Методичні рекомендації щодо виконання аналітичної записки
« Назад
Методичні рекомендації щодо виконання аналітичної запискиАналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему. Із запропонованих тем студент вибирає одну. При виборі теми 1 та 2 студент обирає відповідну область чи країну, узгоджуючи свій вибір з викладачем (для уникнення дуьлювання). Метою аналітичної записки є формулювання, виявленої у результаті проведеного аналізу, проблеми у сфері оплати праці, а також висновків та обгрунтованих пропозицій щодо вирішення виявленої проблеми. Орієнтовка тематика для написання аналітичної записки1. Рівень та структура заробітної плати в області (на вибір студента); 2. Рівень та стуктура заробітної плати в Україні (для аналізу студент може обрати іншу країну, попередньо узгодивши з викладачем). 3. Формування фонду оплати праці: проблеми та перспективи. Структура аналітичної записки повинна складатися з наступних частин:
Обсяг роботи повинен не перевищувати 8 сторінок. Анотація. В анотації коротко викладається суть змісту документа, цілі та завдання роботи, обгрунтування та отримані результати. Розмір анотації не повинен перевищувати 0,5 сторінки формату А4. Вступ. Включає в себе кілька складових частин, які не виділяються підзаголовками, але присутні в обов'язковому порядку. Вступ включає в себе постановку проблеми (тобто її призначення, характеристику основних методологічних принципів при її вивченні, чітко сформульовану мету, причини і підстави дослідження, коло питань, що підлягають розгляду). Роз'яснюється, яка методика використовувалася при обробці інформації. В основній частині викладається суть дослідження. У логічній послідовності дається виклад досліджуваних питань теми (виділених, як правило, в підрозділи) на основі самостійного вивчення джерел і залучення, де це необхідно, дослідницької та іншої літератури. Поетапний аналіз та узагальнення. Висування гіпотез, версій і їх обгрунтування. При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання. Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи. Висновки. Наприкінці аналітичної записки повинні бути обов'язково висновки і пропозиції. Будуються вони на підставі результатів аналізу матеріалів, наведених основній частині, але не повторюють їх, а узагальнюють. Основні вимоги до висновків: - висновки повинні бути логічно взаємозв'язані з основним текстом аналітичної записки; - не допускаються прямі повторення тексту аналітичної записки та висновки, які не обгрунтовані основним текстом; - висновки повинні характеризувати розглянутий період або явище; - текст висновків повинен бути коротким. Обсяг підсумкового висновка не повинен перевищувати однієї сторінки. Пропозиції. Виходячи з висновків, вказується перелік заходів, пропозицій або їх варіанти для запобігання причин, наслідків тієї чи іншої проблеми, а також подаються пропозиції щодо вирішення виявленої проблеми та унеможливлення її появи в майбутньому. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність. Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми. Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14). Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 10 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, дальше – всі інші частини записки, між якими залишають пробіл в три інтервали. На окремому листку тільки титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:
Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети. Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |