Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 4286 Тема 3 Литово-польська доба української історії (XIV – сер. XVII ст.), Історія України

Тема 3 Литово-польська доба української історії (XIV – сер. XVII ст.), Історія України

« Назад

4286 Тема 3 Литово-польська доба української історії (XIV – сер. XVII ст.), Історія України

Тема 3 Литово-польська доба української історії (XIV – сер. XVII ст.)

План лекції:

  1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.

  2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.

  3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької держави. 

Семінар: ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ 

Мета: визначити причини та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств. 

Питання для обговорення:

  1. Інкорпорація українських земель до Литовського князівства та шляхетської Польщі. Політичний та соціально-економічний розвиток окремих українських регіонів у складі Великого князівства Литовського та Польської держави.

  2. Етапи інтегрування Великого князівства Литовського та Польщі. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель.

  3. Релігійне і культурне життя в литово-польський період. Діяльність православних братств. 

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Проаналізуйте специфіку політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?

Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.

2. Готуючи відповідь на питання, при аналізі етапів інтегрування зверніть увагу на те, що різні об'єднавчі заходи Польщі і Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ), які були покликані підси­ли­ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. З'ясуйте чому? Після цьо­го переходьте до розкриття причин, які змусили об'єднати держави у 1569 р. Кожна з країн переслідувала власну мету, тому Ви маєте чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому ВКЛ. Розкриваючи унійний процес, Ви побачите, що об'єд­навчий сеймтривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з'ясувати причи­ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте­ре­сів різних суспільних станів ВКЛ. Обов'язково сконцентруйте увагу на представ­ни­ках українського суспільства, їх позиції в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн­сь­кого суспільства (в економічній, соціальній, релігійній сферах тощо).

3. В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на посилення процесу покатоличення після утворення Речі Посполитої, визначити наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об'єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища.

Визначте причини, що зумовили Реформаціюв Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов'­яз­ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе­реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас­лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців. 

Семінар: ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА. ЗАПОРІЗЬКА СІЧ, ЇЇ УСТРІЙ І ТРАДИЦІЇ 

Мета: Проаналізувати процес виникнення українського козацтва та заснування Запорозької Січі, визначити роль козацтва у вітчизняній історії. 

Питання для обговорення:

1. Причини виникнення українського козацтва.

2. Запорізька Січ, її суспільно-політичний устрій та військова організація.

3. Причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст.

4. Гетьман П. Сагайдачний і участь козаків в європейській політиці.

Методичні вказівки до семінару:

1. В першому питанні слід звернути увагу перш за все на чинники, що зумовили генезис українського козацтва, його феноменальність не лише у вітчизняній історії, але й в загальноєвропейському історичному процесі. Покажіть рівень дослідження даної проблеми у вітчизняній історіографії.

2. Готуючись до відповіді на питання, охарактеризуйте роль козацтва в житті українського суспільства, причини перетворення його на національну еліту. Розкрийте місце і значення Запорозької Січі як центра українського суспільно-політичного і культурного життя XVI – XVII ст., особливості її устрою і традицій, їх вплив на тогочасне суспільство.

3. Визначте причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст., роль, яку відігравало в них запорозьке козацтво. Розкриваючи питання, з'ясуйте значення і місце еліти в сус­пільстві. Ви маєте вийти на обґрун­тований висновок, що будь-яке суспільство не мислиме без своєї провідної верстви (еліти, аристократії, шляхти тощо), яка в силу своєї харизми, культурної й інте­лектуальної вищості визначає й спрямовує розвиток суспільства.

Далі слід зазначити, що процес полонізації, як наслідок утворення Речі Посполитої і включення українських земель до її складу, практично позбавив українське суспільство на середину XVII ст. власне української шляхти. У цьому контексті надзвичайно важливо показати, які наслідки така ситуація мала для подальшого розвитку українських суспільних процесів.

4. Характеризуючи діяльність гетьмана П. Сагайдачного, визначте роль українського козацтва у тогочасних геополітичних процесах, його вплив на зовнішню політику не лише Речі Посполитої, а й суміжних держав. Зверніть увагу, що саме досвід, набутий козаками у військових походах гетьмана П. Сагайдачного сприяв перетворенню козацтва на військово-політичну еліту українського суспільства. 

