Методичні рекомендації до виконання індивідуального розрахункового завдання з курсу Фінанси, УДХТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

Методичні рекомендації до виконання індивідуального розрахункового завдання з курсу Фінанси

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ–ІІІ КУРСІВ

ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

 

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2014

Методичні рекомендації до виконання індивідуального розрахункового завдання з фінансів для студентів ІІ–ІІІ курсів економічних спеціальностей денної та заочної форми навчання / Укл.: Нікілєва Н.О., Смєсова В.Л., Федорова Н.Є. – Д.: ДВНЗ УДХТУ, 2014. – 22 с.

Укладачі: Н.О. Нікілєва

В.Л. Смєсова, канд. екон. наук

Н.Є. Федорова

Відповідальний за випуск Н.С. Горбач, канд. екон. наук

Навчальне видання

Методичні рекомендації до виконання індивідуального розрахункового завдання з фінансів для студентів ІІ–ІІІ курсів економічних спеціальностей денної та заочної форми навчання 

Укладачі: НІКІЛЄВА Наталія Олексіївна

СМЄСОВА Вікторія Леонідівна

ФЕДОРОВА Наталя Євгенівна

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор В.П. Синицька

Підписано до друку 12.05.14. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф.

Умов. друк. арк. 1,00. Обл.-вид. арк. 1,09. Тираж 100 прим. Зам. № 186. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

ЗМІСТ 

1.	Мета виконання індивідуального розрахункового завдання…	4
2.	Основні вимоги………………	4
3.	Типові недоліки, що найчастіше зустрічаються при виконанні індивідуального розрахункового завдання……………	7
4.	Етапи виконання індивідуального розрахункового завдання………...	8
5.	Приклад виконання розрахункового завдання………………………...	9
6.	Вимоги до оформлення індивідуального розрахункового завдання…	11
7.	Критерії оцінки індивідуального розрахункового завдання………….	12
8.	Додаток 1 Зразок оформлення титульного аркуша індивідуального розрахункового завдання………………………………………………..	13
9.	Додаток 2 Приклад таблиці видатків Державного бюджету України у поточному році………………………………………………………...	14
10.	Додаток 3. Приклад таблиці видатків Державного бюджету України у базисному році………………………………….……………	16
11.	Додаток 4 Порівняльний аналіз структури видатків Державного бюджету України на Державну судову адміністрацію України у 2012–2013 рр…………………………………………	18
12.	Додаток 5 Приклади оформлення графічного матеріалу при виконанні індивідуального розрахункового завдання………………...	20

  

1. МЕТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ 

Індивідуальне розрахункове завдання з курсу «Фінанси» відноситься до такої важливої частини навчального процесу, як самостійна робота студентів.

Докладний аналіз дохідної та витратної частини Державного бюджету сприяє поглибленню знань з основ бюджетних відносин і бюджетної політики держави студентами економічних спеціальностей як майбутніми фахівцями. При цьому необхідно обов'язково враховувати правове забезпечення розвитку бюджетних відносин і бюджетного процесу в Україні, зокрема, Бюджетний Кодекс України, Закон України «Про Державний бюджет України» на поточний та попередній роки.

Головне завдання студента: виявити глибокі знання у сфері бюджету та бюджетних відносин, висловити власну обґрунтовану думку відносно проблеми формування дохідної частини Державного бюджету та розподілу видатків Державного бюджету України.

Виконання індивідуального розрахункового завдання з фінансів має за мету досягнення наступних цілей:

– поглиблене засвоєння курсу «Фінанси»;

– набуття навиків самостійного дослідження складових бюджету та бюджетних відносин;

– використання критичного підходу при аналізі фіскальної політики, що проводиться в державі;

– практичне застосування збору, обробки та аналізу фактичного матеріалу, використання математичних і статистичних методів аналізу;

– розвиток вміння логічно обґрунтовувати і доказово відстоювати положення та висновки, що висуваються;

– формування більш обґрунтованої оцінки знань студента. 

2. ОСНОВНІ ВИМОГИ

Для успішного виконання розрахункового завдання з «Фінансів» потрібно взяти за основу основні положення Бюджетного кодексу України.

Перш за все, необхідно звернути увагу на складові частин бюджету, до яких відносяться загальний, спеціальний та резервний фонди.

Загальний фонд бюджету включає:

– всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

– всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

– фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

– бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

– гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

– різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Важливо враховувати затверджену бюджетну класифікацію, яка використовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів і фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків). 

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора – за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;

2) фінансування за типом боргового зобов'язання – за коштами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Слід зауважити, що при здійсненні індивідуального розрахункового завдання необхідно взяти за основу ст.1 Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний рік, у якій визначаються доходи та видатки Державного бюджету на поточний рік та їх розподіл на доходи загального та спеціального фондів. Важливо визначити, що числові значення доходів та видатків, визначені в ст.1 Закону «Про Державний бюджет України» на поточний рік слід вважати базовими (приймати за 100%).

