Розділ 1 на тему Логістика виконання курсового проекту, Зрошуване землеробство, ХДАУ

Розділ 1 на тему Логістика виконання курсового проекту 

Виконання курсового проекту повинно бути послідовним, розділи бути повністю завершеними, з висновками. В цілому курсовий проект має бути готовим до впровадження у виробництво.

Курсовий проект має наступний зміст:

ВСТУП

В даному розділі студенту необхідно викласти сучасний стан та перспективи розвитку зрошення на півдні України. Надати власне бачення подальшого розвитку галузі на інноваційній основі. Відзначити позитивні та негативні риси зрошення, а саме: вплив на величину і якість урожаю; меліоративний стан грунту; можливість вирощування повторних культур; особливості технології вирощування сільськогосподарських культур тощо.

РОЗДІЛ 1. ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ЗОНИ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГОСПОДАРСТВА

Херсонська область знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. Із заходу на схід територія області простягається на 258 км (крайні точки - 31°46' та 35°09' східної довготи), з півдня на північ на 180 км (крайні точки - 45°58' та 47°05' північної широти). Площа області - 28,6 тис.км² (восьме місце серед областей України). Херсонська область межує на заході з Миколаївською областю, на півночі - з Дніпропетровською, на північному сході - із Запорізькою, на півдні області омивається Чорним і Азовським морями та межує з АР Крим.

Геологічна будова. У геоструктурному відношенні територія області розташована на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Кристалічний фундамент занурюється на глибину від 0,1-0,3 тис. м на півночі до 2-3,5 тис. м на півдні. На корі вивітрювання і гранітно-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладень Причорноморської западини. На півночі вона складається з палеогенових карбонатних та глинистих порід, які місцями відслонюються у річкових долинах, далі на південь під ними залягають карбонатні верхньокрейдові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відкладення. Верхній шар осадочного чохла складається з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південноукраїнської монокліналі. Серед антропогенних найпоширенішими є породи лесової формації. Вони перекривають піщані алювіальні відкладення різновікових терас. Значну площу займають піски першої надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського водосховища.

Рельєф. Причорноморська низовина нахилена з півночі на південь, тому максимальні висоти на території Херсонщини знаходяться на півночі - 101 м у Верхньорогачицькому районі, мінімальні - на півдні на узбережжі морів - 0 м. Середній ухил поверхні області - 0,6-0,8 м/км. Вододіли, особливо на лівобережжі, являють собою рівнини, які характеризуються наявністю замкнутих улоговин суфозійного походження - подів (Зелений, Чорна долина, Чапельський, Агайманський тощо). Глибина подів досягає кількох метрів, а їх площа коливається від 3 до 160 км². Для річкових терас, в першу чергу в пониззі Дніпра, характерний специфічний дюнний ландшафт. Піски, що перевіваються вітром, утворюють досить високі горби (до 15 м) – «кучугури». У прирічкових смугах Інгульця та Дніпра, особливо на правобережжі, великі площі займає яружно-балочний рельєф.

Гідрографія. Враховуючи виключно низький коефіцієнт зволоження -0,2 - 0,4, на території області не формується достатній поверхневий стік, який призводив би до виникнення річок, а тому всі постійні водотоки Херсонщини транзитні. Головними водними артеріями є річка Дніпро (198 км в межах області) та його права притока - Інгулець (180 км в межах області). Крім них, є невеликі, пересихаючі або повністю зарегульовані ставками річки, які не мають постійного стоку впродовж року, або цей стік підтримується штучно за рахунок скидів води зі зрошувальних систем (Кам'янка -57 км в межах області, Каланчак -48 км, Вірьовчана - 29 км, Дурна - 30 км, Солонець - 10 км тощо). Деякі з пересихаючих річок впадають у подові низини, утворюючи таким чином унікальні для України невеликі області внутрішнього стоку.

