Роздрукувати сторінку

Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 4125 Тести до проведення комплексної контрольної роботи з курсу Менеджмент

Тести до проведення комплексної контрольної роботи з курсу Менеджмент

« Назад

Тести до проведення комплексної контрольної роботи з курсу Менеджмент

1. Менеджмент - це:

а) процес управління людськими й матеріальними ресурсами;

б) вплив суб'єктів управління на діяльність людей;

в) управління, область людських знань, уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи при цьому працю.

2. Менеджер - це:

а) керівник, що керує роботою підлеглих йому людей;

б) управлінець, що організує конкретну діяльність підлеглих йому людей і сам виконує управлінські функції;

в) керівник, що управляє всім підприємством.

3. Якості, якими повинен володіти менеджер, за А. Файолем:

а) здоров'я, розум, інтелектуальність, вища освіта, моральні якості, компетентність, комунікабельність;

б) фізична сила, здоров'я, проявляти ініціативу, уміння спілкуватися й слухати людей, комунікабельність;

в) добре володіти ситуацією на ринку, компетентність, ініціатива, мотивувати людей, заохочувати працівників.

4. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою наукового управління», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення характеристики виробництва, це:

а) поділ праці, вимірювання праці, складання завдань-приписань для працівників, заохочення працівників, роль профспілки, мотивація й т.ін.;

б) поділ праці, дисципліна, єдиноначальність, підпорядкованість особистих інтересів загальним, централізація, стабільність робочого місця й т.ін.;

в) підвищення ефективності виробництва, можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей.

5. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «класичною (адміністративною) школою управління», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, тобто:

а) поділ праці, дисципліна, єдиноначальність, підпорядкованість особистих інтересів загальним, централізація, стабільність робочого місця й т. ін.;

б) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок ефективності використання людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей;

в) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці.

6. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою поведінкових наук», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, а саме:

а) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці;

б) підвищення ефективності виробництва, можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей;

в) ефективність виробництва залежить від можливостей людини й від того, щоб працівник мав можливість добре заробити.

7. Дослідження в області менеджменту були узагальнені «школою людських відносин», у якій були розроблені принципи, що розкривають значення ефективності виробництва, а саме:

а) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок ефективності людських ресурсів, тобто прояву позитивної уваги до людей;

б) підвищення ефективності виробництва можна досягти за рахунок управлінських підходів по відношенню людини до праці і його різновиду поводження людини до праці;

в) ефективність виробництва залежить від можливостей людини й від того, щоб працівник мав можливість добре заробляти.

8. Назвіть основні функції менеджменту:

а) організація, планування, регулювання, облік, контроль;

б) організація, планування, координування, мотивація, контроль;

в) організація, регулювання, облік, мотивація, контроль.

9. Стратегічний менеджмент - це:

а) управлінський вид діяльності по вивченню ринків збуту, і збуту товарів для задоволення потреб клієнта;

б) управлінський вид діяльності, при якому розробляється стратегічне планування відносно довгострокових перспектив розвитку організації;

в) управлінський вид діяльності по розробці й проектуванню продукту, регулюванню всіма матеріальними ресурсами в організації.

10. У світовій практиці визначені три основних рівні з в організаціях: вищий, середній, нижчий. Вищий рівень управління - це:

а) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів;

б) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації;

в) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями.

11. У світовій практиці визначені три основних рівні управління в організаціях: вищий, середній, нижчий. Середній рівень управління - це:

а) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації;

б) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів;

в) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями.

12. У світовій практиці визначені три основних рівні управління в організаціях: вищий, середній, нижчий. Нижчий рівень управління - це:

а) управлінський рівень, що координує й контролює роботу молодших менеджерів;

б) технічний рівень, що контролює виконання виробничих завдань, управляє бригадами, змінами, дільницями;

в) інституціональний рівень, що приймає найважливіші управлінські рішення й формує стратегічні цілі в організації.

13. Перехід до ринку привів до утворення нових організаційних форм організацій, однією з яких є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ):

а) організація, що працює із залученням позикового капіталу;

б) організація, створена на основі вкладення капіталу партнерів, що спільно здійснюють господарську діяльність, управління й розподіл прибутку;

в) організація, що поєднує в собі засоби організації людей з метою здійснення господарської діяльності та має статутний фонд у вигляді акцій.

