Рекомендації до виконання окремих розділів роботи, Планування і організація турбізнесу, НУХТ

5. Рекомендації до виконання окремих розділів роботи

Зібраний, опрацьований та систематизований матеріал студент розподіляє по окремих питаннях, послідовність викладення яких встановлено планом курсової роботи.

Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 50 сторінок друкованого тексту, включаючи список використаних джерел (не менше 20). До загального обсягу роботи не входять додатки.

Матеріали курсової роботи розміщують у такій послідовності:

1) Титульна сторінка оформлюється згідно з додатком 3.

2) Бланк завдання(заповнений та підписаний) (Додаток А).

3) Зміст є переліком структурних елементів курсової роботи. Назви заголовків у змісті перераховуються у тій же послідовності і формулюванні, що і в тексті курсової роботи. Навпроти кожного заголовка вказують тільки порядковий номер сторінки, на якій розміщений початок розділу. Номери сторінок повинні бути написані так, щоб розряди чисел були розташовані один над іншим. Слово «сторінка» або його скорочення не пишеться.

4) Вступ (обсягом 3-4 сторінки).

У вступі обґрунтовується: актуальність і науково-практичне значення вибраної теми, особливості організації туристичного обслуговування у різних формах та видах туризму; формулюються об’єкт і предмет дослідження; вказується мета та завдання роботи; зазначаються використовувані методи та інформаційні джерела дослідження, наукове та практичне значення проведеного дослідження.

Предмет дослідження – самостійно розроблений проект туристичного продукту (туру) за вказаними параметрами (маршрут, соціально-віковий склад туристів, тривалість).

Об’єкт дослідження – особливості ресурсної бази та організації обслуговування конкретного виду туризму в Україні.

Мета роботи – формулюється відносно обраного предмета дослідження стосовно об'єкта дослідження.

5) Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.

У першому розділі курсової роботи (теоретичному) - «Науково-теоретичні основи організації та розробки турів (конкретного виду)» - розглядаються загальні теоретичні підходи до розробки та організації окремих видів туристичних продуктів на основі аналізу літературних джерел та практичного досвіду в Україні та за кордоном.

Описується суть окремих видів туризму, міжнародний та вітчизняний досвід їх організації, економічний, соціальний та екологічний ефект від їх розвитку на певній території. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – картами, таблицями, діаграмами тощо.

Доцільним є аналіз ринку окремого виду туризму.

Аналізуються основні риси існуючого та очікуваного попиту на подібні тури, проектується портрет потенційного споживача. На основі характеристик визначеного сегменту споживачів складається набір вимог до процесів обслуговування туристів під час подорожі. Доцільно проілюструвати цей параграф статистичною інформацією, даними соціологічних досліджень, власними спостереженнями тощо.

У другому розділі – «Інформаційно-організаційне та технічне забезпечення туру» –повинно бути представлений детально обґрунтований проект туру.

У параграфі 2.1. надається загальна характеристика туру, обгрунтовується вибір пунктів нового маршруту. Він пов'язаний з цілями поїздки, соціальним статусом, інтересами, побажаннями туристів. Вибираються місця з найбільш цікавими пам’ятниками, музеями, театрами , галереями тощо.

Необхідно у табличному вигляді надати загальну інформацію про забезпеченість регіону закладами розміщення, надається їх коротка характеристика: категорія, місцезнаходження; умови і вартість проживання, оснащення номерів, послуги, які входять у вартість проживання та які оплачуються додатково, варіанти харчування та пансіон.

Аналогічно слід провести аналіз наявних закладів ресторанного господарства, що відповідають параметрам заданого виду туру. Визначається період і обсяг надання послуг кожним підприємством. Складаються цінові таблиці.

Окремим параграфом 2.2 задаються основні параметри туристичного маршруту Технологічну карту побудови маршрутів рекомендується здійснити у програмі Vizicom 3.5.11 України 2012 або у програмі Google Maps.

Алгоритм побудови маршруту:

І. Внесення даних інформаційного характеру і територіального розташування населених пунктів.

Первинним завданням, для побудови маршрутів, є внесення даних інформаційного характеру і територіального розташування необхідних об'єктів. Спочатку, наводиться курсор на вкладку «Пошук населеного пункту», розташовану у лівому нижньому кутку і клікається по ній лівою кнопкою мишки. У графі «Назва» обирається назва необхідного населеного пункту, в стовпці нижче будуть представлені наявні в програмі варіанти назви населених пунктів відповідні необхідному запиту, пошук необхідного пункту і клік лівою кнопкою миші. Вибраний населений пункт виділяється на карті межею червоного кольору.

ІІ. Нанесення точки (мітки) на карту.

