Лабораторна робота 6 на тему Розробка компонувального рішення закладу ресторанного господарства при готельному підприємстві, НУХТ

Лабораторна робота 6 на тему Розробка компонувального рішення закладу ресторанного господарства при готельному підприємстві 

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з нормативними показниками щодо розробки плану підприємства харчування при підприємстві гостинності.

Завдання: визначити склад і площі приміщень закладу ресторанного господарства (ЗРГ) при готелі та на основі цих даних і відповідно до прийнятої планувальної схеми підприємства харчування виконати креслення плану ЗРГ та надати специфікацію обладнання і експлікацію приміщень. 

Вихідні дані

1. Тип підприємства харчування, його місткість, характер виробничого процесу, метод обслуговування та спосіб розміщення ЗРГ у структурі готелю згідно з варіантом у відповідності до додатку Ц. 

Порядок виконання роботи

1. Відповідно до завдання (додаток Ц) та додатку Ш визначити склад та площу приміщень закладу ресторанного господарства при готелі. Результати представити у вигляді табл.6.1.

Таблиця 6.1 – Склад і площі приміщень … (тип закладу) на … місць

2. Розрахувати корисну, робочу та загальну площі ЗРГ.

3. Вибрати композиційно-планувальну схему підприємства харчування.

4. Виконати креслення плану закладу ресторанного господарства при готелі з розташуванням обладнання всередині будови підприємства (меблі в залах, сантехнічне устаткування у вбиральнях) (формат А2 або А3, М 1:100).

5. Скласти та винести на аркуш з кресленням плану ЗРГ специфікацію обладнання та експлікацію приміщень (табл.6.2, 6.3).

Таблиця 6.2 – Специфікація обладнання

Таблиця 6.3 – Експлікація приміщень

6. Висновок (аналіз врахування нормативних вимог та рекомендацій щодо розробки плану закладу ресторанного господарства при готельному підприємстві). 

Рекомендації щодо порядку виконання роботи

1. Перелік приміщень підприємства харчування при готелі відповідно до його типу, місткості, характеру виробничого процесу та методу обслуговування слід приймати за додатком Ш.

Площу обідньої зали (без роздавальної) слід приймати на 1 місце в залі, не менше, м²:

- в ресторанах..........................................1,8;

- те саме з естрадою і танцмайданчиком......... ....2,0;

- у їдальнях загальнодоступних і при вищих навчальних закладах 1,8;

- у кафе, закусочних і пивних барах........... ....1,6;

- у кафе-автоматах, закладах швидкого обслуговування і безалкогольних барах ...............1,4.

Примітка: Площа обідньої зали передбачається з урахуванням розміщення столів, стільців, улашту­вання проходів (у тому числі евакуаційних проходів) згідно з технологічними та протипожежними вимо­гами.

В обідніх залах всіх підприємств харчування забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів. Тому, поряд з обідніми залами необхідно передбачити спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 % загальної площі обідньої зали. Ці приміщення повинні бути обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також містити інформацію про шкоду куріння.

При проектуванні дієтичних їдальнь слід передбачати додатково приміщення для відпочинку відвідувачів із розрахунку 0,2 м²/місце в залі і кабінет лікаря-дієтолога площею 9 м².

В закладах ресторанного господарства, пов’язаних з відпочинком відвідувачів, необхідно передбачати естради і танцювальні майданчики. При визначенні площі танцювального майданчика слід виходити з норми площі на пару - 0,15-0,2 м² з розрахунку 50-70 % загальної кількості місць в залі.

Площа вестибюлю визначається за кількістю цілорічних та сезонних місць та розраховується за нормами від 0,3 до 0,45 м² на одне місце.

Кількість місць у гардеробі верхнього одягу для споживачів повинна на 10 % перевищувати місткість залу. Довжину вішалок проектують із розрахунку 6 гачків для одягу на 1 пог. м вішалки. Прохід між рядами вішалок (підвісні, консольні, наземні) повинен становити min 0,8 м.

Вбиральні для відвідувачів повинні бути роздільними для чоловіків і жінок. Кількість унітазів в кожній з них слід приймати, не менше: при загальній кількості місць в залах до 300 – один унітаз на кожних 60 місць, понад 300 – додатково один унітаз на кожні подальші 100 місць.

У чоловічих вбиральнях на кожний унітаз приходиться один пісуар (у пивних барах – два).

При кількості місць в залі менш ніж 50 дозволяється проектувати одну убиральню з одним унітазом та з раковиною для миття рук.

За кількості місць в залах більше 100 слід додатково передбачати спеціальну кабіну для інвалідів на кріслі-колясці. За меншої місткості необхідність кабіни обумовлюється завданням на проектування.

Мінімальний розмір виробничого приміщення слід приймати, як правило, не менше 7 м².

Норма площі, м² на одного працівника, для гарячого цеху становить 7-10 м², для холодного цеху – 6-8 м², для овочевого та м’ясо-рибного – 4-6 м².

Потрібно передбачати роздільне зберігання продуктів згідно з прийнятими умовами зберігання: сухі (борошно, цукор, крупа, макаронні вироби); хліб; м’ясні; рибні; молочно-жирові; гастрономічні; овочі.

Примітка:Для зберігання хліба рекомендується окрема комора з роздільним зберіганням житнього і пшеничного хліба.

Площу охолоджуваної камери треба приймати з внутрішніми розмірами в плані не менше 2,2 м х 2,4 м, висотою не менше 2,2 м і не більше 2,7 м (за більшої висоти застосовується підшивна стеля).

Охолоджувані камери на підприємствах харчування продуктивністю більше 1500 страв на добу (500 місць в залі) слід проектувати роздільними відповідно до товарних груп продуктів, що зберігаються. За меншої продуктивності допускається передбачати роздільні холодильні шафи за групою продуктів.

Площу адміністративних приміщень приймають згідно нормативу із розрахунку 4 м² на 1 працівника, а при роботі на комп’ютері – 6 м² (мінімальний розмір приміщення не менше 6 м²).

Дозволяється розширювати склад приміщень закладу харчування, якщо це передбачено завданням на проектування.

Примітка: Сучасні тенденції у проектуванні закладів ресторанного господарства спрямовані на максимальне збільшення площ приміщень для споживачів. Резервом щодо збільшення цих площ є коридори, адміністративні, службові, складські приміщення тощо.

Наведені у додатках перелік та площі приміщень мають рекомендований характер і розглядаються індивідуально при виконанні проектних робіт з урахуванням завдань замовника, вимог органів СЕС, пожежного нагляду та енергонагляду.

2. Корисна площа закладу, S_кор, м², визначається як сума площ всіх приміщень для забезпечення сервісно-виробничого процесу за виключенням технічних.

Для врахування площ коридорів і технічних приміщень розраховується робоча площа підприємства, S_роб, м²:

де S_кор – корисна площа закладу, м²;

К₁ – коефіцієнт збільшення площі, К₁=1,10¸1,25 (для невеликих закладів (до 50 місць) та закладів високого класу К₁®max, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами К₁®min).

Для врахування площі, яку займають конструктивні елементи будівлі (стіни, сходи, вентиляційні шахти, ліфти, тощо), визначається загальна площа закладу, S_заг, м²:

де S_роб – робоча площа закладу, м²;

К₂ – коефіцієнт збільшення площі К₂=1,03¸1,15 (для невеликих одноповерхових закладів (до 50 місць) та закладів високого класу К₂®min, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами К₂®max).

Визначена загальна площа майбутнього закладу не повинна бути менше ніж зазначена у додатку Щ.

Геометричні розміри будівлі (при проектуванні прямокутних в плані споруд) визначаються за формулою:

де a – довжина будівлі, м;

b – ширина будівлі, м.

При визначенні геометричних розмірів будівлі враховується, що співвідношення довжини і ширини будівлі повинне наближатись до співвідношення 2:1. Крім того, бажано мати розміри "а" і "в" кратними (за ступенем якості) кроку – 6000 мм, 3000 мм (в осях).

При проектуванні будівель інших форм дотримуються правил розрахунку площ відповідних геометричних фігур.

3. При виборі композиційно-планувальної схеми підприємства харчування (центрична, фронтальна, кутова, глибинна, розрізнена, Т-подібна тощо) необхідно враховувати недоліки та переваги кожної з них, а також місткість та спосіб розміщення закладу.

4. План поверху, де знаходиться заклад ресторанного господарства, зображають у вигляді горизонтального перетину по будівлі на рівні вікон і дверей даного поверху. На плані мають бути показані будіве­льні конструкції (стіни, колони, вікна, двері, східці тощо) і розташу­вання обладнання всередині будови закладу (меблі в залах, сантехнічне устаткування у вбиральнях (додаток Ю).

На плані вказують основні будівельні розміри: відстань (крок) колон, загальну довжину і ширину підприємства, позначки рівня підлоги. Крім того, показують прив'язочні розміри розташування обладнання: відстань між осьовими лініями обладнання чи його габаритами і стінами або осями колон; відстань між суміжно розташованим обладнанням.

Креслення плану поверху, де розміщується заклад ресторанного господарства, виконується відповідно до правил, які викладені у лабораторній роботі № 4.

Компонувальне рішення приміщень підприємства харчування повинно передбачати потоковий технологічний процес, виключати зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів і готової продукції, використаного і чистого посуду, а також виключити перетин шляхів руху відвідувачів і персоналу. Слід виключити перетин шляхів переміщення свіжої сировини та сміттєзбиральних ємностей, а також сумісне зберігання сировини, яка може бути локальним джерелом бактеріального забруднення (м’ясо-овочі).

Виконуючи креслення плану закладу ресторанного господарства, слід пам’ятати наступне:

- на підприємствах харчування слід передбачати роздільні входи і сходи для відвідувачів і персоналу;

- у залах, основних виробничих і адміністративних приміщеннях рекомендується мати природне освітлення (бічне, верхнє);

- виробничі та складські приміщення орієнтують на північ і північний схід, а обідні зали і приміщення для персоналу - на південь і південний схід;

- входи в туалети (вбиральні) для відвідувачів слід передбачати з вестибюлю;

- за формою плану зали можуть бути прямокутні, складні, круглі тощо;

- більш економічна і раціональна прямокутна форма зала з співвідношенням сторін від 1:1 до 1:3; форма зала, що наближається до квадрату, дозволяє організовувати короткі шляхи руху відвідувачів; при великій місткості зали можуть мати Г-образну, П-образну та іншу форму плану;

- на підприємствах харчування з самообслуговуванням роздавальну слід розміщувати на площі зали в безпосередньому зв’язку з гарячим цехом;

- роздавальні зони і буфети в закладах ресторанного господарства з обслуговуванням офіціантами розміщуються на площах груп виробничих приміщень;

- виробничі цехи не повинні бути прохідними;

- ширина коридорів повинна бути не менше наведеної в табл.6.4.

Таблиця 6.4 – Ширина коридорів, м

- приміщення роздавальної на підприємствах харчування з обслуговуванням офіціантами повинно мати безпосередній зв’язок з гарячим і холодним цехами, приміщенням для різання хліба, сервізною, мийною столового посуду і буфетом через технологічні або дверні прорізи;

- якщо вказані приміщення розташовані з одного боку роздавальної, то ширина роздавального приміщення повинна бути не менше 2 м. При розташуванні цих приміщень з двох і більше боків роздавальної - не менше 3 м;

- фронт видачі страв в роздавальній у разі обслуговуванні офіціантами слід приймати: для гарячих цехів не менше ніж 0,03 м; для холодних цехів - 0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі;

- овочевий цех – джерело забруднення, тому його необхідно максимально ізолювати від інших виробничих приміщень;

- м’ясо-рибний цех має бути поряд з камерами для зберігання сировини;

