Підготовка та проведення лекції з напрямку практичного завдання, Фінанси і кредит, ВФЕУ

4.2. Підготовка та проведення лекції з напрямку практичного завдання

За темою практичного завдання студент пише та проводить лекцію (обсяг 10-15 сторінок з розрахунку на 45-60 хв.) для працівників бази практики.

Лекція – це логічно викладений, системно послідовний комплекс усних методів навчання (інформаційне повідомлення, пояснення, розповідь, бесіда), спрямований на реалізацію слухачами репродуктивної або продуктивної творчої активності.

Основні вимоги до лекції:

1. Наявність і зміст лекції.

2. Підготовленість лектора до лекції.

3. Зміст лекції: мета та спрямованість лекції, її виховна роль; науковий рівень лекції, наявність узагальнень, які надають лекції наукову переконливість і сувору доведеність; уміння лектора викликати у слухачів потяг до творчої оцінки наукових проблем, що розглядаються; повнота і точність визначень, що формулюються, відповідність використовуваної термінології і позначень вимогам ДЕСТу.

4. Структура лекції: наявність в лекції вступу, який містить чітке формування теми лекції і постановку завдання, логічна послідовність, розподіл і взаемозв’язок окремих частин лекції (питання, наведені у плані лекції), що полегшують розуміння лекції, наявність у лекції висновків, що дають змогу осмислити лекцію в цілому, виділити її основну ідею.

5. Стиль лекції: уміння лектора чітко і ясно викладати свої думки; багатство мови лектора; уміння лектора викладати вільно навчальний матеріал без надмірної залежності від конспекту лекцій: темп викладання лекції; контакт лектора з аудиторією, вміння активізувати увагу слухачів, забезпечення можливості конспектування основного змісту лекції.

Лекція не повинна мати характеру дослівного, текстового, письмового стилю. Жива, імпровізована усна мова набагато лег­ше сприймається і засвоюється слухачами, ніж письмова, книж­на. Вона має бути літературно правильною, виразною, ясною, простою, образною, доступною. Стиль — лаконічний, конкрети­зований, предметний.

При читанні лекції не повинно бути другорядних елементів, дрібниць. Найважливіший компонент лекції — її зміст. Але до­сить важливими є манера викладу, інтонація, жести, міміка, тональність, гучність голосу. Говорити слід достатньо гучно, щоб чули, і достатньо тихо, щоб слухали; ясно, просто, виразно, зрозуміло, не монотонно, але й не "хвилеподібно".

Не рекомендується заучувати зміст лекції напам´ять, а також читати всуціль, не відриваючись від тексту. Найкраще спри­ймається слухачами імпровізаційний виклад матеріалу з періо­дичним умілим користуванням планом-конспектом лекції.

6. Забезпеченість лекції наочними матеріалами і технічними засобами навчання: Наявність і якість наочних матеріалів, методичні прийоми їх використання, вміння аналізувати результати демонстрацій, використання технічних засобів навчання.

Основні цілі лекції:

1. Освітня (навчальна) мета - забезпечує можливості для оволодіння змістом навчального матеріалу на рівні історичного досвіду і озна­йомлення з новими досягненнями науки, усвідомлення перспекти­ви подальшого розвитку наукових пошуків у відповідних галузях, а також розкриття можливостей використання конкретних знань у професійній діяльності. Одночасно лекція допомагає слухачам зорієнтуватися у великому масиві інформації: ознайомитися з літературою, тенденціями наукових пошуків учених, науковими шко­лами, привести наукову інформацію в упорядковану систему.

2. Розвивальна мета - зумовлена необхідністю забез­печення оптимальних умов для інтелектуального розвитку осо­бистості шляхом включення її в активну розумову діяльність. Розвиток і навчання — взаємопов´язані процеси. Розумовий роз­виток — передумова успішності навчання, але й навчання у свою чергу сприяє розвитку. У процесі отримання інформації значна її кількість "випадає" з пам´яті. І це — закономірний процес. Важливо, що людина матиме в залишку. Суттєво, аби це був пев­ний поступ в інтелектуальному розвитку. Тому на лекції треба вдаватися до таких прийомів, які б спонукали кожного слухача до активного мислення у всіх його проявах.

3. Виховна мета - дає змогу формувати у слухачів певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу і організацію їх на конкретну пізнаваль­ну діяльність. Зміст навчального матеріалу має сприяти форму­ванню у слухачів наукового світогляду, соціальної зрілості, громадянської відповідальності, естетичних почуттів і естетичної культури, працелюбності. По суті, на кожному занятті (передусім лекції) мають бути створені оптимальні умови для розв´язання мікрозавдань морального, розумового, трудового, естетичного і фізичного виховання.

4. Організуюча мета - особливо важлива з погляду мо­білізації слухачів на навчальну діяльність. Це та основа, навколо якого групуються всі інші види навчальної діяльності; вістря, яке визначає координати щоденної навчальної праці. На лекції слухач має отримувати психолого-педагогічне спрямуван­ня для організації усіх ланок своєї навчальної діяльності.

Текст лекції оформлюється відповідно вимог до наукової документації (див. п. 4.1). Зразок структури та оформлення лекції наведено у додатку Г.

Оцінка лекції здійснюється керівником колективу, у якому вона прочитана, відгук на неї заноситься до щоденника з практики, а текст лекції додається до звіту з практики.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!