-
Стаття 10 Конституції України. Закон про мови і Державна програма розвитку мов в Україні. Зміст і значення цих державних документів.
-
Нова українська літературна мова на загальнонародній основі. Роль І.П.Котляревського та Т.Г.Шевченка в історії розвитку сучасної української літературної мови.
-
Українська літературна мова як унормована і відшліфована багатовіковою практикою та кращими майстрами слова загальнонаціональна мова. Ознаки літературної мови. Основні стилі і пастилі української літературної мови.
-
Діалектне членування сучасної української мови.
-
Системні відношення у лексиці (парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні, гіпонімічні, портативні, еквонімічні). Екстансіонал та інтенсіонал словесного знака.
-
Слово й його ознаки. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень. Структура лексичного значення.
-
Полісемія. Типи полісемії. Типи відношень між ЛСВ багатозначного слова. Моносемія.
-
Омонімія, типи омонімів, міжмовна омонімія.
-
Характеристика основних лексичних парадигм.
-
Шляхи становлення лексичного складу української мови. Питомий шар лексики, запозичення. Активна і пасивна лексика. Історизми, архаїзми, неологізми. Інтернаціоналізми, варваризми, без еквівалентна та фонова лексика. Кальки.
-
Фразеологія, основні типологічні ознаки фразеологізмів, їх семантична класифікація. Джерела та стилістичні функції фразеологізмів.
-
Історія української лексикографії, типи словників. Характеристика найвідоміших словників української мови.
-
Фонетика, її завдання. Сегменті та суперсегментні фонетичні одиниці.
-
Аспекти вивчення звуків мови. Система голосних та приголосних української мови, їх класифікації.
-
Фонема, її функції. Варіанти фонем. Фонетична та фонематична транскрипція. Фонема і звук.
-
Асиміляція та дисиміляція. Їх різновиди. Наслідки цих процесів в українській мові (орфографії та орфоепії).
-
Позиційні та історичні чергування голосних звуків в українській мові (/о/, /е/ з /і/; /е/, /о/ з О; /е/ з /о/ після шиплячих та /й/)
-
Позиційні та історичні чергування приголосних звуків в українській мові (/г/, /к/, х/) із /з`/, /ц`/, /с`/; /г/, /к/, /х/ із /ж/, /ч/, /ш/ та ін.
-
Основні правила української орфоепії. Українська графіка. Принципи українського правопису. Українська пунктуація. Класифікація розділових знаків.
-
Морфеміка. Предмет її вивчення та завдання. Мотивувальна база і дериват. Критерії мотивації.
-
Історичні зміни в морфемній структурі слів: спрощення, пере розклад, ускладнення, декореляція.
-
Словотвір. Предмет його вивчення та завдання. Мотивувальна база і дериват. Критерії мотивації.
-
Способи поєднання морфем. Морфонологічні явища.
-
Способи словотворення.
-
Словотвірний тип. Поняття про словотвірне значення.
-
Словотвірне гніздо та його структура. Типи словотвірних гнізд.
-
Морфемний та словотвірний аналіз як методи дослідження слова.
-
Морфологія. Предмет морфології. Поділ слів на частини мови. Погляди вчених на це питання.
-
Граматичне значення, засоби його вираження. Граматична форма слова. Погляди вчених на це питання. Поняття про граматичну категорію.
-
Іменник: визначення, поділ на лексико-граматичні розряди.
-
Рід іменників, засоби його вираження. Рід незмінюваних іменник іншомовного походження та іменників-абревіатур.. Іменники подвійного та спільного роду.
-
Категорія числа іменників. Засоби її вираження. Однинні та множинні іменники.
-
Категорія відмінка іменників. Засоби вираження відмінкових граматичних значень.
-
Критерії поділу іменників на відміни. Іменники І-ї відміни, поділ їх на групи. Фонетичні зміни у формах іменників при відмінюванні. Іменники 3-ї відміни. Множинні іменники, особливості їх відмінювання.
-
Критерії поділу іменників на відміни. Іменники 2-ї відміни, поділ їх на групи. Особливості поділу на групи іменників з основами на –ар(-яр), -ир, -ур, -ір. Іменники 4-ї відміни. Відмінювання іменників-абревіатур.
-
Прикметник: визначення, граматичні категорії, синтаксичні функції. Розряди за значенням. Ступені порівняння. Відмінювання. Типи за характером закінчення.
-
Займенник: визначення, особливості лексичного значення, морфологічні особливості, синтаксичні функції. Розряди займенників, їх граматичні ознаки.
