Розділ 1 на тему Дослідження кон’юнктури міжнародного ринку товару, НУ ЛП

Розділ 1 на тему Дослідження кон’юнктури міжнародного ринку товару

У цьому розділі студент аналізує зібрану інформацію щодо кон’юнктури міжнародного ринку туристичних, медіа-комунікаційних послуг чи інноваційних товарів у заданому регіоні (країні) за такими напрямками:

1.1. Динаміка обсягів виробництва (надання послуг) та товарообігу.

1.2. Динаміка цін.

1.3. Визначення потенціалу та ємності ринку.

1.4. Дослідження рівня ризику.

1.5. Прогнозування ринкової кон’юнктури на певний період.

1.6. Висновки щодо ймовірних обсягів продажу товару (послуги) на досліджуваному ринку (оптимістичний та песимістичний варіант).

Якщо об’єктом курсової роботи є міжнародна туристична чи медіа-комунікаційна діяльність, то досліджується ринок відповідних послуг України та заданих країн (регіону) у розрізі окремих послуг та їх взаємозв’язку.

Якщо об’єктом курсової роботи є інноваційний товар, то перший розділ спрямовується на дослідження ринку цього товару в Україні і за кордоном з урахуванням динаміки і структури виробництва та продажу.

Даний розділ має на меті визначити необхідні параметри ринку товару (послуги) у країні їх продажу для подальшого обчислення обсягів та ціни продажу.

Розрахунок і аналіз потенціалу ринку

Потенціал ринку - це прогнозна сукупність виробничих і споживчих сил, що обумовлюють попит і пропозицію.

Виробничий потенціал виступає у формі можливості зробити й представити на ринок визначений обсяг товарів (продуктів і послуг). Йому протистоїть споживчий потенціал, що виявляється як можливість ринку поглинути (тобто купити) визначену кількість продуктів і послуг. Отже аналіз виробничого потенціалу входять у коло маркетингових інтересів покупця, а оцінка й аналіз споживчого потенціалу в першу чергу цікавлять продавця.

Мікропотенціал фірми (виробничий і торговельно-збутовий) - це її виробничі або торгові потужності, гранично можливий обсяг виробництва, збуту, або товарообігу. Він визначається як сума потужностей сукупності її підприємств. Споживчий мікропотенціал фірми обмежується тим сегментом ринку, на який вона орієнтується. Його обсяг визначається на основі спеціальних обстежень відповідних контингентів споживачів. Аналіз мікропотенціалу входить у число задач маркетингового дослідження.

У загальному вигляді формула потенціалу ринку виглядає в такий спосіб:

де N_i - одиниці виробництва або споживання; W_i - показники потужності одиниць (виробничої або споживчої); Е_х - еластичність попиту або пропозиції; F_j - інші чинники й елементи потенціалу; п - число одиниць потенціалу.

У розгорнутому вигляді принципова схема розрахунку виробничого потенціалу (потенціалу товарної пропозиції) на якійсь період може бути подана у вигляді такої формули:

де Q - виробничий потенціал ринку, тобто обсяг товарів, що може бути виготовлений і запропонований ринку протягом визначеного періоду; N_i - підприємства або група підприємств, що виготовляють даний товар (продукт або послуги); W_i - потужність підприємства (або середня потужність по групі); D_i - ступінь завантаження виробничих площ; R_i - ступінь забезпечення ресурсами, необхідними для реалізації виробничої програми; Е_р - еластичність пропозиції від цін на сировину і готову продукцію; В - внутрішнє виробниче споживання (по нормативах); С - частина продукції, яка, за оцінками, буде виготовлена конкурентами; п - число i-х виробничих підприємств.

При розрахунку потенціалу товарної пропозиції конкретної фірми в процесі вибору дистриб’ютора доцільно замінити приведену вище загальну модель потенціалу обсягу продукції простішою частковою моделлю типу:

де q_i - обсяг продукції (послуг), запланований на i-му виробничому підприємстві до випуску відповідно до портфеля замовлень (q_i=W_i´D_i´R_i); п - число підприємств, із якими укладений (або передбачається укласти) контракт.

Споживчий потенціал характеризується ємністю ринку. Цей показник близький до обсягу попиту, але не тотожний йому.

Ємність ринку – це кількість (вартість) товарів, що може поглинути ринок за певних умов за якійсь проміжок часу:

де Є - ємність ринку (кількість або вартість продуктів і послуг, що можуть бути куплені у визначеному періоді); S_i - чисельність t-ої групи споживачів; k - рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді, або норматив споживання t-ої групи споживачів (нормативи: технологічні - для засобів виробництва, фізіологічні - для продуктів харчування, раціональні - для непродовольчих продуктів і послуг); Е_х - коефіцієнти еластичності попиту від цін і доходів; Р - обсяг нормального страхового резерву товарів; Н - насиченість ринку - обсяг товарів, наявних у домашньому господарстві населення, або засобів виробництва на підприємствах на даний момент часу або за його відрізок; З_ф - фізичний знос товарів; З_м - моральний знос товарів; А - альтернативні ринку форми задоволення потреб (зокрема, натуральні джерела споживання, чорний ринок і т.п.), а також споживання товарів-замінників; С - частка конкурентів на ринку.

Ємність ринку укрупнено можна обчислювати у такий спосіб:

Є = Вн + Зт - Е + І - Ен + Ін,                                     (1.5)

де Є - ємність ринку (повне споживання даного товару в даній країні); Вн - національне виробництво даного товару в даній країні; Зт - залишок товарних запасів на складах підприємств-виготовлювачів; Е - експорт (вивезення товару з країни або регіону); І - імпорт (ввезення товару в країну або регіон); Ен - непрямий експорт (непряме вивезення); Ін - непрямий імпорт (непряме ввезення).