14. Перехід до ринкових відносин призвів до утворення нових форм організацій, однією з яких є спільне підприємство (СП) - це:

а) організація, створена на основі вкладення капіталу вітчизняних і іноземних партнерів, що спільно здійснюють господарська діяльність, управління й розподіл прибутку;

б) організації, створювані з метою володіння контрольними пакетами цінних паперів промислових фірм;

15. Перехід до ринку привів до утворення ряду нових форм організацій, однієї з яких є холдингові компанії. (ХК) - це:

б) організації, створювані з метою володіння контрольними пакетами цінних паперів промислових фірм;

в) організація з обмеженим централізованим управлінням і перебуває на повному госпрозрахунку й самоврядуванні.

16. Перехід до ринку привів до утворення низки нових форм організацій, однією з яких є акціонерне товариство (АТ) - це:

а) організація, що працює із залученням позикового капіталу;

б) організація, створена на основі вкладення капіталу вітчизняних і іноземних партнерів, що спільно здійснюють господарська діяльність, управління й розподіл прибутку;

17. У кожному трудовому колективі існують формальні й неформальні взаємини між членами колективу, тому формальні відносини це:

а) відносини, які регламентуються відповідними інструментами, наказами, розпорядженнями;

б) відносини, які не регламентуються ніким і нічим;

в) відносини серед людей, що вступили в регулярну взаємодію для досягнення певних цілей організації.

18. У кожному трудовому колективі існують формальні й неформальні взаємини між членами колективу, тому неформальні відносини - це:

а) відносини серед людей, створені з волі керівника для досягнення цілей організації;

б) відносини, які регламентуються відповідними інструментами, наказами, розпорядження;

в) відносини, які не регламентуються ніким і нічим.

19. У будь-якій організації існує три основні системи. Кібернетичні системи - це:

а) комплекс тісно зв'язаних між собою систем: виробничої, маркетингової й забезпечувальної;

б) комплекс систем та дій, що перебувають у строгій послідовності;

в) комплекс елементів, розглянутих у функціональному взаємозв'язку.

20. Зовнішнє середовище організації можна охарактеризувати як:

а) сукупність (взаємозв'язок) різноманітних факторів, що впливають на організацію;

б) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації;

в) громадські організації, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств (фірм).

21. Внутрішнє середовище організації можна охарактеризувати як:

а) конкретні цілі, при яких організація прагне досягти бажаних результатів своєї діяльності;

б) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації;

в) сукупність (взаємозв'язок) різноманітних факторів, що впливають на організацію.

22. Під організаційною структурою управління необхідно розуміти:

а) сукупність управлінських ланок, розташованих у строгій співпідпорядкованості;

б) взаємозв'язок управлінців, що здійснюють регулювання й координацію діяльності декількох структурних підрозділів;

в) взаємозв'язок щаблів управління, що перебувають у вертикальній залежності.

23. Лінійна організаційна структура управління характеризує:

а) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт;

б) кожна ланка й кожний підлеглий має одного керівника, через якого по одному одноразовому каналі проходять всі команди управління;

в) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, що допомагають їм виконати завдання організації.

24. Функціональна організаційна структура управління характеризується:

а) кожна ланка й кожний підлеглий має одного керівника, через якого по одному одноразовому каналі проходять всі команди управління;

б) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, що допомагають їм виконати завдання організації;

в) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт.

25. Лінійно-функціональна організаційна структура характеризується:

а) сукупність підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт;

в) спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів, які перебувають при лінійних керівниках, які допомагають їм виконати завдання організації.

26. У теорії та практиці менеджменту розрізняють наступні типи планування:

а) стратегічне, тактичне, оперативне;

б) виробниче, технічне, організаційне;

в) довгострокове, середньострокове, короткострокове.

27. До основних принципів планування відносяться:

а) розумність, передбачуваність, чіткість, гнучкість, ясність;

б) повнота, точність, ясність, безперервність, економічність;

в) мобільність, економічність, стабільність, чіткість.

28. Розрізняють наступні етапи розвитку планування:

а) агрегування, групування, мотивування, координування;

б) контролювання, агрегування, стимулювання, функціонування;

в) бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління.

29. До основних етапів стратегічного управління відносяться:

а) бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління;

б) визначення переваг та недоліків, розробка цілей, виконання, контроль;

в) аналіз середи, визначення місії та цілей, вибір стратегії, виконання стратегії, оцінка та контроль виконання.

