Практична робота на тему Робота з джерелами дослідження

Практична робота на тему Робота з джерелами дослідження

Визначення джерельної бази дослідження

Джерельна база – сукупність джерел, на які дослідник спиратиметься під час написання наукової роботи. Визначення джерельної бази – тобто пошук та відбір джерел інформації один з перших та важливих етапів роботи. Етап, з яким зустрічається кожний дослідник в незалежності від галузі науки, напряму дослідження, його теми, мети, об’єкту, предмету, завдань . Саме від цього етапу залежатиме подальший процес та кінцевий результат роботи.

При формуванні бази джерел інформації необхідно розуміти, що методики дослідження залежатимуть не лише від завдань, а й від джерел.

Формуючи джерельну базу необхідно керуватись певними методологічними принципами. В першу чергу об’єктивністю. Дослідник не може відкидати ту, чи іншу теорію, лише тому, що вона не відповідає його власним поглядам. Іншим принципом може бути збалансованість. Дослідник повинен збалансовувати інформацію. Обирати не лише джерела, які демонструють одну точку зору, а й ті, які можна поставити на противагу першим.

Визначення джерельної бази потребує аналітичного, логічного, синтетичного, порівняльного методів. Для виявлення дезінформації та джерел її походження необхідно:

проводити регулярний моніторинг якомога більшої кількості джерел інформації, співставляючи при цьому отримані дані;
розрізняти факти та думки;

- враховувати, чи здатний інформатор за своїм статусом мати доступ до оприлюднених фактів;

- враховувати суб'єктивні характеристики джерела; -

- пам'ятати, що особливо легко сприймається та дезінформація, яку ви припускаєте або бажаєте почути.

- аналізувати ситуацію на предмет виявлення зацікавлених у поширенні дезінформації сторін.

Інформація поділяється на відкриту та закриту. Відкрита інформація як правило отримана з джерел, доступ до яких для більшості громадян не обмежений законодавчими або іншими нормами. Зокрема, це можуть бути друковані та електронні ЗМІ, телебачення, радіо і т.п. Крім того, до відкритої первинної інформації відноситься інформація, що не призначена для широкого розповсюдження («сіра література» - матеріали різноманітних конференцій, довідники, переліки адрес підприємств, торгові огляди).
Закрита інформація представляє собою відомості, отримані за допомогою конфіденційних оцінок, особистісних знайомств тощо.
Розглянемо основні джерела інформації.

Одним з основних джерел інформації є телебачення. На сьогодні телебачення є частиною системи соціальних відносин людського суспільства, і виконує такі ж функції, як і інші засоби масової комунікації. Разом з тим, телебачення є ефективним джерелом отримання аналітичної інформації. В основному це пов’язано з тим, що, на відміну від інших джерел, телебачення дозволяє наочно спостерігати за тими чи іншими подіями (в цілому біля 65%-70% інформації, яку глядач отримує з телеекрану, не дублюється словами). Якість і результативність будь-якої праці історика вирішальною мірою залежать від повноти і якості джерел, які він використав. Тому професійним обов'язком історика є знання джерельної бази дослідження. Як зазначалося вище, джерельна база дослідження складається з джерел, уже введених до наукового обігу (тобто надрукованих), і тих, які ще не використовувалися у наукових працях. Обов'язковим правилом пошуку джерел є те, що його слід починати з опублікованих джерел по темі, тобто з вивчення бібліографії. Цей процес включає:

- ознайомлення з прикнижковою бібліографією в ході опрацювання наукової літератури з теми дослідження;

- роботу з каталогами бібліотек;

- перегляд бібліографічних покажчиків.

Починаючи роботу над темою, дослідник звертається насамперед до публікацій своїх попередників (якщо вони є), а також до узагальнюючих праць, які можуть стати вихідною точкою дослідження проблеми. Вже в ході цієї роботи історик дістає перші уявлення про коло джерел, які можуть його зацікавити. Проте основну масу опублікованих джерел можна виявити лише на основі цілеспрямованого бібліографічного пошуку, роботи з каталогами, а також із поточними і ретроспективними бібліографічними покажчиками про опубліковані книги.

У наукових бібліотеках є кілька каталогів: алфавітний, систематичний, довідковий, спеціальні (видання іноземними мовами, періодичних видань тощо). До алфавітного каталогу дослідник звертається, коли у нього вже є назви потрібних книг. Для пошуку джерел з певної теми використовується систематичний каталог.

Починаючи пошуково-бібліографічну роботу, слід мати уявлення про типи, види і форми видань документів, прийняті в різні часи. Серед трьох типів видань документів (видання наукового, науково-популярного, навчального характеру) найбільший інтерес для дослідника становлять наукові видання.

Довідкові видання з окремих проблем вітчизняної історії

Види документальних видань досить різноманітні: пофондові, тематичні, документи певного різновиду, однієї особи. За формою і способом видання документів їх можна поділити на такі групи;

• корпус (звід) документів;

• серія документів;

• збірник документів;

• моновидання (книга присвячена одному джерелу);

• альбом;

• плакат;

• публікація в періодичних виданнях;

• публікація в додатках до наукової або науково-популярної праці;

• публікація в тексті наукової або науково-популярної праці. 

Культура роботи з джерелами дослідження

Отримані з різних джерел інформації дані можуть стати корисними лише після того, як будуть піддані необхідному аналізу та максимально точному тлумаченню. Інформація, якою користується політичний аналітик під час своєї роботи повинна бути якісною. Якість інформації – це ступінь розвиненості характеристик інформації, що визначає її практичну придатність для дослідження.

Якість інформації залежить від наступних характеристик:

вірогідність;

надійність;

відносність;

своєчасність;

повнота;

важливість.

Отже, першим етапом джерелознавчої роботи дослідника є пошук і виявлення джерел. Джерелознавча методика виробила систему засобів і прийомів, яка дає змогу оперативно зорієнтуватися в інформаційному просторі, виявити місце зберігання джерел і перейти до їх безпосереднього дослідження.

Будь-яка інформація, отримана з зовнішніх джерел (по відношенню до аналітика) характеризується певним ступенем вірогідності, зокрема, що залежить від ступеня надійності джерела й того, звідки вона отримана. Рівень надійності інформаційного джерела прийнято поділяти на п’ять груп:

- абсолютно надійний і компетентний;

- звичайно надійний;

- не надто надійний;

- ненадійний;

- невизначений.

Різновиди класифікації джерел

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!