Методичні вказівки з оволодіння граматикою німецької мови, Німецька мова, НУДПСУ

Методичні вказівки з оволодіння граматикою німецької мови

Студент повинен практично оволодіти програмним матеріалом з граматики німецької мови, який є необхідним як для говоріння, так і для читання, аудіювання та письма.

Під граматикою слід розуміти сукупність знань, які потрібні людині, щоб висловлюватися самому і розуміти інших.

«Man lernt Grammatik aus der Sprache und nicht Sprache aus der Grammatik».

Німецька мова в порівнянні з українською, має свої граматичні особливості.

Так, у німецькій мові є чотири відмінки, а в українській - сім. Перед іменником, на відміну від української мови, стоїть означений чи неозначений артикль як показник роду, числа і відмінка іменника, а також для вираження категорії означеності - неозначеності, яка виражає його суть.

Дієслова в німецькій мові, на відміну від української, не мають граматичної категорії виду (доконаного і недоконаного).

В німецькій мові як і в українській є три часи; теперішній, минулий та майбутній, але для їх вираження вживається кілька часових форм.

Для вираження теперішнього часу найчастіше вживається форма презенса Ich schreibe einen Brief.

Презенс може вживатися також і для вираження майбутнього часу, якщо в реченні є обставина часу, яка вказує, що дія відноситься до майбутнього часу, наприклад: Ich gehe morgen ins Kino. Інколи презенс використовується для позначення минулої дії, наприклад «Gestern kommt zu mir mein Bruder und fragt nach einem Buch».

На відміну від української мови, німецька мова має три форми минулого часу (імперфект (претерит), перфект, плюсквамперфект) і дві форми майбутнього часу (футурум І і футурум ІІ).

Слід пам’ятати, що три форми минулого часу відрізняються одна від одної своїм вживанням. Найбільш чітко окреслену сферу вживання має плюсквамперфект, він вживається тоді, коли треба підкреслити, що в минулому одна дія відбулася раніше за іншу.

Наприклад, при перекладі речення: «Він хотів спати: він рано встав» - друге дієслово слід обов’язково передати формою плюсквамперфект: er wollte schlafen, er war früh aufgestanden. Якщо обидва дієслова перекласти формою діеслова в імперфект, то значення речення зміниться. Er wollte schlafen, er stand früh auf, що означає: він хотів спати, він рано встав, тобто, мав звичку вставати рано, а не тільки встав рано в цей день.

Два інших минулих часи - імперфект і перфект - в багатьох випадках взаємовідносні. Імперфект (претерит) вживається в розповідях (тому й називається «розповідний»).

Перфект вживається в питаннях і відповідях, тобто в діалозі, розмовній мові співбесідників, дійових осіб та ін., а також в коротких повідомленнях. Його називають розмовним часом.

З двох часових форм футурум найчастіше вживається футурум І, спосіб утворення якого відповідає аналітичній конструкції українського майбутнього часу «бути + інфінітив», наприклад, Іn zwei Wochen werde ich die Prüfungen ablegen - через два тижні я складатиму екзамени. Футурум ІІ в певному розумінні посібник до розглянутого ще плюсквамперфекту: вiн позначає ніби минуле в майбутньому - таку дію, яка в певний момент майбутнього буде відноситися до минулого, наприклад речення In zwei Wochen werde ich die Prüfungen ablegen. Haben означає, що я здам екзамен раніше, ніж через два тижні. Якщо до попереднього речення з футурум І можна поставити запитання: «коли я складу екзамени?», то до другого - «що буде через два тижні?».

Особливу увагу студентам слід звернути на сильні та неправильні дієслова (sein, haben, werden, kommen, bringen, tun, kennen i т.д.), які утворюють минулий час (Imperfekt) за допомогою зміни кореневої голосної, наприклад: ich gehe в презенсі, ich ging в імперфекті; (Неправильні дієслова, крім зміни кореневої голосної ще додатково одержують суфікс -te, наприклад: bringen -brachte, denken-dachte).

Дуже важливе значення для опанування німецькою мовою є керування (Rektion) дієслів, яке полягає в тому, що деякі дієслова німецької мови вживаються тільки з суворо визначеними («власними») прийменниками. Наприклад, дієслову «займатися чим-небудь у німецькій мові відповідає дієслово «sich beschäftigen» з прийменником mit (Dat), (саме з mit, a не з für чи з über). Mein Freund beschäftigt sich mit der Technik.

Мій товариш займається технікою.

Такі дієслова потрібно виписувати в словник разом з прийменником, що вимагає певного відмінка.

З керуванням дієслів в німецькій мові пов’язане таке специфічне німецьке граматичне явище, яке відсутнє в українській мові, як займенникові прислівники. Їх поділяють на питальні, що вживаються для оформлення питальних речень, та вказівні, що використовуються замість іменника з прийменником, якщо цей іменник означає предмет, або абстрактне поняття. Питальні утворюються за допомогою додавання до відповідного прийменника, який керує дієсловом, компонента wо(r) , a вказівні - компонента da(r) .

Приклади з питальними займенниковими прислівниками:

Приклади з вказівними займенниковими прислівниками. 

Цікаве граматичне і семантичне явище в німецькій мові утворюють модальні дієслова, які в порівнянні з українською мовою мають свою специфіку. Їх є шість: können, dürfen, müssen, sollen, wollen, mögen, які називаються модальними тому, що виражають ставлення, відношення (= модальність) до дії, стану предмета чи особи. В презенсі вони всі, за винятком sollen, змінюють в однині свою корeневу голосну і в 1-й і 3-й особах не одержують особових закінчень. Крім того, слід добре знати семантичні відмінності між sollen i müssen, können, i dürfen.

Особливої уваги студентів заслуговує одне з найбільш складних граматичних явищ - відмінювання прикметників. Слід зазначити, що прикметник не має власних граматичних категорій. Рід, число, відмінок прикметника визначається тим іменником чи займенником, для якого він є означенням (повна форма). Закінчення німецького прикметника – означення - залежить ще й від того, який артикль супроводжує його -означений, неозначений чи нульовий.

Якщо перед цим стоїть означений артикль, то останній досить часто визначає рід, число й відмінок не тільки іменника, але й прикметника - означення, наприклад:

der neue Film

die lustige Geschichte

Якщо артикль відсутній (нульовий артикль) або займенник, що стоїть перед прикметником – означенням - не має значення, яке б показувало рід число і відмінок іменника, то прикметник сам бере на себе виконання цього завдання і приймає закінчення артикля

mein alter Freund

interessantes Buch

Студент повинен володіти правильним порядком слів німецького простого поширеного (розповідного, питального, окличного ) , складносурядного речень. Для німецької мови характерна точна фіксація головних членів речення і відносно вільне розташування другорядних.

1) В розповідному та питальному реченні з питальним словом діє «залізне правило»: на другому місці мусить стояти присудок. Якщо він складний, то на другому місці стоїть його відмінювана частина, а невідмінювана частина, в тому числі і відокремлювальні префікси, стоїть в кінці речення, наприклад:

Ich lege morgen die Prüfung ab.

Wann legst du die Prüfung ab?

Gestern fuhr mein Freund nach Donezk ab.

2) В окличних та питальних реченнях без питального слова присудок завжди займає перше місце:

Lesen Sie den Text vor!

Fährt dieser Zug nach Kyiw?

3 ) Порядок слів підрядного речення характеризується тим, що відмінювана частина присудка посідає останнє місце, замикаючи підрядне речення.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!