Правила оформлення дипломних проектів, Комп'ютерні науки, НУБіПУ

6. Правила оформлення дипломних проектів

6.1. Загальні вимоги до оформлення

6.1.1. Текст документа

Пояснювальна записка оформляється на сторінках формату А4 (210 х 297 мм). Обсяг пояснювальної записки – 50-70 стор.

Кожна сторінка пояснювальної записки повинна мати рамку чорного кольору. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстанях 20 мм від лівої границі і 5 мм від інших границь формату.

Кожному документу випускної роботи присвоюється позначення. Згідно з ГОСТ 2.201-80 воно повинно мати таку структуру:

ХХ.ХХ.ХХ-ХХ. ХХХХ ХХ ХХ ХХ. ХХХ. ХХХХ

(група І) (група ІІ) (група ІІІ) (група ІV)

Група І – код кафедри (перші шість знаків) та код виду документа (два знаки).

Група ІІ – номер наказу ректора про закріплення тем дипломних проектiв (перші чотири символи) та рік (останні дві цифри), місяць і день підписання наказу ( останні шість символів).

Група ІІІ – порядковий реєстраційний номер прізвища студента у наказі про затвердження теми його випускної дипломного проекту.

Група IV – шифр документа згідно з ГОСТ 2.102-68 і ГОСТ 2.601-74.

Текст пояснювальної записки розташовується з відступами 10 мм від рамки форми до першого або останнього рядка тексту, та з відступом не менше 8 мм від рамки форми до границь тексту з початку і в кінці рядків.

Для основного тексту повинні використовуватися шрифти Times New Roman розміром 14 пт з полуторним міжрядковим інтервалом та вирівнюванням по ширині сторінки.

Абзаци в тексті починаються з відступом 15 – 17 мм.

6.1.2. Структура тексту

Текст записки ділиться на розділи, які у свою чергу можуть ділитися на підрозділи, пункти і підпункти. Розділи документа нумеруються арабськими цифрами по всьому документу, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються в межах вище розміщеного структурного елемента з додаванням через крапку номерів усіх нижче розміщених структурних елементів. Наприклад, «1.2.3.» позначає перший розділ, другий підрозділ, третій пункт.

Заголовки розділів допускається оформляти жирним шрифтом з такими розмірами: розділ – 18 пт; підрозділ – 16 пт; пункт, підпункт – 14 пт.

Кожен розділ оформляється з нової сторінки з відступом у три висоти шрифту (42 пункти – 3 рядки). Подальший текст починається з відступу в дві висоти шрифту (28 пунктів – 2 рядки). Заголовок розділу складається з номера назви, записується прописними літерами симетрично відносно правої та лівої меж сторінки. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Підрозділи, пункти і підпункти записуються з абзацу рядковими буквами (окрім першої прописної) на поточній сторінці з відступом від попереднього тексту (в т.ч. і від назви розділу) в дві висоти шрифту (28 пунктів – 2 рядки). Подальший текст починається з відступу в одну висоту шрифту (14 пунктів – 1 рядок). Для пункту і підпункту наявність заголовка необов'язкова (у цьому випадку крапка після останньої цифри не ставиться).

Не допускається наявність заголовка на сторінці без подальшого тексту.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, окрім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ВСТУП”, “ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ” не нумерують, а їхні найменування є заголовками структурних елементів.

Заголовки структурних елементів роботи, як і заголовки розділів, слід розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи.

6.1.3. Ілюстрації

Текст документа може містити ілюстрації у вигляді схем, діаграм і рисунків, що пояснюють текст. Ілюстрації рекомендується оформляти на окремих листах. Як правило ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах всього документа. У випадку, якщо кількість ілюстрацій велика, допускається нумерація в межах кожного розділу (рис. 2.11). У виняткових випадках допускається оформляти ілюстрацію в альбомному форматі. У додатку ілюстрації нумеруються в межах кожного додатку.

Посилання на ілюстрації дають за типом "на рис. 12" або "(рис. 12)". Посилання на раніше згадувані ілюстрації дають за типом "див. рис. 12".

