Теоретичний блок до виконання контрольних робіт з дисципліни Технологія ліків, СХМТ

Теоретичний блок

1. Вступ.

Визначення технології лікарських форм як наукової та навчальної дисципліни, її зв’язок з базисними і профільними дисциплінами.

Основні поняття і терміни: технологія, фармакологічні лікарські засоби, лікарська речовина та лікарська рослинна сировина, лікарська форма, лікарський препарат. Взаємозв’язок між лікарською речовиною, лікарською формою та лікарським препаратом. Значення лікарських препаратів у сучасній медицині. Історія розвитку технології лікарських форм. Два напрямки розвитку технології лікарських форм: аптечне та промислове виробництво, взаємозв'язок між ними. Завдання технології ліків та основні напрямки їх вирішення. Сучасний стан і перспективи розвитку аптечної технології ліків.

Передумови виникнення біофармацевтичного напрямку у фармації. Біофармацевтичні основи сучасної технології лікарських форм. Фармацевтичні фактори: лікарська форма, фізико-хімічний стан лікарської речовини, технологічний процес. Розкриття значення лікарської форми з позиції біофармації. Загальні вимоги до лікарських форм і методи їх забезпечення.

2. Державне нормування виробництва лікарських препаратів.

Законодавчі особливості і напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Нормування складу лікарських препаратів. Прописи офіцинальні і магістральні. Рецепт, його значення як медичного, технологічного, економічного та юридичного документа. Структура рецепта і єдині правила його оформлення. Нормування якості лікарських речовин. Залежність якості лікарських форм від чистоти і стандартності лікарських речовин. Державна фармакопея та її історія. Нормування фармакопеєю виробництва і якості лікарських речовин та лікарських форм. Нормування умов виробництва лікарських препаратів. Накази МОЗ України та інша АНД документація. Виробництво лікарських препаратів в аптеках. Приготування лікарських препаратів за рецептами. Санітарний і фармацевтичний режим та забезпечення асептичних умов при виготовленні лікарських форм в аптеках. Нормативна документація. Джерела наукової інформації з технології лікарських форм.

3. Лікарські та допоміжні речовини лікарських форм.

Лікарські речовини, їх номенклатура. Отруйні та сильнодіючі речовини (списки «А» і «Б»), їх дозування. Таблиці вищих доз. Норми відпуску наркотичних і прирівнених до них речовин у лікарських формах.

Допоміжні речовини, визначення. Вимоги до допоміжних речовин: відповідність призначенню лікарської форми, сумісність, біологічна нешкідливість, економічна доступність. Вплив допоміжних речовин на біодоступність та стабільність лікарських форм. Номенклатура і класифікація допоміжних речовин за призначенням та агрегатним станом.

Основоутворюючі компоненти: рідкі, м’які, тверді. Стабілізатори лікарських форм як фізико-хімічних систем і лікарських речовин.

Характеристика та застосування консервантів, пролонгаторів, солюбілізаторів, коригентів та ін. Високомолекулярні сполуки (ВМС) як допоміжні речовини. Використання властивостей їх розчинів у залежності від концентрації. Природні ВМС: полісахариди (камеді, слизи, крохмаль, мікробні полісахариди та ін.), білки та продукти їх гідролізу (колаген, желатин, желатоза та ін.), синтетичні та напівсинтетичні (похідні целюлози, полівінол, полівінілпіролідон та ін.).

Використання поверхнево-активних речовин (ПАР) для стабілізації гетерогенних систем. Характеристика стабілізаторів.

Визначення, Класифікація консервантів та вимоги до них.

Визначення пролонгаторів та основні принципи пролонгування дії лікарських речовин в лікарських формах. Уведення лікарських речовин до драглю ВМС. Встановлення пролонгуючого ефекту.

Солюбілізатори. Визначення процесу солюбілізації. Використання ПАР з метою заміни способу введення лікарських речовин, зниження дози та ін.

Визначення коригуючих речовин та вимоги до них. Використання в дитячих лікарських формах.

4. Класифікація лікарських форм.

