Вимоги до текстуально-графічного оформлення кваліфікаційної роботи, Інформаційні управляючі системи та технології, ОДЕУ

4. Вимоги до текстуально-графічного оформлення кваліфікаційної роботи

Текстуально-графічне оформлення кваліфікаційної роботи рекомендується виконувати за допомогою засобів програмного середовища Microsoft Office, зокрема його частин MS Word, MS Excel та MS Power Point. Але за бажанням автора можливе застосування сумісних з ними інших текстових і графічних середовищ, наприклад, Open Office, тощо. 

4.1. Оформлення тексту розрахунково-пояснювальної записки
кваліфікаційної роботи 

4.1.1. Загальні вимоги до оформлення тексту кваліфікаційної роботи 

Обсяг основного тексту кваліфікаційної роботи, без додатків, повинен становити не менше 60 аркушів комп’ютерного тексту. Обсяг додатків не обмежується.

Текст розрахунково-пояснювальної записки (РПЗ) виконується на аркушах формату А4 (210´297 мм). Заповнення аркушів РПЗ виконується чорним кольором на одній сторінці білого паперу. Сторінка повинна мати 35...40 рядків тексту шрифтом типу Times New Roman розміру 14 pt. Для забезпечення вимоги про кількість рядків на сторінці рекомендується встановлювати міжрядковий інтервал таким, що дорівнює 1,2.

Текст РПЗ для аркушів слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній – 20 мм, лівий – 30 мм, правий – 15 мм.

Текст обов’язково повинен вирівнюватися по ширині з абзацним відступом однаковим для всього тексту і таким, що дорівнює 1,25 см.

Помилки, описки і графічні неточності виправляються зафарбовуванням коректором і нанесенням на те саме місце (або між рядками) виправленого тексту чорного кольору комп’ютерним способом чи від руки. У РПЗ на сторінці повинно бути не більш двох виправлень.

Заголовки структурних елементів „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”, „ДОДАТОК” не нумерують, друкують великими літерами без крапки наприкінці, та розташовують в середині рядку нової сторінки.

Розділи, підрозділи і пункти повинні мати заголовки. Усі заголовки КР оформлюються стилями відповідних заголовків (стилі „Заголовок 1”, „Заголовок 2”, тощо), це необхідно для автоматичного складення змісту РПЗ у подальшому.

Заголовки розділів слід розташовувати в середині рядку з нової сторінки, друкувати великими літерами без крапки наприкінці. Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати без крапки наприкінці рядковими буквами, крім першої великої.

Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках і на титульному аркуші неприпустимі.

Відстань між заголовком і наступним чи попереднім текстом повинна дорівнювати одному рядку.

Заголовки підрозділів або пунктів як елементів тексту ні в якому випадку не можуть бути останніми на сторінці. 

4.1.2. Нумерація структурних елементів кваліфікаційної роботи 

Уся нумерація у кваліфікаційній роботі – сторінок, структурних елементів (розділ, підрозділ, тощо) основної частини, таблиць, рисунків, формул – здійснюється арабськими цифрами за такими правилами.

При нумерації сторінок титульний аркуш є першим аркушем РПЗ. Враховуються усі сторінки, починаючи з титульної, але проставляється нумерація на сторінках, починаючи зі змісту. Сторінки РПЗ необхідно нумерувати, дотримуючись наскрізної нумерації для всього тексту. Номер сторінки проставляють у правому куту верхнього колонтитулу.

Розділи, підрозділи і пункти РПЗ повинні мати порядкову нумерацію в межах тексту КР та позначатись цифрами без крапки наприкінці. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, тощо. Аналогічно нумеруються пункти (1.1.1, 1.1.2, тощо) у межах розділу. Назва розділу, підрозділу і пункту друкується через один інтервал після його номеру.

На відміну від нумерації основних розділів, додатки нумеруються великими (прописними) літерами української абетки, які розташовуються після слова „ДОДАТОК” (див. рис. 3.1). 

4.1.3. Оформлення та нумерація ілюстрацій у кваліфікаційній роботі 

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, блок-схемі) слід розташовувати в РПЗ безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті.

