Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни Гроші та кредит, КІРЛ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни Гроші та кредит

для студентів ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ форм навчання

за напрямом 6.030508 – «ФІНАНСИ і кредит»

  

КІРОВОГРАД 2015

Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Гроші та кредит» для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.030508 – «Фінанси і кредит» 

Укладач: Ст..викладач І.С.Білоніг

Рецензент    к.е.н., доц. О.М.Гуцалюк 

ЗМІСТ

Вступ……………………………..4

1 Мета і завдання курсової роботи…………………………..6

2 Основні етапи виконання курсової роботи………………..6 2.1 Підготовка до виконання курсової роботи………...7 2.2 Структура і зміст курсової роботи…………………....9 2.3 Завдання і варіанти практичної частини роботи......12 2.4 Алгоритм розв’язання практичної частини роботи........13 2.5 Обсяги та оформлення курсової роботи………………….14 2.6 Захист та критерії оцінювання курсової роботи……….......18

3 Тематика курсових робіт………………………...…..23

Список літератури………………………….……..26

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки…………28

Додаток Б Завдання на курсову роботу……………….29 Додаток В Зразок змісту курсової роботи……………….31

Додаток Д Зразок оформлення вступу курсової роботи……..32

Додаток Ж Зразок оформлення літературних джерел………….34

  

ВСТУП 

Підвищення ролі грошей та кредиту в ринкових умовах, у свою чергу, обумовлюється розумінням проблеми функціонування грошей, грошового обігу, кредитних відносин, банківської справи. Усе це визначає місце курсу “Гроші та кредит” в загальноекономічній підготовці бакалаврів з фінансів та є необхідним компонентом становлення професійних економічних знань студентів.

Сучасний фахівець-фінансист може досягти успіху в своїй професіональній діяльності тільки в тому разі, коли він має чітке уявлення, що таке гроші; які види та форми грошей бувають, як здійснюється грошовий обіг, які принципи покладені в основу побудови грошових систем; що таке попит на гроші та які чинники на нього впливають; чим визначається рівень позичкового відсотка; сутність та значення дискусії між науковими школами відносно економічної природи та ролі грошей у суспільному виробництві; яким чином грошово-кредитна політика впливає на економічний розвиток держави; яка ефективність такої політики в ринкових умовах, суть валютних відносин і валютних систем, їх вплив на національну економіку; механізм функціонування міжнародних валютних ринків; основи здійснення міжнародної грошово-кредитної політики. Тільки свідоме використовування інструментів грошово-кредитної системи може забезпечити стале зростання ефективності господарювання у всіх ланках суспільного виробництва.

З метою поглиблення та закріплення студентами денної та заочної форм навчання теоретичного матеріалу курсу, а також набуття вмінь вирішення практичних завдань, планом вивчення навчального курсу передбачено виконання курсової роботи з дисципліни. З її виконання починається професійне становлення студентів, визначення їх здібностей у самостійному вирішенні поставлених задач. Курсова робота повинна бути підготовчим етапом для написання студентом дипломної роботи. 

Курсова робота – важливий етап навчального процесу і один з елементів науково-дослідної роботи студента в його спрямованості до одержання вищої кваліфікації спеціаліста у сфері фінансів. Вона виконується студентами 3 курсу напряму підготовки 6.030508 – «Фінанси» усіх форм навчання.

Написання та захист курсової роботи мають на меті:

- дослідження процесів та отримання навичок у вирішенні конкретних задач щодо управління грошовими потоками в державі;

- систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних та практичних знань у сфері грошово-кредитної системи, придбання навичок творчого використання цих знань в науковій та практичній роботі;

- оволодіння методами наукових досліджень, розвиток самостійної роботи.

Курсова робота повинна відповідати таким вимогам:

- бути самостійним дослідженням, присвяченим розв’язанню актуальних питань в області грошово-кредитної політики;

- включати в себе елементи нових розробок, які сприяють ефективному вирішенню проблем порушених в цій роботі;

- відповідати загально прийнятим вимогам і правилам оформлення науково-дослідних робіт. 

 

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Мета курсової роботи – систематизація та узагальнення знань студентів з основ здійснення грошово-кредитної та валютної політики держави, механізму функціонування ринку позичкового капіталу, ринку грошей, фондового, кредитного і валютного ринків.

