

14. Внутренние санитарно-технические устройства [Текст] / Под ред. И. Г. Староверова: Ч. 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1978. - 509 с.

15. Захаров Л. П. Техника безопасности в химических лабораториях [Текст]. - Л.: Химия, 1985. - 184 с.

16. Курсовое и дипломное проектирование по вентиляции гражданских и промышленных зданий [Текст]: Учеб. Пособие для вузов / В. П. Титов, 3. В. Сазонов, В. И. Новожилов - М.: Стройиздат, 1985. - 208 с.

17. Алексеев С. В., Усенко В. Р. Гигиена труда [Текст]. - Медицина. 1988. - 576 с.

18. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

19. Пикман И. Я. Электрическое освещение взрывоопасных и пожароопасных зон [Текст].- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 104 с.

20. Безопасность производственных процессов [Текст]: Справочник / С. В. Белов, В. Н. Бринза, Б. С. Векшин. Под общ. ред. С. В. Белова. - М.: Машиностроение, 1985. - 448 с.

21. Методические указания по предупреждению утомления студентов при работе на видеотерминалах [Текст]. - М: Минздрав СССР, 1989. - 39 с.

22. Иванов Б. И. Пожарная безопасность в химических лабораториях [Текст]. М.: Химия, 1988. -112 с.

23. Рябов И. В. Пожарная безопасность веществ и материалов, применяемых в химической промышленности [Текст]. - М.: Химия,1970. - 336 с.

24. Веселов А. И., Мешан Л. М. Автоматическая защита предприятий химический и нефтехимической промышленности [Текст]. - М: Химия, 1975. -240 с.

25. Саущев В. С. Пожарная безопасность хранения химических веществ [Текст]. –М.:Стройиздат,1982. - 128 с.

26. Пелевин Б. В. Предупреждение пожаров от электроустановок на промышленных предприятиях [Текст]. –М.:Стройиздат,1982. - 80 с.

27. Гайдуков Н. С. Пожарная безопасность промышленных зданий [Текст]. – К.:Строитель,1979. - 166 с.

28. Основи охорони праці [Текст]. Підручник, 2-е видання, доповнене та перероблене./ За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського - К.: Основа. 2006. - 448 с.

29. СНиП 2.04.05.-84. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха [Текст].

30. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности [Текст]. - М.: ВНИИПО МВД СССР. – 25 с.

31. Белов С. В. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование [Текст]. - М.: Машиностроение, 1989. - 368 с.

32. ДСН 33,6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень [Текст].

33. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [Текст].

34. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації [Текст].

35. Роздин И. А., Вареник О. Н., Хабарова Е. И. Безопасность производства и труда на химических предприятиях [Текст]. - М.: Колос, 2006. - 254 с.

36. Уайт В. Технология чистых помещений. Основы проектирования, испытаний и эксплуатации.[Текст]. –М.: Клинрум, 2002 - 304 с.

37. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів[Текст]- Львів: Афіша, 2002, - 180 с.

38. Гогіташвілі Г. Г. Охорона праці на підприємствах промисловості будівельних матеріалів[Текст].- К.: ІСДО, 1993, - 252 с.

39. Дроздов С. Г. Основы техники безопасности в микробиологических и вирусологических лабораториях[Текст]. - М.: Медицина, 1987, - 154 с.

40. Иванов Б. И. Пожарная безопасность в химических лабораториях [Текст]. М.: Химия, 1988. - 112 с.

41. Калуняну К. А. Оборудывание микробиологических производств [Текст]. - М.: Минагропром, 1987, - 112 с.

42. Жидецький В. Ц. практикум з охорони праці. [Текст] - Львів, Афіша, 2000 - 352 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!