« Назад
РУХОМА КАРТА ЗОРЯНОГО НЕБА
(4.10.2004)
І. Мета роботи
Вивчити будову рухомої карти зоряного неба. Навчитися працювати з нею. Оволодіти методикою розв’язування задач з використанням рухомої карти зоряного неба.
ІІ. Об’єкт та засоби дослідження
За допомогою моделі рухомої карти зоряного неба і астрономічного календаря знаходять положення Сонця, Місяця і планет серед зір для певної дати. Визначають умови видимості світил і складають програму їх спостережень для даної дати – 4.10.2004.
ІІІ. Робоче завдання
-
Перелічити сузір’я, через які проходить Сонце протягом року.
-
Визначити, в яких сузір’ях знаходяться характерні точки екліптики і записати їх координати.
-
Визначити сузір’я, які не заходять на широті Києва.
-
Визначити моменти сходу та заходу Сонця і азимути точок його сходу та заходу на обрану дату(4.10.2004).
-
Визначити моменти сходу та заходу Місяця на обрану дату(4.10.2004).
-
Скласти програму спостережень планет на обрану дату (4.10.2004).
-
Визначити для обраної дати час верхньої кульмінації деяких зір: Арктур, Вега, Кастор, Спіка, Альферац, Альдебаран, Сиріус.
VІ. Методичні вказівки
-
Всі позначення при роботі з рухомою картою слід виконувати на прозорому покритті, яке накладається на зоряну карту (між накладним колом і картою). На ньому стрілкою відмічається обрана дата і надалі положення покриття залишається незмінним відносно карти в ході всієї роботи.
-
Географічні координати місця спостереження приймаються для Києва.
-
Для визначення сузір’їв, які не заходять в Києві, достатньо на покритті провести добову паралель, яка відповідає умові і перерахувати всі сузір’я, які основною своєю конфігурацією потрапили всередину цього кола.
-
Місце розташування Сонця серед зір знаходять в точці перетину екліптики з прямою лінією, яка сполучає полюс світу на зоряній карті з обраною датою. Лінію провести на прозорому покритті. Моменти сходу и заходу Сонця визначити сумістивши точку положення Сонця з лінією математичного горизонту, змоделювавши ситуації сходу і заходу, а проти дати прочитати час для кожної з них. Моменти сходу и заходу Сонця визначити за поясним часом (див. розд. VIII, вираз 7).
-
Місце розташування Місяця визначають за координатами a та d, які виписують з астрономічного календаря з точністю до хвилин на момент, близький до моменту заходу Сонця на обрану дату, і наносять на прозоре покриття, позначивши назву. Моменти сходу і заходу Місяця визначають, сумістивши точку положення Місяця з лінією математичного горизонту, змоделювавши ситуації сходу і заходу, а проти дати прочитати час для кожної з них. Моменти сходу и заходу Місяця визначити за поясним часом (див. розд. VIII, вираз 7).
-
Положення планет нанести на прозоре покриття, виписавши з астрономічного календаря координати і з точністю до хвилин на момент початку даної доби. Результати оформити в табл. 1 (див. додатки). Програму спостережень планет оформлюють в табл. 2 (див. додатки), де для кожної години астрономічної ночі приводиться перелік планет, які знаходяться над горизонтом, а також назви сузір’їв, в яких вони знаходяться. Початком астрономічних спостережень на дану дату слід вважати момент заходу Сонця з урахуванням тривалості сутінків (див. розд., VIII, вираз 9). Кінцем спостережень слід вважати момент сходу Сонця, скоректований за сутінки (див. розд. VIII, вираз 10).
-
Моменти верхньої кульмінації зір слід спочатку визначати за місцевим часом, а потім перейти до поясного.
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|