У процесі виконання курсової роботи студенти вирішують наступні завдання:

– систематизують і аналізують економічну інформацію;

– використовують аналітичні методи й прийоми для вивчення практичних проблем у сфері грошово-кредитної політики;

– дають кількісну і якісну оцінку досліджуваних явищ і процесів, виявляють закономірності та тенденції їх розвитку;

– знаходять шляхи підвищення ефективності господарювання;

– узагальнюють оцінки, роблять висновки і пропозиції щодо прийняття кваліфікованих управлінських рішень. 

 

2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

У курсовій роботі повинен розкриватися зміст основних аспектів курсу “Гроші та кредит”. Тема курсової роботи містить у собі визначену проблему. Її поглиблене вивчення дозволяє у визначеній мірі змоделювати процеси, що відбуваються з даної проблеми, розглянути варіанти її розв’язання.

Студенти виконують відповідні аналітичні дослідження і розрахунки з питань, які потребують відповідних висновків для правильного обрання грошово-кредитної політики держави.

Виконання курсової роботи передбачає такі етапи:

- вибір теми;

- підбір та вивчення літератури;

- складання попереднього плану;

- консультація з викладачем-керівником, уточнення плану курсової роботи;

- написання та оформлення тексту курсової роботи;

- передання завершеної курсової роботи на кафедру для рецензування;

- доопрацювання роботи згідно із зауваженнями керівника;

- захист курсової роботи. 

2.1 Підготовка до виконання курсової роботи 

Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми.

Тематика курсових робіт подана в даних методичних вказівках. Студент може також запропонувати для курсової роботи свою тему, обґрунтувавши її доцільність та узгодивши з викладачем.

У межах групи одну тему може писати тільки один студент. Староста подає керівникові список групи із зазначенням теми обраних курсових робіт. Вибравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів та нормативних документів.

Слід мати на увазі, що всі питання змісту повинні являти собою єдине ціле, систему, в якій кожний наступний пункт є розвитком і доповненням попереднього. Формування питань змісту не повинно дублювати назву роботи.

Для складання бібліографії, підбору необхідних книжок і статей слід використовувати систематичний та предметний (тематичний) каталоги бібліотек, а також огляд змісту економічних журналів та тижневиків, що друкуються у фахових примірниках часописів за декілька попередніх років. Дозволяється використовувати необхідні матеріали з інтернету, але з обов’язковим посиланням на адресу сайта. Список літературних джерел має складати не менше 25 назв, серед них обов’язково потрібно вказати нормативну базу, а також опрацьовані статті в періодичних видання останніх років щодо теми дослідження.

Найбільша кількість публікацій із фінансових питань міститься у часописах «Фінанси України», «Економіка України», «Економіка та держава», «Актуальні проблеми економіки», «Урядовий кур'єр», «Бізнес», «Вісник НБУ» та ін. Законодавчі акти публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», «Офіційний вісник України» та інших періодичних виданнях. Необхідну статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Міністерства статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, а також на офіційних сайтах органів державної законодавчої та виконавчої влади.

Підібрану літературу доцільно записувати в картотеку, куди вписуються: прізвище автора; назва статті (книжки); місце видання, назва видавництва та рік видання для книжок; назва журналу, рік видання та номер для журналів; сторінки журналу (книжки).

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, студент складає розгорнутий зміст курсової роботи (можливо, у кількох варіантах), який погоджує з викладачем – керівником курсової роботи.

Кожен студент заочної форми навчання повинен повідомити старосту групи про вибрану ним тему. Староста у списку студентів групи реєструє номер вибраної теми і слідкує, щоб одна й та ж тема не повторювалась.

Кафедра фінансів призначає керівника курсової роботи, який визначає день консультації для затвердження змісту курсових робіт і їх написання. На початку консультації староста передає керівнику список студентів групи і номера вибраних ними тем.

Кожен студент має бути підготовленим до консультації, тобто ознайомитися із сутністю предмета дослідження, а також скласти план роботи.

Зміст – це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. Зміст повинен відображати напрями дослідження вибраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Зі складеного змісту видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного змісту багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Зразок змісту курсової роботи наведено в Додатку В. Після погодження змісту керівник видає студенту завдання курсової роботи загального зразка (Додоток Б). У завданні складається календарний план виконання роботи, який обов’язково погоджується з керівником. Завдання підшивається до курсової роботи і разом з нею подається до захисту.

