Методичні рекомендації до розрахункової частини індивідуального проекту з предмету Міжнародна економічна діяльність України, КНУ ім. Т. Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет 

Методичні рекомендації до розрахункової частини індивідуального проекту з предмету Міжнародна економічна діяльність України

студентів спеціальності «Міжнародна економіка»

Київ - 2014

Економічна оцінка доцільності та ефективності зовнішньоекономічної операції. 

Економічна оцінка зовнішньоекономічних операцій (ЗЕО) займає важливе місце в управлінні ЗЕД на підприємстві. Це дозволяє оцінити ефект та ефективність як окремих ЗЕО, міжнародних проектів (МП), так і всієї сукупності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Фінансово-економічні показники, які розраховуються за відповідними методиками, лежать в основі проведення переговорів із закордонними контрагентами (експортерами-продавцями, імпортерами-покупцями, посередниками тощо) і є обов'язковою передумовою прийняття рішення про реалізацію ЗЕО або відмови від неї.

Економічна оцінка зовнішньоекономічної операції (ЗЕО) може проводитися за різними аспектами:

• оцінка доцільності операції;

• оцінка економічної ефективності операції;

• обґрунтування експортної або імпортної ціни, в т.ч. на основі розробки конкурентного листа;

• проведення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) операції;

• розробка бізнес-плану ЗЕО;

• складання бюджету проведення операції;

• розрахунок митних платежів;

• оцінка зовнішньоекономічних альтернатив та їх вибір;

• розробка та аналіз сценаріїв ЗЕО;

• оцінка доцільності залучення посередника;

• економічне обґрунтування шляхів виходу на зовнішній ринок;

• обґрунтування витрат на реалізацію стратегії та оцінка її ефективності;

• побудова сценаріїв здійснення зовнішньоекономічних операцій;

• розробка шляхів оптимізації та підвищення ефективності зовнішньоекономічної операції.

Повноцінна економічна оцінка зовнішньоекономічної операції передбачає:

• грамотне використання методів збору необхідної вихідної інформації;

• прогнозування зміни окремих параметрів проекту;

• врахування інтересів закордонного партнера;

• розрахунок узагальнюючих фінансово-економічних показників;

• вміння робити порівняння зовнішньоекономічних альтернатив;

• обґрунтування висновків та рекомендацій. 

Економічна оцінка може проводитися для наступних різновидів зовнішньоекономічних операцій:

• експорт товарів та послуг;

• імпорт товарів та послуг;

• торгові операції за різними організаційними формами;

• створення експортних виробництв;

• придбання і використання імпортного устаткування;

• експорт-імпорт науково-технічних досягнень та об’єктів інтелектуальної власності;

• міжнародна спеціалізація та кооперування;

• міжнародний лізинг;

• міжнародні валютно-фінансові та кредитні операції;

• вихід компаній-резидентів на міжнародний фінансовий ринок;

• міжнародні інвестиційні операції;

• та ін. 

Оцінка ефективності передбачає обрахунок доходів, витрат та їх співставлення, обрахунок показників ефективності.

Оцінка проводиться на основі даних ЗЕД контракту, комерційних пропозицій, даних компаній-експортерів та імпортерів або інших комерційних документів, інформації щодо комерційних умов на світових та внутрішньому ринках, на основі діючих норм законодавства щодо умов здійснення зовнішньоекономічних операцій та ін.

Для оптимізації або вибору з альтернатив будується факторна модель. Основними факторами, що впливають на ефективність ЗЕО, є складові доходів та складові витрат. В разі необхідності проводиться факторний аналіз через визначення питомої частки фактору та його впливу на кінцевий результат операції. При рівній величині очікуваного доходу вибір здійснюється за критерієм мінімізації витрат на проведення операції. При рівній величині очікуваних витрат вибір здійснюється за критерієм максимізації доходу. При різних величинах очікуваного доходу і витрат різних шляхів операції, вибір здійснюється за показниками ефективності (рентабельності, терміну окупності, базового та альтернативного коефіцієнтів ефективності операції).

