Виконання роботи, курсові роботи, бакалаврські та магістерські дипломні роботи, Спорт, НУФВСУ

1. Виконання роботи 

1.1. Вибір та затвердження теми роботи

Темою курсової та дипломних робіт має бути одна з актуальних проблем менеджменту і управління у сфері фізичної культури і спорту. Тематика робіт розробляється і щорічно оновлюється кафедрою менеджменту і економіки згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик бакалавра та магістра. За своїм змістом тематика охоплює дисципліни загально-професійної, професійної та практичної підготовки. Орієнтовану тематику курсових та дипломних робіт представлено у додатках Б, В, Д, Е.

Тематика дипломних магістерських робіт формується відповідно до напрямів науково-дослідної тематики кафедри.

Студент може запропонувати свою тему дослідження за умови обґрунтування доцільності її розробки, враховуючи особисті наукові інтереси, що були виявлені під час проходження практики за профілем майбутньої роботи, виступах на студентських наукових конференціях, наукових гуртках і наукових семінарах кафедри, а також при узгоджені з керівниками внести коретиви у назву дипломної роботи для її конкретизації у відповідності до результатів самостійних емпіричних досліджень.

Дипломна робота виконується студентом на фактичних матеріалах галузі або фізкультурно-спортивної організацій і має бути реальним науковим проектом з удосконалення системи управління на макро- або макрорівнях і містити відповідні практичні рекомендації.

Для вибору теми студенту рекомендується вивчити теоретичну літературу з проблеми, що становить зміст роботи. При цьому необхідно ознайомитися з роботами як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, періодичними фаховими виданнями, інтернет-ресурсами.

Теми робіт обираються студентами протягом визначених термінів:

курсової роботи – протягом першого місяця року навчання, у якому виконується робота;

дипломної бакалаврської роботи – до завершення третього року навчання;

дипломної магістерської роботи – протягом першого місяця навчання за магістерською програмою.

Тема курсової роботи погоджуються студентом з провідним викладачем дисципліни, з якої виконується робота, а тема дипломної роботи – з викладачем, який дав згоду бути науковим керівником роботи.

Після остаточного узгодження теми курсової та дипломної роботи з науковим керівником, студент подає заяву на ім`я завідувача кафедри, в якій зазначає назву теми, а також прізвище, науковий ступінь та наукове звання викладача, який дав згоду бути науковим керівником роботи.

Заява є підставою для призначення наукового керівника (зразок заяви наведено у додатку А).

Закріплення теми дипломної роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується рішенням кафедри протягом жовтня (для студентів денної форми навчання) та квітня (для студентів заочної форми навчання залежно від графіка навчального процесу).

Тема затверджується персонально для кожного студента і виконується ним особисто. 

1.2. Попереднє ознайомлення з джерелами, визначення предмету дослідження, складання плану роботи

Методика вивчення теоретичної літератури, як основи наукового дослідження, при виконанні дипломної роботи залежить від характеру та індивідуальних особливостей студента, його загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Разом з цим, доцільно дотримуватися загально-наукових підходів. Перш за все, необхідно вивчити основну теоретичну літературу, це – підручники, навчальні посібники, монографії. Крім того, вивчаються періодичні фахові видання з точки зору ознайомлення з науковими ідеями і пропозиціями фахівців для розв’язання проблемних питань з обраної теми дослідження.

Результатом проведеної роботи має стати складання систематизованого списку бібліографії з теми магістерської роботи, який у подальшому повинен постійно уточнюватись та доповнюватись.

Визначення предмета та меж дослідження має на меті з’ясування та встановлення кола питань, які мають бути в ній розглянуті. Зміст роботи не має виходити за межі теми, разом з тим, сукупність питань, які будуть досліджуватись, повинна в повній мірі цю тему розкрити.

Результатом цього етапу має бути складений у встановленій формі та погоджений з керівником план магістерської роботи, розбитий на розділі та підрозділи. План роботи має відображати її структуру, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

Назви розділів (підрозділів) роботи не можуть дослівно повторювати назву магістерської роботи.

З метою оптимізації організації роботи рекомендується скласти також робочий, більш розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту. Розгорнутий план дипломної роботи зазначається у завданні на дипломну роботу (форму завдання наведено у додатку Ж).

Разом з планом студент погоджує з науковим керівником календарний графік виконання магістерської роботи, в якому визначаються терміни подачі на перевірку окремих структурних частин роботи та /або роботи в цілому. На початку дослідження складається план-графік підготовки роботи, який затверджується завідувачем кафедри (додаток Ж).

План може корегуватися за погодженням науковим керівником, про що мають бути відповідні записи на затвердженому варіанті. 

