Вимоги до написання рефератів з курсу Філософія

« Назад

Вимоги до написання рефератів з курсу Філософія

1. Обсяг реферату не має перевищувати 30 сторінок разом із висновками (від 25 до 30);

2. Структура реферату містить:

- зміст;

- вступ (актуальність, мета та завдання дослідження, наукова розробка проблеми, методологічна база);

- 3 глави, з яких перша має демонструвати вміння аспіранта працювати з базовим поняттям через логіко-гносеологічний аналіз, друга – має презентувати вміння аспіранта працювати з текстами та використовувати компаративний аналіз (основні тексти двох авторів, що надаються темою, з обов’язковими цитатами та посиланнями), третя глава має віддзеркалити вміння аспіранта вписувати тему у сучасний соціальний, історико-культурний, науковий тощо контекст. Наприкінці кожної глави має бути висновок;

- висновки, які демонструють досягнення автора реферату в проведеному дослідженні;

- список літератури не менше ніж 10 позицій, при цьому є недопустимим посилання на підручники (окрім обґрунтованих випадків).

Таким чином, написання реферату має демонструвати навички та вміння набуті аспірантом в процесі вивчення курсу, а саме – використання певних методик та методологій, вміння аналізувати окремі поняття та тексти, вміння критично засвоювати прочитаний матеріал та вписувати його у сучасний контекст.

3. Оформлення реферату: Титульна сторінка:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНИХ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Назва реферату Виконав: ПІБ, аспірант кафедри

Науковий керівник: ПІБ

« » Рецензент:

Суми – 2015 р.

- Шрифт Times New Roman – 14 кегль,інтервал – 1,5, посилання в квадратних дужках в тексті, наприклад [3, с.14], де перша цифра вказує на порядковий номер текста в списку літератури. Список літератури оформлюється за вимогами ВАК.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