Класифікація лікарських форм за агрегатним станом та шляхами введення. Особливості лікарських форм для ентерального та парентерального застосування. Класифікація лікарських форм як дисперсних систем. Значення дисперсологічної класифікації для технології лікарських форм.

5. Дозування в технології лікарських форм.

Дозування за масою. Ваги, що застосовуються в аптечній практиці. Метрологічні характеристики ваг: стійкість, точність або правильність, чутливість та сталість показань. Фактори, що впливають на точність дозування за масою. Державна перевірка ваг, важків та догляд за ними. Правила дозування сипких речовин, рідин з різною густиноюта лікарських препаратів.

Дозування за об’ємом. Фізичні фактори,які впливають на точність дозування при виготовленні і фасуванні рідких компонентів. Прилади і апарати, що використовуються для дозуванняза об’ємом.

Дозування краплями. Фактори, що визначають точність дозування краплями. Краплеміри: стандартний і нестандартний. Калібрування нестандартного краплеміру згідно з таблицею крапель ДФ.

6. Тверді лікарські форми. Порошки.

Порошки як лікарська форма, визначення, характеристика. Вимоги до порошків та їх обґрунтування. Класифікація порошків за складом (прості та складні), характером дозування (розділені і нерозділені), способом прописування і застосування (присипки, нюхальні, для вдувань тощо).

Стадії технології порошків. Основні фізико-хімічні закономірності, які впливають на процес подрібнення інгредієнтів порошків.

Приготування порошкових сумішей, їх однорідність. Основні правила змішування інгредієнтів порошків та їх обґрунтування. Приготування порошків із сильнодіючими та отруйними речовинами. Тритурації. Порошки з барвними, пахучими та важкоподрібнюваними речовинами, з екстрактами. Засоби малої механізації, що застосовуються при приготуванні порошків.

Дозування і пакування порошків в паперові та желатинові капсули. Оцінка якості порошків, умови зберігання. Напрямки удосконалення технології порошків: використання напівфабрикатів, малої механізації та ін.

7. Рідкі лікарські форми.

Визначення та характеристика рідких лікарських форм; вимоги до них, обґрунтування. Класифікація рідких лікарських форм за способом застосування та дисперсологічна.

Дисперсійні середовища (розчинники). Вода очищена. Вимоги ДФ до води очищеної. Очищення води перед дистиляцією. Аквадистилятори періодичної та безперервної дії, особливості їх конструкції.

Неводні дисперсійні середовища, характеристика, вимоги до них. Етанол, його розбавлення за таблицями ДФ. Гліцерин. Олії жирні та мінеральні. Поліетиленоксид 400. Силіконові рідини. Димексид.

Розчини. Визначення, характеристика, вимоги та їх обґрунтування. Способи прописування і позначення концентрації розчинів у рецептах.

Розчинність лікарських речовин як одна із основних фізико-хімічних характеристик, необхідних для технології розчинів. Використання положень теорії розчинів в їх технології.

Стадії приготування розчинів. Окремі випадки технології розчинів з речовинами, що важко розчиняються, легко окислюються та іншими. Використання технологічних прийомів: подрібнення, нагрівання, перемішування, комплексоутворення та ін. у технології розчинів.

Фільтрування та проціджування розчинів. Фільтруючі матеріали (вата, марля, папір), вимоги до них. Фільтри скляні.

Розчини водні. Визначення, характеристика, вимоги до них.

Масо-об’ємний метод приготування. Особливі випадки приготування розчинів: срібла нітрату, калію перманганату, ртуті дихлориду, натрію гідрокарбонату, осарсолу та ін.

Розбавлення фармакопейних стандартних рідин: розчину формальдегіду, перекису водню, кислот, алюмінію ацетату основного та ін.

Технологія рідких лікарських препаратів з використанням бюреткової системи. Основні положення «Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем». Бюреткові установки та правила їх експлуатації.

Концентровані розчини для бюреткових установок, умови їх приготування, зберігання та контроль якості. Розрахунки, пов'язані із зміцненням та розбавленням концентрованих розчинів.

