Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 4753 Методичні вказівки, Рухома карта зоряного неба

Методичні вказівки, Рухома карта зоряного неба

« Назад

РУХОМА КАРТА ЗОРЯНОГО НЕБА

(4.10.2004) 

І. Мета роботи

Вивчити будову рухомої карти зоряного неба. Навчитися працювати з нею. Оволодіти методикою розв’язування задач з використанням рухомої карти зоряного неба. 

ІІ. Об’єкт та засоби дослідження

За допомогою моделі рухомої карти зоряного неба і астрономічного календаря знаходять положення Сонця, Місяця і планет серед зір для певної дати. Визначають умови видимості світил і складають програму їх спостережень для даної дати – 4.10.2004.

ІІІ. Робоче завдання

  1. Перелічити сузір’я, через які  проходить Сонце протягом року.

  2. Визначити, в яких сузір’ях знаходяться характерні точки екліптики і записати їх координати.

  3. Визначити сузір’я, які не заходять на широті Києва.

  4. Визначити моменти сходу та заходу Сонця і азимути точок його сходу та заходу на обрану дату(4.10.2004).

  5. Визначити моменти сходу та заходу Місяця на обрану дату(4.10.2004).

  6. Скласти програму спостережень планет на обрану дату (4.10.2004).

  7. Визначити для обраної дати час верхньої кульмінації деяких зір: Арктур, Вега, Кастор, Спіка, Альферац, Альдебаран, Сиріус.

VІ. Методичні вказівки

  1. Всі позначення при роботі з рухомою картою слід виконувати на прозорому покритті, яке накладається на зоряну карту (між накладним колом і картою). На ньому стрілкою відмічається обрана дата і надалі положення покриття залишається незмінним відносно карти в ході всієї роботи.

  2. Географічні координати місця спостереження приймаються для Києва.

  3. Для визначення сузір’їв, які не заходять в Києві, достатньо на покритті провести добову паралель, яка відповідає умові   і перерахувати всі сузір’я, які основною своєю конфігурацією потрапили всередину цього кола.

  4. Місце розташування Сонця серед зір знаходять в точці перетину екліптики з прямою лінією, яка сполучає полюс світу на зоряній карті з обраною датою. Лінію провести на прозорому покритті. Моменти  сходу и заходу Сонця визначити сумістивши точку положення Сонця з  лінією математичного горизонту, змоделювавши ситуації сходу і заходу, а проти дати прочитати час  для кожної з них. Моменти  сходу и заходу Сонця визначити за поясним часом (див. розд. VIII, вираз 7).

  5. Місце розташування Місяця  визначають за координатами  a та d, які виписують з астрономічного календаря з точністю до хвилин на момент, близький до моменту заходу Сонця на обрану дату, і наносять на прозоре покриття, позначивши назву. Моменти сходу і заходу Місяця визначають, сумістивши точку положення Місяця з  лінією математичного горизонту, змоделювавши ситуації сходу і заходу, а проти дати прочитати час  для кожної з них. Моменти  сходу и заходу Місяця визначити за поясним часом (див. розд. VIII, вираз 7).

  6. Положення планет нанести на прозоре покриття, виписавши з астрономічного календаря координати  і  з точністю до хвилин на момент початку даної доби. Результати оформити в табл. 1 (див. додатки). Програму спостережень планет оформлюють в табл. 2 (див. додатки), де для кожної години астрономічної ночі приводиться перелік планет, які знаходяться над горизонтом, а також назви сузір’їв, в яких вони знаходяться. Початком астрономічних спостережень на дану дату слід вважати момент заходу Сонця з урахуванням тривалості сутінків (див. розд., VIII, вираз 9). Кінцем спостережень слід вважати момент сходу Сонця, скоректований за сутінки (див. розд. VIII, вираз 10).

  7. Моменти верхньої кульмінації зір слід спочатку визначати за місцевим часом, а потім перейти до поясного.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!