Особливості мови та її стиля у кваліфікаційній роботі, Інформаційні управляючі системи та технології, ОДЕУ

Додаток А Особливості мови та її стиля у кваліфікаційній роботі

Нижче наведені основні особливості мови і стиля КР, деякі приклади лексичних засобів зв'язку в науковій мові, а також ілюстративні приклади загальноприйнятих скорочень.

А.1 Особливості мови і стиля кваліфікаційної роботи

Мова і стиль будь-якої кваліфікаційної роботи склалися під впливом академічного етикету, суть якого полягає в інтерпретації власної точки зору та думки інших авторів з метою обґрунтування наукової істини. Певні традиції в спілкуванні вчених між собою як в усній, так і письмовій формі сформувалися досить давно, тому у теперішній час можна казати про деякі особливості наукової мови, які є достатньо усталеними. Найхарактернішою особливістю мови письмової є формально-логічний спосіб викладення матеріалу.

Для наукового тексту є характерними:

– змістовна закінченість;

– цілісність;

– зв'язність.

Найважливішим засобом викладення логічних зв'язків є спеціальні терміни чи словосполучення, які вказують на послідовність розвитку думки, причинно-наслідкові відношення, порядок викладення, суперечливі відношення, узагальнення результатів та інші мовні функції.

В табл. В.1 наведені лексичні засоби зв'язку, які найчастіше використовуються в науковій мові. Зазначені в цій таблиці слова та словосполучення є своєрідними "дорожніми знаками", які попереджають про "повороти" думки автора, інформують про особливості його розумового шляху. Так, слова "дійсно" або "справді" вказують на те, що подальший за ними текст править за доказ якогось ствердження; слова "з іншого боку", "навпаки", "(а) втім" налаштовують читача до сприйняття протиставлення, "бо" – пояснення тощо.

В деяких випадках зазначені в табл. В.1 словосполучення не тільки допомагають позначити переходи авторської думки, а й сприяють покращенню рубрикації тексту. Наприклад, слова “розпочнемо розглядання” можуть замінити заголовні рубрики. Вони, виконуючи роль невиділених заголовків, роз'ясняють внутрішню послідовність викладення і тому в науковому тексті є дуже корисними.

Науковий текст характеризується тим, що до нього залучаються тільки точні, одержані в результаті тривалих спостережень і наукових експериментів відомості та факти. Це обумовлює й точність їх словесного вираження, а відповідно, використання спеціальної термінології.

Треба пам'ятати, що науковий термін є не просто словом, а виразом сутності даного явища. Тому треба з більшою увагою вибирати наукові терміни та визначення. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна наука має свою, властиву тільки їй, термінологічну систему.

Фразеологія наукового тексту покликана, з одного боку, виражати логічні зв'язки між його частинами (такі, наприклад, сталі сполучення, як “привести результати”, “як показав аналіз”, “на основі одержаних даних”, “резюмуючи сказане”, “звідси випливає, що …” тощо), з іншого боку, позначати певні поняття, тобто бути по суті термінами (такі, наприклад, фразеологічні звороти та складні терміни, як “диз’юнктивна нормальна форма”, “автоматне проектування”, “розподілений суперкомп’ютер” тощо).

Таблиця В.1 – Функціонально-синтаксичні засоби зв'язку

Продовження таблиці В.1

Продовження таблиці В.1

А.2 Загальноприйняті скорочення

Окремі слова, якщо вони стоять при власних іменах або цифрових величинах скорочують до однієї або декількох літер із крапкою:

р. – рік (2010 р.); в. – вік (XXІ в.); р. – ріка (р.Дніпро, р.Дністер);

грн. – гривня (45 грн.), р. – рубль (25 р.);

п-н – пан (на початку тексту);

п. – пан (п.Шульженко Л.И.) (у середині тексту);

обл. – область (Одеська обл.);

тис. – тисяча (10 тис.); млн. – мільйон (8 млн.);

млрд. – мільярд (2 млрд.).

У множині ставлять дві літери, без крапки між ними:

рр. – роки (1991-1995 рр.); вв. – віка (XII-XV вв.);

мм – міста (мм. Одеса, Харків), города (гг. Одесса, Харьков) (рос.);

пп. – панове, гг. – господа (рос.) (у середині тексту).

Ініціали поперед пишуть прописними літерами через крапку без проміжків між ними й прізвищем:

Л.И.Шумейко, М.В.Новак.

Після скорочених слів із крапкою рекомендується не робити проміжків, тому що ця крапка не означає закінченої думки, а вказує на скорочене слово:

м.Суми, р.Дністер, т.2, с.18, вул.Ат.Головатого, д.2, кв.25.

Міри площі й об'єму:

1 квадратний метр – 1 м²;

1 кубічний сантиметр – 1 см³.

Ступінь із позначенням пишуть разом, після цифри обов'язковий проміжок.

Міри довжини й ваги позначають відповідно до прийнятої метричної системи мер, крапка після скорочень не ставиться:

Позначення одиниць вимірювання швидкості пишуть через косу рису без проміжків між літерами й без крапок наприкінці:

см/с – сантиметр у секунду;

м/с – метр у секунду;

км/год – километр на годину.

Загальновживані словосполучення й союзи пишуть рядковими літерами із крапками без прогалин між літерою й крапкою:

Загальновживані загальні імена іменники пишуть рядковими літерами разом:

внз – вищий навчальний заклад;

втнз – вищий технічний навчальний заклад.

Назви установ, підприємств, що складаються з початкових літер, пишуть прописними літерами без крапок, лапок і без проміжків між ними:

ООН – Організація Об'єднаних Націй;

НДІ – науково-дослідний інститут;

МЗС – Міністерство зовнішніх справ;

КБ – конструкторське бюро.

Назви вченого ступеня, посади, професії (перед прізвищем):

Посилання на ілюстрації, таблиці й частини тексту:

А.3 Складноскорочені слова й абревіатури 

Розрізняють два види скорочення слів:

1) для зорового сприйняття;

2) для вживання в усній і писемній мові.

Скорочення першого типу не мають граматичного оформлення, вони позначаються рядковими літерами, наприклад: і т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр.; дробове написання п/я, н/р. Це – нормативні скорочення.

Другий тип: Ан-24, КГО – пишуться без крапок і мають граматичні форми.

Надамо деякі зразки скорочень, які вживаються в усіх видах ділових паперів:

– назви документів: РПЗ, РКК, ОРД, техзавдання, техплан, техдокументація;

– назви посад, учених ступенів, звань: член-кор., проф., канд. філол. наук, к.т.н., к.ф-м.н., зав., заст.;

– офіційні форми звертання: доб., п.;

– офіційні назви організацій, установ, відділів: агропром, фінвідділ, Київміськбуд, Укрземпроект;

– скорочення, вживані в планово-обліковій документації: Промінвестбанк, Техпромфінплан, накл. № 5 тощо.

Назви установ, закладів, організацій, утворені з частин слів, пишуться:

– з прописної літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одинично: Укрпромбуд, Укрнафта, Імексбанк.

– з рядкової літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно, педінститут.

Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами: НЛО, АТС, АПН, РАУ, ТЕЦ.

Складноскорочені від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова, пишуться рядковими літерами: неп (під час непу). Такі слова відмінюються.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!