Всі ілюстрації повинні мати назву, котру розміщують під ілюстрацією з вирівнюванням по центру. Будь-яка ілюстрація позначається словом „Рисунок”, що разом з назвою ілюстрації розміщують через одну строку після неї. Нумерація ілюстрацій є наскрізною у межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Номер ілюстрації від її назви відокремлюється тире, крапка наприкінці назви не ставиться. Наприклад, другий рисунок третього розділу слід зазначити таким чином: 

Рисунок 3.2 – Структурна схема алгоритму метода 

Посилання на ілюстрацію в тексті скорочують й пишуть з рядкової літери, наприклад, див. рис. 3.2 або при неявному посиланні у дужках таким чином – (рис. 3.2).

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, її можна переносити на наступні сторінки, притримуючись відповідних вимог стандартів для кожного типу ілюстрацій окремо.

Декілька різних ілюстрацій можна розміщувати на окремому листі РПЗ, та наводити їх після найближчих посилань у тексті. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках включають до загальної нумерації сторінок КР.

Ілюстрації розташовують так, щоб їх можна було розглядати без повороту РПЗ (орієнтація – книжкова). У крайньому випадку ілюстрації виконуються в альбомній орієнтації з поворотом РПЗ за годинниковою стрілкою.

При виконанні діаграм, графіків стрілки на осях ставляться тільки в випадку коли на них не вказані цифрові позначення. Одиниці вимірювання величин, що розташовані по осях, вказуються обов’язково.

Приклади оформлення ілюстрацій наведені на рис. 4.1 та рис. 4.2.

Рисунок 4.1 – Структурна схема однорівневого дискретного одновимірного вейвлет-аналізу

Рисунок 4.2 – Коефіцієнти вейвлет-перетворення гармонічного сигналу за допомогою вейвлета Хаара: а – апроксимуючі cA, б – деталізуючі cD 

Якщо ілюстрація має елементи з номерами або умовними скороченнями (див., наприклад, рис. 4.1), то вони повинні бути обов'язково роз'яснені в тексті або в ілюстрації безпосередньо після її назви. 

4.1.4. Оформлення та нумерація таблиць у кваліфікаційній роботі 

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Нумерують таблиці наскрізною порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою (див., наприклад, табл. 4.1).

Таблиця має назву, котру друкують без абзацного відступу рядковими літерами, крім першої великої, і розміщують на відміну від рисунків, безпосередньо над таблицею без крапки наприкінці, наприклад перша таблиця четвертого розділу нумерується та іменується в указаний спосіб: 

Таблиця 4.1 – Середня швидкість шифрування систем, що тестувались

Посилання на таблиці в тексті скорочують й пишуть з рядкової літери, наприклад, див. табл. 4.1 або при неявному посиланні (табл. 4.1).

Якщо рядки таблиці не вміщуються на одній сторінці, її переносять на наступну сторінку. В продовженні таблиці найменування стовпців замінюються порядковими номерами, при цьому відповідний рядок нумерації додається також до першої частини таблиці. Назву таблиці вказують тільки один раз на початку таблиці. Далі її замінюють словами: „Продовження табл. N.N” із зазначенням її номера (див. додаток В.

Заголовки стовпців таблиці пишуть починаючи з великої літери, а підзаголовки – з рядкової, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть із великої літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки стовпців вказують в однині. 

4.1.5. Оформлення та нумерація переліків у кваліфікаційній роботі 

Перелік, або перерахування – фрагмент тексту, що складається з попередження про те, що далі піде перерахування понять, предметів або дій (елементи переліку), і із самих цих нумерованих або позначених літерами чи графічними знаками елементів переліку.

Переліки, за необхідністю, можуть бути наведені в середині розділів, підрозділів і пунктів. Попередження переліку закінчується двокрапкою.

Переліки можуть бути однорівневими або багаторівневими. Однорівневі переліки можуть бути нумеровані числами або рядковими літерами із дужками, або позначені графічним знаком короткого тире (–).