На території області знаходиться Каховське водосховище, яке введено в експлуатацію у 1958 році. Площа водосховища в межах області - 630 км², ємність - 19 км³. Специфічною, в значній мірі притаманною тільки Херсонщині, особливістю гідрографії є наявність великої кількості зрошувальних каналів різного порядку - від магістральних (Каховський, Краснознам'янський, Північнокримський тощо) до внутрігосподарських розподільчих. В межах області розташована велика кількість невеличких (до 20 км²) озер різного походження - лиманного, лагунного, стариць, просадних тощо, а також болот у пониззі Дніпра. Моря, що омивають Херсонщину (берегова смута близько 772 км) - Чорне та Азовське, в межах прибережних акваторій створюють велику кількість мілководних заток із середніми глибинами менше 10 м (Ягорлицька, Тендрівська, Джарилгацька, Каркінітська, Перекопська, Каланчацька, Сиваш) та лиманів (Дніпровсько-Бузький та Утлюцький тощо). Характерними для берегової смуги є піщано-черепашникові акумулятивні утворення — коси-острови. Найбільшими з них є Тендрівська (довжина близько 67 км), Джарилгацька (48 км), Арабатська Стрілка (110 км, в межах області - 53 км), Бирючий острів тощо.

1.1. Географічне положення та загальні відомості про господарство

В розділі необхідно навести зальні відомості про господарство, в якому планується впровадження розробленої зрошуваної сівозміни. Його географічне положення, місце знаходження і відстань до основних адміністративних центрів, шляхів, залізничної станції, елеваторів, морського та річкового порту, джерел зрошуваної води Надати характеристику господарства: спеціалізацію, головні показники з виробництва продукції рослинництва та тваринництва, а також перспективи розвитку зони і господарства. Слід відзначити також значення й особливості застосування зрошення в умовах даного господарства.

У висновку підрозділу дається аналітична інформація про перспективи розвитку господарства в даних економічних умовах.

1.2. Ґрунтова характеристика земель господарства

Ґрунти Херсонщини - важливий компонент її ландшафтів, який у значній мірі визначає спеціалізацію економіки області. Чорноземи займають північну та центральну частину області. Найбільш родючі - звичайні чорноземи, їх малогумусні неглибокі відміни розташовані тільки на півночі Верхньорогачицького району. Для них характерний високий вміст гумусу в орному шарі - вище 4,5%, добре розвинутий гумусовий профіль - 70-80 см.

Чорноземи південні малогумусні залягають на рівнинних слабодренованих широких вододілах та їх схилах у центральній частині області. Це досить однорідні за гранулометричним складом ґрунти, переважно важко- та середньосуглинкові. Глибина гумусового профілю змінюється в межах 45-64 см. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,0-3,5% і зменшується з півночі на південь.

На південь від чорноземів південних залягають другі за загальною площею ґрунти Херсонщини - темно-каштанові залишково слабо- та середньосолонцюваті. Через значне поширення різних форм мікрорельєфу, в першу чергу, плоскодонних замкнутих западин - подів, темно-каштанові ґрунти зустрічаються в комплексі з іншими ґрунтами. За гранулометричним складом переважають важко- та легко-середньосуглинкові відміни. Каштанові ґрунти в комплексі із солонцями розповсюджені в приморській та присиваській зоні.

Дернові піщані ґрунти поширені на піщаних терасах Дніпра (Олешківські піски), на піщаних косах в Чорному та Азовському морях.

В проекті автор повинен вказати тип і підтип ґрунтів, на яких буде розміщенна проектована зрошувана сівозміна. Надається характеристика основного типу грунту за показниками, що визначають його родючість, ступінь окультуреності й умови сільськогосподарського використання на зрошенні. Дається опис особливостей генетичної будови ґрунту, материнської породи, потужності гумусового профілю та дані про фізико-хімічні й водно-фізичні показники. Основні фізичні й водно-фізичні показники ґрунту надаються у вигляді табл. 1.1 до глибини 1 м за шарами.

Таблиця 1.1

Фізичні і водні властивості ґрунтів півдня України

Дані, які представлені в таблиці 1.1, аналізуються в тексті. При цьому слід вказати вміст гумусу в орному і підорному шарах, механічний склад, вміст поживних речовин, реакцію ґрунтової витяжки, щільність складення і структурність ґрунту. Якщо в господарстві ґрунти іншого типу, ніж представлений в таблиці 1.1, тоді треба їх викласти в зазначеній формі.

Особливої уваги заслуговують відомості про рельєф полів (вказати ухили) і водні властивості ґрунту, необхідні для встановлення поливного режиму, розрахунків поливних норм і вибору заходів, прийомів і глибини обробітку ґрунту під час вирощування різних сільськогосподарських культур. Варто також навести дані про глибину залягання рівня ґрунтових вод і капілярної кайми, швидкість усмоктування води в ґрунт (у мм/хв. за перший час), ступінь і характер засміченості полів бур'янами (назвати найбільш розповсюджені види).

Закінчується опис ґрунтових умов даного регіону обґрунтуванням можливості одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур за використання зрошення в даному господарстві.

1.3. Кліматична характеристика зони

Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою та жарким тривалим літом. Середня температура повітря за рік по області становить 9,8-10,8°С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 0,8-2,2°С, середня температура липня (найтеплішого місяця) - +22,9-23,9°С.

Найнижча температура повітря по області відмічалася у січні 1997 року (Асканія-Нова) і становила 26,0°С морозу. За весь період спостережень абсолютний мінімум температури повітря зафіксований у січні 1950 року (Нижні Сірогози) та в лютому 1954 року (Асканія-Нова) і становив 30,9°С морозу. Абсолютний максимум зафіксований у липні 2002 року і становив 40,5°С тепла (Херсон).

Зимовий період на Херсонщині триває 62-77 днів - з 6-14 грудня до 14-22 лютого, коли відбувається стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0 °С у бік потепління та починається весна.

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря 5°С і вище) триває 229-237 днів, починається в середньому по області 20-25 березня і закінчується 9-14 листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється від 3635°С на сході до 3770°С у центрі області, у приморських районах - від 3810 до 3860°С.

Період активної вегетації сільськогосподарських. культур (із середніми добовими температурами повітря 10°С і вище) триває 183-189 днів, змінюючись в окремі роки від 162 до 219 днів, у приморських районах - від 148 до 154 днів, починається 13-17 квітня і закінчується 15-20 жовтня.

Сума позитивних температур повітря вище 10°С за цей період змінюється від 3285°С на півночі до 3415°С в центрі області, в приморських районах - від 3455 до 3495°С. В окремі роки ця сума коливається від 2850 до 3685°С, у приморських районах - від 3105 до 3745°С.

Літній період (із середніми добовими температурами повітря 15°С і вище), триває в області 132-142 дні - з 11-17 травня до 24-30 вересня. Сума позитивних температур повітря вище 15°С за цей період змінюється від 2585°С на півночі до 2735°С в центрі області, в приморських районах – 2800-2830°С.

Середня кількість опадів по області за рік становить 444 мм, змінюючись по території від 368 до 503 мм. Кількість опадів по роках змінюється від 239 до 969 мм. Близько 65% від річної кількості опадів випадає в теплий період року.

Херсонська область - найбільш засушлива область України. Переважна кількість опадів випадає в літній період у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий і утримується кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше - близько 15 днів.

Клімату Херсонщини притаманні суховії - сильні вітри (зі швидкістю більше 5 м/с) при низькій вологості повітря (менше 30%) та високих температурах повітря (вище 25°С). Вони негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур, що призводить до істотного зниження їх урожайності.

У вегетаційний період на території області (крім приморських районів) спостерігається від 15 до 33 днів із суховіями різної інтенсивності. Впродовж вегетаційного періоду 1986 року відмічалося 52 дні із суховієм.

Серед інших несприятливих для сільськоосподарських культур явищ погоди на території області у вегетаційний період спостерігається град, дуже сильний дощ, зливи, сильний вітер та пилові бурі.