Головний критерій доцільності ЗЕО – досягнення економічної ефективності вищої, ніж середній рівень по підприємству або ніж середній відомий рівень аналогічних операцій, або операцій на внутрішньому ринку.

Для здійснення оцінки студенти повинні знати теоретичний матеріал та норми законодавства: види та форми ЗЕО, правові основи їх здійснення в Україні та за її межами, основи регулювання ЗЕО (тарифне та нетарифне, митне, валютне та ін.), базисні умови поставки згідно Інкотермс та ін. Також, студенти використовують свої знання в області бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій та економічного аналізу.

Важливим аспектом розрахунків є врахування валютного фактору. Тому, в розрахунках використовуються дані щодо валютних курсів. Кінцеві дані про доходи і витрати зводяться до однієї валюти. 

Розрахунок проводиться в Exel, в верхній частині таблиці припущення, в нижній – розрахунок. Це створює інструментарій для оптимізації операції, побудови різних варіантів, альтернатив, сценаріїв, факторного аналізу та ін.

Розрахункові таблиці складаються з двох частин: припущення до розрахунків та розрахунки (див. Додатки).

На першому етапі визначаються необхідні вихідні дані та припущення. Припущення до розрахунків: вид операції, умови ЗЕД контракту (проекту або фактичного), країна-експортер або імпортер, товар, його кількість, код УКТ ЗЕД товару, контракта ціна товару, фактурна ціна або собівартість товару, базисні умови поставки, термін поставки, витрати на здійснення ЗЕО (транспортування, розвантаження, навантаження, страхування, комісійні, брокерські, ліцензійні витрати), додаткові витрати на здійснення ЗЕО (на отримання ліцензії та інших дозвільних документів, представницькі, на маркетинг і рекламу, на відрядження, на юридичні послуги та оформлення ЗЕД документації та ін.), форма міжнародних розрахунків та витрати на їх проведення (наприклад, комісія з акредитиву), витрати на фінансування ЗЕО (наприклад, % за обслуговування кредиту), ціна реалізації на внутрішньому ринку, витрати на реалізацію на внутрішньому ринку, офіційний та ринкові валютні курси, податки, ставки та умови митних платежів, та ін.

На другому етапі - розрахункова частина, яка включає в себе наступні показники:

1) Доходи (валютна виручка)

2) Витрати на виготовлення або придбання товару (фактурна вартість товару)

3) Витрати по здійсненню ЗЕО

4) Митна вартість товару

5) Витрати на розмитнення товару (митні платежі)

6) Інші витрати для виконання ЗЕО

7) Показники економічної ефективності

Показники економічної ефективності ЗЕО характеризують співставлення результатів (ефектів) та витрат діяльності підприємства в напрямку здійснення цієї ЗЕО. Наприклад, показник економічної ефективності експорту розраховується як різниця між сумою доходів від реалізації продукції на експорт і витратами на її виробництво, проведення, реалізацію, розмитнення та ін. додаткових витрат.

Показник економічної ефективності імпорту обладнання розраховується як різниця між обсягом реалізації продукції, виготовленої на імпортному обладнанні, і затратами на придбання та експлуатацію імпортного обладнання.

Показник економічної ефективності імпорту споживчих товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання.

Практична оцінка ефективності експорту та імпорту потребує додаткового врахування цілого ряду факторів, зв'язаних з можливою реалізацією тих чи інших альтернатив. У цьому випадку можуть бути розраховані різні модифікації показників ефективності, зокрема, ті, що відображають порівняльну вигідність експорту та імпорту відносно реальних альтернатив. Так, при оцінці ефекту експорту необхідно враховувати додаткові затрати на виробництво товарів-замінників при вивезенні дефіцитних товарів або втрати віл скорочення внутрішнього споживання, при оцінці імпорту обладнання враховуються також можливості вітчизняного виробництва подібного обладнання, якісні відмінності вітчизняного та імпортного обладнання, наявність альтернативних закордонних постачальників тощо. 

Розрахунок показників економічної ефективності включає в себе наступні показники:

Рентабельність зовнішньоторговельної операції за прибутком до оподаткування (ПДО), що визначається за формулою: ПДО/доходи (виручка) від ЗЕО.