Ключові поняття і терміни:

Інкорпорація, сейм, Люблінська унія, Кревська унія, Литовські статути, Річ Посполита, шляхта, магнати, поспільство, еліта, харизма, про­цес полонізації, покатоличення, уніатська церква, козацтво, Запорізька Січ, козацький реєстр, Реформація, православні братства, колегіум, ментальність. 

Питання для самостійної роботи:

  1. Чи вплинуло утворення Речі Посполитої на українське суспільство? Якщо так – то в чому це проявилося і яке мало значення?

  2. Визначте причини полонізації української шляхти. Які її наслідки?

  3. Визначте причини, що привели до утворення греко-католицької церкви? Які наслідки мало утворення нової церкви для українського суспільства?

  4. Розвиток культури в литовсько-польський період. 

Методичні вказівки і рекомендації: 

Перше питання. Студент повинен проаналізувати наслідки утворення Речі Посполитої для подальшого соціально-економічного, політичного та духовного розвитку українського народу. При цьому зверніть увагу на негативні та позитивні впливи, простежте взаємозв‘язок між внутрішньою політикою владних кіл Речі Посполитої та зростанням соціального протесту з боку різних верств українського населення.

Друге питання. Розкриваючи причини полонізації української шляхти, студент повинен усвідомлювати особливості суспільної трансформації, що відбулася внаслідок включення Подніпров‘я до державного організму Речі Посполитої; вміти охарактеризувати станову структуру новоствореної держави. При цьому слід пам‘ятати, що феодальне суспільство – це суспільство закритого типу, в якому чітко зафіксований статус кожної верстви.

Зверніть увагу, що саме полонізація відкривала шлях українським феодалам до збереження звичного для них соціального статусу з широкими правами та привілеями, а найголовніше – збереження земельної власності. За допомогою прикладів студент повинен охарактеризувати шляхи полонізації української шляхти та наслідки цього процесу (бажано було б скористатися працями Н.М. Яковенко, рекомендованими у списку літератури).

Третє питання. Характеризуючи причини, що зумовили церковний унійний процес наприкінці XVI ст., слід розглядати їх на тлі загальноєвропейського релігійного життя, й зокрема протистояння Реформації та Контрреформації, та ролі ордену єзуїтів у суспільному і духовному житті тогочасної Речі Посполитої. З іншого боку, утворення греко-католицької церкви сприймалося окремими ієрархами церкви як сприятливий ґрунт для ліквідації наслідків розколу між Римським престолом та Константинопольським патріархатом, який відбувся 1054 р., і налагодження міжконфесійних відносин.

Студент повинен чітко визначати наслідки Брестської церковної унії для українського суспільства. При цьому зверніть увагу на структурні зміни в українській церкві, що відбулися по укладенні унії 1596 р., а також ставлення до нової церкви різних категорій і груп населення, зокрема козацтва.

Бажано було б простежити еволюцію ролі греко-католицької церкви у житті українців впродовж кінця XVI – першої половини XIX ст., в процесі якої вона перетворилася на впливовий чинник культурного і духовного поступу населення західноукраїнських земель, на чинник національного відродження в регіоні. 

Завдання для індивідуальної роботи:

  1. Створення Кримського ханства і його стосунки з Україною.

  2. Історичний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

  3. Українське козацтво і національно-культурний рух в Україні в ХVІ – середині ХVІІ ст.

  4. Релігійне життя в Україні в Україні в ХІV – ХVІ ст.

  5. Культурно-освітня політика Петра Могили. 

Література:

  1. Боплан Г.Л. Опис України. – К., 1990.

  2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1991.

  3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

  4. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

  5. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К.. 1992.

  6. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

  7. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К., 2006. – Т. 1.

  8. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К., 1997.

  9. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. – Т. 6. – К., 1998.

  10. Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорізького. Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середина XVII століття. – К., 1991.

  11. 100 найвідоміших українців / За заг. ред. Ю. Павленка. – К., 2005.

  12. Ульяновський В., Кржижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. – К., 1994.

  13. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

  14. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1990 – 1993.

  15. Яковенко Н.М. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. - № 3.

  16. Яковенко Н.М. Нарис історії України (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.). – К., 1996.

  17. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!