Структура курсової роботи, Моделювання економіки, ЛНУ ім. Франка

3. Структура курсової роботи

Курсова  робота має навчально-дослідницький характер, тому повинна відображати рівень ознайомлення студента із найновішими джерелами літератури, підходами, теоріями. Зміст роботи має відповідати плану, а кожна структурна частина роботи чітко виділена.

Структура курсової роботи має відповідати вимогам державних стандартів, розкривати сутність теми дослідження і бути логічною та послідовною. Курсова робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на курсову роботу;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- додатки (за необхідності);

- список використаних джерел.

На титульному аркуші необхідно вказати назву вищого навчального закладу, де виконана робота, тему роботи, прізвище, ім’я, по батькові автора, наукового керівника, місто та рік. Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи подано у Додатку А.

Зразок оформлення завдання на курсову роботу подано у Додатку Б. У ньому студент підтверджує вчасне отримання теми та завдання на курсову роботу.

У рефераті на курсову роботу необхідно вказати:

- повний бібліографічний опис роботи, який виконують відповідно до вимог чинних стандартів (прізвище, ім’я та по-батькові автора, тема курсової  роботи, назва закладу, місто, рік,; відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел;

- об’єкт та предмет дослідження; мета роботи; методика дослідження; результати, їх новизна та рекомендації щодо використання; взаємопов’язання з іншими роботами; галузь застосування; економічна ефективність; значущість роботи та висновки; прогнозні проблеми про перспективи розвитку даного напрямку досліджень;

- перелік ключових слів.

Зразок реферату на курсову роботу подано у Додатку В. Обсяг реферату повинен бути не більше ніж 500 слів і вміщуватися на одну сторінку. Перелік ключових слів, що є визначальними для розкриття суті роботи,містить від 6 до 15 слів

Зверніть увагу, що завдання та реферат не нумеруються.

У змісті вказують назви та номери початкових сторінок усіх розділів, пунктів чи підпунктів роботи, а також вступу, висновків, додатків та списку використаних джерел. Зразок змісту курсової роботи подано у Додатку Д. Зміст курсової роботи має відповідати її темі.

Якщо у курсовій роботі вжито багато специфічних термінів та позначень, то після змісту доцільно розмістити перелік умовних позначень та термінів. Його друкують у вигляді списку із двох стовпців, де у першому стовпці в алфавітному порядку подають перелік скорочень та позначень, а у лівому – відповідні їм розшифрування та пояснення. Якщо термін вживається  у роботі менше трьох разів, то його роз’яснення подають після першого вживання та не включають до переліку умовних позначень. До кожної абревіатури, вжитої у роботі, окрім загальновідомих (наприклад, ООН, США), обов’язково має бути розшифрування у місці, де вперше використано відповідну абревіатуру. Незалежно від наявності переліку умовних позначень, символів, скорочень та термінів, при першій появі відповідних елементів у тексті курсової роботи роблять розшифровку.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, сформулювати цілі та завдання роботи, вказати об’єкт та предмет дослідження, дати коротку характеристики проблеми, котру досліджують, описати структуру роботи, вказати методи та методики дослідження, визначити практичну спрямованість роботи. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, ступінь її розроблення вітчизняними та закордонними вченими, обґрунтування необхідності проведення  наукового дослідження.

Отже, обов’язковими елементам вступу є:

- актуальність проблеми;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- мета дослідження;

- завдання дослідження;

- наукове та практичне значення досліджень;

- структурні елементи роботи та їх короткий огляд.

Основна частина наукової роботи може складатись із розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Зважаючи на обмежений обсяг курсової роботи, розбиття її структури на велику кількість пунктів та підпунктів недоцільне. Рекомендовано виділяти в основній частині курсової роботи із дисципліни «Моделювання економіки» три частини, про які більш детально описано нижче. Кожен елемент основної частини курсової роботи має мати завершений вигляд та закінчуватись висновками.

Зміст основної частини курсової роботи має відповідати темі дослідження, підпорядковуватись його меті та завданням, бути логічно пов’язаним. Назви частин курсової роботи мають бути лаконічними, чітким та відображати зміст. Кожна частина закінчується короткими висновками, котрі відповідають завданням, сформульованим у вступі. Виклад тексту роботи повинен відповідати змісту та не повинен зводитись до відтворення загальновідомих та непов’язаних між собою окремих положень чи фактів. Стиль наукового викладу відповідає наступним правилам:

- короткі та логічні речення простої структури;

- відсутність загальновживаних та малоінформативних штампових формулювань;

- простий, лаконічний, образний виклад думок.

Кожне твердження основної частини роботи має бути теоретично обґрунтоване, підтверджене фактичним чи статистичних матеріалом.

Обсяг складових частин основної частини має бути приблизно однаковим, недопустиме значне перевищення обсягу однієї із частин. Основна частина проекту містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень з ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експериментальних та теоретичних досліджень. Структура основної частини повинна включати три пункти.