Наприклад:

Електричні схеми поділяють на:

1) структурні;

2) функціональні;

3) принципові.

Або

− структурні;

− функціональні;

− принципові.

В цьому прикладі застосовані такі рекомендовані параметри абзацу переліку: відступ зліва – 1,25 см, виступ – 0,75 см, позиція табуляції – 2 см.

Багаторівневі переліки повинні оформлюватися як ієрархічні нумеровані списки на подобу до заголовків розділів, підрозділів, пунктів. Прикладом такого переліку може слугувати зміст РПЗ (див. рис. 3.1). 

4.1.6. Оформлення формул та рівнянь у кваліфікаційній роботі

Формули й рівняння є частиною речення, тому прості формули, на які немає посилань у наступному тексті, можуть бути поміщені безпосередньо в рядку. Складні багаторівневі формули й формули, на які є посилання в тексті, поміщаються посередині окремого рядка безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинне залишатися по одному вільному рядку.

Формули й рівняння нумерують у межах розділу, наприклад, перша формула четвертого розділу – (4.1). Номер указують на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні рядку. Приклади оформлення формул безпосередньо в рядку й у окремому рядку з нумерацією наведені на рис. 4.3.

Рядок з окремою формулою повинний бути відформотований за допомогою різних табуляторів вирівнювання так, як показано на рис. 4.4.

Пояснення значень символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони надані в формулі. Перший рядок пояснення починають без відступу словом „де” без двокрапки після нього. Пояснення значення кожного наступного символу або коефіцієнта треба давати з нового рядка зі стандартним абзацним відступом, закінчуючи його крапкою з комою. Після останнього пояснення ставиться крапка. 

Рисунок 4.3 – Приклади вставки формул безпосередньо в текст і в окремому рядку 

Рисунок 4.4 – Приклад форматування рядка з окремою формулою 

Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, наприклад система рівнянь, відокремлюються комою і номер системи проставляється посередині так, як вказано нижче:

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули чи рівняння на знаку операції множення застосовують символ „×”.

Посилання на формули чи рівняння в тексті пишуть з рядкової літери, наприклад, див. вираз (4.1) або при неявному посиланні – як слідує з (4.1).

Усі формули необхідно набирати, застосовуючи вбудовані у текстовий процесор або зовнішні редактори формул, Microsoft Equation або MathType. 

4.1.7. Оформлення додатків до кваліфікаційної роботи 

Додатки слід оформляти як продовження основної частини роботи на наступних сторінках РПЗ в порядку з’явлення посилань на них у основному тексті. Додатки мають наскрізну з основною частиною РПЗ нумерацію сторінок.

Якщо додатків більше одного, то вони можуть бути відділені від основного тексту РПЗ окремим аркушем, посередині якого великими літерами в розрядку друкують слово „ДОДАТКИ”.

Кожний додаток починається з нової сторінки у середині першого рядку якої друкують слово „Додаток” і велику літеру, що зазначає його номер. З наступного рядка друкують заголовок додатку рядковими літерами з першої великої. Наприклад: 

Додаток А

Копії графічної частини дипломного проекту 

За заголовком на цій же сторінці і далі на наступних сторінках, якщо потрібно, розміщується власно додаток.

Додатки слід, позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Е, тощо.

Один додаток позначається як додаток А без окремого розділювального аркуша.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти, які слід нумерувати у межах кожного додатку відповідно до вимог нумерування в основному тексті. У цьому разі ставлять номер додатку – літеру і цифру через крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати з межах кожного додатку, аналогічно нумерації в розділах основної частини, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г.

Посилання на додатки в тексті пишуть з рядкової літери, наприклад, див. додаток А.2 або при неявному посиланні (додаток А.2). 

4.1.8. Оформлення посилань в кваліфікаційній роботі 

При написанні РПЗ кваліфікаційної роботи обов’язково виникає необхідність в застосуванні відомостей с тих чи інших літературних джерел: підручників, навчальних посібників, монографій, журнальних статей, документів, що розташовані в мережі Internet, тощо. Нумерований перелік (список) цих джерел складається та розташовується наприкінці РПЗ після висновків. Правила, за якими створюється повне бібліографічне описання та приклади оформлення переліку джерел наведені у додатку Б.