Студент разом із керівником семінарських занять визначається з темою індивідуального розрахункового завдання, відповідним розділом, номером додатку до зазначеного Закону (Додаток № 1 – Доходи Державного бюджету та Додаток № 3 – Розподіл видатків Державного бюджету України на поточний рік), статтями та кодами доходів та видатків згідно бюджетної класифікації та Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний рік. Відповідно до варіанта індивідуального завдання студент розраховує питому вагу зазначених показників відносно до базових, які є загальними для будь-якого варіанта (ст.1 Закону України «Про Державний бюджет України»).

Після здійснення необхідних розрахунків студент повинен порівняти отримані результати розрахунків із відповідними показниками попереднього бюджетного періоду та зробити належні висновки.

Обов’язковою умовою виконання зазначеного завдання є внесення пропозицій та рекомендацій щодо проведення бюджетно-податкової політики у розділі «ВИСНОВКИ» з можливим використанням вертикального та горизонтального, графічного та статистичного аналізу. 

3. ТИПОВІ НЕДОЛІКИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ПРИ ВИКОНАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Усі типові недоліки, що найчастіше зустрічаються при виконанні індивідуального розрахункового завдання з фінансів, можна об'єднати в декілька груп.

1. Недоліки, пов'язані з недосконалим рівнем знань правового забезпечення бюджетних відносин і бюджетного процесу в Україні.

Головні з них проявляються в наявності в індивідуальному розрахунковому завданні неправильних, помилкових чи застарілих положень і тверджень Бюджетного Кодексу України попередньої версії, а не чинної. Крім того, слід зазначити, що інколи трапляються випадки, коли висновки, що робляться, є однорідними, застарілими, науково необґрунтованими, не зв’язаними з реальною дійсністю; відсутній аналіз і узагальнення фактичного і цифрового матеріалу.

2. Недоліки, пов'язані з безпосередніми розрахунками, що здійснюються в розрахунковому завданні.

У даному разі мова йде про випадки, коли, студенти не вміють правильно розрахувати відсоток від числа; обирають невірні базові показники, тобто ті, що потрібно брати за 100%; помиляються при обранні відповідних значень доходів (видатків) Загального та Спеціального фондів Державного бюджету України, затверджених загальної суми доходів і видатків Державного бюджету України на поточний та попередній роки (слід розрізняти показники «всього» та «разом»). Одночасно з цим, студенти можуть помилятися у кодах програмної та функціональної класифікації видатків і кредитування державного бюджету.

При здійсненні розрахунку питомої ваги фінансування міністерств, відомств, комітетів та інших у загальній структурі видатків Державного бюджету України студент не розрізняє їх загальної суми та складових відповідно до зазначених кодів.

При здійсненні розрахунків студент не враховує, що показники доходів і видатків у додатках до Закону України «Про Державний бюджет України» найчастіше наведені у тисячах гривень.

3. Недоліки, пов'язані з неправильним оформленням індивідуального розрахункового завдання.

До них можна віднести:

– випадки, коли неправильно оформлений титульний аркуш роботи, відсутні або даються неточно, назва вузу, факультету, варіант завдання, групи;

– коли в роботі не залишені поля для зауважень, сторінки не пронумеровані;

– не вказана дата виконання роботи;

– відсутній підпис автора тощо.

4. Недоліки, що відносяться до порушень встановленого терміну виконання розрахункового індивідуального завдання та його обсягу.

Такі недоліки виникають, коли студент невчасно отримує та виконує розрахункове завдання з порушенням встановленого терміну.

Студенти повинні не допустити при виконанні індивідуального розрахункового завдання відсутність одного з його обов’язкових структурних елементів, а саме, титульного аркуша, таблиць із розрахунками питомої ваги (%) доходів (видатків) Державного бюджету України за поточний та попередні роки, висновків і рекомендацій, запропонованих студентом, додатків із першоджерелом (відповідною частиною додатків № 1 чи № 3), діаграмами, схемами та іншим графічним матеріалом.

Для адекватної та об’єктивної оцінки результатів розрахунків згідно з варіантом індивідуального завдання студента у додатках необхідно розмістити першоджерело, тобто частину додатку № 1 або № 3 поточного та попереднього років, яка використовувалася при розрахунках. 

4. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Індивідуальне розрахункове завдання з фінансів виконується згідно з навчальним планом студентами економічних спеціальностей. Успішному виконанню розрахункового завдання сприяє грамотне планування роботи. З метою полегшення цього завдання рекомендуємо ознайомитися з основними етапами виконання завдання.