Технологія мікстур із використанням концентрованих розчинів, сухих лікарських речовин в концентраціях до і більше 3 %, галенових і новогаленових препаратів, сиропів та ін.

Розчини неводні, визначення, характеристика, вимоги до них. Класифікація за природою розчинника. Характеристика неводних розчинників: етанолу, гліцерину, жирних олій, вазелінового масла, димексиду, силіконових рідин (есилону-4 та есилону-5), поліетиленоксиду 400.

Стадії технологічного процесу, спільність та відмінність від технології розчинів водних. Приготування розчинів на етанолі. Особливості технології розчинів на гліцерині, оліях рослинних та маслі вазеліновому, димексиді, комбінованих розчинниках. Оцінка якості неводних розчинів, їх упаковка і зберігання.

Краплі як лікарська форма. Визначення, характеристика, класифікація. Вимоги до крапель, їх обґрунтування. Технологія крапель. Оцінка якості: колір, прозорість, відхилення в об’ємі та ін. Упаковка та зберігання крапель. Основні напрямки вдосконалення технології та оцінки якості крапель.

Розчини високомолекулярних сполук (ВМС), визначення, характеристика. Вплив структури макромолекул ВМС на процес розчинення: обмежено та необмежено набухаючі речовини. Стадії технології розчинів ВМС. Особливості приготування розчинів пепсину, желатину, крохмалю, метилцелюлози, натрію - карбоксиметилцелюлози та інших синтетичних ВМС.

Оцінка якості розчинів ВМС: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі або масі та ін. Упаковка та зберігання розчинів ВМС у залежності відїх фізико-хімічних властивостей.

Напрямки вдосконалення технології розчинів: створення «сухих» мікстур, мікстур-концентратів, консервування, коригування, розширення номенклатури внутрішньоаптечної заготовки, запровадження засобів малої механізації.

Розчини захищених колоїдів, суспензії та емульсії.Визначення, характеристика, класифікація. Загальні властивості зазначених лікарських форм: седиментаційна, агрегативна та конденсаційна стійкість, що характеризують фізико-хімічну стабільність розчинів захищених колоїдів, суспензій та емульсій як гетерогенних систем. Формула Стокса.

Фактори, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у суспензіях та емульсіях. ВМС та поверхнево-активні речовини (ПАР), які використовуються для стабілізації суспензій та емульсій як лікарських форм, їх стабілізуюча дія, застосована на фізико-хімічних поверхневих явищах.

Розчини захищених колоїдів. Визначення. Характеристика коларголу, протарголу та іхтіолу. Вимоги до розчинів захищених колоїдів.

Стадії приготування розчинів захищених колоїдів. Технологічні прийоми в залежності від складу їх міцел. Особливості фільтрування розчинів коларголу та протарголу.

Оцінка якості розчинів захищених колоїдів: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі та ін.

Стабільність розчинів захищених колоїдів при зберіганні. Солюбілізація, її використання у фармацевтичній технології.

Суспензії, визначення та характеристика. Вимоги до суспензій, їх обґрунтування. Характеристика лікарських речовин, що використовуються в технології суспензій, яка визначає необхідністьїх стабілізації.

Дисперсійний метод одержання суспензій: а) з прийомом скаламучування; б) без прийому скаламучування. Стадії дисперсійного методу приготування суспензій. Технологія суспензій гідрофільних речовин: використання ефекту П.А.Ребіндера та правила Б.В.Дерягіна, прийом скаламучування. Суспензії гідрофобних речовин. Стабілізатори, їх якісний та кількісний підбір. Утворення суспензій при заміні розчинників. Оцінка якості суспензій, упаковка, умови та термін зберігання.

Емульсії, їх визначення, характеристика та класифікація. Вимоги до емульсій, обґрунтування. Оцінка якості емульсій, упаковка, умови та термін зберігання.

Перспективи розвитку суспензій та емульсій: розширення асортименту стабілізаторів, впровадження засобів малої механізації, доскональних (інструментальних) методів оцінки якості та ін.

