Заходи з охорони біогеоценозу, Загальна екологія, ХНУ

2.10 Заходи з охорони біогеоценозу 

Цей підрозділ містить виклад конкретних пропозицій щодо покращання екологічного стану даної екосистеми чи біогеоценозу.

На основі вивчення структури екосистеми, взаємозв`язків між її абіотичними та біотичними складовими, аналізу антропогенного впливу пропонуються заходи з охорони досліджуваного біогеоценозу. Вони повинні бути спрямовані на вирішення проблем, які визначені в попередньому розділі.

Заходи з охорони біогеоценозу можна подати у вигляді переліку або схеми. 

Приклад

Пропозиції та заходи для покращення стану річки Самець:

- удосконалення управління водокористуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів, а саме: вдосконалення законодавчої бази; покращення екологічного стану річки Самець на основі басейнового принципу у підході до управління водокористуванням і охороною вод; розроблення і затвердження на державному рівні положень про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод, відтворенням водних ресурсів та екологічним оздоровленням водних об'єктів;

- розроблення та затвердження на місцевому рівні програм екологічного оздоровлення річок та комплексної охорони довкілля;

- проведення державними органами влади інвентаризації
ставків у басейні річки Самець, а також проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства та цільового використання ставкового господарства орендарями;

- забезпечення ведення державного водного кадастру з метою поточного, перспективного планування використання вод та здійснення водоохоронних заходів;

- виконання заходів щодо берегоукріплення, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних дамб; консервація деградованих сільськогосподарських угідь;

- проведення еколого-освітніх акцій з населенням довколишніх населених пунктів;

- створення громадських організацій (насамперед у сільській місцевості) із захисту річки із залученням представників державних структур.

Значна кількість очисних споруд для очищення стічних вод не може повністю розв'язати проблему очищення природних вод від забруднення. Виникає необхідність застосування і інших заходів. Найбільш радикальним заходом був би перехід промислових підприємств на оборотне водопостачання. Для цього на підприємстві потрібно передбачити замкнуті цикли водопостачання. Вигода від цього подвійна: різко знизиться рівень забруднення річки і ґрунтових вод та істотно скоротяться потреби у воді.

Одним з напрямків зменшення негативного виливу підприємств харчового комплексу на річку Самець є належне очищення стічних вод та постійний контроль щодо надійності експлуатації каналізаційно-очисних споруд № 1.

Для очищення стоків харчових підприємств пропонуємо використовувати механічні методи, які забезпечують вилучення крупних і середніх зависей шляхом проціджування стічної води через решітки чи відстоюванням у пісковловлювачах або відстійниках. Видалення жироподібних речовин, які характерні для стоків м'ясомолочних підприємств, слід здійснювати шляхом їх витримування у спеціальних апаратах – жироловках, в результаті чого ці сполуки спливають на поверхню.

Вилучення забруднювачів органічного походження можливе і при використанні біологічного методу, який базується на їх деструкції спеціально підібраними мікроорганізмами, для яких органічне забруднення с джерелом харчування.

Пріоритетним напрямком вирішення даної проблеми є використання відходів харчової промисловості у різних галузях: сільське господарство (корм для годування тварин), фармацевтична та косме­тична промисловості тощо.

Повне припинення скидів у р. Самець (навіть очищених) — одна з найважливіших умов швидкого відновлення екосистеми річки.

Значний водоохоронний ефект має створення на водозборах водо- і ґрунтозахисних інженерно-ландшафтних комплексів. Основним меліорантом у цих комплексах виступає рослинність, яка доповнює систему природних лісостанів і лук штучними лісовими, чагарниковими, лучно-болотними фітоценозами. 

2.11 Висновки 

Робота завершується висновками. Вони складають 5 % обсягу роботи. Висновки завершують кожний розділ, у них тезисно, у порядку виконання завдань, викладаються найважливіші результати досліджень.

Загальні висновки курсової роботи виконують роль закінчення, обумовленого логікою проведеного дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Це логічно стрункий виклад отриманих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Висновки повинні містити відповідь на завдання, що були сформульовані у вступній частині. Їх формулюють у вигляді окремих лаконічних і, головне, конкретних положень, які підсумовують експериментальні результати проведеного дослідження. Вичерпно і повно викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вніс у вирішення проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати їх достовірність та ступінь новизни, практичне і наукове значення. У висновках можуть бути вміщені узагальнені цифрові дані, одержані автором.

Останній пункт висновків слід зробити узагальнюючим, він може містити рекомендації щодо можливого використання отриманих результатів. Тут даються практичні пропозиції, які повинні обов`язково випливати з кола робіт, проведених особисто студентом і запроваджених на практиці. Це підвищує цінність теоретичних матеріалів. 

2.12 Перелік посилань 

При виконанні курсової роботи велику роль відіграє опрацювання значного обсягу інформації. Слід бути надзвичайно уважним при використанні чужих праць. Кожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших електронних носіях) або у всесвітній комп’ютерній мережі думка має власника, а її використання без посилань на автора є крадіжкою чужої інтелектуальної власності, за що передбачене покарання. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату, знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка "незадовільно".

Автор зобов`язаний посилатися на джерела, з котрих використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власних проблем, завдань. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування певних наукових праць, повідомляють необхідну інформацію про них.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування в тексті за їх наскрізною нумерацією, чи в алфавітному порядку. Бібліографічний опис виконується мовою оригіналу.

Посилання – це цитата і вказівка на джерело, з якого вона наводиться.

Цитата у тексті курсової роботи може подаватися у прямій або непрямій формі:

а) пряма форма цитування: О. Колтун писала: " Показово, що механізм самоочищення геосистем пов`язаний з рельєфом: винесенню забруднень з поверхневим стоком сприяє значний нахил поверхні та високе ерозійне розчленування території, а винесенню забруднень з вітропотоком – наявність навітряних схилів, вузьких вододільних рівнин ”. Три крапки використовуються в разі неповного цитування речення на його початку, всередині, наприкінці;

б) непряма форма цитування: Під час цитування у непрямій формі в самому реченні дається вказівка на авторство, а далі розкривається зміст думки. Наприклад: О. Колтун вважає, що територія м. Хмельницького володіє значним потенціалом до самоочищення, оскільки на багатьох ділянках рельєф має сприятливий для цього процесу характер.

Бібліографічний опис літератури повинен бути повним, оскільки він свідчить про поінформованість щодо даної проблематики.

Не слід включати до списку роботи, на які не було посилання в тексті. Літературу та електронні ресурси нумерують і записують згідно з вимогами. 

2.13 Додатки 

Допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти її сприйняття, доцільно вносити до додатків. За змістом додатки можуть бути дуже різноманітними. У додатках подають:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

- методики випробувань;

- опис тексту розроблених студентом комп'ютерних програм з коментарями;

- перелік додаткових джерел, які можуть викликати інтерес;

- копії справжніх документів, витяги із звітних метеріалів, виробничі плани і програми;

- протоколи і акти випробувань;

- опис апаратури і приладів, що використовувались в дослідженнях;

- ілюстрації допоміжного характеру (фотографії, схеми; карти);

- зібрані зоологічні та геологічні колекції, муляжі, гербарні зразки та інша наочність;

- тощо.

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи, при цьому кожен додаток починається з нової сто­рінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. 

Приклад

Додаток А

(довідковий)

Фотоматеріали, що ілюструють негативний вплив на екосистему річки Самець 

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток…" і велика літера, що позначає додаток. Під словом "Додаток" в дужках по центру сторінки вказується характер додатку (обов`язковий чи довідковий), а під ним – назва додатку.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!