У першому питанні курсової роботи має бути зроблена  постановка проблеми та її дослідження з позиції економічної теорії. У даній частині розглядаються наступні питання: аналіз предметної області; аналіз існуючих рішень; обґрунтування доцільності розробки. У цій частині роботи також досліджують економічну систему показників, які характеризують проблему, описують залежності між ними (у тому числі у вигляді графіків), аналізують ці показники, вказують переваги та недоліки їх застосування на практиці, особливі випадки використання досліджуваного апарату економічної теорії. Також необхідно вказати граничні значення, яких може набувати економічний показник та дати інтерпретацію можливих значень. Якщо існує декілька підходів до вирішення проблеми із точки зору економічної теорії, то необхідно розглянути всі або, принаймні, найбільш популярні, проаналізувати їх переваги та недоліки. Головне завдання під час написання цього розділу полягає у систематизації та критичному аналізі наявних підходів до дослідження поставленої проблеми. На основі проведеного аналізу та дослідження проблеми з позиції економічної теорії необхідно обґрунтувати доцільність застосування математичних методів для її вирішення.

Друге питання основної частини курсової роботи присвячене оптимізаційний постановці проблеми, застосуванні економіко-математичних методів та моделей для її вирішення. У даному розділі необхідно розглянути наступні питання: формалізація задачі; постановка проблеми у вигляді оптимізаційної з урахуванням підходів до її вирішення, висвітлених у попередньому пункті. У цій частині курсової роботи необхідно запропонувати власну економіко-математичну модель вирішення економічної проблеми з урахуванням матеріалу, вивченого на лекційних та практичних заняттях із курсу «Моделювання економіки». Така модель може базуватись на типових моделях, але має бути розширена за рахунок включення додаткових випадків, наприклад, урахування податкового навантаження, амортизаційних відрахувань, інфляційних очікувань, кредитних зобов’язань тощо. При формулюванні економіко-математичної моделі досліджуваного об’єкту чи процесу необхідно чітко вказати систему індексів, позначень та невідомих моделі. При побудові економіко-математичної моделі обов’язково необхідно використати результати попередньої частини курсової роботи, тобто результати аналізу поставленої проблеми з позиції економічної теорії.

У третьому питанні основної частини курсової роботи відображають процес  реалізації числового прикладу економіко-математичної моделі. Фаза реалізації включає розв’язування задачі, отримання оптимального рішення із використанням комп’ютерної техніки, аналіз отриманих результатів, порівняння розв’язків, отриманих для задачі в економічній та оптимізаційній постановці, аналіз стійкості результатів та меж чутливості розв’язку до зміни вхідних умов. Для закріплення матеріалу, викладеного у першій частині курсової роботи, необхідно розв’язати економічну задачу з використанням розглянутих показників та проаналізувати отримані результати з позиції економічної теорії. Для закріплення матеріалу, викладеного у другій частині курсової роботи, необхідно розв’язати оптимізаційну задачу, при цьому необхідно обґрунтувати використання певного методу розв’язування. Наприклад, якщо запропонована економіко-математична модель є нелінійною, то необхідно пояснити, який із підходів до розв’язування задач нелінійного програмування використано та обґрунтувати переваги обраного методу.

Для розв’язування задачі можна розробити як власний програмний засіб, так і скористатись готовими пакетами прикладних програм. Використаний числовий матеріал має бути максимально наближений до практики господарювання, тому доцільно скористатись даними, отриманими на підприємствах, які дійсно функціонують.

Отримані результати обов’язково необхідно проаналізувати та пояснити, порівняти із розв’язком, отриманим без використання оптимізаційних підходів, проаналізувати чутливість розв’язку до змін вхідних параметрів моделі.

У висновках необхідно зробити висновки по роботі та вказати перспективи подальшої розробки теми, вказати найважливіші досягнення, отримані в ході виконання роботи, оцінити повноту виконання поставлених у вступі завдань, сформулювати рекомендації щодо використання отриманих результатів.

У додатки включають допоміжний матеріал, а саме проміжні викладки та доведення, громіздкі розрахунки, великі графіки, таблиці чи схеми, допоміжні цифрові дані, алгоритми та програми вирішення задач за допомогою комп’ютерної техніки, ілюстрації допоміжного характеру. У загальному випадку в додатки включають матеріли, котрі:

- Не можуть бути розміщені в основній частині роботи через великий об’єм (наприклад, таблиці ілюстрації, котрі займають більше, ніж один аркуш) або специфічні способи його відтворення;

- Не обов’язкові для розуміння логіки основного тексту, але необхідні для фахівців (наприклад, виведення теорем, громіздкі математичні викладки);

- Необхідні для розуміння матеріалу, але не вписуються у структуру та можуть вплинути на логіку основного тексту;

- Виконують допоміжне інформативне навантаження, виступають теоретичною чи практичною базою досліджень (наприклад, бухгалтерські звіти підприємств);

- Детальні блок-схеми, роздруківки коду програм.

Список використаних джерел містить ті джерела літератури, котрі були опрацьовані студентом у процесі написання курсової роботи. Його слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел.

Правила оформлення списку використаних джерел згідно чинних стандартів видавничої та бібліотекарської справи детально описано у Додатку В.

Бібліографічний опис джерела складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів бібліографічних покажчиків. Важливим етапом написання якісної курсової роботи є опрацювання наукової, навчальної, методичної та періодичної літератури з обраною тематикою. Перевагу варто надавати новим виданням.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!