Настої та відвари. Визначення, характеристика, класифікація та прописування. Вимоги до настоїв та відварів, обґрунтування.

Теоретичні основи процесу екстракції: десорбція, розчинення, дифузія, осмос. Фактори, що впливають на якість водних витяжок: стандартність та розмір частинок лікарської рослинної сировини, співвідношення кількості сировини та екстрагенту (коефіцієнти водопоглинання та витратний), кінетика екстракції. Вплив фізико-хімічних властивостей діючих та супутніх речовин лікарської рослинної сировини на процес екстрагування.

Особливі випадки приготування водних витяжок: настій кореню алтеї, що містить слиз, витяжки із сировини, що містить солі алкалоїдів, глікозиди, дубильні речовини, сапоніни та ін. Стадії технології настоїв та відварів. Уведення в настої та відвари лікарських речовин. Приготування водних витяжок із екстрактів-концентратів, спеціально приготовлених для цієї мети.

Оцінка якості водних витяжок: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі та ін. Упаковка, умови та термін зберігання.

Удосконалення технології водних витяжок: підвищення стабільності шляхом уведення консервантів, використання засобів малої механізації, розширення асортименту екстрактів-концентратів, розробка досконалих об’єктивних методів оцінки якості водних витяжок.

8. М’які лікарські форми для місцевого застосування.

Лініменти, їх визначення та характеристика. Класифікація лініментів залежно від медичного призначення, середовища та як дисперсної системи. Вимоги до лініментів. Технологія гомогенних, суспензійних, емульсійних та комбінованих лініментів. Оцінка якості лініментів, упаковка та зберігання.

Мазі як лікарська форма, їх визначення та характеристика. Класифікація мазей (місцевої та загальної дії) залежно від призначення (лікувальні, захисні, косметичні та ін.), місця застосування (дерматологічні, які наносяться на слизову оболонку) та як дисперсних систем. Вимоги до мазей, їх обґрунтування. Основи для мазей, вимоги до них.

Класифікація основ: ліпофільні, гідрофільні, дифільні. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин із мазей. Характеристика мазевих основ. Дифільні основи, які містять ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін. Основні правила введення лікарських речовин у мазі.

Стадії технологічного процесу мазей. Мазі-розчини, суспензійні, емульсійні. Комбіновані мазі. Оцінка якості мазей, упаковка та зберігання.

Удосконалення технології лініментів та мазей: розширення асортименту основ, уведення об’єктивних методів оцінки якості мазей, використання засобів малої механізації, підвищення стабільності, консервування.

9. Супозиторії для ректального та вагінального застосування.

Супозиторії як лікарська форма. Визначення, характеристика, вимоги до них, обґрунтування. Класифікація та прописування супозиторіїв залежно від призначення. Основи для супозиторіїв, вимоги до них.

Класифікація основ для супозиторіїв: гідрофільні та гідрофобні. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин.

Правила введення лікарських речовин до супозиторних основ. Методи приготування супозиторіїв: ручне формування, виливання, пресування. Розрахунки кількості основи для супозиторіїв при різних методах приготування (коефіцієнти заміщення). Стадії технологічного процесу супозиторіїв залежно від способу приготування. Мильно-гліцеринові свічки. Оцінка якості супозиторіїв: розмір, форма, відсутність домішок, відхилення від середньої маси, час повної деформації та ін.

Удосконалення технології супозиторіїв: розширення асортименту основ, створення нових ректальних форм та нових видів упаковки.

10. Пілюлі

Пілюлі як лікарська форма. Визначення, характеристика та вимоги до них. Допоміжні речовини, що використовуються в технології пілюль. Характеристика рідких та твердих допоміжних речовин (екстракти густі та сухі, порошки, суміш крохмально-цукрова, бентоніти та ін.). Принцип їх підбору залежно від хімічної природи лікарських речовин. Стадії приготування пілюль.

Оцінка якості пілюль: однорідність, розпадання, відхилення від середньої маси та ін. Упаковка, зберігання. Удосконалення технології пілюль: розширення асортименту допоміжних речовин, впровадження об’єктивних методів оцінки якості та ін.