Рентабельність зовнішньоторговельної операції за чистим прибутком, що визначається за формулою: ЧП/доходи (виручка) від ЗЕО.

Рентабельність зовнішньоторговельної операції через співвідношення прибутку і витрат, що визначається за формулою: ПДО або ЧП/загальні витрати на здійснення ЗЕО.

Базовий коефіцієнт ефективності ЗЕО, що визначається за формулою: Доходи (виручка) від ЗЕО/ загальні витрати на здійснення ЗЕО.

Альтернативний коефіцієнт ефективності ЗЕО,що визначається за формулою: прибуток від операції на зовнішньому ринку/ прибуток від операції на внутрішньому ринку (Доходи (виручка) від ЗЕО - загальні витрати на здійснення ЗЕО)/ (Доходи від продажу на внутрішньому ринку-загальні витрати з виготовлення та продажу на внутрішньому ринку). 

Отже, крім оцінки рентабельності ЗЕО, для більш точного визначення ефективності запропонованої угоди необхідно провести коефіцієнтний аналіз. Для проведення коефіцієнтного аналізу необхідно визначити базовий коефіцієнт ефективності ЗЕО та альтернативний коефіцієнт ефективності ЗЕО.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток - внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід-це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.

На основі коефіцієнтного аналізу студенти визначають чи є зовнішньоекономічний контракт при даних умовах є ефективним, і відповідно роблять висновки щодо доцільності ЗЕО. Якщо базовий коефіцієнт ефективності ЗЕО, наприклад експорту товару, та альтернативний коефіцієнт ефективності ЗЕО більше одиниці, це означає, що прибуток від реалізації товару на зовнішньому ринку є вищим, ніж прибуток від реалізації такої ж партії товару на внутрішньому ринку. 

Врахування в розрахунках економічної ефективності ЗЕО особливостей функціонування світових ринків та часових параметрів

Підприємство-учасник ЗЕД здійснює її у відповідному ринковому середовищі, і тому економічна оцінка ЗЕО обов'язково повинна враховувати такі особливості функціонування світових ринків:

1) динамічність параметрів, які характеризують ЗЕО;

2) ризиковість, невизначеність досягнення кінцевого результату;

3) значний вплив валютного фактору;

4) суб'єктивність інтересів різних учасників кожної ЗЕО;

5) множинність критеріїв оцінки будь-якої ЗЕО. 

1) Розглянемо першу особливість функціонування світових ринків, яку слід враховувати в проведенні економічної оцінки ЗЕО - динамічність параметрів проекту. Традиційний розрахунок показників порівняльної ефективності різних варіантів практично не враховує змін параметрів ЗЕО у часі, що спрощує розрахунки, але робить результати менш вірогідними. Ринок завжди являє собою нестійку рівновагу, і тому при оцінці вигідності ЗЕО необхідно враховувати такі його характеристики:

• перспективні зміни попиту на товар/послугу на світовому ринку та відповідні зміни розміру виробництва;

• можливі коливання світових цін на ресурси, які споживаються, та продукцію/послуги, які реалізуються;

• майбутнє зниження витрат виробництва у процесі нарощування обсягу випуску;

• майбутні зміни у технічному рівні продукту або виробництва, зумовлені впровадженням науково-технічних досягнень;

• доступність фінансових (у т.ч. валютних) джерел для майбутніх у кожному періоді інвестицій.

Наприклад, експортер, який планує різко збільшити поставки свого товару за кордон, повинен передбачити можливу реакцію ринку у вигляді зниження ціни на цей товар. Зростання попиту на певні ресурси може призвести до зростання цін на них. Науково-технічні досягнення закордонного конкурента можуть знецінити якісні характеристики перспективної продукції українських підприємств.

У зв'язку з цим для великих, тривалих ЗЕО або міжнародних проектів (МП), на відміну від разових коротко­строкових угод, необхідно прогнозувати усі перспективні зміни параметрів проекту та вводити їх у техніко-економічні розрахунки, які повинні охоплювати достатньо тривалий період часу.