1.3. Збір та опрацювання матеріалів, необхідних для написання роботи

При виконанні магістерської роботи мають бути опрацьовані як нормативні, так і доктринальні, літературні джерела.

Опрацювання літературних джерел полягає у їх вивченні та конспектуванні, при цьому починати слід з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.

Вивчення літературних джерел бажано проводити у такій послідовності:

• виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

• загальне ознайомлення з твором в цілому та його змістом;

• вибіркове опрацювання вибраної частини твору;

• виписка матеріалів, що зацікавили, з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

• критична оцінка записаного, його редагування та використання у роботі.

Конспектуючи матеріали, слід постійно пам’ятати про тему магістерської роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до обраного напрямку дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Досліджуючи літературу, не намагайтесь тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумуйте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства із чужими працями, стануть основою для отримання нового знання.

Найважливіші книги та статті треба обов’язково прочитати в оригіналі. Вивчивши літературне джерело, доцільно зробити його повний бібліографічний опис. Особливо слід звернути увагу на сторінки праці, котрі зацікавили найбільше, і які необхідно буде вказати у посиланнях.

При написанні магістерської роботи важливим є використання Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми магістерської роботи. Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування.

При опрацьовані нормативного матеріалу використовуйте лише чинні нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Нормативно-правові акти, що втратили чинність, можуть використовуватись в роботі лише з метою проведення порівняльного аналізу. При цьому обов’язково необхідно вказати на те, що аналізований акт втратив чинність.

Збір та опрацювання матеріалів по темі роботи проводиться також під час проходження практики за профілем майбутньої роботи. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою дипломної роботи, для того, щоб зібрати необхідні матеріали, що стосуються системи управління організацією – обʼєктом практики. При написанні дипломних робіт рекомендується проведення соціологічних досліджень, зокрема опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання магістерської роботи.

Для пошуку необхідної інформації можуть бути використанні офіційні сайти в мережі Інтернет. 

1.4. Написання роботи

Викладення змісту роботи здійснюється відповідно до плану на основі критичного аналізу чинної законодавчо-нормативної бази, інструктивних матеріалів та методичних рекомендацій, з проблеми, що розглядається, а також обробленої і систематизованої фактографічної інформації. При цьому обов’язковою умовою є здійснення власноруч студентом аналітичних розрахунків, формування висновків, обґрунтовування пропозицій і рекомендацій.

Текстова частина роботи має певну структуру, яка передбачає:

титульний аркуш;

зміст;

перелік умовних позначень;

вступ;

основна частина;

практичні рекомендації;

висновки;

список літератури;

додатки.

Вимоги до розділів дипломної роботи.

Вступ (обсяг – 4-5 сторінок). Вступ розкриває сутність і стан наукової роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до існуючої проблеми (задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідного напрямку дослідження. При висвітленні стану досліджуваної проблеми (завдання) слід назвати авторів, які зробили найбільш значний внесок в її розробку, основні закони і нормативні акти України та міжнародного права, на яких базується робота. Обґрунтування актуальності не повинно бути багатослівним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку дослідження з науковими планами університету, кафедри, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Якщо робота виконується на замовлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про це також обов’язково зазначається у вступі. Цей підрозділ вступу обовʼязковий лише для магістерської дипломної роботи.

Мета та завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як уточнення..., вивчення..., тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання, які ставляться в роботі, повинні відбивати шляхи досягнення обраної мети дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому завдання дослідження відповідають змісту розділів і підрозділів роботи.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обраний для вивчення. Не слід називати об'єктом дослідження конкретне підприємство, організацію, установу чи орган державної влади або його підрозділ, на прикладі якого виконується робота.

Предмет дослідження – конкретна проблема (завдання), що міститься в межах об'єкта дослідження.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і окреме. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної магістерської роботи.

Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, які використані для досягнення поставленої в роботі мети. Слід перелічити методи дослідження, що застосовувалися, з посиланням на конкретні завдання, що виконувалися за допомогою цих методів.

Наукова новизна роботи. Дипломна робота (особливо магістерська) має містити елементи наукової новизни. Автор роботи має стисло сформулювати кілька положень, які обґрунтовані особисто ним і які якісно відрізняються від положень інших авторів, які досліджували дану проблему. У цьому підрозділі доцільно також вказати, які положення, що були сформульовані раніше іншими авторами, були підтверджені під час виконання дипломної роботи, а також які положення набули подальшого розвитку у дипломній роботі.

Практична значущість роботи. Необхідно визначити головні напрями та форми використання положень та рекомендацій, що містяться у роботі, у практичній діяльності фізкультурно-спортивних організацій з метою вдосконалення управління, навчальних закладів для вдосконалення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців тощо.

