Захист та оцінювання курсової роботи, Загальна екологія, ХНУ

4. Захист та оцінювання курсової роботи

Виконана курсова робота у встановлений регламентом термін здається науковому керівнику для рецензування. Викладач зазначає її позитивні сторони й недоліки, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту. У разі незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень керівника.

До захисту допускаються студенти, які виконали завдання у встановленому обсязі і оформили його відповідно до вимог методичних вказівок.

Не допускаються до захисту студенти, якщо курсова робота:

– не відповідає затвердженій темі;

– виконана з порушенням викладених вище вимог;

– виконана не самостійно, списана цілком і частково;

– здана невчасно.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком, прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх вирішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, ще раз її перечитує, знайомиться з рецензією й готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання, пояснити будь які використані в роботі терміни.

Під час захисту студент називає тему курсової роботи і обґрунтовує свій вибір. Коротко викладає план і зміст роботи. Після доповіді студент відповідає на запитання присутніх. Присутні на захисті викладачі і студенти обговорюють роботу.

Під час захисту курсових робіт враховується самооцінка, вміння внести конструктивні зміни після рецензування, аргументованість, готовність до дискусії, лаконічність відповідей, спрямованість відповідей на успішне розв'язання проблеми, комунікативна гнучкість, використання ІКТ, мультимедійних засобів. У процесі захисту члени комісії оцінюють глибину знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. На підставі висновків комісії і керівника про якість курсової роботи та її захисту студент отримує оцінку.

Виходячи з цінності роботи, а також у разі успішного її захисту, комісія оцінює роботу і повідомляє про це студента. Водночас комісія може дати висновок про доцільність подальшої роботи над темою з тим, щоб підготувати її як дипломну роботу, або рекомендувати підготувати виступ за темою курсової роботи на науковій студентській конференції, чи статтю для друку у науковому збірнику.

Якщо курсова робота визнана такою, що заслуговує незадовільної оцінки, то студент виконує роботу за даною темою повторно. Її захист проводиться до початку екзаменаційної сесії поточного навчального року. 

Післямова

Процес написання курсової роботи залучає студента до наукової-дослідної, експериментальної діяльності, сприяє формуванню практичних навичок наукової роботи, є стимулом самоосвіти, орієнтує студента на відбір певного змісту неформальної освіти. Самоосвіта, самостійна й індивідуальна робота суттєво доповнюють знання, отримані студентами на лекціях та практичних заняттях, сприяють цілеспрямованому, системному формуванню професійних компетенцій екологів.

Курсова робота підтверджує вміння студентів застосовувати фундаментальні та прикладні модулі, узагальнювати результати проходження практики на природно-заповідних територіях, в управлінських структурах, на підприємствах різних форм власності тощо. Вона дозволяє виявити здатність студента самостійно осмислити та дослідити певну проблемну ситуацію, отже її написання дає можливість сформувати у студента навички науково-дослідної діяльності, що є основою компетентністного підходу до підготовки спеціаліста-еколога.

Шановні студенти! Бажаю вам успіхів у виконанні курсової роботи! 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. СОУ 207.01:2004. "Текстові документи" : загальні вимоги. – Хмельницький: ХНУ, 2004. – 32 с.

2. Снігур С. Рекомендації по написанню курсових робіт / [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://odes-transl.com/index.php?page=history-papers

Дата звернення: 7.02.2012

3. Маринич А. М. Фізико-географічне районування / Географічна енциклопедія України / А. М. Маринич, П. Шищенко. – К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989. Т. 3 С . ?

4. Брадіс Є. М. Поліська підпровінція // Геоботанічне районування Української РСР / Є. М. Брадіс, Т. Л. Андрієнко. – К. : Наукова думка, 1977. – С. 73-136.

5. Бреус Н. М. Агрогрунтове районування // Географічна енциклопедія України / Н. М. Бреус, М. І. Полупан. – К. : Українська Радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989.– Т.1. – С. 12-13.

6. Грунти Хмельницької області. – Львів : Каменяр. – 1968. – 70 с.

7. Григора І. М. Основи фітоценології / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.

8. Геоботаніка: тлумачний словник / [ Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Григорюк І. П., Мельничук М. Д.]. – К. : Фітосоціоцентр, 2010. – 420 с.

9. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум [Навчальний посібник] / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко . – К. : Лібра, 2006. – 368 с.

10. Дзюблюк Т. Екологічний стан поверхневих і підземних вод / Геоекологічний моніторинг Хмельницької урбосистеми Т. Дзюблюк, І. Ковальчук. – Львів, 2006. – С.54 -58.

11. Розрахунок нормативів гранично допустимих скидів (ГДС)
забруднюючих речовин із зворотними водами (зливовими водами) в р. Кудрянка ДП "Новатор". – Хмельницький, 2003. – 12 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!