Зміст і обсяг пояснювальної записки, Комп’ютерна інженерія, НТУУ КПІ

Зміст і обсяг пояснювальної записки

4.1. Структура і склад пояснювальної записки

За своїм змістом пояснювальна записка повинна відповідати завданню на бакалаврську атестаційну роботу.

Пояснювальна записка містить у собі ряд обов’язкових складових частин, вимоги до яких конкретизується випускаючими кафедрами відповідно профілю спеціальності.

Пояснювальна записка складається з обов’язкових частин (структурних елементів), які подаються у наступному порядку:

Рекомендований орієнтовний перелік основних розділів пояснювальної запискиКР:

• Титульний лист. (Додаток 1)

• Лист завдання на виконання БР. (Додаток 2)

• Анотації. (державною, російською, англійською) (Додаток 3)

• Опис альбому. (Додаток 4)

• Технічне завдання. (Додаток 5)

• Зміст пояснювальної записки. (Додаток 6)

• Перелік умовних позначень (при необхідності). (Додаток 7)

• Вступ з обґрунтуванням актуальності, необхідності чи іншої причинної зумовленості виконання БР, постановка та формулювання задачі. (Додаток 8)

• Огляд (включаючи, при необхідності, патентний пошук) існуючих розв'язків вище поставленої задачі та порівняльний їх аналіз з вимогами завдання.

• Розв'язок поставленої задачі (виклад всіх необхідних аспектів).

• Висновки.

• Список літератури. (Додаток 9)

• Додатки (копії графічних матеріалів БР, листінги програм).

Крім того, пояснювальна записка повинна містити висновки до кожного розділу. Дозволяється вводи нові частини за вказівкою керівника. Обсяг пояснювальної записки має становити 50-70 стор. машинописного тексту на аркушах формату А4. Розподіл матеріалу на окремі частини визначається характером тематики й особливістю питань, що розробляються. Додатки в зазначений обсяг не включаються, але їх розмір обмежується 20 сторінками.

Пояснювальна записка БР повинна бути представлена у вигляді зброшурованої та переплетеної книжки та записана на комп'ютерний носій з використанням одного із сучасних і загальнодоступних текстових редакторів.

Допоміжні елементи пояснювальної записки

Титульний лист і завдання на роботу виконуються на спеціальних бланках (додаток 1). Найменування теми роботи не повинне відрізнятися від затвердженої наказам по університету (№ наказу вноситься при здачі роботи секретарю ДЕКу).

Анотація містить короткий зміст виконаної роботи з вказівкою оригінальної частини. В анотації приводиться інформація про призначення ,склад документу і короткий виклад основної частини. Анотація складається українською, російською і англійською мовою і розміщується на окремій сторінці (завжди 3-я за порядком в записці).

Титульний лист, завдання та анотація не мають нумерації , але входять у загальну кількість аркушів у записці.

У вступі описується мета роботи і розглядається поставлене завдання з позиції її актуальності, значення її розв’язання для тієї предметної області , до якої відноситься тема бакалаврської роботи. Коротко характеризують сучасний рівень розв’язання даного завдання і взаємозв’язок з іншими роботами. Наводяться основні технічні характеристики продукту, що розробляється й очікуваний технічно-економічний ефект від його реалізації. Обсяг вступу до 5 сторінок.

Обсяг допоміжних елементів записки (разом із змістом) не повинен перевищувати 10 сторінок.

4.3. Основна частина пояснювальної записки

Основна частина пояснювальної записки може містити наступне:

1. Опис завдання;

2. Опис предметної області і напрямків дослідження;

3. Аналіз і характеристика об’єкта проектування;

4. Обґрунтування оптимального варіанта реалізації мети бакалаврської роботи;

5. Опис алгоритму і програмного забезпечення;

6. Вибір і обґрунтування структури проектування системи і/або її компонентів;

7. Основні рішення з реалізації системи в цілому і її компонентів;

8. Опис використовуваного системного програмного забезпечення;

9. Розробка математичної моделі і аналіз її методів рішення;

10. Інструкція роботи користувача з системою.

Незалежно від тематики бакалаврської роботи обов’язковими є пункти 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10. Інші можуть бути включені в текст пояснювальної записки з урахуванням тематики роботи і , обов’язково, за узгодженням чи рекомендацією керівника. Так, наприклад, у випадку, якщо бакалаврська робота являє собою розв’язання задач з використанням складних математичних методів і моделей, то пункт 9 здобуває основне смислове навантаження і опис відповідного математичного апарата займає головне місце в описі розробки, навіть на шкоду опису розробки програмного забезпечення.

Основна частина містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень, що супроводжуються відповідними розрахунками, у тому числі за допомогою ЕОМ, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних досліджень.

Бажано, щоб розроблений програмний продукт був більш досконалим у технічному і/або економічному розумінні. Тобто реалізація розроблених алгоритмів чи структур даних повинна забезпечити реальне поліпшення параметрів продукту у порівнянні з існуючими, зниження його собівартості, підвищення ефективності тощо.

У результаті теоретичного дослідження об’єкта проектування, розробляється модель об’єкта чи процесу, визначаються його характеристики. Модель повинна з достатньою повнотою описувати процеси, що відбуваються в об’єкті та одночасно не бути складною для розуміння. Її представляють у вигляді таблиць, графіків, аналітичних співвідношень.

На початку розробки структурної і/чи функціональної схеми програмного продукту (схеми роботи), виходячи з аналізу технічних вимог, можливостей сучасних програмних засобів, способу відображення інформації тощо, визначають алгоритми функціонування відповідних систем (підсистем), алгоритми обробки відповідних даних.

Структура і/чи функціональна схема продукту , що проектується, найчастіше наводиться в графічній частині бакалаврської роботи.

Усі розрахунки повинні бути побудовані чітко і логічно з використанням сучасних методів і ЕОМ. Якщо складний розрахунок виконаний на ЕОМ програмними засобами, то необхідно подавати текст розробленої бакалавром програми (великі програми варто наводити в додатках). При проведенні розрахунків часто користуються графоаналітичними методами. Експериментальні, цифрові дані рекомендується представляти в таблицях.

У розрахунковій частині не дозволяється переписувати процес виведення формул з підручників, але варто подавати детальне виведення, якщо воно отримано особисто автором.

При розробці програмного забезпечення необхідно розглянути такі питання: обґрунтування вибору мови програмування і програмного забезпечення; вимоги до функціональних характеристик; вимоги до надійності; розробка схеми програми; вимоги до склад і параметрів технічних засобів; вимоги до збереження та експлуатації програмного продукту.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів бакалаврської роботи або її окремого етапу(негативних також); можливі галузі її використання. Висновки повинні містити в собі коротку узагальнену оцінку результатів розробки, у тому числі і з погляду на їх технічно-економічну ефективність. Необхідно порівняти отримані результати ї усіх характеристик об’єкта проектування із завданням на бакалаврську роботу і з основними показниками сучасних аналогічних об’єктів. Необхідно вказати, яке нове технічне рішення покладене в основу роботи і у чому її переваги, що нового було запропоновано самим студентом. На базі отриманих висновків можуть надаватися рекомендації. Вони повинні мати конкретний характер і бути цілком підтверджені роботою.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!