Апробація результатів роботи і публікації (рекомендовано). При наявності оприлюднення результатів дипломної магістерської роботи наводиться інформація про наукові та науково-практичні конференції, семінари, наради, на яких оприлюднені результати роботи, а також вказується наявність публікацій основних результатів дослідження в статтях у наукових журналах, наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, семінарів та ін. 

Основна частина. Основна частина містить в собі основні теоретичні і методичні положення, проблемні, дискусійні та невирішені питання теми, науково обґрунтовані соціально-економічні, професійно-орієнтовані рішення та складається з трьох розділів, які були наведені вище.

Перший розділ. Першим розділом дипломної роботи є теоретико-методичний розділ, у якому міститься аналіз літературних джерел з проблеми, що досліджується студентом.

Мета розділу – набуття вмінь та навичок щодо узагальнення теоретико-методичних підходів щодо оцінки та аналізу поставлених завдань, формування інформаційно-аналітичного забезпечення аналізу об’єкта дослідження.

В даному розділі дипломної роботи обґрунтовується теоретична база обраної задачі (проблеми), на підставі проведення аналізу обґрунтовується її існування та актуальність для сучасних умов розвитку України, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою та об’єктом дослідження.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової та практичної думки за обраною задачею (проблемою). Теоретико-методичний розділ розробляється на засадах вивчення спеціалізованої літератури, нормативно-законодавчої бази та офіційної статистичної інформації.

Огляд джерел інформації для теоретико-методичного розділу дипломної роботи включає такі їх види:

законодавчі і нормативні акти України та міжнародного права;

підручники та навчальні посібники;

монографії і наукові статті в спеціальних періодичних друкованих виданнях;

науково-публіцистичні статті в друкованих засобах масової інформації тощо.

В теоретико-методичному розділі розглядаються такі базові поняття: категорії, характеристики, властивості, що відображають об’єкт та предмет дослідження; системи показників, фактори, алгоритми, формули розрахунків і моделі; стратегічні та тактичні аспекти, пов'язані з проблемою; ступінь її вивченості.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20% тексту основної частини.

Другий розділ має назву «Методи і організація дослідження» (обсяг –
4-6 сторінок). Відповідно він поділяється на два підрозділи: 2.1. Методи дослідження; 2.2. Організація дослідження.

У першому підрозділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться коротка характеристика обраних методів вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуються методи розрахунків, оцінки похибок вимірювань та ін.

Другий підрозділ містить основні позиції, що характеризують організацію виконання дипломної роботи: назви об’єктів, де проводились дослідження (бази практики за профілем майбутньої роботи, інші фізкультурно-спортивні організації тощо), опис етапів дослідження з переліком видів виконаної роботи згідно з індивідуальним планом.

У третьому розділі наводяться результати власних досліджень студента, подається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування його діяльності щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в фізкультурно-спортивній-організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій. Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання розділу студент має зібрати фактичні дані під час практики. Джерелом інформації с планові і фактичні показники економічної та маркетингової діяльності підприємства, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Важливе місце у розділі мають посісти результати власного соціологічного дослідження студента, проведеного на об’єкті практики.
Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

У розділі також наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення вдосконалення системи управління фізкультурно-спортивною організацією.

У разі необхідності частина матеріалів власного дослідження може бути викладена у четвертому розділі, у якому, як правило, теоретично обґрунтовуються шляхи вдосконалення управління фізкультурно-спортивною організацією, що є об’єктом дослідження, а також визначаються відповідні практичні дії.

Четвертий (або пʼятий) розділ дипломної магістерської роботи може мати назву «Аналіз та узагальнення результатів дослідження». У ньому слід викласти результати аналізу щодо того, які раніше висунуті положення були підтверджені автором роботи, які положення набули подальшого розвитку у роботі, а також наведено нові положення, що належать особисто студенту.

Практичні рекомендації (обсяг – 1-2 сторінки)оформляються як окремий розділ роботи. У ньому, спираючись на результати проведеного дослідження, студент формулює конкретні заходи, які сприятимуть вдосконаленню системи управління фізкультурно-спортивною організацією або вдосконалення управління окремим видом фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності. Рекомендації повинні бути викладені стисло, бути конкретними, адресуватися конкретним субʼєктам (органам державного управління,

Висновки (обсяг – 1-3 сторінки). Висновки бувають двох видів – висновки до розділів (крім другого розділу) і загальні висновки. Висновки до розділів можуть містити стислий виклад результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі.

Загальні висновки повинні містити стислий виклад найважливіших теоретичних і практичних результатів, отриманих автором роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі висновки мають містити відповіді на всі завдання, поставлені у вступі. Все це дасть змогу авторові засвідчити у висновках, що сформульовану у вступі мету досягнуто. Варто зосередитися на конкретних важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання. (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються).

