Тема 2 Княжа доба української історії у світових вимірах, Історія України
« НазадЗМ 2. УКРАЇНА В ЕПОХУ ФЕОДАЛІЗМУ (IX – XVIII ст.)Тема 2 Княжа доба української історії у світових вимірахПлан лекції:
Семінар: ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ( XII-XIII ст.) Мета: З'ясувати причини, що привели до появи земельних династій, місце економічного чинника у цьому процесі. Проаналізувати культурні здобутки Русі, значення прийняття християнства. Наголосити на продовженні державного існування Русі після завоювання Києва, що проявилося в піднесенні Галицько-Волинського князівства. Питання для обговорення:
Методичні вказівки до семінару: 1. Розкриваючи перше питання, студент має звернути увагу на низку чинників: піднесення землеробства, ремесла, еволюція торгівлі (як внутрішньої так і зовнішньої) були серед причин появи феодальної роздрібненості. Проаналізуйте місце бояр-землевласників у політичному житті країни в X-XII ст., і Ви вийдете на ще одну складову роздробленості. Зверніть увагу на зміну форми успадкування князівської влади. При цьому, студент має чітко усвідомити, що феодальна роздробленість Русі не означала розпаду держави. Змінилася лише форма монархії з одноосібної на колективну. Цю зміну студент і має пояснити. У контексті вказаного питання необхідно звернути увагу на вплив степового фактора, як однієї з причин розробленості. Однак, увага, необхідно чітко визначити у чому він проявився (адже, власне, воювали між собою руські князі). 2. У наступному питанні доречно почати з пояснення, хто такі монголо-татари, звідки вони взялися, особливості їх суспільного устрою. Необхідно згадати про битву на р. Калці. Далі побіжно розкрити етапи завоювання ними Русі, й зупинитися на обороні Києва. Визначити наслідки монголо-татарського завоювання для подальшого розвитку давньоруських земель. У ході відповіді студент має вийти на причини, які привели до поразки руських князівств (адже чисельність монголо-татарського війська не перевищувала 150 тис. осіб). 3. Говорячи про Галицько-Волинське князівство, необхідно звернути увагу на специфіку системи взаємовідносин боярства і князя. Студенту необхідно визначити причини свавілля галицького боярства, джерела їх багатства. Приклад Галицького князівства є взірцем олігархічної форми правління в Русі (при цьому зверніть увагу, що вона відрізнялась як від подібних, але не тотожних, форм влади у Псковській та Новгородській республіках, так і від Володимиро-Московського абсолютизму). Необхідно розкрити специфіку взаємин між князівством і сусідніми державами, та їх вплив на внутрішню ситуацію в країні. В кінцевому рахунку студент має підійти до розуміння того, що після знищення Києва, всі форми суспільної організації Русі, соціальних відносин і права продовжили своє існування в практично незмінному вигляді в Галицько-Волинському князівстві, продовживши тим самим, власне руську державність ще на сторіччя. 4. Питання культури, за своїм обсягом та повнотою підсумовує давньоруський період української історії. Студент має зрозуміти, що феномен злету культури Київт.ї Русі пояснюється глибоко розвинутими місцевими традиціями. Саме з цієї позиції він має підійти до аналізу місця і ролі християнства в руській культурі. У цьому контексті необхідно звернути увагу на появу нових форм в архітектурі, живопису, на розвиток шкільництва (увага, необхідно чітко визначитися із причинами відкриття шкіл). Не можна оминути увагою і розвиток літератури, як перекладної, так і місцевої. У процесі розкриття цього питання надзвичайно важливо провести паралелі, порівнюючи розвиток культури (а ми, як бачите, акцентуємо увагу, головне на мистецтві) на ранніх етапах розвитку держави із тим, якого він досяг у XII-XIII т.. і тоді студент має прийти до висновку, що феодальна розробленість сприяла розвитку культури ( аргументацію даної тези необхідно навести на семінарі). Ключові поняття і терміни: Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігархічна форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис. Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:: Перше питання. Зверніть увагу, що перші ознаки політичної роздрібненості з‘явилися по смерті Ярослава Мудрого. Наприкінці ХІ ст. стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, зумовлене подальшим розвитком феодальних відносин. Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі. Друге питання. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. Такі відносини в київській Русі між великим київським князем, удільними князями і боярами, історики називають феодальною драбиною. Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння — вотчин, посилення влади удільних князів і бояр). Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме — до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну. Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припинила своє існування. Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|