Ілюстрації можуть мати тематичний заголовок (найменування) і/або текст, що пояснює зміст ілюстрації. Підпис під ілюстрацією складається з таких елементів:

- назви графічного сюжету, що позначається словом «Рис.»;

- номера ілюстрації (без знака № арабськими цифрами);

- тематичного заголовка, що містить текст з короткою характеристикою зображення;

­- пояснювального тексту, який будується так: деталі сюжету позначають цифрами і виносять, супроводжуючи їх текстом.

Ілюстрація не може бути розміщена раніше, ніж перше посилання на неї. Крапка в кінці номера ілюстрації, або пояснювального тексту не ставиться.

6.1.4. Формули

Формули в документі, якщо їх більше однієї, нумеруються арабськими цифрами, номер ставлять з правого боку сторінки, в дужках, на рівні формули. Відразу після математичного запису ставиться кома. Усі номери повинні розташовуватися на однаковій відстані від правої рамки. Для написання використовувати редактор формул із стилем «напівжирний», розміром «Звичайний – 14 пт, крупний індекс – 10 пт, дрібний індекс – 7 пт, крупний символ – 20 пт, дрібний символ – 10 пт».

У межах усього документа формули мають наскрізну нумерацію. В окремих випадках, коли кількість формул велика, дозволяється нумерувати в межах розділів.

Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у дужках, наприклад: "у формулі (3)". На відміну від ілюстрацій, посилання даються тільки після появи формули в тексті. Також необхідно зазначити, що слід нумерувати тільки ті формули, на які є посилання в подальшому тексті.

Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу друкують з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровки повинен починатися із слова "де", без двокрапки після нього.

6.1.5. Таблиці

Таблиці можуть оформлятися на окремих сторінках або в середині тексту. Таблиці нумеруються в межах кожного розділу.

Таблиця може мати тематичний заголовок, який розміщується над таблицею, симетрично щодо правої і лівої меж сторінки. Номер таблиці пишеться над тематичним заголовком за типом "Таблиця 2.12" біля правої межі листа. Якщо таблиця розташована на декількох сторінках, на подальших сторінках нумерація таблиці указується за типом: "Таблиця 2.12 (продовження)" і "Таблиця 2.12 (закінчення)".

Посилання на таблицю даються за типом "в табл. 2.12". Посилання на раніше згадувані таблиці дають за типом "див. табл. 2.12".

6.2. Оформлення пояснювальної записки

6.2.1. Анотація

Анотація оформляється на третій сторінці записки без рамки мовою документа (українською) та іноземною (рекомендується англійською). Обидва тексти розташовуються на одній сторінці, симетрично відносно верхньої та нижньої меж сторінки. Першим іде текст на мові документа. Заголовок "АНОТАЦІЯ" пишеться на обох мовах шрифтом, прийнятим для заголовків розділів симетрично правої і лівої меж сторінки.

6.2.2. Зміст

Зміст оформляється на сторінках з кутовим штампом за ГОСТ 2.104-68 Форма 2 (перша сторінка змісту) і ГОСТ 2.104-68 Форма 2а (подальші сторінки). Обидві форми наведені в дод. Г.

На першій сторінці в кутовому штампі заповнюються поля: код розробки, розробник, керівник (Перев.), нормоконтролер, номер сторінки, кількість сторінок у документі. На подальших сторінках указується тільки номер сторінки.

Заголовок "ЗМІСТ" пишеться шрифтом, прийнятим для заголовків розділів симетрично правої і лівої меж сторінки.

Зміст включає перелік записів про структурні елементи документа, в кожну з яких входять:

• позначення структурного елемента (номер розділу, підрозділу тощо);

• найменування структурного елемента;

• номер сторінки.

6.2.3. Основна частина

Основна частина оформляється на сторінках формату А4 (297х210) з кутовим штампом за ГОСТ 2.104-68 Форма 2а (див. дод. Г). В окремих випадках дозволяється використовувати сторінки (вкладиші) формату А3(420х297), складені у формат А4. Оформлення здійснюється тільки машинописним способом з використанням сучасних друкуючих пристроїв. Дозволяється вписувати рукописним способом чорною ручкою окремі формули, або символи, що не піддаються друку існуючою технікою.

У кутовому штампі проставляється тільки номер сторінки документа.

6.2.4. Список літератури

Список літератури оформляється на сторінках з кутовим штампом за ГОСТ 2.104-68 Форма 2а (див. дод. Г).

Заголовок "Список ЛІТЕРАТУРИ" пишеться шрифтом, прийнятим для заголовків розділів симетрично правої і лівої меж сторінки.

Список літератури включає перелік записів про використану в документі літературу, в кожен з яких входять:

• номер за порядком;

• автор або список авторів;

• найменування;

• видавництво;

• номер і рік видання;

• кількість сторінок.

Приклади оформлення бібліографічного опису різних джерел наведені в додатку В.

6.2.5. Додатки

У додатках розміщують матеріал, який:

• є необхідним для повноти роботи, але включення його в основну частину роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

• може бути виключений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців у цій галузі.

Додатки оформляються на сторінках з кутовим штампом за ГОСТ 2.104-68 Форма 2а (за винятком титульних сторінок).

Кожний додаток оформляється з титульною сторінкою, в якому вказуються:

• заголовок: "ДОДАТОК" та буква українського алфавіту;

• назва системи;

• назва підсистеми (за необхідності);

• тип документа (специфікація, текст програми, опис програми);

• код документа (специфікація – без спеціального коду; текст програми – 12; опис програми – 13), який ставиться після коду розробки;

• кількість сторінок у додатку;

• рік (у нижній частині сторінки).

Титульна сторінка додатка робиться без рамки і кутового штампа.

Нумерація сторінок у додатках – продовження нумерації всього документа, але, у свою чергу, кожний додаток має свою нумерацію, яка проставляється зверху на кожній сторінціі додатка.

6.3. Оформлення графічних матеріалів (плакатів, креслень)

Графічний матеріал призначений для ілюстрації доповіді на захисті і може містити схеми, креслення, діаграми тощо. Наносити на плакати зображення, що не мають прямого відношення до розробки не допускається.

Усі графічні матеріали виконуються за допомогою комп'ютерних засобів створення графічних документів з використанням редакторів AUTOCAD, CorelDraw, Excel, Word та ін.

Графічну частину дипломного проекту виконують на листах креслярського паперу формату А1 (594х841 мм).

Кожне креслення, схема, графік повинні мати основний напис. Основні написи на кресленнях та схемах проекту виконують відповідно до ГОСТ 19.104-78 ЄСПД "Основні написи" (в додатку Г – форма 1). В основному написі найменування проектованого об'єкта повинно відповідати прийнятій термінології і бути за можливістю коротким. Найменування записують у називному відмінку, починаючи з іменника.

Позначення документів (креслень, схем, плакатів, текстових документів дипломного проекту) приймаються відповідно до умовної класифікації, структура якого наближена до вимог ГОСТ 2.201- 68 ЄСКД.

Якщо креслення або схема не вміщуються на один лист, то їх частина (наприклад, вид або розріз) виконується на інших листах. В такому випадку основний напис на першому листі виконується за формою 1 ГОСТ 2.104-68, а на наступних - за за формою 2а ГОСТ 2.104-68 (додаток Г). В основному напису першого аркуша вказується “Лист 1” та кількість аркушів даного креслення (наприклад, “Листів: 3”), а на наступних листах порядковий номер кожного з них. Якщо креслення виконується на одному листі, вказують “Листів: 1” , а графу “Лист” залишають незаповненою.

Специфікацію дипломного проекту виконують на окремих сторінках формату А4 за ГОСТ 19.202-78 ЄСПД "Специфікація. Вимоги до змісту та оформленню". Специфікацію вкладають у пояснювальну записку.

Графічна частина дипломного проекту може складатися з креслень та/або плакатів.

Плакати та схеми виконують на листі відповідного формату без дотримання масштабу та без урахування розміщення елементів у виборі. Рамка плаката рівномiрна з вiдступом по 20 мм з кожної сторони листа.

Плакат повинен містити:

а) заголовок;

б) зображення;

в) умовне кольорове позначення, яке застосовується для електричних, кiнематичних, гiдравлічних та iнших видiв схем;

г) пояснювальний текст (за необхiдності).

Плакат виконується креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304).

Найменування плаката повинне бути дано у вигляді заголовка в верхній середній частині плаката.

Заголовок плаката повинен бути стислим i вiдповiдати змісту плаката.

Кiлькiсть кольорів на плакаті не повинна перевищувати шести, включаючи чорний.

Основний напис (ГОСТ 19.104-78 ЄСПД "Основні написи") допускається вказувати зі зворотного боку листа в правому нижньому куті.