30. Процес стратегічного планування у функціонуванні організації здійснюється шляхом установлення цільових орієнтирів організації, одним з них є місія організації - це:

а) твердження, що розкриває сенс існування організації, у якому проявляється відмінність даної організації від їй подібних;

б) конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення, яких і спрямована діяльність;

в) конкретні специфічні цілі, що є вихідною точкою планування діяльності й лежать в основі побудови організаційних відносин.

31. Процес стратегічного планування у функціонуванні організації здійснюється шляхом установлення цільових орієнтирів організації, одним з них є розробка цілей організації, які припускають:

а) конкретні специфічні цілі, що є вихідною точкою планування діяльності й лежать в основі побудови організаційних відносин;

б) твердження, що розкриває сенс існування організації, у якому проявляється відмінність даної організації від їй подібних;

в) конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення, яких і спрямовано діяльність.

32. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуацій, у якій вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія концентрованого росту - це:

а) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва;

б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку;

в) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі.

33. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуацій, у яких вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія інтегрованого росту - це:

а) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі;

б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку;

в) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва.

34. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуації, у якій вона перебуває. Однією з основних стратегій є стратегія диверсифікованого росту - це:

а) стратегія фірми, що не має можливості розвитку на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі;

б) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва;

в) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку.

35. Визначення стратегії для фірми залежить від ситуації, у якій вона перебуває, однією з основних стратегій є стратегія скорочення - це:

а) стратегія фірми, що пов'язана з розширенням фірми шляхом додавання нових структур виробництва;

б) стратегія фірми, що пов'язана зі зміною продукту або ринку;

в) стратегія фірми, що пов'язана з перегрупуванням сил після тривалого періоду росту, тобто фірма прибігає до скорочення виробництва.

36. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одними з них є економічні фактори, які представляють:

а) аналіз низки показників: купівельна спроможність населення, темпи інфляції, рівень зайнятості, норми оподатковування, продуктивність праці, платіжний баланс і ін.;

б) інтереси підприємств, які виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угоди з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою;

в) своєчасність побачення можливостей організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва.

37. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одним з них є політичні фактори, які представляють:

а) вчасно побачити можливості організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва;

б) зміна й пристосування до всіх соціальних змін, що відбувають в організації, а саме настрій у суспільстві стосовно підприємництва;

в) інтереси підприємств, які виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угода з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою.

38. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одним з них є соціальні фактори, які представляють:

в) аналіз ряду показників: купівельна спроможність населення, темпи інфляції, рівень зайнятості, норми оподатковування, продуктивність праці, платіжний баланс і ін.

39. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес дослідження зовнішніх факторів, які впливають на подальше її функціонування, одними з них є технологічні фактори, які представляють:

а) інтереси підприємств, що виражаються через закони й підзаконні документи, податки, кредитування великих проектів, угоди з іншими країнами, співробітництво з місцевою владою;

б) вчасно побачити можливості організації у виробництві нової продукції, і її удосконаленні, а також модернізації технології виробництва;

40. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: маркетинг охоплює сторони, які зв'язані:

а) з реалізацією продукції, ринковими дослідженнями й розробками, просуванням товару, ціноутворенням і т.ін.;

б) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку;

в) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок.

41. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: виробництво охоплює сторони, які зв'язані:

а) із своєчасністю побачення можливостей організації у виробництві нової продукції, і її вдосконалення, а також модернізації технології виробництва;

б) з обстеженням системи управління виробництвом: виготовлення продукції, постачання й ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку, здійснення досліджень і розробок;

в) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку.

42. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: фінанси охоплюють сторони, які зв'язані:

а) з виявленням слабких сторін: у фінансуванні, неефективному використанні коштів і виявленням недоліків в організації бухгалтерського обліку;

в) з організацією висококваліфікованих кадрів, їхнє навчання й просування, стимулювання й створення відносин між працівниками.