Сувора атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою у період активної вегетації сільськогосподарських культур (ГТК менше 0,7), має ймовірність 90 % на більшій частині території області.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень-жовтень) по області коливається від 59% влітку до 80% весною та восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30% та менше за цей період становить 27-51 день, у приморських районах - 4-5 днів.

За сукупністю показників агрокліматичних ресурсів у період активної вегетації сільськогосподарських культур (суми позитивних температур повітря, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта) територію Херсонської області поділено на два агрокліматичних райони: північний - високого рівня тепло забезпечення і посушливого та південний - високого рівня теплозабезпечення і дуже посушливого.

Перші осінні заморозки в повітрі спостерігаються в третій декаді вересня, у приморських районах - в другій декаді жовтня, останні весняні - у першій декаді травня, у приморських районах - у другій декаді квітня. Найпізніший весняний заморозок у повітрі зафіксовано 25 травня 1990 року, а на ґрунті - 29 травня 1997 року. Найбільш ранній осінній заморозок у повітрі спостерігався 22 вересня 1993 року, у приморських районах - 14 жовтня 1992 року, а на ґрунті - 14 вересня 1989 року, у приморських районах - 29 вересня 1986 року.

Середня тривалість беззаморозкового періоду по області в повітрі становить 170-191 днів, у приморських та прибережних районах - 204-216 днів, на поверхні ґрунту - 153-166 днів, у приморських та прибережних районах - 182-189 днів.

Сніговий покрив залягає протягом січня. Загальна тривалість залягання снігового покриву за зиму коливається по області від 20 до 53 днів. Середня висота снігу за зиму - 3-4 см, тоді як максимальна висота в окремі роки досягає 21-44 см. В останні десятиріччя досить часто спостерігаються роки без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні зими. Середня глибина промерзання ґрунту по області за зиму коливається від 19 до 29 см.

Середня із мінімальних температур ґрунту на глибині 3 см по області за зиму, залежно від типу ґрунту, становить мінус 1,7-2,9°С. Найнижча температура ґрунту на глибині 3 см спостерігалася в 1994 р. і становила мінус 16,0°С.

Узимку зазвичай спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень - лютий по області коливається від 58 до 67. Відлиги, які тривають більше ніж 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин.

Після тривалих відлиг за наявності снігового покриву існує значна ймовірність його руйнування, що сприяє утворенню льодяної кірки на полях. Небезпечна для посівів льодяна кірка товщиною 10 мм і більше та тривалістю залягання три декади і більше спостерігається в 10% років (один раз за 10 років).

Використовуючи середні багаторічні дані найближчої метеорологічної станції, треба представити відомості про опади та ступінь посушливості, температуру повітря, тривалість вегетаційного періоду та інші показники клімату. Основні показники клімату: опади, температура повітря і відносна вологість повітря надаються в таблиці за декадами і місяцями в середньому рік за формою, яка наведена у додатках Д, Д.1, Д.2, Д.3, Д.4.

Табличний матеріал варто доповнити відомостями про суму активних середньодобових температур повітря і тривалість вегетаційного періоду днів з температурою повітря понад 5 та 10ºС, а також терміни настання останніх весняних і перших осінніх заморозків і кількість днів без морозного періоду.

Опис кліматичних умов закінчується висновком, де відзначаються величини потенційно можливого врожаю основних сільськогосподарських культур і дається обґрунтування одержання додаткової кількості продукції за рахунок застосування посівів проміжних культур й інших прийомів, що сприяють більш повному використанню фотосинтетичної активної радіації (ФАР) на зрошенні.

Розділ 1 закінчується загальним висновком, де автор зазначає особливості ведення галузі рослинництва і тваринництва в конкретних ґрунтово-кліматичних, економічних умовах на меліорованих землях Південного Степу України. Автор надає власні думки щодо запроваджених у господарстві чергуванні культур, інтенсивності використання зрошуваних земель та технології вирощування сільськогосподарських культур. Висновок повинен бути коротким, чітким та логічним.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!