Робоча навчальна програма, Тема 2 Множина методологічних систем, Методологія та організація наукових досліджень, КНУ ім. Шевченка

Тема 2 Множина методологічних систем

Тема 2.1. Емпіризм і методологія індуктивізму

Основи позитивістської версії філософії науки. Множина методологічних систем філософії науки та їх класифікації. Суспільні науки: від наслідування природознавства до суперечок про специфіку. Методологічний натуралізм. Проблема єдності наук.

Емпіризм і методологія індуктивізму. Перший та другий (логічний позитивізм, або логічний емпіризм, або неопозитивізм) етапи позитивізму. Зміст позитивізму як філософської (антиреалістичної) традиції. Види методологій та їх основоположення. Методологія науки створювались як проект обґрунтування раціональності наукових процедур. Індуктивізм та емпіризм. Теорія пізнання як філософія науки. Позитивістське розуміння наукового знання. Наука, наукова раціональність.

Проблема демаркація між наукою та не наукою. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного позитивізму(емпіризму). Програма формальної редукції - завдання науки надавати пояснення та передбачення одиничним фактам, регулярностям за допомогою більш загальної теорії. Методологічний натуралізм. Дескрипція versus пояснення. Розмежування контексту відкриття та контексту пояснення.

Критичний раціоналізм К.Попера. К.Попер як засновник методологічного фальсифікаціонізму. „Логіка наукового відкриття”: основні ідеї: критика індктивізму, позиція фаллібілізму, методологія фальсифікаціонізму, програма критичного раціоналізму, дедуктивізм (гипотетико–дедуктивний метод), метод проб та помилок, теорія правдоподібності.

Основні риси методологічний фальсифікаціонізму. Фальсифікаціонізм як відкритість наукової теорії для спростування, критики, фальсифікації. Проблема індукції та спроба її вирішення К.Попером щляхом критика індуктивізму. Доктрина фалібілізму К.Попера. Фаллібіліст та скептик в філософії науки:

Наука як послідовність припущень, принцип фальсифікації як критерій демаркації. 

Лекція 2. Емпіризм і методологія індуктивізму

1. Перший та другий (логічний позитивізм, або логічний емпіризм, або неопозитивізм) етапи позитивізму. Зміст позитивізму як філософської (антиреалістичної) традиції.

2. Проблема демаркація між наукою та не наукою. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного позитивізму(емпіризму).

3. Критичний раціоналізм К.Попера. Методологія фальсіфікаціонізму.

4. «Логіка наукового відкриття»: основні ідеї: критика індутивізму, позиція фаллібілізму, методологія фальсіфікаціонізму, програма критичного раціоналізму, дедуктивізм (гіпотетико–дедуктивний метод), метод проб та помилок, теорія правдоподібності. 

Тема 2.2. Історична школа в філософії науки

Історична школа в філософії науки. “Історичний поворот”, означений роботами Т.Куна, І.Лакатоса, П.Фейерабенда та Ст.Тулміна в філософії науки XX століття. Т.Кун як засновник історичної школи. „Структура наукових революцій” (1962 р.). Т.Куна.

Методологічний анархізм П. Фоейерабенда. Основні ідеї "Проти методологічного примусу ” (1975) П. Фойерабенда. Принципи „припустимо все ” (anything goes), принцип проліферації, принцип „впертості”(tenacity). Ідея несумісності (inconsistency) та ідея взаємонеспівмірності (incommesurability). Раціональність. Критика догматичної раціональності. Анархо-раціоналізм чи плюралізм раціональностей (раціоналістичний плюралізм)? Рівноправність раціональності науки, філософії, міфу, релігії.

Методологічні проблеми філософії науки на сучасному етапі розвитку. Проблема реалізму антиреалізму. Соціологічна філософія науки. Філософія спеціальних наук. Роль експерименту в науці. 

Лекція 3. Історична школа у філософії науки

1. «Історичний поворот», означений роботами Т.Куна, І.Лакатоша, П.Фейерабенда та Ст.Тулміна у філософії науки XX століття.

2. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Основні ідеї.

3. Методологія « науково-дослідних програм» І.Лакатоша.

4. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Основні ідеї праці "Проти методологічного примусу ” (1975)

5. Проблема несумірності. Раціональність: критика догматичної раціональності.

6. Методологічні проблеми філософії науки науки на сучасному етапі розвитку. 

Література

1. Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. –К., 2008.

2. - Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000. –252 с.

3. - Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.

4. - Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб.,1998.

5. - Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. –М.,1971.

6. - Конт О. Дух положительной философии. –СПб.,1910.

7. Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.

8. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

9. Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

10. Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995.

11. - Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.

12. Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

13. Поппер К. Реализм и цель науки \\ Современная философия наукт: знание, рациональность, ценность в трудах мыслителей Запада. – М., 1996.

14. Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984.

15. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!