11. Стерильні та асептично виготовлені лікарські форми.

Асептика. Організація асептичних умов роботи. Обґрунтування необхідності приготування лікарських форм для ін’єкцій, новонароджених та дітей до 1 року, для очей та з антибіотиками в умовах асептики. Нормативна документація.

Значення мікробіологічної чистоти лікарських препаратів та джерела їх мікробного забруднення. Бокси з ламінарним потоком стерильного повітря. Блок для асептичної роботи.

Стерильність як найважливіший фактор створення умов асептики. Методи стерилізації, що застосовуються в технології лікарських форм. Забезпечення надійності стерильності об’єктів залежно від фізико-хімічних властивостей лікарських та допоміжних речовин і життєздатності мікроорганізмів. Техніка безпеки при різних методах стерилізації. Термічна стерилізація. Стерилізація парова та повітряна. Апарати: повітряні стерилізатори різної місткості з автоматичним режимом, парові стерилізатори, стерилізаційні камери та ін. Режим стерилізації залежно від властивостей об’єктів та їх кількості. Правила роботи з апаратами під тиском.

Контроль ефективності термічних методів стерилізації. Контрольно-вимірювальні прилади, хімічні та біологічні тести.

Стерилізація ультрафіолетовим випромінюванням. Бактерицидні випромінювачі різної конструкції. Стерилізація повітря, води та інших об’єктів. Забезпечення надійності стерилізації.

Хімічна стерилізація. Застосування розчинів перекису водню, надкислот (дезоксон-1) та газів (окис етилену, вуглецю з різними дефлегматорами).

Стерилізація фільтруванням. Перспектива використання її в технології лікарських форм. Керамічні, фарфорові та скляні фільтри. Мембранні ультрафільтри вітчизняного та зарубіжного виробництва. Прилади для стерильного фільтрування. Підготовка фільтрів.

Радіаційний метод стерилізації. Стерилізація виробів з пластмас, виробів одноразового застосування в упаковці, деяких лікарських засобів та ін. Подальше вдосконалення методів стерилізації та контролю стерильності.

Лікарські форми для ін’єкцій. Види ін’єкцій. Визначення. Характеристика. Вимоги: стерильність, апірогенність, стабільність, ізотонічність, ізогідричність, ізоіонічність (якщо зазначено в НТД), відсутність механічних домішок (прозорість розчину), їх обґрунтування. Накази та інструкції МОЗ, що регламентують приготування та контроль якості розчинів для ін’єкцій, виготовлюваних в аптеках. Технологічна схема їх приготування та постадійний контроль.

Вимоги апірогенності, їх реалізація. Підготовчі роботи. Розчинники для ін’єкційних лікарських форм. Вода для ін’єкцій, вимоги до неї. Вода демінералізована для ін’єкцій. Дистиляція води в аптеках. Аквадистилятори, особливості конструкції (сепаратори). Збір, зберігання та перевірка якості води для ін’єкцій.

Лікарські речовини для ін’єкційних лікарських форм, вимоги до них, обґрунтування. Стерилізація лікарських речовин.

Вимоги до флаконів для ін’єкційних розчинів. Хімічна стійкість скла та її значення. Випробування та підготовка флаконів для ін’єкційних розчинів в умовах аптеки. Вимоги до пробок з натурального та синтетичного каучуку для закорковування флаконів.

Стадії приготування розчинів. Стабілізація ін’єкційних розчинів. Основні принципи підбору стабілізаторів. Застосування основних положень теорії гідролітичного, окисно-відновного процесів у технології розчинів для ін’єкцій. Стабілізатори: кислоти, гідроксиди, антиоксиданти та ін. Стабілізація новокаїну, кофеїну - бензоату натрію, кислоти аскорбінової, глюкози, багатокомпонентних розчинів та ін. в умовах аптек.