У верхній панелі інструментів обирається значок «Мітки на карті» і клік по ній лівою кнопкою мишки.

Замість курсору на екрані з'явиться значок, наводиться хрестик на необхідне місце розташування у населеному пункті і клік по ньому лівою кнопкою мишки.

Після кліка кнопки мишки з'явиться вікно «Мітка». У верхньому рядку «Назва:» вписується назва необхідного об'єкту, в нижньому рядку «Коментар:» автоматично вписана адреса поставленої мітки в населеному пункті, з потреби вписуються будь-які зміни, потім наводиться курсор на значок «Ок», розташований в лівому нижньому кутку вікна «Мітка» і клік по ньому лівою кнопкою мишки.

Після цього на карті з'явиться мітка з назвою об'єкту, а у вкладці «Мітки» з'явиться інформація про об'єкт (назва, коментарі, час постановки мітки, довгота і широта поставленої мітки).

ІІІ. Внесення всіх необхідних точок.

Далі, по тій же схемі, вноситься решта міток необхідних об'єктів.

ІV. Побудова маршруту, визначення з першим і останнім об'єктами маршруту.

Будується безпосередньо маршрут. Для цього необхідно визначитися з першим і останнім об'єктами маршруту. Наводиться курсор на перший об'єкт маршруту у вкладці «Мітки» і клік на ньому правою кнопкою мишки. З'я-виться вікно з пропонованими операціями за даним об'єктом. Вибирається рядок «Старт по виділеному об’єкту» і клік на ньому лівою кнопкою мишки.

V. Визначення старту («Start»), назви («Назва») та переліку об’єктів (точок) даного маршруту («Точки маршруту»).

Після цього на карті, біля необхідної мітки з'явиться жовтий прапорець з написом «Start». Унизу екрану, біля вкладки «Мітки», з'явиться вкладка «Маршрути», де зліва, в стовпці «Назва», показано назву маршруту, а зправа в стовпці «Точки маршруту» - перелік об'єктів тих, що входять в даний маршрут (рис. В.8 додатку В). Далі наводиться курсор на наступний об'єкт нашого маршруту в стовпці «Мітки» і клік на ньому правою кнопкою мишки. З'явиться вікно з пропонованими операціями по даному об'єкту. Вибирається рядок «Стоп по виділеним об’єктам» і клік на ньому лівою кнопкою мишки.

VI. Завершення побудови першого маршруту («Stop 1»).

Після цього на карті, біля необхідної мітки з'явиться жовтий прапорець з написом «Stop 1», а у вкладки «Маршрути», в правому стовпці «Точки маршруту», з'явиться назва даного об'єкту.

VІІ. Позначення решти проміжних об'єктів у маршруті.

Далі, по тій же схемі, необхідно позначити решту проміжних об'єктів у маршруті.

VІІІ. Останній крок побудови маршруту («Фініш по виділеному об’єкту»).

Для останнього кроку побудови маршруту необхідно навести курсор на останній об'єкт маршруту у вкладці «Мітки» і клікнути на ньому правою кнопкою мишки. З'явиться вікно з пропонованими операціями по даному об'єкту. Вибирається рядок «Фініш по виділеному об’єкту» і клік на ньому лівою кнопкою мишки.

ІХ. Завершення побудови маршруту («Finish») із зазначеним кілометражем та з назвою даного об’єкту.

Після цього на карті, біля необхідної мітки з'явиться жовтий прапорець з написом «Finish», який означатиме, що побудова маршруту завершена, протяжність побудованого маршруту у км, а у вкладках «Маршрути», у правому стовпці «Точки маршруту», з'явиться назва даного об'єкту.

Приклад отриманого результату та опис маршруту за допомогою програми представлено на рис.5.2. та рис.5.3. 

Рис. 5.2. Маршрут «Закарпатські садиби сільського (зеленого) туризму» 

Рис. 5.3. Опис маршруту «Закарпатські садиби сільського (зеленого) туризму» 

При розробці технологічної карти маршруту визначаються основні показники маршруту, місця перебування, дати заїздів, зразкове (очікуване) кількість туристів, програма обслуговування туристів в подорожі по маршруту, опис.

Примітка. Аналогічне проектування маршруту можна здійснити у програмі Google maps.

У цьому ж пораграфі розкриваються основні моменти пов’язані з транспортним обслуговування під час туру, а саме: висвітлюються умови в'їзду та можливі варіанти доставки туристів з країни-партнера проектованого туру та особливості транспортного обслуговування під час автобусного туру.

Для визначення можливих варіантів доставки туристів в рамках проектованого туру подається наступна інформація:

а) для авіаперевезення: розклад руху і стиковки рейсів, якщо єпересадка на інший рейс, перевізники, вартість квитків, тривалість польоту, аеропорти відправлення та призначення.

