Перелік питань на екзамен з дисципліни Українська мова

1. Стаття 10 Конституції України. Закон про мови і Державна програма розвитку мов в Україні. Зміст і значення цих державних документів.

2. Нова українська літературна мова на загальнонародній основі. Роль І.П.Котляревського та Т.Г.Шевченка в  історії розвитку сучасної української літературної мови.

3. Українська літературна мова як унормована і відшліфована багатовіковою практикою та кращими майстрами слова загальнонаціональна мова. Ознаки літературної мови. Основні стилі і пастилі української літературної мови.

4. Діалектне членування сучасної української мови.

5. Системні відношення у лексиці (парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні, гіпонімічні, портативні, еквонімічні). Екстансіонал та інтенсіонал словесного знака.

6. Слово й його ознаки. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень. Структура лексичного значення.

7. Полісемія. Типи полісемії. Типи відношень між ЛСВ багатозначного слова. Моносемія.

8. Омонімія, типи омонімів, міжмовна омонімія.

9. Характеристика основних лексичних парадигм.

10. Шляхи становлення лексичного складу української мови. Питомий шар лексики, запозичення. Активна і пасивна лексика. Історизми, архаїзми, неологізми. Інтернаціоналізми, варваризми, без еквівалентна та фонова лексика. Кальки.

11. Фразеологія, основні типологічні ознаки фразеологізмів, їх семантична класифікація. Джерела та стилістичні функції фразеологізмів.

12. Історія української лексикографії, типи словників. Характеристика найвідоміших словників української мови.

13. Фонетика, її завдання. Сегменті та суперсегментні фонетичні одиниці.

14. Аспекти вивчення звуків мови. Система голосних та приголосних української мови, їх класифікації.

15. Фонема, її функції. Варіанти фонем. Фонетична та фонематична транскрипція. Фонема і звук.

16. Асиміляція та дисиміляція. Їх різновиди. Наслідки цих процесів в українській мові (орфографії та орфоепії).

17. Позиційні та історичні чергування голосних звуків в українській мові (/о/, /е/ з /і/; /е/, /о/ з О; /е/ з /о/ після шиплячих та /й/)

18. Позиційні та історичні чергування приголосних звуків в українській мові (/г/, /к/, х/) із /з`/, /ц`/, /с`/; /г/, /к/, /х/ із /ж/, /ч/, /ш/ та ін.

19. Основні правила української орфоепії. Українська графіка. Принципи українського правопису. Українська пунктуація. Класифікація розділових знаків.

20. Морфеміка. Предмет її вивчення та завдання. Мотивувальна база і дериват. Критерії мотивації.

21. Історичні зміни в морфемній структурі слів: спрощення, пере розклад, ускладнення, декореляція.

22. Словотвір. Предмет його вивчення та завдання. Мотивувальна база і дериват. Критерії мотивації.

23. Способи поєднання морфем. Морфонологічні явища.

24. Способи словотворення.

25. Словотвірний тип. Поняття про словотвірне значення.

26. Словотвірне гніздо та його структура. Типи словотвірних гнізд.

27. Морфемний та словотвірний аналіз як методи дослідження слова.

28. Морфологія. Предмет морфології. Поділ слів на частини мови. Погляди вчених на це питання.

29. Граматичне значення, засоби його вираження. Граматична форма слова. Погляди вчених на це питання. Поняття про граматичну категорію.

30. Іменник: визначення, поділ на лексико-граматичні розряди.

31. Рід іменників, засоби його вираження. Рід незмінюваних іменник іншомовного походження та іменників-абревіатур.. Іменники подвійного та спільного роду.

32. Категорія числа іменників. Засоби її вираження. Однинні та множинні іменники.

33. Категорія відмінка іменників. Засоби вираження відмінкових граматичних значень.

34. Критерії поділу іменників на відміни. Іменники І-ї відміни, поділ їх на групи. Фонетичні зміни у формах іменників при відмінюванні. Іменники 3-ї відміни. Множинні іменники, особливості їх відмінювання.

35. Критерії поділу іменників на відміни. Іменники 2-ї відміни, поділ їх на групи. Особливості поділу на групи іменників з основами на –ар(-яр), -ир, -ур, -ір. Іменники 4-ї відміни. Відмінювання іменників-абревіатур.

36. Прикметник: визначення, граматичні категорії, синтаксичні функції. Розряди за значенням. Ступені порівняння. Відмінювання. Типи за характером закінчення.

37. Займенник: визначення, особливості лексичного значення, морфологічні особливості, синтаксичні функції. Розряди займенників, їх граматичні ознаки.