І етап

На початку семестру керівник семінарського заняття з фінансів розподіляє варіанти індивідуального розрахункового завдання. Для цього необхідно, щоб у групі було роздруковане та надано керівнику семінарських занять екземпляр Законів «Про Державний бюджет України» на поточний та попередній роки з Додатками № 1 та № 3.

ІІ етап

Ознайомившись з теоретичною та правовою основою бюджетних відносин в Україні, студент роздруковує для індивідуальної роботи частину Додатку № 1 або № 3 на поточний та попередній роки відповідно до варіанта індивідуального завдання.

ІІІ етап

Використовуючи відповідні додатки до Закону України «Про Державний бюджет України», студент здійснює відповідні розрахунки та заносить їх результати у таблицю (див. приклад).

На базі наведених розрахунків студент розробляє висновки та рекомендації з використанням графічного, статистичного аналізу тощо.

IV етап

Результати роботи над індивідуальним розрахунковим завданням із відповідними додатками у роздрукованому або рукописному вигляді здаються на перевірку керівнику семінарських занять.

Робота повинна бути здана не пізніше зазначеного у рейтинговій картці терміну. 

5. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Наприклад, у 2013–2014 навчальному році студент отримав завдання проаналізувати структуру видатків Державного бюджету України на Державну судову адміністрацію України (код програмної класифікації – 0500000).

Із статті І Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» дізнаємося, що у 2013 році видатки державного бюджету України становили 419.330.090 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 370.481.809,1 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 48.848.280,9 тис. гривень.

Із статті І Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» одержуємо інформацію, що у 2012 році видатки Державного бюджету становили 413.605.316 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 360.501.327,6 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 53.103.988,4 тис. гривень.

Зазначені показники за відповідні роки надалі будемо вважати базовими (100%) – див. Додатки 2 та 3 даних методичних рекомендацій.

Із Додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та відповідного закону на 2013 рік одержуємо інформацію щодо видатків на Державну судову адміністрацію згідно варіанта індивідуального розрахункового завдання. Так, наприклад, встановлюємо, що за Кодом № 0500000 програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету на 2013 рік разом на Державну судову адміністрацію планується витратити 4 419 209,5 тис. гривень, у тому числі за загальним фондом – 3 474 208,3 тис. гривень, за спеціальним фондом – 945 001,2 тис. гривень.

Також із вказаного додатку одержуємо інформацію, що вся сума видатків, тобто 100% Державного бюджету України на Державну судову адміністрацію у 2013 році використовується на фінансування Апарату Державної судової адміністрації України (код програмної класифікації 050100).Надалі визначаємо, що через Апарат Державної судової адміністрації України у 2013 році за Кодом функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету № 0330 видатки розподіляються на:

– організаційне забезпечення діяльності судів та установ судової системи (разом 198 043,6 тис. гривень);

– здійснення правосуддя місцевим господарськими судами (разом 324 775 тис. гривень);

– здійснення правосуддя апеляційними загальними судами (разом 737 067,7 тис. гривень) тощо.

До того ж, зазначені видатки розподіляються на загальний та спеціальний фонди.

Надалі отримуємо відповідну інформацію за 2012 рік із Додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджету України на 2012 рік».

На базі одержаних даних заповнюємо підсумкову таблицю (Додатки 2 та 3 до даних методичних рекомендацій).

Після заповнення таблиць-додатків 2–3 можна приступити власно до виконання розрахункового завдання.

У таблиці-додатку 3 наведено приклад розрахунку питомої ваги видатків Державного бюджету на Державну судову адміністрацію у 2012 та 2013 роках (код програмної класифікації – 0500000) та розрахунку питомої ваги окремих структурних елементів видатків на Державну судову адміністрацію України у відповідних роках разом, а також за загальним та спеціальним фондом окремо за кодом функціональної класифікації 0330.

Так, наприклад, у 2013 році на Державну судову адміністрацію України було витрачено разом 1,05% видатків Державного бюджету України. Цей показник отримано через пропорцію: 

419 330 090,0 тис. грн – 100%

4 419 209,5 тис. грн – Х% 

Звідси Х = (4 419 209,5*100) / 419 330 090,0 = 1,05%. 

При розрахунку питомої ваги окремих структурних елементів видатків на Державну судову адміністрацію України разом, а також за загальним та спеціальним фондом за кодом функціональної класифікації 0330, за базовий показник (100%) слід приймати вже суму видатків на Державну судову адміністрацію України (код програмної класифікації 0500000).

Так, наприклад, можна визначити, що за напрямом «Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами у 2013 році» (код програмної класифікації – 0501020, код функціональної класифікації – 0330) планується витратити разом 7,3% видатків вказаної Адміністрації.

Отриманий показник визначається з пропорції: 

4 419 209,5 тис. грн.. – 100 %

324 775,0 тис. грн.. – Х % 

Звідси Х = (324 775,0 * 100) / 4 419 209,5 = 7,3 %. 