- розміщення холодного і гарячого цехів має забезпечувати зручний зв’язок між ними, а також із заготівельними цехами, мийними столового і кухонного посуду та роздавальнею;

- приміщення зберігання продуктів повинні мати безпосередній зв’язок із завантажувальною і не мають бути прохідними;

- охолоджувані камери необхідно розміщувати у вигляді єдиного блоку з входом через тамбур, завглибшки не менше 1,6 м;

Примітка:Тамбур дозволяється не передбачати при камерах з температурою повітря в них 2 °С і вище;

- охолоджувані камери не допускається розміщувати поряд з котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою і вологість;

- технологічно необхідні розміри прорізу в приміщеннях приймання і зберігання продуктів мають бути не менше 0,9 м, а при застосуванні вілкових навантажувачів -1,5 м;

- групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в єдиній зоні (блоці), функціонально пов’язуючи її з групою виробничих приміщень коридорами;

- у вбиральнях для працівників закладу повинні бути передбачені шлюзи з рукомийниками і вішалкою для спецодягу (мінімальні розміри 600х800 мм);

- на підприємствах харчування місткістю понад 200 місць службовий вхід до каси слід передбачати тільки через бухгалтерію;

- машинне відділення слід розташовувати поблизу камер з виходом назовні (при аміачній системі охолодження) або до виробничого коридору (при фреоновій системі охолодження);

- тепловий пункт і вентиляційні камери розташовують біля зовнішніх стін поблизу групи приміщень з найбільшою потужністю обладнання з виходом назовні або у виробничий коридор;

- електрощитові не дозволяється проектувати поряд з мийними та санвузлами. Їх бажано розташовувати біля зовнішніх стін та безпосередньо поблизу до виробничих приміщень з найбільшою установчою потужністю обладнання. Вхід у електрощитові необхідно передбачати тільки з коридору. Двері електрощитової повинні мати ширину не менше 0,75 м і відкриватися назовні.

При розташуванні меблів у залах необхідно дотримуватися рекомендованого співвідношення двох-, чотирьох- та шестимісних столів (табл.6.5).

Таблиця 6.5 - Приблизне співвідношення столів у залі

Співвідношення столів може змінюватися у відповідності до планувального рішення залу.

Для зручності, комфорту відпочиваючих та раціональної організації праці офіціантів необхідно також додержуватися і розмірів мінімальної ширини проходів у залі (табл.6.6).

Таблиця 6.6 - Мінімальна ширина проходів у залі, м

Ширина проходів визначається відстанню між спинками стільців (при відстані від спинки стільця до краю столу 0,5 м) при лінійному розташуванні столів; між кутами столів – при діагональному розміщенні; між спинками стільців та кутами столів – при змішаній розстановці.

Відстань між стіною та, розташованими вздовж неї, столами має становити не менш як 0,4 м, а в разі розміщення столів паралельними рядами – 0,3 м.

5. Таблиця «Специфікація обладнання» розташовується над основним написом, експлікація приміщень подається в лівому нижньому куті аркуша креслення. 

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи;

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток Я);

- висновок. 

Запитання для самоперевірки

1. Які приміщення відносяться до складської зони?

2. Охарактеризуйте склад приміщень зони виробництва.

3. З яких приміщень складається зона обслуговування?

4. Наведіть склад приміщень службово-побутової зони.

5. Надайте характеристику відомим Вам композиційно-планувальним схемам підприємств харчування.

6. Як розраховується корисна, робоча та загальна площі закладу ресторанного господарства при готелі?

7. Яких основних рекомендацій слід дотримуватися при проектуванні складських приміщень закладу харчування в плані будівлі готелю?

8. Сформулюйте основні принципи проектування виробничих приміщень.

9. Вкажіть особливості проектування приміщень для споживачів.

10. Які вимоги висувають до службово-побутових приміщень при проектуванні закладів ресторанного господарства? 

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 3; 7; 16; 17; 18.

Базова: 22, с.59-99; 23, с.103-147; 24, с.118-186; 26, с.51-98.

Допоміжна: 31; 32; 35; 37; 39; 41.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!