Основні методи дослідження магістерської роботи, Державне управління, ЛРІДУ

Додаток 12

Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих розв’язанню конкретного завдання.

Загальні методи пізнання поділяються на три групи:

- методи емпіричного дослідження;

- методи теоретичного дослідження;

- універсальні методи. 

1. Методи емпіричного дослідження:

- спостереження – цілеспрямоване вивчення об’єкта;

- порівняння – процес встановлення подібності або відмінностей предметів або явищ, а також знаходження загального, притаманного двом, або кільком об’єктам;

- вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру;

- експеримент – це метод, за яким дослідник активно впливає на об’єкт завдяки створенню штучних умов. 

2. Методи теоретичного дослідження:

- ідеалізація – це конструювання подумки об’єктів, які не існують насправді;

- формалізація – метод вивчення різних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі (напр. математичні знаки);

- аксіоматичний – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень;

- гіпотеза та припущення – це форма осмислення фактичного матеріалу, форма переходу від фактів до законів;

- історичний метод – дає досліднику формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення зв’язків як закономірностей;

- системний підхід – комплексне дослідження великих і складних об’єктів (систем), як єдиного цілого із узгодженням функціонування усіх елементів. 

3. Універсальні методи

- абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей і виділення кількох рис, які цікавлять дослідника (види абстракцій: ототожнення, ізолювання, конструктивізація і т.п.);

- аналіз – метод, який дає змогу поділяти предмети на складові частини;

- синтез – припускає з’єднання окремих частин, або рис предмета в єдине ціле;

- індукція – перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів або класів робиться висновок про клас загалом;

- дедукція – висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини;

- моделювання – ґрунтується на використанні моделі, як засобу дослідження явищ і процесів природи та суспільства. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!