Після узгодження та затвердження змісту студент приступає до написання курсової роботи. Під час написання роботи зміст може коригуватися. Коригування обов’язково погоджується з науковим керівником. 

2.2 Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна бути написана самостійно. Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, теоретична частина, практична частина та висновки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значущість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувалися під час написання курсової роботи, а також дати коротку характеристику структури роботи (Додаток Д).

У теоретичній частині належить викласти основні теоретичні та методичні положення роботи згідно з планом і відповідно до обраної теми. Теоретична частина курсової роботи передбачає написання двох розділів. У першому розділі викладаються основні теоретичні та проблемні питання. Необхідно показати економічну природу теми дослідження, її значення в організації фінансової діяльності. Проаналізувати публікації в науковій і періодичній літературі по даній темі. Особливу увагу слід приділяти останнім публікаціям з теми дослідження. У цьому розділі студент повинен показати вміння рецензувати і узагальнювати теоретичні матеріали. Обов’язковим є посилання на використану літературу, цитати, ідеї, іншу інформацію, яка використана в роботі.

У другому розділі досліджується стан розв’язання проблеми, яка розглядається на сучасному етапі розвитку економіки України та її аналіз. Обов’язковим є оцінка законодавчого та нормативного поля. У ході дослідження необхідно проаналізувати статистичні дані щодо вибраної теми в цілому по Україні, області, джерелом яких є статистичні щорічники, дані офіційних сайтів, звітні дані по конкретному суб’єкту фінансових відносин (якщо такий досліджується).

Другий розділ курсової роботи носить описово-аналітичний характер, і, в залежності від теми дослідження, присвячений організації та аналізу як показників діяльності фінансових посередників грошового ринку так і стан та тенденції загальнодержавних, макроекономічних показників: рівня інфляції, монетарних показників.

В розділі обов’язково на базі проведеного аналізу повинні бути сформульовані конкретні пропозиції і рекомендації з удосконалення діяльності об’єкту дослідження щодо розглянутого питання.

Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Цифровий матеріал має бути представлений у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків), які повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Усі наведені в тексті цитати також потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

Теоретична частина курсової роботи повинна бути структурована на розділи, які нумеруються арабськими цифрами і за необхідності поділяються на підрозділи (параграфи).

Практична частина виконується з метою підтвердити рівень знань, який студент повинен набути в результаті вивчення навчальної дисципліни “Гроші та кредит”. Практична частина передбачає розв’язання трьох задач, кожна з яких визначає особливості функціонування грошового ринку. Умови задач наведені у варіантах практичної частини (пункт 2.3) та вирішуються за алгоритмом розв’язання практичної частини роботи (пункт 2.4) При вирішенні завдань здійснюється аналіз, наводяться таблиці, графіки, формули.

У висновках курсової роботи підводяться підсумки з усіх висвітлених питань, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, на підставі практичного досвіду, так і через узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

До змісту роботи висуваються такі вимоги:

- системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу;

- логіка і науковий стиль викладеного матеріалу;

- виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення повторень.

Текст курсової роботи має бути написаний чітким, розбірливим почерком без пропусків та скорочень слів або набраний на комп'ютері.

Усі наведені в тексті цитати та цифровий матеріал потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об’єкт аналізу.

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу – їх наочність. Заголовки (назви) таблиць, схем, графіків, діаграм мають відображати основний зміст ілюстрованого матеріалу та вказувати на об’єкт і період, якого стосуються дані. У таблицях вказуються одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.

2.3 Завдання і варіанти практичної частини роботи 

Варіант практичної частини студент обирає за двома останніми цифрами номера своєї залікової книжки. Якщо останнє число більше за наведені варіанти3цц (> 30), то студент повинен відняти 30, 60 або 90 з останніх двох цифр залікової книжки (наприклад: № 20758, 58 – 30 = 28 – варіант практичної частини).

Задача № 1. Точка економічної рівноваги на грошовому ринку задана координатами:

Варіанти 00 – 10          А (8 млрд грн; 5 %)

Варіанти 11 – 20          А (7 млрд грн; 4 %)

Варіанти 21 – 30 А (5 млрд грн; 3 %)

Побудуйте графічну модель грошового ринку.