В цих випадках, студенти повинні побудувати динамічну модель, розраховану на період виконання операції та період отримання вигоди від неї. Доцільно використати в розрахунках інструменти оцінки вартості грошей в часі, дисконтування грошових потоків, визначення показника NPV. 

2) Другою особливістю функціонування світових ринків є ризик недосягнення цілей проекту. Використання прогнозних оцінок завжди пов'язано з певним ризиком, який тим більший, чим більший масштаб ЗЕО або захід та чим триваліше період його здійснення. Світовий досвід підтверджує, що різні характеристики ЗЕО прогнозуються з різною точністю, причому помилки в оцінці майбутніх затрат здебільшого нижчі за помилки в оцінці тривалості здійснення ЗЕО. Самі прогнозні оцінки, як правило, виявляються надмірно оптимістичними, особливо стосовно майбутнього обсягу продаж.

Ступінь ризику в момент підписання зовнішньоторговельного контракту (ЗТК), тобто в момент прийняття рішення про початок реалізації ЗЕО, може бути різним. Ступінь прийнятності ризику є важливою стратегічною характеристикою підприємства та інвестора. Проект з певним ступенем ризику може виявитись прийнятним для одного учасника ЗЕД та неприйнятним для іншого, який віддає перевагу більш надійним операціям. Загалом при здійсненні ЗЕО можуть мати місце такі ризики:

• ринкові (збутові),які зв'язані зі зниженням попиту на обраних міжнародних ринках або зі зниженням світових цін, або зміною умов на внутрішньому ринку, що впливає на ефективність імпортних операцій;

• політичні,зв'язані з уведенням ембарго, торгових обмежень, зміною митного та валютного законодавства тощо;

• комерційні,які виявляються у несумлінності або неплатоспроможності покупця, несумлінності продавця щодо виконання умов поставки, та ін.;

• виробничі,які зв'язані з непередбачуваними витратами на виготовлення товару, непереборними труднощами в організуванні вироб­ництва, його налагодженні, підготовці кадрів тощо;

• науково-технічні,які випливають з невизначеності досягнення заданого результату при освоєнні нових технологій, ліцензійному обміні, спільних науково-дослідних роботах тощо;

• інфляційні,які зв'язані зі зростанням витрат на матеріали та комплектувальні вироби, оплату праці тощо;

• валютні,які зв'язані з можливою зміною валютних курсів.

У результаті ризик може виявитись у зниженні попередньо визначеної ефективності ЗЕО. Рівень ризику може зумовити повну нездійсненність ЗЕО (останнє можливе, наприклад, у випадку великих МП з розвідки та видобутку корисних копалин, інноваційних проектів у наукоємних галузях та інших ЗЕО).

Формальне врахування ризиків у техніко-економічних розрахунках може бути здійснене за допомогою методів теорії імовірності та математичної статистики.У розрахунки вводяться показники імовірності майбутніх економічних результатів та затрат або статистичні розподілення очікуваних доходів від інвестицій. Врахування можливих втрат від інфляції може бути здійснене введенням спеціальних поправок ("інфляційної премії") до рівня ставки відсотка, яка характеризує дохідність за беззбитковими вкладеннями.

В якості кумулятивного показника оцінки ризиків ЗЕО може бути застосований показник недоотриманого доходу (прибутку), який оцінюється експертним шляхом і визначається у % від доходу або прибутку від ЗЕО, наприклад, 5% або 10%. Тоді, економічна ефективність ЗЕО корегується на цей показник. 

3) Врахування валютного фактору. Оскільки ЗТК може передбачати різні валюти для визначення ціни експортного/ імпортного товару і для здійснення платежів, можуть виникнути додаткові валютні ризики, зв'язані зі зміною взаємного курсу однієї з цих валют відносно іншої. В разі необхідності розраховуються показники валютної ефективності ЗЕО.