б) для перевезення залізничним транспортом або автобусом: розклад руху потягів/автобусів, вартість квитків, станції відправлення та призначення, умови оренди автобуса.

Обґрунтовується вибір остаточного варіанту доставки,перевізника, ціни і графіка перевезень.

Визначається загальна тривалість по маршруту в кілометрах, добах. Зазначається дислокація АЗС та СТО по маршруту.

Заповнюється паспорт автотранспортного маршруту, де задається:

1) вартість ДП 22 грн./л по Україні (споживання паливно-мастильних матеріалів автобусами складає в середньому 10 л на 100 км);

2) витрати на відрядження визначаються як 20% від мінімальної заробітної плати на добу - по Україні, 75% від мінімальної заробітної плати на добу - за кордоном;

3) витрати на страхування розраховуються відповідно до кількості днів туру, якщо вартість річного страхового полісу дорівнює 2000 грн.;

4) витрати на платні стоянки залежать від тривалості туру в днях, кількості зупинок протягом маршруту. Для зручності розрахунків слід брати середнє значення 30 грн./паркувальна одиниця;

5) загально експлуатаційні або постійні витрати – витрати, які пов’язані з утриманням офісу, заробітною платою, рекламою тощо. При калькуляції вартості автотранспортного маршруту приймемо це число за константу, яка дорівнюю 1000 грн.;

6) накладні витрати, аналогічно загально-експлуатаційним витратам, задаємо в розмірі 1800 грн.;

7) амортизаційні витрати визначаються як співвідношення загальної вартості автобуса (150 000 євро) до кількості років його експлуатації (7 років). Отримуємо амортизаційні витрати на рік. Виходячи з кількості днів туру можна розрахувати амортизаційні витрати, які припадають на конкретний туристичний маршрут;

8) сума всіх вищенаведених витрат складає собівартість автотранспортного обслуговування;

9) під час калькуляції вартості туристичного маршруту на одну особу, прийнято вважати, що автобус розраховано на 30 осіб;

У параграфі 2.3 розкривається основний зміст та програма туристичного обслуговування.

На основі маршруту подорожі визначається тривалість перебування туристів у кожному пункті, уточнюється кількість днів і ночівель із врахуванням принципів оптимальності, раціональності і тематичної відповідності, складається програма туру по днях перебування з переліком набору послуг відповідно до обраного класу обслуговування.

Окремо розглядається організація культурної програми в місці проведення туру: комплекс заходів дозвілля та анімація обслуговування, екскурсії (пішохідні, з використанням транспорту) і об'єкти показу - із врахуванням специфіки країни (регіону, міста) в історичному, культурному, релігійному, національному плані, перелік походів, морських прогулянок (період, тривалість), сафарі, рибалка, барбекю, спортивні заходи (дайвінг, сноуборд та ін.), тематичні вечори, шоу, відвідання національних, тематичних парків, анімація відпочинку туристів в готелях і центрах відпочинку, костюмовані тури (етнофольклорні, пригодницькі та ін.) тощо.

У параграфі 2.4 описується програма туру за днями і годинами. 1-й день туру розпочинається з виїзду з місця постійного перебування (МПП). Останній день – прибуття до МПП. Обов’язковими є режимні моменти: сніданок, обід, вечеря, відпочинок.

У параграфі 2.5 за необхідності описуються візові формальності (документи, необхідні для відкриття візи, вартість візи, строки відкриття візи з моменту подачі документів в посольство), прикордонні та митні формальності (якщо у цьому є необхідність). Страхування є обов’язковим елементом туру. Вказується який тип і вартість страхового полісу передбачено на групу, яка страхова компанія буде здійснювати послуги.

У третьому розділі - «Економічне обґрунтування проекту туру» - потрібно розкрити наступні питання.

Параграф 3.1 висвітлює основні показники діяльності підприємства, на базі якого буде організовано тур.

У параграфі 3.2 розробляється система маркетингових комунікацій для позиціонування та просування нового туру, необхідно розкрити інформацію про визначення майбутнього попиту на тур. Для цього пропонується провести маркетингове дослідження серед потенційних споживачів. Кількість осіб, які повинні взяти участь у маркетинговому дослідженні становить 10 осіб.

Проблемні питання, що мають бути розв’язані:

1. Чи варто розвивати даний напрямок?

2. Чи існує платоспроможний попит та яка його структура?

3. Чи є попит за даним напрямом?

4. Яка категорія населення переважатиме за даним напрямом?

5. Які джерела інформації переважають?

6. Наскільки споживач знайомий з цим напрямом?

7. Яку суму може витратити споживач на туристичну подорож?

Приклад оформлення маркетингового дослідження наведено у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Результати проведеного опитування за напрямом «»

Продовження табл. 5.1

Подаються пропозиції щодо маркетингової стратегії та позиціонування розробленого туру, внутрішніх та зовнішніх каналів збуту, традиційних та нетрадиційних форм продажу турів, засобів реклами розроблених турів, форми і кількості рекламних матеріалів. Обраховується рекламний бюджет туру.

Розділ 3.3 «Економічне обґрунтування туру» повинен містити інформацію про калькуляцію та розрахунок собівартість і ринкової ціни туру.

Калькуляція - це спосіб розрахунку собівартості одиниці туристичних послуг, за допомогою якої визначається собівартість різних об'єктів обліку.

Об'єктами калькулювання в туризмі є вартість обслуговування групи туристів при груповому типі туру і вартість обслуговування туриста - при індивідуальному типі туру.

Калькуляційною одиницею є тур (ваучер, туристична путівка).

При використанні методу фактичної собівартості - собівартість тур-продукту складається із фактичних прямих затрат і загальновиробничих затрат, затрати включаються в собівартість за тарифами без ПДВ. Кількість учасників групи 15 осіб та керівник (якщо інше не вказано у завданні). Прибуток від заданого туру складає 30% від собівартості.

Калькуляцію пропонується оформляти у вигляді таблиці 5.2.

Таблиця 5.2.

Калькуляція туру «ХХХ» турфіми «ООО»

Продовження табл.5.2

Кінцева ціна туру формується наступним чином:

Ц _кін = С * Н _пр + Ф _ком, (5.1)

де Ц кін – кінцева ціна реалізації туру;

С – собівартість туру;

Н _пр – норма прибутку;

Ф _ком – фіксована комісія туристичним агентам.

При цьому комісія утримується турагентом самостійно з коштів, отриманих від продажу туру від імені туроператора.

Розрахунок доходу від реалізації туру проводиться, виходячи з кількості обслугованих туристів за період (сезон) і норми прибутку за кожен реалізований тур.

Для цього необхідно скласти орієнтовний план реалізації турів згідно таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

План реалізації турів « » на 20.. рік

На підставі проведених розрахунків можна визначити фінансові результати діяльності туристичної фірми від організації туру, які можна подати у вигляді таблиці 5.4. 

Таблиця 5.4

Фінансові результати від продажі туру

Валовий прибуток визначається як добуток кількості проданих турів та їх вартістю.

Валовий прибуток визначається як різниця чистого доходу від надання послуг і собівартістю послуг.

Результат від операційної діяльності - як різниця між валовим прибутком та сумою адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Чистий прибуток визначається як різниця результату від операційної діяльності та податку на прибуток. Ставка податку на прибуток становить 18%.

Оцінка ефективності проводиться за допомогою розрахунків таких показників як чиста рентабельність продажів і чиста рентабельність витрат туристичного продукту. Чиста рентабельність продажів визначається за формулою:

Де ЧР_п -чиста рентабельність продажів;

ЧП_t - чистий прибуток;

ЧД _t - чистий дохід від реалізації послуг у періоді t. 

Чиста рентабельність витрат визначається як:

де ЧР_в - чиста рентабельність витрат;

С- собівартість наданих послуг;

П_3- інші витрати

Спираючись на отримані результати розрахунків, доцільно зробити висновок про ефективність (неефективність) розробленого виду туру.

Складання рекламного бюджету. Медіапланування (media planning) - складання медіапланів (розкладів показів рекламних матеріалів), планування рекламних кампаній, основа якого полягає у виборі медіаносіїв (ТБ, преса, радіо, зовнішня реклама, інтернет) для доставки рекламного повідомлення, а також оптимізації розміщення по охоплюючих, вартісних та інших характеристиках. Рекламний бюджет можна представити у вигляді таблиці 5.5.

Таблиця 5.5

Рекламний бюджет « » на 20__ рік

Варіанти розміщення реклами та їх вартість представлено у додатку Є. 

8) Висновки є завершальною частиною курсової роботи. В них у стислій формі викладаються основні положення дослідження. Висновки містять також рекомендації і пропозиції наукового і практичного характеру, що є предметом захисту

9) Список використаних джерел наводиться наприкінці роботи і містить у алфавітному порядку перелік літературних джерел, які були використані у курсовій роботі.

У список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (Додаток З). Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, якою студент користувався при виконанні роботи. При групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі - джерела, де використано латинський алфавіт.

Кількість використаних джерел повинна бути не меншою 20.

10) Додатки не входять до нумерації сторінок, на кожен з них є посилання в тексті. Додаткипотрібно оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Додатки позначаються послідовно цифрами у правому верхньому кутку, наприклад, «Додаток 1».

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!