А в основному тексті кваліфікаційній роботі посилання на джерела слід зазначати їхнім порядковим номером за переліком посилань, відділеним квадратними дужками, наприклад, “… у роботах [1 – 7, 23, 25] …”. Тут за допомогою тире вказаний діапазон джерел з першого по сьомий та розділені комою окремі номери 23 й 25.

При створенні переліку джерел, що включаються до нього, подаються мовою оригіналу (українською, англійською, російською тощо). 

4.2. Оформлення графічної частини кваліфікаційній роботі 

Графічна частина КР – це деяка кількість електронних креслень і/або плакатів, що розкривають зміст кваліфікаційної роботи й необхідних для повного й ефективного подання результатів при її захисті. Вона призначена для ілюстрації:

− методів і результатів дослідження;

− функціонального моделювання й проектування;

− фізичних та математичних моделей;

− алгоритмів;

− структурних, функціональних і принципових схем;

− роботи пристроїв за допомогою часових діаграм;

− результатів картографічного моделювання;

− представлення даних у вигляді графіків, таблиць;

− інших матеріалів роботи.

Ця частина кваліфікаційної роботи виконується у двох видах: електронному – у формі презентації для показу за допомогою проектора під час захисту й у вигляді твердих копій на аркушах формату A4 в одному з додатків РПЗ.

Обсяг презентації визначається розумною достатністю числа слайдів, необхідної для ясного викладу змісту кваліфікаційної роботи, з огляду на те, що час, який відводиться на доповідь, складає не більш 10 хвилин.

Як правило, електронні ілюстрації готуються в одному з форматів, зручних для посторінкового показу, наприклад, Microsoft PowerPoint тощо.

При виконанні схем цифрової та комп'ютерної техніки й ін. варто застосовувати відповідні системи автоматизованого проектування (САПР, CAD). При цьому слід користуватися стандартами оформлення креслень, властивих таким засобам (наприклад, форматами AutoCAD, OrCAD).

Допускається виконання креслень у неспеціалізованих середовищах (наприклад, MS Word) з обов'язковим дотриманням вимог стандартів ЄСКД (ГОСТ 2.701-84, ГОСТ 2.709-89 і ін.). Біля кожного елемента таких схем повинні бути наведені його позиційні позначення відповідно до вимог ГОСТ 2.702-75 (СТ СЭВ 1188-78).

Виконання графічної частини, що стосується розробки програм, обов'язково повинне проводитися з використанням засобів автоматизованої розробки програмного забезпечення (CASE), таких, як Microsoft Visio, Rational Rose, Platinum ERWin і ін.

Блок-схеми алгоритмів повинні виконуватися відповідно до вимог ЄСПД.

Дипломні проекти, на відміну від магістерських робіт, обов'язково повинні містити не менш трьох креслень, виконаних із дотриманням усіх вимог відповідних засобів проектування. 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Дипломное проектирование. Учебное пособие / Под ред. д.т.н., проф. В.И. Лачина. – Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 2003. – 352 с. (Серия «Высшее образование»)

2. Кечиев Л.Н., Крючков Н.М. Методические указания по дипломному проектированию для студентов специальности 200800 “Проектирование и технология радиоэлектронных средств” и специальности 220500 "Проектирование и технология электронно-вычислительных средств". – М., МГИЭМ, 2007.

3. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – Введ. 01.01.96. – К.: Держстандарт України, 1995.

4. ГОСТ 7.82–2001. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. – Минск: Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации; М.: Изд-во стандартов, 2001. – 32 с.

5. Единая система конструкторской документации: Справочное пособие / С.С.Борушек, А.А.Волков, М.М.Ефимова и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 352 с.

6. Межгосударственный стандарт ГОСТ 19.005-85. Единая система программной документации. Р-схемы алгоритмов и программ. Обозначения условные графические и правила выполнения. – Введ. 01.07.86. – К.: Держстандарт УРСР, 1986.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!