Задача 2. Для виконання цієї задачі слід звернутися до вихідних даних, наведених у табл. 1. На основі цих даних треба визначити: швидкість обігу грошей та тривалість обороту.

Таблиця 1 – Вихідні дані для виконання задачі

Варіанти	Обсяг товарів та послуг Q	Рівень товарних цін Р	S готівки	S вкладів до запитання	S строко-вих вкладів	S коштів за трастовими операціями
00 – 10	2 млрд грн	5	25 % від GNP	10 % від GNP	14 % від GNP	1 % від GNP
11 – 20	4 млрд грн	2	23 % від GNP	14 % від GNP	8 % від GNP	5% від GNP
21 – 30	1,5 млрд грн	2	12 % від GNP	9 % від GNP	7 % від GNP	2 % від GNP

 

Задача № 3. За даними табл. 2 визначте:

1) коефіцієнт депонування грошей та коефіцієнт фактичного резервування депозитів;

2) величину грошового мультиплікатора;

3) на яку величину має бути збільшена грошова база, якщо пропозиція грошей буде збільшена на 330 млн грн, а грошовий мультиплікатор на 2,89.

Таблиця 2 – Вихідні дані для виконання задачі

Варіанти	Обсяг товарів та послуг Q	Рівень товарних цін Р	S готівки	Депозити фізичних і юридичних осіб	Банківські резерви
00 – 10	3 млрд грн	5	20 % від GNP	40 млрд.грн.	20 млрд.грн.
11 – 20	2 млрд грн	3	10 % від GNP	60 млрд.грн.	30 млрд.грн.
21 – 30	1 млрд грн	5	20 % від GNP	50 млрд.грн.	25 млрд.грн.

2.4 Алгоритм розв’язання практичної частини роботи

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 2.

1. Виходячи з рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою:

де V – швидкість обігу грошей, P – середній рівень цін на товари та послуги,

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді, M – середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

2. Для розрахунку швидкості обігу грошей використовуються наступні показники:

1) валовий національний продукт, який розраховується за формулою:

GNP = PQ (2.2)

2) при розрахунку маси грошей, що перебуває в обороті за даний період, варто пам’ятати, що грошова маса (М) = грошовому агрегату (М3). У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3. Тому:

Мо = готівка

М1 = Мо + сума вкладів до запитання

М2 = М1 + сума строкових вкладів

М3 = М2 + сума коштів за трастовими операціями

3. Тривалість обороту розраховується за формулою: L = 365/V (дні).

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 3.

1. Коефіцієнт депонування грошей (cr) розраховується за формулою 3:

де М0 – маса готівки в обороті поза банками, D – маса грошей в депозитах комерційних банків, R – сума резервів комерційних банків.

Для того щоб розрахувати суму готівки, необхідно визначити обсяг ВНП. Обсяг валового національного продукту розраховується за формулою 2.2.

Коефіцієнт фактичного резервування депозитів (rr) розраховується за формулою 2.4:

де R – сума резервів комерційних банків.

2. Грошовий мультиплікатор розраховується за формулою 2.5:

3. Пропозиція грошей (Ms) розаховується за формулою:

 Ms= М0 + D (2.6)

Грошова база (Н) – складається з грошей, які перебувають у вигляді готівки на руках населення, та банківських резервів, що зберігаються у Національному банку: Н= М0 + R (2.7)

Виходячи з формул 2.5-2.7 маємо наступне рівняння, яке дозволить визначити збільшена грошової бази. 

2.5 Обсяги та оформлення курсової роботи

Загальні вимоги

Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша (А 4) та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку – 20 мм, правого – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм. Шрифт – 14, Times New Roman, інтервал між рядками – 1,5.

Обсяг курсової роботи має бути в межах 40 – 45 сторінок стандартного формату А4(без урахування списку використаної літератури та додатків), при цьому: вступ – 1–2 стор., висновки 2–3 стор. Теоретична частина (30–35 стор.) структурована на розділи та в їх межах – параграфи – таким чином, щоб обсяг розділу (який не поділяється на параграфи) був не менше 6 сторінок, а обсяг будь-якого з параграфів – не менше 4 сторінок. Практична частина 2–3 стор. З наведенням усіх формул, розрахунків і висновків.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульна сторінка вважається першою і номер на ній не ставиться. Зразок титульної сторінки курсової роботи наведений у додатку А.