Умовні графічні позначення можуть мати вигляд: 1) встановлений стандартами ЄСКД; 2) прямокутників; 3) спрощених зовнішніх контурів, елементів, їх аксонометричних зображень. Іноді застосовують інші графічні позначення, які пояснюють у технічних вимогах або в спеціальних таблицях.

Лінії, що з'єднують умовні позначення елементів, розміщують тільки горизонтально й вертикально з найменшим числом точок злому та перетину. Відстань між паралельними лініями зв'язку становить не менше 3 мм, між сусідніми лініями графічного позначення – не менше 1 мм, а між окремими позначеннями – не менше 2 мм. Товщина лінії графічних позначень та зв'язків між ними вважається однаковою в межах 0,2-1,0 мм і залежить від формату схеми, її складності та розмірів графічних позначень.

Таблицю переліку елементів розміщують на першому листі схеми або виконують у вигляді самостійного документа з основним написом за формою 2 (ГОСТ2.104-88).

Відстань між таблицею та основним написом становить не менше ніж 12 мм. Таблицю можна доповнювати графою "Зона" завширшки 8 мм за рахунок графи "Примітка".

Якщо креслення та схеми виконуються відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) “Основні вимоги до проектної та робочої документації”, то при оформленнi плакатiв необхiдно дотримуватися таких вимог.

Рамка креслення: злiва 20 мм, з iнших сторiн по 5 мм.

Основний напис розміщується в правому нижньому кутi.

Оформлення кольорами недопустимо.

Заголовки недопустимi.

Кожен графічний лист проекту підписують дипломник, керівник та нормоконтролер.

Можливий варіант, коли креслення представлені в електронному вигляді. Тоді вони мають бути оформлені у відповідному масштабі на листах формату А4 з основним написом відповідно до ГОСТ 19.104-78 ЄСПД "Основні написи". Усі необхідні підписи студент має отримати на паперовому носії.

Після захисту всі креслення та плакати згортають згідно з ГОСТ 2.501-88 до формату А4 для збереження їх в архіві.

6.4. Правила оформлення блок-схем

6.4.1. Основні елементи блок-схеми

Схема програми (блок-схема) відображає послідовність операцій в програмі. Позначення символів у блок-схемі представлено в табл.1.

Схема програми складається з:

• символів процесів, які вказують фактичні операції обробки даних (включаючи символи, що визначають шлях, якого слід дотримуватися з урахуванням логічних умов);

• лінійних символів, які вказують потік управління;

• спеціальних символів, які використовуються для полегшення написання і читання схеми. 

Позначення символів в блок-схемах алгоритмів і програм

Таблиця 1

6.4.2. Правила оформлення плакатів, що описують бази даних

Як правило, для студентів необхідно знати і демонструвати організацію і роботу баз даних. При оформленні відповідного плаката необхідно дотримуватися одноманітності – однакова ширина таблиць, однакове зображення зв'язків, полів, ключів і т.п. Назви таблиць, структура таблиць і назви полів оформляються обов'язково на мові документа, за винятком первинних (PK) і зовнішніх (FK) ключів. Така вимога обов'язкова тільки для плакатів, на відміну від пояснювальної записки, в якій всі ці елементи можуть оформлятися традиційно англійською мовою.

6.4.3. Правила виконання з'єднань

Потоки управління в схемі показуються лініями. Напрямок потоку зліва направо і зверху вниз вважається стандартним. У випадках, коли необхідно внести ясність до схеми, або якщо потік має напрямок, відмінний від стандартного, напрямок указується стрілками.

У схемах слід уникати перетину ліній. Перехресні лінії не мають логічного зв'язку між собою, тому зміни напрямку в точках перетину не допускаються.

Дві або більше вхідних ліній можуть об'єднуватися в одну. Якщо дві або більше ліній об'єднуються в одну лінію, місце об'єднання повинне бути зміщене.

Лінії в схемах повинні підходити до символу або зліва, або зверху, виходити або справа, або знизу. Лінії повинні бути направлені до центра символу.

За необхідності лінії в схемах слід розривати для уникнення зайвих перетинів або дуже довгих ліній, або так само, якщо схема складається з декількох сторінок. Посилання на сторінки можуть бути наведені спільно з символом коментаря для їх з'єднувачів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!