Очистка розчинів від механічних домішок. Фільтри та апарати, що застосовуються для фільтрування ін’єкційних розчинів в аптечних умовах. Вакуум-фільтрувальні установки із скляними та мембранними фільтрами. Розлив ін’єкційних розчинів у флакони. Первинний контроль на відсутність механічних домішок (пристрої, що застосовуються для цієї мети в аптеках). Закупорювання пробками та маркірування. Підготовка до використання. Закупорювання флаконів з ін’єкційними розчинами. Пристрої для закупорювання флаконів різної місткості. Стерилізація ін’єкційних розчинів.

Контроль якості готової продукції. Повторний контроль на відсутність механічних домішок. Хімічний аналіз. Бактеріологічний аналіз ін’єкційних розчинів. Випробування на апірогенність.

Оформлення до відпуску, умови і терміни зберігання.

Інфузійні розчини, їх класифікація. Вимоги ізотонії, ізогідрії, ізоіонії. Розрахунки ізотонічних концентрацій з використанням ізотонічних еквівалентів за натрію хлоридом, за законами Вант-Гоффа, Рауля.

Окислювально-відновний потенціал розчинів. Регулятори водно-сольової та кислотно-лужної рівноваги, а також дезинтоксикаційні розчини, що виготовляються в аптеках. Розчини натрію гідрокарбонату, Рінгера-Локка, «Квартасоль», «Хлосоль» та ін. Особливості технології ін’єкційних розчинів термолабільних лікарських речовин та суспензій для ін’єкцій.

Удосконалення технології ін’єкційних розчинів: розширення асортименту ефективних стабілізаторів, застосування нових фільтруючих матеріалів, методів стерилізації.

12. Очні лікарські форми.

Характеристика та класифікація очних крапель та розчинів (ірітаційні, для зберігання контактних лінз, примочки). Вимоги до очних розчинів. Забезпечення стерильності очних розчинів до і після розкриття флаконів. Методи стерилізації. Консерванти. Забезпечення хімічної стабільності очних розчинів. Додавання антиоксидантів, речовин, що регулюють значення рН та інших стабілізаторів. Фільтрування очних розчинів. Уведення ізотонуючих компонентів, буферних розчинників. Забезпечення пролонгуючої дії лікарських речовин.

Технологія очних розчинів. Стадії технологічного процесу. Власна технологія очних крапель, примочок та розчинів. Види упакування. Закупорювання та умови зберігання.

Очні мазі. Основи для очних мазей. Вимоги до них та їх обґрунтування. Особливості технології очних мазей. Упакування та зберігання очних мазей. Основні напрямки вдосконалення якості та технології очних лікарських форм.

13. Лікарські препарати для новонароджених та дітей до 1 року.

Визначення, характеристика та номенклатура. Вимоги до них, їх обґрунтування та реалізація. Підбір допоміжних речовин та особливості технології лікарських форм залежно від стабільності лікарських речовин. Оцінка якості з урахуванням показників, характерних для конкретних лікарських форм.

Оформлення до відпуску, умови і терміни зберігання.

Удосконалення лікарських форм для новонароджених та дітей до 1 року: підвищення стабільності, нові методи стерилізації та ін.

14. Лікарські форми з антибіотиками.

Визначення. Характеристика. Номенклатура: порошки, розчини, мазі, супозиторії. Вимоги до них. Підбір допоміжних речовин та особливості технології залежно від стабільності антибіотиків. Оцінка якості.

Оформлення до відпуску, умови і терміни зберігання.

Удосконалення технології лікарських форм з антибіотиками: підвищення стабільності, впровадження нових допоміжних речовин, методів стерилізації та ін.

15. Фармацевтичні несумісності.

Визначення. Характеристика. Класифікація. Основні види несумісностей: фізичні (фізико-хімічні) та хімічні.

Поняття про фармакологічні несумісності. фактори, що впливають на несумісність у різних лікарських формах.

Способи подолання фармацевтичних несумісностей: зміна технологічного процесу, введення допоміжних речовин, зміна лікарської форми та ін.

Права та обов’язки провізора-технолога по відношенню до несумісних прописів.

Основні напрямки вирішення проблеми фармацевтичних несумісностей.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!