Зміст роботи розміщують на другій сторінці. У ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається.

Титульна сторінка, завдання та зміст входять до загальної нумерації, але номер сторінки на них не ставиться. Номери сторінок проставляють, починаючи зі вступу.

Рисунки, таблиці (які розміщені в тексті роботи), список літератури, додатки також включаються до наскрізної нумерації.

Додатки слід позначати послідовно посередині сторінки великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д. Кожен додаток повинен мати тематичний заголовок.

Кожен із розділів, а також список літератури починаються з нової сторінки, параграфи в межах розділу не починають писати з нового аркуша. Заголовки розділів, вступ, висновок, список використаних джерел пишуться великими літерами, заголовок параграфів – малими.

Робота переплітається або має бути зброшурована у наступній послідовності: титульна сторінка, завдання роботи, зміст, вступ, розділи та параграфи (якщо є такі), висновок, список використаних літературних джерел, додатки.

Оформлення таблиць, рисунків, цитат

Заголовки таблиць розміщуються над ними ліворуч, графіків, схем, діаграм – під ними. Таблиці та рисунки нумеруються окремо. Номер таблиці (графіка) складається з номера розділу (незалежно від наявності параграфів у ньому) та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3 – Рівень інфляції (третя таблиця другого розділу).

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. У разі перенесення таблиці у лівому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...» (без назви). Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні – вказують у боковику. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—».

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці та схеми допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки, які нумерують окремо і поміщають після списку літератури.

Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рисунок» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер рисунка складається з номера питання та порядкового номера рисунка. Наприклад: Рисунок 1.1 – Пропозиція грошей (перший рисунок першого питання). Кожен рисунок розміщується по тексту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо рисунок завеликий.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове.

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:

- закони України;

- укази Президента України;

- постанови і декрети Уряду України;

- статистичні та інші збірники;

- інструктивні матеріали (у хронологічному порядку);

- спеціальна економічна література та публікації в періодичних виданнях

в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та іні­ціалів автора;

- матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані під час написання роботи.

Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі:

Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому – сторінка, звідки взята цитата. Приклади оформлення літературних джерел наведено в додатку Ж.

Текст повинен бути старанно перевіреним автором після друку.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання. 

2.6 Захист та критерії оцінювання курсової роботи 

Закінчена і оформлена курсова робота підписується студентом і представляється на захист. Захист курсових робіт проводиться за графіком комісією, призначеною завідуючим кафедрою. Студент повинен коротко викласти основні положення роботи, обґрунтувати висновки та пропозиції і відповісти на запитання членів комісії по темі дослідження.

Курсова робота оцінюється за стобальною шкалою з урахуванням наступних критеріїв:

Критерії	Бали
Оцінка структури роботи, наскільки план дозволяє розкрити тему	40 балів
Оцінка теоретичного рівня роботи
Повнота розкриття основних питань теми
Наявність прикладів, розрахунків, аналізу, порівнянь
Характеристика аналітичного рівня роботи
Якість виконання роботи
Відповідність вступу та висновків вимогам, які викладено в методичних порадах кафедри
Оцінка повноти та правильність складання списку використаних джерел
Відповідність оформлення роботи вимогам стандартів та правил
Виконання календарного плану написання роботи
Оцінка доповіді студента при захисті роботи	60 балів
Оцінка відповіді студента на додаткові запитання
Всього	100

Якість виконання оцінюється за критеріями: науковий рівень роботи; практичний напрям роботи; самостійність студента у викладанні матеріалів теми; логіка розкриття теми, стиль; оформлення матеріалів курсової роботи, схем, графіків, додатків, використання комп’ютерної техніки в оформленні.

Курсова робота, яка має 40 балів, допускається до захисту. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обґрунтувати свої висновки, відповісти на запитання викладача. Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами захисту. День і час захисту курсової роботи визначає викладач – науковий керівник згідно з графіком навчального процесу. Остаточна оцінка залежить від того, як: студент виступить при захисті; студент відповідає на питання щодо змісту курсової роботи в розрізі теми; студент якісно виконав роботу.

За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Оцінку «відмінно»отримує студент, у якого акуратно і правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань вибраної теми, висновки пропозитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре»одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно.

Оцінку «задовільно»отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно.

Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даної дисципліни.