Непрямий експорт і імпорт (вивезення і ввезення) - це товар, в якому зацікавлене підприємство, використаний в інших виробах у якості комплектуючих вузлів або витратних матеріалів. Наприклад, при оцінці ємності ринку електродвигунів можна враховувати електродвигуни, встановлені на вивезених або ввезених у країну (регіон) машинах і устаткуванні. Переважно обмежуються так званим видимим споживанням товару, тобто

Є = Вн - Е + І,                                          (1.6)

тому що одержання точних даних про непрямий експорт (вивезення) та імпорті (ввезення) і про рух товарних запасів на складах вкрай утруднене і ці дані не можуть істотно спотворити результати досліджень.

Ризик

До критеріїв ризику, що випливає з оцінки ринкової кон'юнктури, відносяться:

- ступінь усталеності (коливальності) ринку;

- тенденції, швидкість і вектор розвитку ринку;

- оцінка інтенсивності конкуренції (тип конкурентного ринку, число і потужність конкуруючих фірм, частка ринку, контрольована конкурентами);

- оцінка циклу ринкової кон'юнктури;

- ймовірність ризику (шанси на успіх), визначена з досвіду минулого, з експерименту, з аналогових моделей;

- рівень стабільності політичної ситуації й інституційної захищеності підприємництва.

Найбільше доступний і тому поширений метод оцінки ризику - експертний. Кількісна оцінка ризику здійснюється на основі аналізу кон'юнктури. У якості міри ризику виступають показники коливальності й усталеності основних параметрів ринку, а також характеристики тенденцій його розвитку. Чим інтенсивніша варіація, тим за інших рівних умов більший ризик. Чим більша ємність ринку, чим сприятливіша тенденція, тим ризик менший. На основі цих і інших даних експертами виставляються бали.

Кожний ризик (R) описується визначеним числом (n) і-x чинників (критеріїв ризику), звичайно не більше 10. Значення кожного з них ранжуються за ступенем ймовірного ризику і нормуються, тобто кожному присвоюється визначений бал (B_i), від 1 до 10. При цьому з урахуванням ступеня ризикомісткості кожному такому чиннику присвоюється (експертним шляхом) своя вага (W_i), яка повинна відбивати частку впливу чинника в загальній величині ризику. Сума ваг дорівнює 1. Відсутність якогось чинника оцінюється нульовою оцінкою. Бал чинника перемножується на відповідну вагу, а сума результатів визначає величину даного ризику:

Чим ближче R до 1, тим менший ризик, а чим воно ближче до 10, тим він вищий. Існує поняття зон (областей) ризику. Зона ризику – це межі, у яких ризик не перевищує визначених розмірів. Межа ризику виражаються величиною середнього рівня ризику (R). Нижче приводиться наступна шкала меж зон ризику (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Шкала меж ризику

Розглянемо приклад розрахунку середнього рівня ризику фірми на заключній стадії розробки товару, тобто при підготовці нового товару до виходу на ринок. Тип ризику: небезпека не реалізувати цілком усю партію товару і не одержати намічену суму прибутку. Відібрані 10 чинників (критеріїв) ризику. Експертним шляхом за даними, отриманими у результаті маркетингового дослідження, визначені кон'юнктурні атрибутивні оцінки чинників, кожному чиннику привласнено бал, що характеризує ступінь ризику за рахунок даного чинника, і вага, що відбиває роль даного чинника в утворенні ризикової ситуації.

Приклад розрахунку приведений у наступній таблиці (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Розрахунок рівня ризику

Таким чином, середній рівень ризику виражений коефіцієнтом 3,63. Це означає, що фірма знаходиться в зоні підвищеного ризику. Можуть бути дані рекомендації обмежити інвестиції, підсилити маркетингові заходи щодо просування товару (зокрема, конкурентну боротьбу і рекламу), дотримуватись обережності на етапі виведення товару на ринок.

Прогнозні оцінки ринкової кон'юнктури

Ціль кон'юнктурного аналізу не вичерпується констатаційними оцінками фактично сформованої ситуації і виявленням причинно-наслідкових зв'язків у сфері ринку товарів і послуг. Кон'юнктурний аналіз повинний завершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, у першу чергу попиту і пропозиції.

Прогнозування попиту і пропозиції – це науково обґрунтоване передбачення розвитку попиту і пропозиції в майбутньому на основі вивчення причинно-наслідкових зв'язків, тенденцій і закономірностей.

У практиці статистичного дослідження і прогнозування купівельного попиту по різноманітних видах продуктів і послуг використовуються різноманітні типи моделей, найбільше відповідні характеру і закономірностям розвитку даного ринку. Вибір функції залежить від результату попередніх досліджень і конкретних умов ринкової кон'юнктури, виду товару, сегмента ринку і т.д.

В кінці розділу студенти заповнюють зведену табл. 1.3 та наводять висновок на основі розрахунку трендів основних показників кон’юнктури ринку.

Виконання даного розділу може ґрунтуватися як на власних розрахунках студентів, так і на науково обґрунтованих результатах досліджень у цій сфері, що є актуальними на момент виконання курсової роботи.

При виконанні даного розділу дослідження проводяться за вибраними показниками, інформація про числові значення яких є доступною.

Таблиця 1.3

Результати дослідження кон’юнктури ринку товару (послуги) [1]

*- Оцінка параметру обґрунтовується у відповідному пункті другого розділу. В якості оцінки може братися реальне значення показника або (у разі відсутності необхідної інформації) якісна оцінка у відповідності до п’ятибальної шкали.