У світовій практиці для запобігання валютним ризикам і підтримання ефективності ЗЕО розроблені різні способи страхування від курсових втрат шляхом внесення в ЗТК спеціальних умов (захисних, або валютних застережень). Страхування від інфляційних ризиків, тобто від знецінення валюти в результаті спаду її купівельної сили відносно товарів, забезпечується додатковими умовами, що фіксуються в ЗТК.

4) Особливістю функціонування світових ринків є суб'єктивність інтересів учасників ЗЕО.Повноцінна оцінка ЗЕО потребує врахування суб'єктивності інтересів учасників, які залучені у нього. Часто ці інтереси не збігаються, і тому необхідний компроміс при формулюванні умов ЗТК та документів, які його супроводжують. Це стосується цін на товари, послуги, технологію, ставок орендної плати, процентних ставок, розмірів дивідендів тощо.

Розрізняють інтереси:

• підприємця,який прагне досягти максимуму потенційного прибутку у довго­строковому аспекті, максимуму темпів зросту реальних активів підприємства, підтримати престиж фірми та самого підприємця, високого рівня оплати його праці тощо;

• власників капіталу,які прагнуть максимізації поточного прибутку і, в першу чергу, дивідендів;

• національної економіки,яка прагне загальнонаціональної ефективності. Такий підхід є правомочним, якщо ЗЕО або міжнародний проект реалізується у рамках державного замовлення та фінансується за рахунок централізованих бюджетних коштів. Для недержавних міжнародних проектів розрахунок цих показників має практичний зміст, якщо, наприклад, мова йде про обґрунтоване зниження ставок оподаткування для підприємства - учасника ЗЕД, яке випускає споживчі товари. 

5) Ще одна важлива особливістьфункціонування світових ринків - множинність критеріїв оцінки будь-якої ЗЕО.Складність, комплексний характер багатьох ЗЕО призводить до того, що врахувати всі фактори реалізації ЗЕО або МП просто неможливо, тим більше у суворо формалізованому вигляді. Це призводить до необхідності використання у процесі ТЕО кількох критеріїв. Система розрахунків не обов'язково повинна підводити до однозначного рішення стосовно доцільності МП або ЗЕО. Наприклад, показники інтегрального ефекту та рентабельності при оцінці кількох ЗЕО можуть суперечити один одному. 

Зазначені вище принципи та методи розрахунку економічної ефективності ЗЕО можуть використовуватись при оцінці вигідності різних ЗЕО. При цьому у кожному конкретному випадку повинна враховуватись специфіка ЗЕО, особливі умови реалізації угоди тощо. Окремі формули та показники можуть бути при цьому модифіковані.

У додаток до абсолютних показників, які характеризують кожну ЗЕО, зокрема, необхідно обов'язково оцінювати порівняльну вигоду від реалізації даної ЗЕО відносно альтернативних рішень. При цьому слід порівнювати зовнішньоекономічні та внутрішні рішення, а також різні форми ЗЕД.

Наприклад, побудоване на українському суднобудівному заводі пасажирське судно може бути продано закордонному покупцю, здане в лізинг або залишитись у власності української транспортної компанії і використовуватись для перевезення закордонних пасажирів. В усіх цих випадках українська сторона матиме деякий валовий дохід, нести відповідні затрати. Відповідь на запитання, яка з альтернатив вигідніша, може дати повноцінний розрахунок показників ефекту та ефективності.

Доступ до іноземної технології також може бути здійснений різними шляхами: можна закупити необхідне імпортне обладнання або купити ліцензію на виготовлення обладнання або організувати СП. У кінцевому підсумку особа, яка приймає рішення, повинна на підставі техніко-економічних розрахунків вибрати найкращу відповідно до заданих критеріїв альтернативу. 

Висновки щодо ефективності та доцільності ЗЕО формулюються на підставі факторів та характеристик, формально відображених у розрахунках, на підставі показників економічної ефективності ЗЕО, а також з формулюванням умов, за яких ця операція набуває достатнього рівня ефективності.

Додатки:

1. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної операції. Експорт.

2. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної операції на прикладі експорту цукру в Бельгію.

3. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної операції. Імпорт.

4. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної операції на прикладі імпорту пива з Німеччини.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!