Розуміння герменевтики Г.-Г. Гадамером і П. Рікьором.
Концепт «феномен» у гносеології І. Канта і у феноменології Е. Гусерля.
Буття Парменіда і буття М. Гайдеггера. Порівняльний аналіз.
Маса у філософській антропології Х. Ортеги-і-Гасета і Е. Канетті.
Поняття апріорної форми у філософії І. Канта і символу у філософії Е. Кассирера.
Логос Геракліта і Логос у богослов’ї Томи Аквінського.
Логоцентризм Ж. Деррида і класична метафізика.
Поняття «ідея» у філософії Платона та Аристотеля.
Трактовки «відкритого суспільства» у А. Бергсона і К. Поппера.
Проблема символу у філософії Б. Рассела, Л. Вітгенштейна і К. Поппера.
Тема смерті у фундаментальній онтології М. Гайдеггера та в екзистенціалізмі.
Полеміка з приводу Просвітництва: Франкфуртська школа і П. Слотердайк.
Поняття тілесності у філософії Р. Барта, М. Фуко та М. Мерло-Понті.
Істина в розумінні Е. Гуссерля і М. Гайдеггера.
Інтуїція та дискурсія в філософії А. Бергсона та Е. Кассирера.
Феноменологія техніки М. Гайдеггера та Ж. Еллюля.
Поняття життєвого світу у феноменології Е. Гуссерля і комунікативній філософії Ю. Габермаса.
Порівняльний аналіз аксіології Г. Ріккерта і М. Шелера.
Комунікативна філософія К.О. Апеля і Ю. Габермаса.
Концепція карми в давньоіндійській філософії та концепція долі в античності.
Концепція циклічного розвитку цивілізацій (О. Шпенглер, А. Тойнбі) і концепція кінця історії (Ф. Фукуяма).
Натуралізм давньокитайської філософії та філософії досократиків. Порівняльний аналіз.
Поняття відповідальності в практичній філософії І. Канта і у філософії екзистенціалізму.
Доктрина пантеїзму і сучасний холізм.
Філософія Ф. Ніцше у творчості П. Рікьора.
Концепти «пролетарій» (класичний марксизм) і «робітник» (Е. Юнгер).
Співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії та класичній німецькій філософії.
Реалізм у середньовічній філософії та філософський реалізм ХХ сторіччя.
Категорія серця в давньокитайській (сінь) і українській філософіях.
Космічна симпатія в античній філософії та філософії Відродження.
Поняття методу у філософії Ніколая Кузанського і Декарта.
Поняття події в фундаментальній онтології М. Гайдеггера і у філософії Ж. Дельоза.
Макрокосмос і мікрокосмос в європейській і китайській традиціях.
Категорія міри у філософії Аристотеля і Гегеля.
Концепції часу у філософії Аристотеля та Августина Аврелія.
Діалогізм у філософії М. Бубера і В.С. Біблера.
Розуміння сутності філософії Х. Ортегою-і-Гассетом і М.К. Мамардашвілі.
Сутність свободи за Ф. Шеллінгом і М. Бердяєвим.
Концепт волі до влади у філософії Ф. Ніцше і М. Фуко.
Дуалізм Р. Декарта і спроба його подолання у філософії Р. Рорті.
Поняття «громадянського суспільства» у І.Канта та К.Маркса.
Філософія права Г.Гегеля та Дж.Джентіле.
Природа сміху у Ж.Батая та Ж. Делеза.
Поняття досвіду та експерименту у Р.Бекона та Ф.Бекона
Поняття національної ідеї у І.Франка та Г.Гегеля
Поняття інформації у Н.Вінера та К.Шеннона.
Поняття дискурсу М.Фуко та Ю.Хабермаса.
Проблема відчуження у Л.Фейербаха та Г.Гегеля
Гуманізм в розумінні Ж.П.Сартра та Ж.Марітена.
Ідеальна держава в розумінні Платона та Ф.Бекона
Поняття техніки у М.Мак-Люена та Т.Парсонса.
Поняття влади у М.Фуко та Е.Дюркгейма.
Поняття часу у Аристотеля та Ж.Дерріда
Поняття природного права у Дж.Локка та в екзистенціалізмі.
Смерть в концепції Ж.П.Сартра та Ж.Дерріда.
Тіло, тілесність в античності та в постмодернізмі.
Співвідношення слова та тексту у Платона та Р.Барта.
Природа знання в концепціях Т.Куна та Мертона.
Секс в трактовках Ф.Аквінського та Іоанна Павла 2.
Жінка як філософська проблема у Ф.Ніцше та С.де Бовуар.
«Ейдос» у Платона та «морфе» у Аристотеля
Поняття «міф» у Ернста Кассирера та у Олексія Лосєва
Поняття «символ» у Павла Флоренського та у Олексія Лосєва
Поняття «цивілізація» у Освальда Шпенглера та у Арнольда Тойнбі
Поняття «феномен» у Іммануїла Канта та у Едмунда Гуссерля
Поняття «постмодерн» у Петера Козловського та у Вольфганга Вельша
«Людина маси» в Хосе Ортеги-і-Гасета та «одновимірна людина» у Герберта Маркузе
Поняття «еліта» в Хосе Ортеги-і-Гасета та «каста луччих» у Дмитра Донцова
Поняття «верифікація» представників Віденського гуртка та «фальсифікація» у Карла Поппера
«Поняття «постіндустріальне суспільство» у Даніеля Белла та «інформаційне суспільство» у Йонедзі Масуди
«Ідіографічний метод» у Вільгельма Віндельбанда та «індивідуалізуючий метод» у Генриха Риккерта
Поняття «герменевтика» у Фридриха Шляєрмахера та у Вільгельма Дильтая
«Науки про дух» у Вільгельма Дильтая та «науки про культуру» в Генриха Риккерта
Поняття «деструкція» у Мартина Гайдеггера та «деконструкція» у Жака Деррида
Поняття «цінність» у Віндельбанда-Риккерта та у Толкота Парсонса
Поняття «ідеологія» у Карла Маркса та у Карла Маннгайма
Поняття «буття» у Мартина Гайдеггера та у Миколи Гартмана
Поняття «ідея» у Платона та у Іммануїла Канта
Поняття «екзистенція» у Карла Ясперса та у Жана-Поля Сартра
Поняття «нація» у В’ячеслава Липинського та у Дмитра

Окрім запропонованих тем, можна за домовленості з викладачем, обирати інші, які корелюються або з темою дисертаційного дослідження або з власними уподобаннями.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!