Приклади розв’язків задач, Організування трудових процесів та нормування праці, Організація операційної діяльності підприємства
« Назад
Тема 6 Організування трудових процесів та нормування праціРобоче місце – це частина виробничої площі, яка оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу. Організація робочого місця– це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці. Технологічне планування робочого місця – це просторове розміщення засобів, предметів праці і виконавця з врахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів відчуття людини (рис. 4.6). Кожне робоче місце має зовнішнє і внутрішнє технологічне планування. Зовнішнє технологічне планування робочого місця проектується з врахуванням робочого та допоміжного простору (зони). Робоча зона –це трьохмірний простір, що обмежується границею досяжності рук у горизонтальної й вертикальної площі з врахуванням повороту корпусу на 180о та переміщення робітника на один – два крока. В цієї зоні розташовуються знаряддя та предмети праці, що постійно використовуються в роботі. Рис. 4.7. Схема планування робочого місця токаря: 1 — токарно-гвинторізний універсальний верстат; 2 — стіл приймальний; 3 — тара ящикова металева; 4 — сміттєзбиральник; 5 — решітка під ногами; 6 — тумбочка інструментальна здвоєна; 7 — стілець робочий У допоміжній зоні розташовуються предмети, які використовуються рідше, та елементи інтер’єру робочого місця. Внутрішнє технологічне планування робочого місця повинно забезпечувати зручну робочу позу, короткі та маловтомлювані трудові рухи, рівномірне й за можливістю одночасне виконання трудових рухів двома руками. Проектування раціонального внутрішнього планування здійснюється з врахуванням зон досяжності траєкторії рук робітника (трьохмірного простору) в горизонтальної та вертикальної площинах. Загальні вимоги до планування робочого місця такі: розмір робочої зони повинен забезпечувати зручне виконання роботи; виключення можливості травмування; розміщення устаткування в полі зору робітника для нагляду за перебігом технологічного процесу; вільний доступ до основного і допоміжного устаткування для обслуговування; предмети постійного користування мають бути в стані близькому до робочого; урахування антропометричних і фізіологічних даних людини при розміщенні оснащення та устаткування постійного користування, предметів праці; розміщення предметів тимчасового користування в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі. Типова задача 1. Дільниця токарних напівавтоматів має 30 верстаті. Змінна виробнича програма дільниці складає 2480 деталей. Машинний час на обробку однієї деталі 3,7 хв., час зайнятості робітника 1,5 хв. Коефіцієнт зайнятості робітника не повинен перевищувати 0,9. Змінний фонд часу одиниці устаткування дорівнює 480 хв. Потрібно: організувати багатоверстатне обслуговування на дільниці при мінімальної кількості робітників. Розв’язок 1. Розрахуємо середній коефіцієнт використання одного верстату за машинним часом для виконання змінної виробничої програми за формулою де – середня кількість діючих верстатів на плановий період. що необхідна для виконання програми, од.; – кількість установлених на дільниці верстатів. 2. Визначимо попередню кількість верстатів, що підлягають обслуговуванню одним робітником–багатоверстатником за формулою од. Передбачаються наступні варіанти обслуговування: 1) n1 = 4 верстатам; 2) n2 = 3 верстатам; 3) бригада з двох робітників обслуговує 7 верстатів, n3 =7 верстатам; Проаналізуємо варіант при n1 = 4 верстатам. Визначимо цикл багатоверстатної роботи хв. Коефіцієнт зайнятості робітника Величина коефіцієнта більше допустимого значення. Середня кількість працюючого устаткування за цикл багатоверстатної роботи верстата. Коефіцієнт використання верстатів за машинним часом В даному випадку k вик.вер1< вик.вер; 0,615<0,636, тому варіант не можє бути прийнятий. 4. При варіанті п2 =3 верстатам, цикл багатоверстатної роботи t б.вер. = tм+tз = 3,7+1,5 = 5,2 хв. Коефіцієнт зайнятості робітникаСередня кількість верстатів, які функціонують Коефіцієнт використання верстатів за машинним часом В даному випадку значення kзк.2 та kвик.вер. задовольняють умовам задачі. 5. При третьому варіанті, коли сім верстатів обслуговують двоє робітників доцільно представити його у вигляді двох зон обслуговування, в кожної з яких один робітник обслуговує 3,5 верстата. Середня кількість працюючого устаткування в одної зоні од. У двох зонах кількість працюючих верстатів од. Коефіцієнт використання верстатів за машинним часом Отриманий показник задовольняє умові k вик.вер3 > ; 0,7>0,636. Коефіцієнт зайнятості робітникаРезультат розрахунку kзн3 більше допустимого (0,9). Але його можна зменшити до нормативного за рахунок впровадження організаційних заходів. 6. Кількість багатоверстатників визначається за другим та третім варіантами. При нормі обслуговування п2 =3 верстатам на дільниці вимагається осіб. При нормі обслуговування 7 верстатів на двох робочих місцях кількість робітників на дільниці буде осіб. Висновок: оптимальний варіант обслуговування двома робітниками є 7 верстатів. Типова задача 2. основний час становить 6 хв; допоміжний час — 3 хв; час на обслуговування робочого місця — 4 % від оперативного часу; час на відпочинок — 5 % від оперативного часу; підготовчо-завершальний час на зміну — 40 хв; тривалість зміни — 480 хв. Потрібно:
Розв’язок: Визначимо оперативний час за формулою Розрахуємо норму штучного часу за формулою, де К сумарний показник на обслуговування (4 %) та відпочинок (5 %), тобто
Типова задача 3. В процесі нормування визначено, що основний час становить 5 хв; допоміжний час — 2,6 хв; час на обслуговування робочого місця — 0,15 хв; час на відпочинок — 0,22 хв; підготовчо-завершальний час на одиницю продукції — 0,5 хв; кількість деталей у партії — 80 шт. Потрібно: визначити норму часу на партію деталей Розв’язок:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|