43. Внутрішнє середовище являє собою систему показників, що характеризують діяльність підприємства. Метою аналізу є виявлення сильних і слабких сторін для стратегічного планування: трудові ресурси охоплюють сторони, які зв'язані:

а) з організацією висококваліфікованих кадрів, їхнє навчання й просування, стимулювання й створення відносин між працівниками;

44. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це покупці, які характеризують:

а) ті суб’єкти діяльності, які постачають організацію різною сировиною, напівфабрикатами й іншими ресурсами;

б) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього побудова своєї стратегії конкурентної боротьби;

в) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту.

45. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це постачальники, які характеризують:

а) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту;

б) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби;

в) потенційні можливості в забезпеченні організації кадрами, необхідними для рішення своїх завдань.

46. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це конкуренти, які характеризують:

а) ті аспекти діяльності, які постачають організацію різною сировиною, напівфабрикатами й іншими ресурсами;

б) вивчення клієнтів, їхній вік, утворення, купівельна спроможність і потреба стосовно продукту;

в) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби.

47. Вивчення безпосереднього оточення організації спрямовано на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація перебуває в безпосередній взаємодії - це ринок робочої сили, що характеризує:

а) виявлення сильних й слабких сторін конкурентів і на базі цього будування своєї стратегії конкурентної боротьби;

б) вивчення клієнтів, їхній вік, освіта, купівельна спроможність і потреба відносно продукту;

в) потенційні можливості в забезпеченні організації кадрами, необхідними для рішення своїх завдань.

48. Процес прийняття управлінського рішення складається з наступних стадій:

а) формулювання цілей, розробка плану дій, оцінка результатів;

б) розробка альтернатив, вибір альтернативи, аналіз та контроль виконання рішення;

в) визнання необхідності рішення, прийняття рішення, виконання рішення.

49. Розрізняють наступні групи методів прийняття управлінських рішень:

а) загальні, специфічні, вибіркові;

б) якісні, кількісні, опосередковані;

в) неформальні (евристичні), колективні, кількісні.

50. Вимоги, що висувають до управлінських рішень:

а) ефективність, економічність, своєчасність, реальна здійсненність;

б) практичність, швидкість, обґрунтованість, альтернативність;

в) непередбачуваність, цілеспрямованість, обґрунтованість.

51. Однією з функцій менеджменту є мотивація, що являє собою:

а) загальне керівництво до дій і прийняття поточних рішень для виконання поставлених цілей;

б) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації;

в) визначення стратегічних та оперативних цілей організації.

52. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія ієрархії потреб А. Маслоу, сутність якої в наступному:

а) люди постійно відчувають потреби, які можуть бути об'єднані в окремі ієрархічно розташовані групи (фізіологічні, безпеки, приналежності й причетності, визнання й самоствердження, самовираження), якщо одна потреба задовольняється, то на її місце виходить інша потреба;

б) потреби людини можуть бути об'єднані в групи (існування, зв'язку, росту), що розташовані ієрархічно, рух від потреби до потреби іде в обидва боки;

в) вивчається вплив потреб досягнення, співучасті й володарювання. Ці потреби впливають на поводження людини, змушуючи її здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб.

53. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія ERG К. Альдерфера, сутність якої в наступному:

54. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія придбаних потреб МакКлелланда, сутність якої в наступному:

55. Однією із змістовних теорій мотивації є теорія Ф. Герцберга, сутність якої в наступному:

а) потреби людини об’єднані у дві категорії факторів: здоров'я (політика фірми, умови роботи, заробіток, міжособистісні відносини) та мотивації (успіх, просування по службі, визнання й схвалення результатів роботи, високий ступінь відповідальності й можливості творчого й ділового росту);

56. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія очікування В. Врума, Л. Портера та Е. Лоулера, сутність якої в наступному:

а) навчання, що описує залежність мотивації від бажань і можливостей людини, а також зусиль, що витрачаються на задоволення цих бажань;

б) поводження людини визначається тими цілями, які він ставить перед собою, тому що саме заради досягнення цих цілей він здійснює певні дії;

в) у процесі роботи людина порівнює оцінку своїх дій з оцінкою дій інших і на основі цього порівняння в залежності від задоволеності порівняльною оцінкою людина модифікує свою поведінку.

57. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія постановки цілей Е. Лока, сутність якої в наступному:

58. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія рівності С Адамса, сутність якої в наступному:

59. Однією з процесуальних теорій мотивації є теорія партисипативного управління, сутність якої в наступному:

а) якщо людина в організації зацікавлено бере участь у різній внутрішньоорганізаційній діяльності, то він тим самим, одержуючи від цього задоволення, працює з більшою віддачею, краще, більш якісно й продуктивно;

60. Для ефективного управління, організації робіт та мотивування підлеглих керівник використовує комунікацію, яка являє собою:

а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації;

б) процес передавання інформації, а також значення або змісту за допомогою символів;

в) загальне керівництво до дій і прийняття поточних рішень для виконання поставлених цілей.

61. Суб'єктами комунікаційного процесу є:

а) внутрішні змінні організації, які безпосередньо впливають на діяльність організації;

б) громадські організації, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств;

в) окремі особистості, групи, організації.

62. Розрізняють наступні форми передачі інформації:

а) усно, письмово, жестами, тоном голосу;

б) виробнича, технічна, індивідуальна;

в) організаційна, витратна, прибуткова.

63. У теорії комунікації виділяють комунікаційні мережі, які являють собою:

а) з'єднання певним чином індивідів, що беруть участь у комунікаційному процесі, за допомогою інформаційних потоків;

б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими;

в) інформацію, яку послано відправником без використання слів як системи кодування.

64. У теорії комунікації виділяють комунікаційні стилі, які являють собою:

б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими;

в) інформацію, яку послано відправником без використання слів як системи кодування.

65. Невербальна комунікація – це:

б) спосіб, за допомогою якого індивід воліє будувати комунікаційну взаємодію з іншими;

в) інформація, яку послано відправником без використання слів як системи кодування.

66. Основними типами невербальної комунікації є:

а) рухи тіла, особисті фізичні якості, мова, використання середовища, фізичне середовище, час;

б) здоров'я, розум, інтелектуальність, компетентність, комунікабельність;

в) вік, освіта, стать, сімейний стан, рівень доходів.

67. Однією з функцій менеджменту є контроль, призначення якого є в наступному:

а) вчасно фіксувати відхилення від норми та вносити корективи в хід роботи на ранніх етапах, виправляючи помилки для досягнення поставленої мети;

б) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистісних цілей та цілей організації;

в) визначення стратегічних та оперативних цілей організації.

68. Один з видів контролю - попередній, сутність якого в наступному:

а) виконується в процесі проведення робіт - це зворотній зв'язок, за допомогою якого керівництво коректує дії організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов роботи.;

б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси;

в) здійснюється на завершальній стадії роботи й містить у собі дві функції: планування майбутніх робіт і вдосконалювання системи мотивації.

69. Один з видів контролю - поточний, сутність якого в наступному:

а) виконується в процесі проведення робіт – це зворотній зв'язок, за допомогою якого керівництво коректує дії організації при зміні зовнішніх і внутрішніх умов роботи.;

б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси;

70. Один з видів контролю - заключний, сутність якого в наступному:

б) здійснюється до початку виконання робіт, контролюються людські, матеріальні та фінансові ресурси;

в) здійснюється на завершальній стадії роботи й містить у собі дві функції: планування майбутніх робіт і вдосконалення системи мотивації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури. - М.: Дело, 2002. - 701 с.

2. Основи менеджменту: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Г.В. Осовська, О.А. Осовська. - К.: Кондор, 2010. - 368 с.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебник для студ. вузов. - 3-е изд., - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002. - 502 с.

4. Шегда А.В. Менеджмент: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Знання, 2002. - 584 с.

5. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: учеб. пос. для эк. спец. вузов. - Минск: Новое знание, 2002. - 336 с.

6. Менеджмент в вопросах и ответах: учеб. пос. / В.Р. Веснин. - М.: Проспект, 2004. - 174 с.

7. Менеджмент: учеб. для студ. вузов / О.С. Виханский, А.Н. Наумов. - М.: Экономистъ, 2004. - 528 с.

8. Основы менеджмента: учеб. пос. для студ. и преп. вузов / В.Г. Янчевский. - Мн.: Тетра Системс, 2004. - 224 с.

9. Менеджмент: учеб. пос. / Е.Е. Вершигора. - М.: Инфра-М, 2003. - 283 с.

10. Менеджмент: учеб. для студ. вузов / В.Р. Веснин. - М.: Элит, 2003. - 546 с.

11. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент: пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003. - 749 с.

12. Основи менеджменту: підруч. для студ. вищ. навч. закладів / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. - К.: Академвидав, 2003. - 416 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!