-
Числівник: визначення, поділ на розряди. Особливості відмінювання кількісних числівників один, два-чотири, п’ять-десять, п’ятдесят-вісімдесят, сорок, дев’яносто, сто, двісті-дев’ятсот.
-
Дієслово: визначення, граматичні категорії і синтаксична роль. Дієслівна система. Інфінітив як початкова форма дієслова. Категорія виду, засоби її вираження.
-
Категорія часу дієслів: основні та варіантні значення часових форм. Категорія способу дієслів: визначення, засоби вираження форм способу.
-
Категорія перехідності дієслів, засоби її вираження. Дієслівна категорія стану, засоби її вираження . Категорія особи. Безособові дієслова.
-
Категорія роду та числа в дієсловах. Дієвідміни. Дієслова архаїчної групи. Дві основи дієслова, творення від них дієслівних форм.
-
Дієприкметник: визначення, дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметника. Творення активних і пасивних дієприкметників. Відмінювання.
-
Дієприслівник: визначення, дієслівні та прислівникові ознаки. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Форми на –но, -то.
-
Предикати (категорія стану), їх семантика-граматичні ознаки. Розряд слів категорії стану за значенням.
-
Прислівник: визначення, поділ на розряди. Творення ступенів порівняння прислівників.
-
Прийменник: визначення, основні функції в реченні, походження та морфологічна структура прийменників. Сполучник: визначення, поділ на групи і підгрупи за значенням і функцією. Сполучні слова.
-
Частки: визначення, класифікація часток за значенням та функцією.
-
Вигуки: визначення, функції у мовленні. Розряди вигуків за значенням та фонетичним складом. Звуконаслідувальні слова.
-
Поняття про предмет і одиниці синтаксису. Предикативність. Модальність (диктум і модус). Парадигма речення я система його форм (індикатив, коню`ктив, імператив).
-
Словосполучення. Дискусійні питання. Визначення. Форма, значення та функції словосполучення.
-
Класифікація словосполучень за формальними та значеннєвими ознаками і за типом підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання та їх різновиди).
-
Багатоаспектна характеристика простого речення: типи речень за характером предикативних відношень, за комунікативною настановою, за емоційним забарвленням та ін.
-
Просте двоскладне речення. Підмет і присудок. Підмет, його значення, кількісно-структурні і морфологічні типи. Присудок, його значення, кількісно-структурні і морфологічні типи.
-
Односкладні речення. Структурні особливості. Різновиди дієслівних та іменних односкладних речень. Структурні схеми односкладних речень
-
Класифікація другорядних членів речення за характером синтаксичних зв’язків у структурі речення, за способом вираження, за значенням. Означення, його типи. Додаток, засоби його вираження та різновиди. Обставина, засоби її вираження та різновиди.
-
Ускладнення структури і семантики простого речення як монопредикативної одиниці. Непредикативні ускладнювальні конструкції (звертання, однорідні члени речення, вставні слова і словосполучення), їх кількісно-структурні та морфологічні типи. Пунктуація.
-
Ускладнення структури і семантики простого речення як монопредикативної одиниці. Непредикативні ускладню вальні конструкції (відокремлені другорядні члени речення, уточню вальні члени речення, порівняльні звороти).
-
Відокремлені означення, їх різновиди, кількісно-стрктурні та морфологічні типи. Загальні умови відокремлення. Пунктуація.
-
Відокремлені обставини, їх різновиди, кількісно-структрні та морфологічні типи. Відокремлені додатки. Пунктуація.
-
Складне речення. Загальна класифікація складних речень за структурою.
-
Складносурядні речення та їх класифікація.
-
Складнопідрядні речення. Логіко-граматична, формально-граматична та структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень
-
Безсполучникові складні речення.
-
Характеристика мовознавчої науки. Структура і завдання загального мовознавства Місце науки про мову в системі наук.
-
Старослов’янська мова. Її значення для славістики. Діяльність Кирила і Мефодія. Походження слов’янського письма.
-
Слов’янські мови. Класифікація слов’янських мов. Головні риси української мови на тлі інших слов’янських мов.
-
Основні поняття соціолінгвістики. Мова і суспільство. Мовна ситуація. Мовна ситуація. Мовна політика і проблеми мовного законодавства в Україні.
-
Головні напрями теоретичного мовознавства. Мета, завдання й основні поняття теорії мовленнєвої діяльності та комунікативної лінгвістики.
-
Основні методи дослідження мови. Характеристика загальних та спеціальних методів дослідження мови.