Тема 5 Проектування раціональних режимів праці і відпочинку, Фізіологія і психологія праці, КНЕУ ім. Гетьмана

Тема 5 Проектування раціональних режимів праці і відпочинку

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Раціоналізація режимів праці і відпочинку як важливий напрям управління функціональним станом працівників.

1.1. Сутність, види і критерії раціональності режимів праці і відпочинку.

1.2. Фізіологічні передумови і  закономірності розробки режимів праці          відпочинку.

1.3. Зміст відпочинку. Ефект Сєченова як фізіологічна  основа активного відпочинку.

1.4. Застосування функціональної музики та її вплив на працездатність працівників.

1.5. Вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці.

Розділ ІІ. Регламентовані перерви на відпочинок та методи їх встановлення.

2.1. Порівняльна оцінка методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок.

2.2. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища.

2.3. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників.

Розділ ІІІ. Проектування раціонального режиму праці і відпочинку.

3.1. Основні напрямки вдосконалення режиму праці і відпочинку.

3.2. Оцінка існуючого і розробка проекту нового режиму праці і відпочинку.

Висновки

Література 

Методичні поради до виконання курсової роботи 

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел, законодавчих і відомчих матеріалів і розкривати наступні питання:

– фізіологічні передумови необхідності чергування періодів роботи і відпочинку;

– сутність і складові режиму праці і відпочинку;

– види режимів праці і відпочинку та фактори, які їх зумовлюють;

– критерії раціональності режимів праці і відпочинку;

– фізіологічні закономірності розробки режимів праці і відпочинку;

– методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок та сфера їх застосування;

–  типові, окремі та  нестандарті режими праці і відпочинку;

– зміст відпочинку, його фізіологічна основа і застосування на виробництві;

– функціональна музика як фактор раціоналізації режимів праці і відпочинку, методика використання;

– вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці.

Аналітична частина курсової роботи передбачає оцінку різних методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок і сфери їхнього застосування, а також конкретні розрахунки тривалості регламентованих перерв.

В конструктивній частині роботи необхідно обґрунтувати напрямки вдосконалення існуючих режимів або розробки нових, зокрема щодо вибору методів, організації відпочинку, застосування функціональної музики, виробничої гімнастики тощо, а також розробити проект режиму праці і відпочинку для конкретного виробничого процесу. 

Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу 

Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок, визначити їх кількість і час надання залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища.

Таблиця 1

Характеристики факторів трудового процесу і виробничого середовища в цеху механічної обробки металу; питома вага оперативного часу в загальній тривалості робочої зміни 72%, тривалість зміни 8 годин

Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників, визначити кількість і час надання перерв для відпочинку.

Таблиця 2

Розрахувати показник втоми, загальну тривалість, кількість і час надання регламентованих перерв на відпочинок робітників штампувального цеху за наступних даних і дати необхідні пояснення

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 

Розробити проект режиму праці і відпочинку, обґрунтувавши:

– тривалість і раціональність надання обідньої перерви;

– тривалість, кількість і розподіл регламентованих перерв на відпочинок;

– час впровадження і тривалість різних видів виробничої гімнастики;

– час призначення, тривалість і характер функціональної музики;

– організацію відпочинку.

Виробнича ситуація: робота - щипання слуди виконується вручну. Зміст роботи зводиться до розщеплення спеціальним ножем тонких (10-40 мк) пластинок від куска-злитку.

Загальна тривалість операції – 3-4 сек;

Тривалість одного трудового прийому 0,4-1,0 сек.

Повторюваність однотипних рухів за зміну 16-17 тис. раз.

Робота виконується індивідуально.

Інтенсивність – 50 рухів за хвилину.

Отже, робота характеризується високим рівнем інтенсивності і монотонності. Тривалість робочої зміни 8 год. Початок роботи о восьмій годині. Закінчення – о 17 год., перерва на обід з 12 до 13 год. Виробнича гімнастика проводиться в 10 год. 30 хв.

Робоча поза «сидячи». Функціональна музика не застосовується.

Крива працездатності має свої особливості. В першій половині зміни (перші 2 години) продуктивність праці зростає, не стабілізуючись, однак, на досягнутому рівні протягом певного часу, а зразу починає знижуватися протягом наступних 2 годин до рівня, нижчого за вихідний. Таким чином, фаза стійкого стану практично відсутня.

У другій половині  зміни виробіток періодично коливається (то збільшується, то різко падає і знову зростає). Найбільший спад продуктивності праці відмічається після 13год30 хв до 14 год та після 15 год. 30 хвилин.

Функціональні зрушення досить виражені і виявляються уже  в перші 1,5-2 години роботи (частота пульсу перед обідньою перервою перевищує вихідний рівень на 6-7%, аналогічно змінюється час реакцій). Після обідньої перерви час реакцій зменшується і до кінця зміни тримається на одному рівні.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!