Аналогічно розраховуються всі інші показники структури видатків Державного бюджету України 2012–2013 років на Державну судову адміністрацію України за напрямами – загальний, спеціальний фонд, разом, які вносяться в таблицю-додаток № 3 (див. Додаток 3 до даних методичних рекомендацій).

За наведеними даними можна проаналізувати зміну у видатках на Державну судову адміністрацію України у 2013 році відносно 2012 року разом, а також за загальним та спеціальним фондом окремо. Для цього порівнюємо абсолютні показники та отримуємо абсолютну зміну методом віднімання, а відносний приріст у відсотках отримуємо з пропорції.

Так, наприклад, визначаємо, що за напрямом «Організаційне забезпечення діяльності судів та установ судової системи» (код програмної класифікації – 0501010) за загальним фондом видатки змінилися на:

(53 853,6 – 63 291,1) = –9 437,5 тис. гривень, тобто зменшилися на відповідну суму, а відносний їх приріст становив:

63 291,1 – 100%

–9 437,5 – Х%

Х = –9 437,5 * 100) / 63 291,1 = –14,91%, тобто видатки за вказаним напрямом зменшилися у 2013 році на 14,91% відносно 2012 року.

Використовуючи наведені розрахунки, можна проілюструвати зміни у видатках Державної судової адміністрації України у 2013 році відносно 2012 року за допомогою графічного аналізу. Для цього можна використати діаграми, графіки, схеми. Приклади графічного аналізу розрахованих даних наведено на рис. 1–4 Додатку 4.

Після здійснення розрахунків студент повинен в останній частині індивідуального завдання зробити висновки щодо проведеного аналізу.

Висновки повинні містити:

– аналіз та обґрунтування напрямків фіскальної політики держави відносно доходів та видатків Державного бюджету України;

– дослідження джерел формування дохідної частини Державного бюджету України та її структури;

– доцільність спрямування видатків бюджету за визначеними у Законі статтями та їх питомою вагою в структурі загального обсягу видатків.

– науково обґрунтовану точку зору студента стосовно об’єкта проведеного аналізу.        

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Після проведення розрахунків та аналізу зібраного фактичного матеріалу студенту рекомендується приступати до оформлення розрахункової роботи.

Розрахункове завдання використовується рукописним або машинописним текстом формату А-4 (розмір шрифту 14, інтервал одинарний чи полуторний). Текст пишеться розбірливо і акуратно з одного боку аркуша з залишком полів для брошурування та зауважень рецензента.

Сторінки, починаючи з третьої, повинні бути пронумеровані.

Титульний аркуш не нумерується.

Всі цитати із наукової літератури, що наводяться в тексті, фактичні і статистичні дані повинні мати посилання на джерела. Нумерацію посилань рекомендується робити у квадратних дужках, де зазначається порядковий номер джерела, під яким воно внесено до списку літератури.

Наприклад: Поліпшення стану державних фінансів України значною мірою залежить від розв’язання проблем місцевих бюджетів, дохідна частина яких останніми роками формується переважно шляхом перерозподілу державних доходів у процесі вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів. Спостерігається стійка тенденція до збільшення частки видатків таких бюджетів регіонів України (без бюджету м. Києва), що фінансується за рахунок трансфертів із держбюджету [1].

У тексті роботи допускаються тільки загальноприйняті скорочення (СНД, США, НБУ та інші), такі слова як процент, рік, мільйон, гривень та інші, пишуться повністю, їх скорочення допустиме лише після цифр та в таблицях.

Таблиці, графіки, діаграми, що наводяться в тексті розрахункового індивідуального завдання, повинні бути правильно оформлені: мати порядковий номер, назву, посилання на джерела, зазначені одиниці вимірювання (див. додаток 4).

Титульний аркуш оформляється відповідно до додатку 1.

У кінці роботи студент ставить свій підпис, вказує дату виконання роботи і залишає один чистий аркуш для зауважень. 

7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

За індивідуальне розрахункове завдання виставляється найвищий бал за рейтинговою карткою, коли:

– робота виконана на високому рівні і свідчить, що автор глибоко поінформований щодо ступеню розробки проблеми, яка досліджується;

– студент вміло використовує економічні, математичні та статичні прийоми та методи аналізу в процесі розрахунків, має свою особисту позицію і вміє аргументовано і послідовно її додержуватися;

– робота свідчить, що студент, який її виконав, володіє науковим економічним мисленням, вміло аналізує фінансові проблеми економіки України;

– робота містить самостійні обґрунтовані висновки, міркування та цікаві пропозиції, які мають практичне значення з точки зору проблем реформування бюджетної системи України;

– робота правильно оформлена та викладена грамотною літературною мовою.

При відхиленні індивідуального розрахункового завдання від попередніх вимог виставляються нижчі бали.