Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 4899 Приклади розв’язків задач, Потужності підприємства, Організація операційної діяльності підприємства

Приклади розв’язків задач, Потужності підприємства, Організація операційної діяльності підприємства

« Назад

Тема 10 Потужності підприємства

Типова задача 1. Місячна програма токарної дільниці механічного цеху становить 5000 шестерень. Трудомісткість однієї токарної операції – 0,7 нормо-годин. Режим роботи устаткування — 2 зміни. Дійсний фонд часу за зміну становить 165 годин. Запланована норма виробітку – 102 %.

Потрібно: визначити розрахункову і фактично взяту кількість верстатів; обчислити коефіцієнт завантаження всієї групи верстатів.

Розв’язання:

1. Визначаємо розрахункову кількість верстатів (Gроз) за формулою 

де Nдет — місячна програма; Фд — дійсний фонд часу; Кв — коефіцієнт виконання норми виробітку; t — трудомісткість токарної операції.

або фактично 11 верстатів.

Коефіцієнт завантаження зав) всієї групи визначаємо за формулою: 

де Gвз — взята кількість верстатів.

Типова задача2. У складальному цеху підприємствавиробничою площею 320 м2 планується скласти 30 машин з тривалістю складального циклу 20 днів. Для складання одного виробу необхідні 160 м2 площі. Річний фонд часу роботи цеху – 305 днів, робота ведеться в одну зміну за 8-годинного робочого дні.

Потрібно: визначити необхідну кількість квадратних метро-годин (м2/год) на виконання плану складання; розрахувати коефіцієнт використання площі цеху.

Розв’язання:

1. Обчислимо пропускну здатність площі цеху за формулою 

де Sц — площа цеху м2; Кзм — кількість робочих зміну плановому періоді; Тр.д — тривалість робочого дня, год; sдоп — допоміжна площа (проходи, проїзди), яка встановлюється у відсотках до всієї площі цеху згідно з чинними галузевими нормативами.

Рпл = 320 × 305 = 97 600 м2/днів.

2. Необхідну кількість квадратних метро-годин (м2/год) на виконання плану складання визначають за формулою 

де Nв — кількість виробів, які будуть складати, шт.; Тц.скл — тривалість циклу складання одного виробу, год.; Scкл. — площа, необхідна для складання дного виробу, Sдод — додаткова площа, % до габариту виробу.

Отже, підставивши відповідні дані у формулу, дістанемо:

Рскл = 30 × 20 × 160 = 96 000 м2/днів.

3. Коефіцієнт використання площі цеху пл) становитиме.

Типова задача 3. Підприємство збирається будувати другу платформу, щоб приско­рити процес навантаження цегли на вантажівки. Передбачається, що така система буде больш ефективна, чім просто найм другого вантажника на допомогу робітнику, що працює на першої платфор­мі. При цьому робітники на кожної платформі будуть спроможні наважувати у годину 4 вантажівки і що вантажівки будуть зявлятися у черзі за правилом 3 машини у годину. Застосовуючі відповідні порівняння, знаходять параметри черзі в нових операційних умовах.

Потрібно:

  1. Визначити є чи ні новий підхід больш швидким, чім попередні два з розглянутих?

  2. Обгрунтувати доцільність будови 2-ої платформи

Розв’язок: 

Ws =0,873/3 =0,291 год.;

Lq=0,873-3/4 =0,123.

Відповідь:

Середя кількість вантажівок у системі та середній час очикування більше, чім коли 2 робітника працюють на одній платформі. Тому 2-у платформу будувати не доцільно.

Типова задача4. Майстерня з ремонту автомобілів при проектної потужністі 50 вантаживок на добу має ефективну потужність 40 вантаживок, а реальна обмежується 36 вантажівками.

Потрібно: розрахувати ефективність та завантаження майстерні.

Розв’язок:

1. Ефективність визначимо за формулою

Де Nвип — реальний випуск; ВПеф — ефективна виробнича потужність. 

2. Навантаження або коефіцієнт завантаження майстерні розрахуємо за формулою. 

Висновок: Порівняно з ефективною потужністю в 40 одиниць, 36 одиниць виглядає достаньо добре. Але відносно проектної потужністю у 50 одиниць, фактична потужність у 36 вантаживок значно гірше хоча відображає реальну ситуацію. В такому разі у мастерні є оперативні резервні потужності в 14 одиниць.

