Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 3803 Методичні вказівки до теми 4, Моделі оптимального планування на рівні підприємства, Оптимізаційні методи та моделі, НУХТ

Методичні вказівки до теми 4, Моделі оптимального планування на рівні підприємства, Оптимізаційні методи та моделі, НУХТ

« Назад

Тема 4. Моделі оптимального планування на рівні підприємства

Однією з основних задач планування виробництва є розрахунок оптимального плану випуску продукції з урахуванням основних факторів, які впливають на його обсяг.

Вирішення оптимізаційної задачі розподіляється на три етапи: побудування економіко-математичної моделі; находження оптимального рішення задачі; аналіз результатів рішення.

Асортиментні задачі на кондитерських фабриках являють собою групу задач, в яких визначають виробничу програму фабрики з урахуванням впливу на підприємства внутрішніх факторів (можливостей обладнання, лімітів сировини, трудових чинників) та деяких зовнішніх вимог (по товарній продукції в цілому чи окремих її асортиментних груп та видів, середньої ціни асортименту, який випускається).

В задачі оптимізуємо виробничу програму підприємства по критерію максимального прибутку від реалізації продукції; відповідно мова піде про підвищення рентабельності виробництва та зниження собівартості.

Для побудування абстрактної економіко-математичної моделі асортиментної задачі введемо наступні умовні позначення:

j – індекс виду випускаємої продукції;

j = 1, 2, ... , n – кількість видів випускаємої продукції;

xj – шукаємий випуск продукції j-того виду;

і – індекс виду ведучого обладнання;

і = 1, 2, ... , m – кількість одиниць ведучого обладнання;

аij – зв’язуючий коефіцієнт обмеження по обладнанню, визначаючий норму витрат часу роботи обладнання і-го виду на випуск одиниці продукції
j-го виду;

Аі – потужність обладнання і -го виду за плановий період (рік);

b – собівартість продукції звітного чи планового року;

Bj – питома собівартість j-го виду продукції;

Dj¢, Dj – границя попиту на продукцію j-го виду, відповідно верхній і нижній;

pj – питомий прибуток від реалізації одиниці продукції j-го виду;

Sj – оптово-відпускна ціна одиниці продукції j-го виду (діюча);

S – вартість порівняльної товарної продукції звітного чи планового року.

Цільова функція має наступний вигляд: 

При обмеженнях:

  1. По ведучому обладнанню: 

  2. По випуску товарної продукції: 

  3. По попиту на окремі види продукції:

  4. По собівартості продукції:

  5. Умова невід’ємності змінних:

xj ³ 0 , j = 1, 2, ..., n.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!