Список літератури. Список літератури, яка була використана під час написання роботи, містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновку. Наводяться використані законодавчі, нормативні акти, літературні джерела з досліджуваної проблеми. У списку повинні переважати найновіші видання.

Кількість використаних джерел нормативне не врегульована і залежить від ступеня вивченості проблеми. Мінімальна кількість позицій в переліку використаної літератури має бути: для курсової роботи – не менше, ніж 30 джерел, для бакалаврської дипломної роботи – не менше, ніж 50 джерел, для магістерської дипломної роботи – не менше, ніж 60 джерел,

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток М).

Додатки. Додатки є обов'язковим розділом дипломної роботи. До додатків включають допоміжний матеріал, спрямований на посилення повноти сприйняття проведеного дослідження.

Матеріал, що надається в додатках, повинен відповідати обраній темі дослідження і містити в собі необхідні матеріали, що були базою для проведення наукових досліджень і практичних розробок.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал: таблиці допоміжних даних; програму соціологічного дослідження; застосований інструментарій емпіричного дослідження: анкети опитувань, бланки інтерв’ю, тести тощо; допоміжні ілюстрації, діаграми; досліджений фактичний матеріал (статті, документи тощо).

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках, кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток Б” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д. 

1.5. Врахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення роботи

Студент повинен врахувати сформульовані науковим керівником магістерської роботі конкретні зауваження. Залежно від характеру та змісту зауважень він виправляє стилістичні та орфографічні помилки, доповнює роботу новими положеннями, у разі необхідності використовує додаткові матеріали, уточнює чи змінює свою позицію щодо спірних проблем тощо. Після цього за погодженням з керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї роботи або лише тих її частин (фрагментів), до яких були зроблені найбільш істотні зауваження.

Робота має бути ретельно вичитана і відредагована з дотриманням чинних правил літературної мови.

Результатом цього етапу має стати остаточний варіант роботи, погоджений з керівником і оформлений відповідно до встановлених, вимог. Разом з відгуком керівника він подається на кафедру у 2-х примірниках:

видрукуваний комп’ютерним набором та зшитий типографським способом у твердій палітурці;

електронний варіант роботи на дискеті або диску (електронна версія магістерської роботи має бути ідентичною паперовій).

Рекомендується випускну дипломну роботу виготовляти у зшитому вигляді у двох примірниках, один з них розглядається на кафедрі та передається для захисту у ДЕК, другий — студент зберігає у себе з метою підготовки до захисту роботи.

Оформлені дипломні роботи подаються на кафедру у встановлені деканатом терміни. Пізніше подані роботи кафедра приймає лише за наявності письмового дозволу декана факультету.

Передана на кафедру робота розглядається завідувачем кафедри на предмет допуску її до захисту перед Державною екзаменаційною комісією. Після цього робота передається до деканату згідно з реєєстром. 

1.6. Основні вимоги до оформлення роботи

Робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці.

Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм).

Текст друкується комп’ютерним способом з дотриманням таких вимог:

шрифт – Times New Roman, звичайний світлий,

розмір шрифту (параметри) – 14,

міжрядковий інтервал тексту – 1,5, до тридцяти рядків на сторінці,

вирівнювання основного тексту – за шириною,

колір тексту – чорний.

Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів:

лівий – 30 мм,

правий – 10 мм,

верхній та нижній – 20 мм.

Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці.

Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки.

Титульний аркуш оформлюється відповідно до встановлених вимог (додатки З, К).

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ” арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Крапки в кінці назв структурних частин не ставляться. (Зразок оформлення змісту наведено у Додатку Л).

Перелік умовних скорочень застосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення. 

1.7. Оформлення посилань у тексті роботи

При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела,з яких запозичено матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких ґрунтується дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про їх цитування, дають необхідну інформацію про рівень наукових джерел, які використовувались, їх зміст тощо.

Посилання на літературу в тексті роботи розміщують у квадратних дужках після відповідної цитати, наприклад [12, 387]. Де "12" – це номер у списку тієї публікації, на яку посилається автор, а через кому подається номер сторінки в цій публікації, на якій розміщено цитований текст. 

1.8. Орієнтований обсяг роботи

Обсяг роботи має забезпечити повний виклад результатів проведеного дослідження відповідно до визначеної мети та завдань роботи. Обов'язкові мінімальні обсяги робіт (кількість сторінок до списку літератури):

курсова робота – 30 сторінок;

бакалаврська дипломна робота – 50 сторінок;

магістерська дипломна робота – 60 сторінок.

Роботи можуть перевищувати мінімальні обсяги. Рекомендовані обсяги робіт:

курсова робота – 30-35 сторінок;

бакалаврська дипломна робота – 50-80 сторінок;

магістерська дипломна робота – 60-100 сторінок.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!