Типова задача 5. Відділення підприємства працює в одну 8-годинну зміну 250 днів на рік. Планується впроваджувати нове устаткування за показниками використання:

Виріб

Річний попит

Стандартний час обробки одиниці продукції (нормо-год.)

Час, необхідний для обробки (нормо-год.)

1

400

5,0

2000

2

300

8,0

2400

3

700

2,0

1400

Разом

5800

Потрібно:

  1. Визначити необхідну кількість одиниць обладнання для забезпечення річного обсягу виробництва.

  2. Обчислити коефіцієнт завантаження устаткування.

Розв’язок:

1. Обчислимо річну потужність обладнання:

8 год.× 250 днів = 2000 нормо-год.

2. Необхідну кількість устаткування визначимо за формулою одиниці устаткування, тобто приймаємо 3 одиниці

де Твир — трудомісткість виробничої програми випуску виробів; ВПріч — річна потужність у нормо-годинах.

3. Коефіцієнт завантаження устаткування. 

Висновок: для забезпечення річного обсягу виробництва необхідно 3 верстата з коефіцієнтом завантаження 0,97.

Типова задача 6. На підприємстві розглядаєть питання про купівлю одного, двух або трьох верстатів. Постійні витрати та потенційні обсяги виробництва вказані у таблиці:

Кількість верстатів

Загальні річні фіксовані витрати, грн

Відповідний рівень випуску, шт

1

240000

0-300

2

375000

301-600

3

500000

601-900

Змінні витрати складають 250 грн. на одиницю, дохід 1000 грн. на одиницю.

 Потрібно:

  1. Визначити точку беззбитковості для кожного випадку.

  2. Обчислити кількість верстатів потрібно купити для задоволення попиту у 580-600 одиниць продукції.

Розв’язок:

1. Розрахуємо точку беззбитковості для кожного випадку з використанням формули  

а) для одного верстату одиниць (не потрапляє в діапазон).

б) для двох верстатiв одиниць.

в) для трьох верстатiв одиниць.

Висновок: в інтервале 301-600 очікуваного попиту точкою беззбитковості є 500, що означає навіть у випадку нижчого значення діапазону (580), ця величина буде вище точки беззбитковості і принесе прибуток. Для діапазону 601-900 це не так. Навіть для верхньої межі діапазону попиту (660), цей обсяг нижчий за точку беззбитковості, тобто прибутку не буде. Таким чином, менеджер повинен прийняти рішення про купівлю 2 верстатів.

Типова задача 7Власник кодітеської компанії «Roshen» розглядає можливість введення нової лінії продукції (шоколадного торта), що вимагає оренди нового обладнання за оплату 150000 у місяць. Змінні витрати на одиницю продукції складають 50 грн. Ціна одного шоколадного торта складає 175 грн.

Потрібно:

  1. Визначити кількість тортів треба продати для досягнення точки беззбитковості.

  2. Обчислити прибуток (збитки), якщо щомісячно буде вироблятися й продаватися 1000 тортів.

  3. Розрахувати кількість тортів для реалізації прибутку в 10000 грн.

Розв’язок:

1. Розрахуємо точку беззбитковості з використанням формули  тортів у місяць.

2. Обчислимо прибуток (збиток) при виробленні і продажу 1000 тортів

Р=Ц×N – (Вордзм×N)=175×1000 – (150000+50×1000)= -25000 грн.

3. Визначимо кількість тортів для реалізації прибутку в 10000 грн. виходячі з попереднього рівняння:

10000=150×N – (150000+50×N).

Групуючи члени, отримаємо: 125×N=250000, з відсіля N=250000/125=2000 тортів

Типова задача 8. На підприємстві функціонують 4 виробничих лінії, які праціюють 6 днів на тиждень в 3 зміни по 8 годин кожна. Власники підприємства намагаються збільшити виробництво за рахунок нової конвеєрної лінії. Коефіцієнт використання потужності 90%. Додакова лінія буде зменшувати ефективність виробництва до 85%.

Потрібно:

  1. Розрахувати нормативну потужність виробництва при ціх змінах й обладнанні.

  2. Прокоментуйте отриманий результат.

Розвязок:

ВПнорм = ВПпрокт× Квик × Кеф =[(120)(4×7×3×8)] ×(0,9)× (0,85)=61689,6 на тиждень

або ВПнорм = 120× 4× 0,9× 0,85=367,2 у годину.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!