38. Числівник: визначення, поділ на розряди. Особливості відмінювання кількісних числівників один, два-чотири, п’ять-десять, п’ятдесят-вісімдесят, сорок, дев’яносто, сто, двісті-дев’ятсот.

39. Дієслово: визначення, граматичні категорії і синтаксична роль. Дієслівна система. Інфінітив як початкова форма дієслова. Категорія виду, засоби її вираження.

40. Категорія часу дієслів: основні та варіантні значення часових форм. Категорія способу дієслів: визначення, засоби вираження форм способу.

41. Категорія перехідності дієслів, засоби її вираження. Дієслівна категорія стану, засоби її вираження . Категорія особи. Безособові дієслова.

42. Категорія роду та числа в дієсловах. Дієвідміни. Дієслова архаїчної групи. Дві основи дієслова, творення від них дієслівних форм.

43. Дієприкметник: визначення, дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметника. Творення активних і пасивних дієприкметників. Відмінювання.

44. Дієприслівник: визначення, дієслівні та прислівникові ознаки. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Форми на –но, -то.

45. Предикати (категорія стану), їх семантика-граматичні ознаки. Розряд слів категорії стану за значенням.

46. Прислівник: визначення, поділ на розряди. Творення ступенів порівняння прислівників.

47. Прийменник: визначення, основні функції в реченні, походження  та морфологічна структура прийменників. Сполучник: визначення, поділ на групи і підгрупи за значенням і функцією. Сполучні слова.

48. Частки: визначення, класифікація часток за значенням та функцією.

49. Вигуки: визначення, функції у мовленні. Розряди вигуків за значенням та фонетичним складом. Звуконаслідувальні слова.

50. Поняття про предмет і одиниці синтаксису. Предикативність. Модальність (диктум і модус). Парадигма речення я система його форм (індикатив, коню`ктив, імператив).

51. Словосполучення. Дискусійні питання. Визначення. Форма, значення та функції словосполучення.

52. Класифікація словосполучень за формальними та значеннєвими ознаками і за типом підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання та їх різновиди).

53. Багатоаспектна характеристика простого речення: типи речень за характером предикативних відношень, за комунікативною настановою, за емоційним забарвленням та ін.

54. Просте двоскладне речення. Підмет і присудок. Підмет, його значення, кількісно-структурні і морфологічні типи. Присудок, його значення, кількісно-структурні і морфологічні типи.

55. Односкладні речення. Структурні особливості. Різновиди дієслівних та іменних односкладних речень. Структурні схеми односкладних речень

56. Класифікація другорядних членів речення за характером синтаксичних зв’язків у структурі речення, за способом вираження, за значенням. Означення, його типи. Додаток, засоби його вираження та різновиди. Обставина, засоби її вираження та різновиди.

57. Ускладнення структури і семантики простого речення як монопредикативної одиниці. Непредикативні ускладнювальні  конструкції (звертання, однорідні члени речення, вставні слова і словосполучення), їх кількісно-структурні та морфологічні типи. Пунктуація.

58. Ускладнення структури і семантики простого речення як монопредикативної одиниці. Непредикативні ускладню вальні конструкції (відокремлені другорядні члени речення, уточню вальні члени речення, порівняльні звороти).

59. Відокремлені означення, їх різновиди, кількісно-стрктурні та морфологічні типи. Загальні умови відокремлення. Пунктуація.

60. Відокремлені обставини, їх різновиди, кількісно-структрні та морфологічні типи. Відокремлені додатки. Пунктуація.

61. Складне речення. Загальна класифікація складних речень за структурою.

62. Складносурядні речення та їх класифікація.

63. Складнопідрядні речення. Логіко-граматична, формально-граматична та структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень

64. Безсполучникові складні речення.

65. Характеристика мовознавчої науки. Структура і завдання загального мовознавства Місце науки про мову в системі наук.

66. Старослов’янська мова. Її значення для славістики. Діяльність Кирила і Мефодія. Походження слов’янського письма.

67. Слов’янські мови. Класифікація слов’янських мов. Головні риси української мови на тлі інших слов’янських мов.

68. Основні поняття соціолінгвістики. Мова і суспільство. Мовна ситуація. Мовна ситуація. Мовна політика і проблеми мовного законодавства в Україні.

69. Головні напрями теоретичного мовознавства. Мета, завдання й основні поняття теорії мовленнєвої діяльності та комунікативної лінгвістики.

70. Основні методи дослідження мови. Характеристика загальних та спеціальних методів дослідження мови.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!